Рішення від 30.06.2025 по справі 161/9525/25

Справа № 161/9525/25

Провадження № 2-а/161/135/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2025 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Корнійчук А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Свій позов, мотивує тим, що 26.04.2025 року інспектором з паркування було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії MVA №2510937 за ч. 1 ст. 122 КУпАП (далі постанова) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Вважає дану постанову незаконною, винесеною із порушенням вимог КУпАП та не ґрунтується на належних та допустимих доказах, оскільки при її винесенні не дотримано вимог ст. 278 КУпАП та не враховано усіх обставин справи, а саме того, що здійснена ним стоянка відповідає вимогам п. 15.10 «в» ПДР України, натомість його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.15.10 «б» ПДР України, який забороняє стоянку на тротуарах.

Зазначає, що його автомобіль був припаркований на тротуарі так, що для руху пішоходів залишається 2 м, а оскаржувана постанова не містить відповідних замірів, які підтверджують порушення ним вимог, встановлених п.15.10 ПДР України.

Крім того, посилається на те, що до постанови про адміністративне правопорушення внесені недостовірні дані про нього, як власника транспортного засобу , що також є підставою для її скасування.

З врахуванням наведеного, просить суд визнати протиправноюта скасувати постанову серії MVA №2510937 від 26.04.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. Заперечення обґрунтовує тим, що пункт 15.10 «б» забороняє стоянку транспортних засобів на тротуарах, крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками. У місці стоянки транспортного засобу позивача відсутні дорожні знаки з табличками, що дозволяють здійснювати таку стоянку. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції не надав належну правову оцінку факту порушення позивачем саме пункту 15.10«б» ПДР України, не здійснив перевірку наявності чи відсутності дорожніх знаків, які б дозволяли здійснювати стоянку на тротуарі.

Крім того, вказує, що оскаржувана позивачем постанова є законною та обґрунтованою. Правопорушення, яке було виявлено зафіксоване в режимі фотозйомки у відповідності до вимог ст.14-2 КУпАП, а інформація зазначена в ній є повною та належною, у відповідності до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 23 травня 2025 року відкрито провадження у справі без виклику сторін.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому відповідно до ч.1 цієї ж статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 25.04.2025 року інспектором Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради було залишене повідомлення, а після встановлення особи, 26.04.2025 року складено оскаржувану постанову серії MVA №2510937, із змісту якої вбачається, що 25.04.2025 року о 10 год. 26 хв. за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 31, особа,яка керувала автомобілем «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила правила стоянки, а саме здійснила стоянку транспортного засобу на тротуарі у місці, яке не позначено відповідними дорожніми знаками встановленими з табличками, чим порушила п. 15.10 «б» ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 8-9, 37).

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Параграф 15Правил Дорожньогоруху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 № 1306 ( далі - ПДР України), який називається «Зупинка і стоянка» чітко регламентує, де може здійснюватися стоянка транспортних засобів.

Пункт 15.1ПДР України, який є загальною нормою параграфу 15 ПДР, передбачає, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

З аналізу змісту зазначеної правової норми висновується, що вимогами пункту 15.1ПДР України встановлено дозвіл здійснювати стоянку транспортних засобів лише у спеціально відведених місцях або на узбіччі.

Наступні пункти параграфу15ПДР України уточнюють загальне правило пункту 15.10ПДР України.

Зокрема, пунктом 15.2ПДР України передбачено, що у випадку відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливi, вони дозволяються бiля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Пункт 15.10ПДР України, знову ж таки, уточнюючи загальне правило п.15.1ПДР України, містить перелік конкретних місць, де стоянка заборонена.

Так, відповідно до п.п. «б», «в» п.15.10ПДР України стоянка забороняється, зокрема, на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначених норм ПДР України, суд вважає, що здійснити стоянку автомобіля на тротуарі можна за умови дотримання трьох вимог, а саме: місце стоянки має бути спеціально відведене для стоянки, зокрема, позначене відповідними дорожніми знаками; стоянка здійснюється легковим автомобілем чи мотоциклом; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Разом з тим, суд наголошує, що зупинка і стоянка транспортних засобів є невід`ємною складовою організації дорожнього руху, тому з метою зведення до мінімуму перешкод для руху усіх учасників дорожнього руху зупинку і стоянку дозволяється здійснювати у спеціально відведених місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1 «Місце для стоянки», 5.43 «Зона стоянки» або на узбіччі.

Згідно з п.15.6ПДР України стоянка всіх транспортних засобів здійснюється у місцях, позначених знаками 5.42.1, 5.43. встановленими з табличками 7.6.2-7.6.6. на тротуарі так, як позначено на табличках 7.6.2.-7.6.6.

Також слід зауважити, що таблички 7.6.2-7.6.6 поширюють дію знаків 5.42.1 «Місце для стоянки», 5.43 «Зона стоянки» тільки на легкові автомобілі, мотоцикли і мопеди.

Приписами ч. 1 ст.122КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до примітки ст.14-2КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цьогоКодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень статті 14-2 КУпАП, інспектором з паркування було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення. Фотозйомка здійснювалася за допомогою технічного засобу Samsung SMA725F\DS, про що зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення (а.с. 39-44).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, оскаржуваної постанови з доданими до неї матеріалами фотофіксації (а.с. 8-9, 39-44) транспортний засіб «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за позивачем, зафіксовано на тротуарі.

Про здійснення фотофіксації під час фіксування правопорушення зазначено в оскаржуваній постанові, а тому такі докази судом визнаються належними, допустимими та достовірними.

З доданих до відзиву відповідача матеріалів фотофіксації вбачається, що у місці розташування автомобіля позивача немає жодного дорожнього знаку, який дозволяє зупинку на тротуарі та дорожнього знаку, який забороняє зупинку на узбіччі.

Враховуючи, встановлений пунктом 15.1ПДР України дозвіл на стоянку транспортних засобів лише у спеціально відведених місцях чи на узбіччі, у сукупності з вимогами п.15.10ПДР України, суд вважає, що стоянка автомобіля позивача на тротуарі за відсутності дорожніх знаків, які дозволяють таку стоянку, здійснена з порушенням правил стоянки.

При цьому, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що стоянка його автомобіля здійснена відповідно до п.15.10«в» ПДР України, оскільки вимоги до стоянки транспортних засобів врегульовані параграфом 15ПДР України, а не лише пунктом 15.10ПДР України, і повинні враховуватися у сукупності, а не вибірково, за бажанням особи, яка здійснює стоянку.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду у справах №161/7070/23 від 01.09.2023 року, №161/5875/23 від 08.08.2023 року.

Також, суд відхиляє доводи позивача про внесення недостовірних даний про його особу, дату народження та відсутність в оскаржуваній постанові моделі його транспортного засобу, оскільки, зазначення марки автомобіля та державного номерного знака є достатнім для однозначної ідентифікації транспортного засобу, особу позивача встановлено згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів (в якому зазначено, саме таку дату народження та по батькові ОСОБА_1 ) та факт належності останньому автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 та перебування за кермом даного транспортного засобу на час порушення ПДР України , підтверджена самим позивачем у позовній заяві.

Отже, в діях позивача наявних склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУАП.

Разом з тим, жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП,позивач судуне надав,а такожне надавдоказів,що свідчилипро те,що невін керувавтранспортним засобомв моментпорушення ПДРУкраїни.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову відповідача без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Залишити без змін постанову MVA №2510937 від 26 квітня 2025 року інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Головій Тетяни Василівни про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня вручення копії рішення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.