Постанова

від 20.12.2007 по справі 4400.1-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4400.1-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.12.2007Справа №2-17/4400.1-2007А

За позовом ТОВ «Сиваш», м. Сімферополь

До відповідача Нижньогірської районної державної адміністрації, смт. Нижньогірський

про  визнання протиправним дій та спонукання винести розпорядження.

Заява відповідача про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

                                                        Суддя В.І. Гайворонський   

                                                                                                 при секретарі  Т.Ю. Шенягіной

            П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача – Плигун Г.В. представник д/п №10-19-779 від 02.10.07р.

Сутність спору: Постановою ГС АРК від 20.11.06р. по справі №2-9/16884-2006А задоволений позов ТОВ «Сиваш» - визнано протиправною бездіяльність Нижньогірської райдержадміністрації (АР Крим, п. Нижньогірський, вул. Ленина, 1) по розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю „Сиваш” (м.Сімферополь, вул. Мокроусова 19 кв.25,т/счет 260019800462 КФ АКБ „Мрия”, МФО 384618, ЗКПО 32259567) по наданню в оренду земельної ділянки, розташованої в   Нижньогірському  районі, с. Любімовка Автономною Республіки Крим загальною площею 1131,62га та зобов'язано  Нижньогірську райдержадміністрацію (АР Крим, п. Нижньогірський, вул. Ленина11) винести розпорядження про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „Сиваш” (м.Сімферополь, вул. Мокроусова 19 кв.25,т/счет 260019800462 КФ АКБ „Мрия”, МФО 384618, ЗКПО 32259567) в оренду земельної ділянки, розташованої в Нижньогірському  районі, с. Любімовка, Автономної Республіки Крим  загальною площею 1131,62га .  для розведення риби строком на десять  років, у зв'язку з тим, що позивач відповідно до договору оренди майна, яке відноситься до державної власності №7 від 01.10.03р. орендує у ДП «Укрриба» нерухоме майно з метою розведення риби, яке  розташоване на земельній ділянці. Для досягнення мети оренди і для обслуговування орендованого майна позивачеві необхідно використовувати земельну ділянку.

         Від відповідача надійшла заява про перегляд постанови ГС АРК від 20.11.06р. за нововиявленими обставинами, згідно якої просить скасувати постанову ГС АРК від 20.11.06р. у справі №2-9/16884-2006А та ухвалити нове рішення, у зв'язку з тим, що згідно рішення Севастопольського Апеляційного Господарського суду від 06.03.07р. по справі №2-2/19161-2006 вказаний договір визнаний недійсним.

         Відповідач заявив про відмову від відшкодування судових витрат та просить судові витрати з позивача не стягувати.

         Згідно постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.03.07р. по справі №2-2/19161-2006 було відмінено рішення ГС АРК від 20.12.06р. по вказаній справі та договір №7 оренди майна, що належить до державної власності, укладений 01.10.03р. між ДП «Уккриба» та ТОВ «Сиваш»  був визнаний недійсним.

        Згідно постанови Вищого Господарського суду України від 25.07.07р. касаційна скарга ТОВ «Сиваш» залишена без задоволення, а постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.03.07р. у справі №2-2/19161-2006 залишена без змін.

        Згідно договору від 01.10.03р. між ДП «Укрриба» та ТОВ «Сиваш» був укладений,  договір №7 оренди майна, що належить до державної власності,  ДП «Укрриба», іменований орендодавець передає ТОВ «Сиваш», іменуємому орендар, в строкове платне користування нерухоме майно – гідроспоруди, яке розташовано за адресою: АР Крим, Ніжньогірський район, с.Любимівка (п. 1.1). Згідно пункту 11.1 договору визначено, що цей договір укладений строком на 10 років - до 01.10.2013 року включно. Згідно з пунктом 1.2  договору нерухоме майно, що є предметом договору, передається в оренду з метою розведення риби.

        По справи оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

        Розглянувши матеріали справи, суд, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

        Постанова ГС АРК від 20.11.06р. заснована на тому, що позивач мав право на оренду майна згідно договору від 01.10.2003р., у зв'язку з чим він також має право використовувати земельну ділянку, на якій розташоване це майно.

        Однак, згідно постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.03.07р. по справі №2-2/19161-2006 вказаній договір визнаний недійсним.

        Зацікавленої стороною не надано доказів того, що дана постанова скасована чи змінена.

        Ст. 129 Конституції України  передбачено, що  сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

        Згідно   ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

         Про необхідність дотримання принципу диспозитивності  сторін також указується в постанові  Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що  суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

          Таким чином у суду не має підстав не приймати до уваги постанову Севастопольського апеляційного Господарського суду від 06.03.07р. по справі №2-2/19161-2006.

          Таким чином у теперішній час не має підстав вважати, що ТОВ «Сиваш» має право на оренду майна згідно договору від 01.10.03р., і відповідно, немає підстав вважати що воно має право використовувати земельну ділянку.

           Відповідно, визнавати противоправними дії відповідача, у зв'язку з відмовою надання позивачу земельної ділянки та спонукати його виносити відповідне розпорядження, немає підстав.

         Таким чином при наявності спору факт про те, що договір оренди майна є недійсним був встановлений тільки 06.03.07р., що згідно п. 1 ч. 2 ст. 245 КАСУ є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

         Таким чином постанова Господарського суду АРК від 20.11.2006р.по справі №2-9/16884-2006А підлягає скасуванню, у позові ТОВ «Сиваш» необхідно відмовити.

         Судові витрати відповідачу не підлягають відшкодуванню позивачем, у зв'язку з тим що відповідач відмовився від їх відшкодування.

         Виходячи із закріпленого ст.129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не повинен розв'язувати питання, якщо зацікавлена сторона не бажає їх розв'язування.

         На підставі вищенаведеного, а також керуючись 162, 163, 245, 253 КАСУ, суд –

                                                                 ПОСТАНОВИВ:

         Постанову Господарського суду АР Крим від 20.11.06р. по справі №2-9/16884-2006А скасувати.

         В позові ТОВ  «Сиваш» відмовити повністю.

           Ст. 254 КАС  України передбачено, що  постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

           Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

            У разі подання апеляційної  скарги судове рішення, якщо його не  скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

             Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку   подається  заява.     Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

              Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а  в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАСУ -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

            Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне  оскарження.

            Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про  що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.