Рішення від 01.07.2025 по справі 734/1570/25

Провадження № 2/734/620/25 Справа № 734/1570/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

01 липня 2025 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Іванюка Т.І.,

при секретарі Ієвлевій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

до суду із позовом про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням звернулася Остерська квартирно-експлуатаційної частини (району) до ОСОБА_1 , у якому просить визнати останню такою, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що усі житлові приміщення, які перебувають на території селища Десна, в тому числі і житло за адресою: АДРЕСА_2 є у власності держави в особі Міністерства оборони України та перебувають та обліку в Остерської КЕЧ (району), що підтверджується свідоцтвом про право власності та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

14.06.2007 року Остерська КЕЧ видала ордер №003414 ОСОБА_2 на право зайняття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 . Крім цього Остерською КЕЧ з ОСОБА_2 01.04.2016 укладено Договір найму даного житла №1957, відповідно до якого останній є наймачем вказаної квартири, сплачує комунальні послуги та послуги по утриманню будинку і прибудинкової території. Проте, нещодавно виявилося, що у вказаній квартирі, згідно Довідки органу реєстрації Деснянської селищної ради від 20.01.2025, за даною адресою зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідачка по справі). Так, згідно даних карки реєстрації, Відповідачка раніше дійсно зареєстрована за вказаною адресою, але 05.12.2006 вибула у м.Лубни, Полтавської області. Крім цього було проведено обстеження даного житла, яким встановлено, що ОСОБА_1 з червня 2007 року в даній квартирі не проживає. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 є фактичним дійсним наймачем житлового приміщення, а відповідачка не проживає за місцем реєстрації, не бере участі в утриманні житла та оплаті житлово-комунальних послуг, її особисті речі у квартирі відсутні, Позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги повністю підтримує. На винесення заочного рішення згоден.

Третя особа, ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. При цьому зазначає, що з 14.06.2007 року, тобто з моменту отримання ордеру на житлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 , відповідачка ОСОБА_1 у даній квартирі не проживала. Останню не знає і ніколи не бачив.

Відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, до суду повторно не з`явилася з невідомих причин; відзиву на позов, клопотання про розгляд справи у її відсутність у відповідності до ст.211ЦПК України не надала.

За згаданих обставин зі згоди представника позивача, висловленої у його письмовій заяві, суд у відповідності до ст.280ЦПК України ухвалює про вирішення спору при заочному судовому розгляді.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників повна фіксація технічними засобами не здійснювалася.

У судовому засіданні встановлені такі факти і відповідні правовідносини.

Житлові приміщення, які перебувають на території селища Десна, в тому числі і житло за адресою: АДРЕСА_2 є у власності держави в особі Міністерства оборони України та перебувають та обліку в Остерської КЕЧ (району), що підтверджується свідоцтвом про право власності та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

14.06.2007 року Остерська КЕЧ видала ордер №003414 ОСОБА_2 на право зайняття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 .

01.04.2016 між Остерською КЕЧ та ОСОБА_2 було укладено Договір найму даного житла №1957, відповідно до якого останній є наймачем вказаної квартири, сплачує комунальні послуги та послуги по утриманню будинку і прибудинкової території.

Згідно довідки органу реєстрації Деснянської селищної ради від 20.01.2025, за даною адресою зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідачка по справі).

Згідно даних карки реєстрації, Відповідачка раніше дійсно зареєстрована за вказаною адресою, але 05.12.2006 вибула у м.Лубни, Полтавської області

Відповідно до акту обстеження на предмет фактичного проживання/не проживання від 26.03.2025, складеного комісією у складі депутата Деснянської селищної ради Синегуб Г.В., сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 зареєстрована, але фактично не проживає з червня 2007 року і по теперішній час ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволеннювиходячи знаступного.

У відповідності до частини першоїстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зістаттею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 1Закону України«Про правовийрежим майнау ЗбройнихСилах України» передбачено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Згідно зі ст.3Закону України«Про правовийрежим майнау ЗбройнихСилах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

Відповідно до ч. 3 ст.137ГК України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Відповідно достатті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Основним законодавчим актом у сфері регулювання житлових відносин є Конституція України та Житловий кодекс України, прийнятий у 1983 році. (далі -ЖКУкраїни).

17 липня 1997 року Україна ратифікувала римську Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенцію), а також Перший протокол та протоколи №№ 2, 4, 7 та 11 до цієї Конвенції. Певна увага приділена у Конвенції правам людини, що пов`язані з житлом. Так, п. 1 ст. 8 Конвенції встановлює, що кожна людина має право на повагу до її житла. Цим правом закріплена недоторканність житла, яка проголошена також ст. 30 Конституції України. Відповідно до цього ніхто не може перешкоджати особі у законному володінні, користуванні чи розпорядженні своїм житлом, а будь-які порушення цих повноважень захищаються у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1ст.71 Житлового кодексуУкраїни при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ним зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а ст.72ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, проводиться виключно в судовому порядку.

У відповідності до статті 7Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Як випливає із зазначеної норми закону, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно при позбавленні права власності на житлове приміщення, позбавленні права користування житловим приміщенням, визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).

У відповідності до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.85 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Оцінивши зібрані у справі докази і з`ясувавши обставини спору, суд вважає, що Відповідачка без поважних причин не проживає в спірній квартирі більше шести місяців.

Поважних причин, передбачених ст.71ЖК України, при яких житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, судом не встановлено.

Аналіз вищенаведеного переконує суд в тому, що відповідачка не проживає у наданому їй житловому приміщенні понад шість місяців. Даних про наявність будь-якої домовленості між позивачем та відповідачкою з приводу користування житловим приміщенням, а також доказів про поважність причин відсутності останньої у житловому приміщенні за місцем реєстрації суду не надано. А тому, суд приходить до висновку про те, що відповідачка втратила право користування вказаним житловим приміщенням, з підстав, визначених ст.71ЖК України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позов суд задовольняє у повному обсязі, з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у сумі 2 420 гривні 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,4,280-289 ЦПК України, ст. ст.389,391 ЦК України,ст. 64, 65, 66, 71, 72 ЖК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) (КОД ЄДРПОУ 07807645) сплачений судовий у сумі 2 420 гривні 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: