Рішення від 30.05.2025 по справі 320/37696/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2025 року справа №320/37696/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби м. Києва №29290240106 від 31.10.2022 року форми «В4»;

???- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби м. Києва №29288240106 від 31.10.2022 року форми «Р»;

??- визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби м. Києва №0009699-1306-2615 від 19 квітня 2023 року, та рішення Головного управління Державної податкової служби м. Києва про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.

В обґрунтування своїх вимог позивач наголошував на безпідставності висновків відповідача в частині порушення п. 201.10 ст. 201 та ст. 187 Податкового кодексу України, оскільки останнім не враховано, що податкова накладна №2 помилково виписана не по першій події, у зв`язку з чим контрагент не включив її до податкового кредиту. У зв`язку з цим виписано від`ємний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної №2, який зареєстровано в ЄРПН за №9090904754.

Позивач зазначає, що зареєстрована податкова накладна №2 в травні 2022 р. на суму ПДВ 26921,00 грн. не була включена до податкових зобов`язань податкової декларації з ПДВ за травень місяць 2022р, а також не було виникнення заниження податкового зобов`язання.

В червні місяці 2022р. в податкову декларацію по ПДВ помилково в рядок 1.1 врахована сума ПДВ (+) 26921,00 грн. і в рядок 7 (-) 26921,00 грн. 19.09.2022р. була виправлена помилка, поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань, реєстраційний №9186865736.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як постачальник, перебуває у господарських правовідносинах із ТОВ "КЛІМАТИЧНІ РІШЕННЯ", як покупцем, та згідно домовленостей із контрагентом зобов`язався здійснити постачання товару, а саме обладнання:

?-Регулятор тиску конденсації Neociima EFC-8A;

?-Регулятор тиску конденсації;

?-Promix-HT.CR.01 (Клімат-СОК).

На виконання взятих на себе зобов`язань 19.05.2022 р. ФОП ОСОБА_1 було виставлено рахунок № 21 ТОВ "КЛІМАТИЧНІ РІШЕННЯ" код за ЄДРПОУ 41062901 на суму 161526,00 грн в т. ч. ПДВ 26921,00 грн. за ТМЦ.

20.05.2022р ТОВ "КЛІМАТИЧНІ РІШЕННЯ" згідно банківської виписки оплатило кошти в сумі 161526,00 грн.

26.05.2022р згідно накладної № 12 Покупцем були отримані товари на суму 161526.00 грн.

26.05.2022р (згідно другої події) виписується податкова накладна № 2 на суму 161526,00 грн реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9075840964, яка включена до податкових зобов`язань декларації по ПДВ за травень 2022 року.

В зв`язку з тим, що податкова накладна № 2 помилково виписана не по першій події (банківській виписки) і контрагент не зміг її включити до податкового кредиту, 18.06.2022р виписується від`ємний Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 на суму (-) 161526,00 в т ч ПДВ (-) 26921,00 до Податкової накладної №2, який реєструється в Єдиному реєстрі 22.06.2022 року за №9090904754.

Також 18.06.2022р виписується Податкова накладна № 3 від 20.05.2022р. (банківська виписка) на суму 161526,00грн. в т ч ПДВ 26921,00 грн., яка реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних 23.06.2022 року за №9093440158.

Обидві Податкові накладні № 2 від 26.05.2022 р. та № 3 від 20.05.2022 р. потрапляють до Єдиного реєстру податкових накладних в травні 2022 р., одна з яких складена зайво, так як господарська операція з даним контрагентом проводилася лише один раз згідно поданих первинних документів.

Податкова накладна № 2, зареєстрована в травні 2022 р. на суму ПДВ 26921,00 грн. не була включена до податкових зобов`язань податкової декларації з ПДВ за травень місяць 2022р, а також не було виникнення заниження податкового зобов`язання.

В червні місяці 2022р в податкову декларацію по ПДВ помилково в рядок 1.1 врахована сума ПДВ (+) 26921,00 грн. і в рядок 7 (-) 26921,00 грн.

19.09.2022р була виправлена помилка, поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань, реєстраційний номер № 9186865736.

Головним державним інспектором відділу адміністрування ПДВ з фізичних осіб Головного управління ДІС у м Києві Костенко Анастасією Геннадіївною була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2022 року.

За результатами камеральної перевірки фахівці ГУ ДІС у м. Києві склали Акт від 20.09.2022 № 26334/ж5/26-15-24-01-06-03/2575611453.

Не погоджуючись із змістом та висновками що викладені в Акті перевірки Позивачем були подані письмові Заперечення від 13.10.2022 року, до яких були долучені первинні документи на підтвердження господарських операцій а також надано пояснення реєстрації податкових накладних та Розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної.

Однак, відповіддю ДПС у м. Києві №14178/1/25-15-24-01-06-11 від 27.10.2022 р. заперечення ФОП ОСОБА_1 на Акт перевірки залишено без задоволення.

В подальшому ДПС у м. Києві, було винесено два податкових повідомлення-рішення:

-№29290240106 від 31.10.2022 р. форми "В4" про стягнення завищеного від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту.

-№29288240106 від 31.10.2022 р. форми "Р" щодо стягнення суми заниженого зобов?язання та штрафної санкцій.

Відповідачем було прийнято Податкову вимогу №0009699-1306-2615 від 19 квітня 2023 р. та Рішення №0009699-1306-2615 про опис майна у податкову заставу.

Позивач вважаючи, що вищевказані податкові повідомлення рішення №29290240106 та №29288240106 підлягають скасуванню як протиправні, оскільки прийняті із порушенням чинного податкового законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом пункту 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Судом встановлено, що за наслідками проведених господарських операцій позивачем складено та направлено на реєстрацію податкові накладні № 2 від 26.05.2022 р. та № 3 від 20.05.2022, а також розрахунок коригування №1 до податкової накладної №2 які прийнято та зареєстровано у ЄРПН у відповідності до вимог законодавства.

На думку позивача, не було підстав включати до податкових зобов`язань в декларації за травень 2022 податкову накладку №2 оскільки він вважає її помилково виписаною і відповідно у відповідача не було підстав приходити до висновку за наслідками камеральної перевірки позивача про не включення останнім вказаної податкової накладної на суму ПДВ 161526,00 грн до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за травень 22 року.

Надаючи оцінку такій позиції позивача, суд наголошує на наступному.

За змістом пункту 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджет в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (що: умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору.

Згідно з п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є календарний місяць з урахуванням особливостей визначених цим пунктом.

Пунктом 203.1 ст.203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податкових законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Позивач обґрунтовує, свою позицію, тим, що абз.2 п.44.1 ст.44 ПКУ забороняє платникам формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Проте суд враховує, що помилка у складанні податкової накладної повинна підтверджуватися даними податкового та бухгалтерського обліку.

Суд погоджується з тим, що платник податків не повинен включати до податкової декларації з ПДВ податкові зобов`язання в ЄРПН за помилково складеною податковою накладною, оскільки дані податкової звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податку, але це також повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами наданими сторонами суду.

Водночас, суд зауважує, що у разі помилкової виписки податкової накладної, законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку, який в свою чергу передбачає необхідність подання платником відповідних належних документів в підтвердження коригування вказаних розбіжностей.

Виписавши податкові накладні та направивши їх на реєстрацію в ЄРПН, у тому числі по податкових накладних реєстрацію яких зупинено, платник податків вступив у відповідні правовідносини, які передбачають його обов`язок декларувати податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі суми ПДВ, зазначеного у відповідних податкових накладних. Самого зазначення у позові за наслідками оскарження рішення контролюючого органу про заниження податкового зобов`язання з ПДВ за наслідками камеральної перевірки, недостатньо для того щоб вважати ті чи інші накладні, як такі, що виписані помилково. Так як, виписавши та подавши на реєстрацію податкові накладні, у разі з`ясування про помилкове виписування окремих податкових накладних платник податків повинен діяти у порядку та спосіб, передбаченні чинним законодавством для таких випадків. Зокрема, відносно податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, подати відповідні письмові пояснення до контролюючого органу у порядку врегульованому Порядком прийняття рішень про реєстрації/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, у тому числі із зазначенням про помилкове виписування вказаних податкових накладних із наданням відповідних підтверджуючих документів в підтвердження лише одного постачання по кожній накладній, з метою прийняття комісією контролюючого органу рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних. Після реєстрації вказаних накладних, платник податків повинен у передбачений спосіб скласти та подати розрахунок коригування до "помилкової" податкової накладної.

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п.201.10 ст.201 ПКУ 201.10 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

При цьому, що згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивачем вчинено всі необхідні дії щодо складання розрахунку коригувань до помилково виписаної податкової накладної.

Окремо суд наголошує на тому, що Позивачем до контролюючого органу були направлені письмові Заперечення від 13.10.2022 року, до якого були долучені первинні документи на підтвердження господарських операцій а також надано пояснення реєстрації податкових накладних та Розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, які з незрозумілих причин Відповідачем не були взяті до уваги.

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №29290240106 від 31.10.2022 та №29288240106 від 31.10.2022, , прийнято з порушенням вимог положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки податкова вимога №0009699-1306-2615 від 19 квітня 2023 р., та Рішення про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу є винесеними на підставі податкових повідомлень-рішень, що визнані судом протиправними, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування Податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби м. Києва №0009699-1306-2615 від 19 квітня 2023 р., та Рішення Головного управління Державної податкової служби м. Києва про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу слід задовольнити.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн. Враховуючи задоволення позову у повному обсязі, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби м. Києва №29290240106 від 31.10.2022 року форми «В4»

Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби м. Києва №29288240106 від 31.10.2022 року форми «Р».

Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби м. Києва №0009699-1306-2615 від 19 квітня 2023 року, та рішення Головного управління Державної податкової служби м. Києва про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві сплачений ним судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.