Рішення

від 13.11.2007 по справі 13113-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

13113-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

13.11.2007Справа №2-30/13113-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонернакомпанія «Украгролізінг», м. Київ, вул. Мечнікова, 16-А.

До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврида», с. Теністе Бахчисарайського р-ну.

Про стягнення 34489,20 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П р е д с т а в н и к и:

Від позивача – Гресько, предст. за дов. від 18.09.2007р. №16/68-07 у справі.

Від відповідача – не з'явився.

Суть спору: Позивач – ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг», м. Київ – звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача – Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврида», с. Теністе Бахчисарайського р-ну заборгованості по договору №1-125 фл від 04.12.07р. в сумі 34489,20 грн., у тому числі 29484,53 грн. основного боргу, 2283,97 грн. індексу інфляції, 690,09 грн. 3% річних та 2030,61 грн. пені.

Свої вимоги позивач пояснює тим, що на підставі укладеного між сторонами договору фінансового лізингу №1-125 фл від 04.12.07р. відповідач узяв на себе зобов'язання проводити розрахунки по лізингових платежах, однак, своєчасно та у повному обсязі такі розрахунки не здійснював, в результаті чого станом на 31.08.07р. за ним склалась заборгованість в сумі 34489,20 грн.

Відповідач у судові засідання, які відбулися 22.10.2007р. та 13.11.2007р. не з'явився, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином, ухвали господарського суду були скеровані йому на юридичну (с. Теністе Бахчисарайського р-ну) рекомендованою кореспонденцією. Однак, конверт з ухвалою суду про призначення судового засідання повернувся на адресу суду з позначкою, що відповідач відмовився від одержання конверту.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач відмовився від одержання конверту (а.с.28), про що зазначено в довідці працівником поштова зв'язку Горбатенко, суд вважає, що відповідач був сповіщений про час та день розгляду справи належним чином.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, господарський суд розглядає справу по наявним в ній матеріалам. Інших доказів сторонами не представлено.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

в с т а н о в и в

04.12.2000 р. між позивачем - ВАТ “Національна акціонерна компанія “Украгролізінг”, м. Київ та відповідачем – СВК «Таврида» був укладений договір фінансового лізингу №1-125 фл. (а.с. 9-14).

Відповідно до ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Свої зобов'язання за договором фінансового лізингу позивач виконав належним чином, передавши Відповідачеві майно, а саме: сівалку СЗ –3,6 у кількості однієї одиниці вартістю 12590,00 грн. та Трактор ЮМЗ-6АКЛ у кількості двох одиниць вартістю 38490,00 грн. за одиницю.

Загалом Відповідачеві у користування передано майна на суму 89570,00 грн.

Факт отримання майна підтверджується актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки №10056 від 28.02.01р. та №91 від 25.04.01р.  (а.с. 20-21).

Відповідно до п.4.1 вищезазначеного Договору та додатків № 2, 4, 6, 8, 10 до нього (графік сплати лізингових платежів), Відповідач за період користування технікою з 28.12.2000р. по 23.10.2006р. був зобов'язаний сплатити на рахунок позивача суму 95896,11 грн., проте відповідачем фактично було сплачено 66411,58 грн.

Відповідно до п.3. договору відповідач повинен був своєчасно та в повному обсязі  проводити сплату лізингових платежів, розмір та терміни сплати яких визначені графіками сплати лізингових платежів.

Однак, всупереч умов договору від 04.12.2000р. відповідач не проводив розрахунки з лізингових платежів, внаслідок чого, станом на 31.08.07р. за відповідачем утворилась непогашена заборгованість у розмірі 29484,53 грн., яка підтверджується розрахунком позивача (а.с.22 - 25).

Статтями  525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.  

З приводу викладеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2030,61 грн.

На підставі п.8.4. договору за порушення строків сплати лізингових платежів винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення, але не більше пені, передбаченої діючим законодавством.

Проте, позивач розраховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно з положеннями Закону України «Про відповідальність  за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р.

Як вбачається з розрахунку (а.с. 22) позивач розраховує пеню за період 31.08.2006 р. по 30.08.2007 р. (365 днів) від загальної суми боргу 9464,35 грн., за період 23.10.2006 р. по 30.08.2007 р. (312 днів), за період з 16.07.2007 р. по 30.08.2007 р. (46 днів) що складає 2030,61 грн.

На підставі ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З приведених підстав, суд вважає, що пеня повинна бути розрахована за кожний період окремо виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ на день виникнення боргу в порядку частини 6 ст. 232 ГК України, що становить 1273,69 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1273,69 грн.

Згідно зі  ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір індексу інфляції складає 2283,97 грн., 3 % річних – 690,09 грн., підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню.

Витрати по оплаті державного мита та витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача  згідно з ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні, яке відбулося 13 листопада 2007р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 26 листопада 2007р.

Керуючись ст. 44, 48, 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг» задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврида», с. Теністе Бахчисарайського р-ну (ЄДРПОУ 03759783, інші відомості суду не відомі) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг», м. Київ, вул. Мечнікова, 16-А (ЄДРПОУ 30401456, інші відомості суду не відомі) 29484,53 грн. основного боргу, 2283,97 грн. індексу інфляції, 690,09 грн. 3% річних та 1273,69 грн. пені, 337,32 грн. державного мита та 115,41 грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          В інший частині позову відмовити.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.