Рішення від 30.06.2025 по справі 380/9541/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2025 рокусправа № 380/9541/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі позивач, ГУ ПФУ у Львівській області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач, ВПВР), в якому просить суд:

-скасувати постанову від 25.04.2025 ВП № 77206385 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що відповідачем безпідставно винесено постанову від 25.04.2025 ВП №77206385 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. Позивач стверджує, що така постанова винесена державним виконавцем за невиконання позивачем виконавчого листа №380/9486/24, виданого 20.01.2025 Львівським окружним адміністративним судом. Водночас, позивач вказує, що зазначений виконавчий документ частково виконаний ГУ ПФУ у Львівській області шляхом проведення перерахунку 20.01.2023, про що державного виконавця повідомлено, із зазначенням інформації про відсутність бюджетного фінансування. З огляду на це позивач стверджує про відсутність підстав для накладення штрафу за невиконання виконавчого листа, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Вважаючи у зв`язку із протиправним накладенням штрафу свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 19.05.2025 було залишено позовну заяву ГУ ПФУ у Львівській області без руху.

28.05.2025 представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 03.06.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ МЮ в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 13.05.2025 - позовну заяву з копіями доданих до неї документів та 04.06.2025 - ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі з викликом сторін від 03.06.2025.

Відповідачу роз`яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №380/9486/24 позов задовольнити повністю. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024, як особі з інвалідністю внаслідок війни, з встановленням збільшення пенсії на 25 відсотків з урахуванням індексації пенсії за 2022, 2023 та 2024 роки на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.03.2024 як особі з інвалідністю внаслідок війни, з встановленням збільшення пенсії на 25 відсотків з урахуванням індексації пенсії за 2022, 2023 та 2024 роки на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду від 07.10.2024 набрало законної сили 09.01.2025 та на виконання якого видано виконавчий лист №380/9486/24 від 20.01.2025.

Постановою державного виконавця 17.02.2025 відкрито виконавче провадження ВП №77206385.

Позивач зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №380/9486/24 виконано частково. З 01.02.2025 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становив 31148,94 грн. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.03.2024 по 31.01.2025 становить 58087,37 грн., перерахунок проведено 20.01.2025.

Однак, старшим державним виконавцем ВПВР Зайцевим О.А. винесено постанову про накладення штрафу від 25.04.2025 ВП №77206385.

Оскаржуваною постановою на ГУ ПФУ у Львівській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. у зв`язку із невиконанням без поважних причин рішення суду, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Не погодившись з такою постановою, ГУ ПФУ у Львівській області оскаржило її до суду.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на думку позивача, оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена протиправно, оскільки вищевказане рішення Львівського окружного адміністративного суду позивачем по мірі надходження бюджетних коштів виконано, а тому відсутні підстави для накладення штрафу. В той же час відповідач вважає, що позивач не надав доказів виконання рішення суду в повному обсязі. Отже, при вирішенні даної справи суд надає оцінку доводам сторін щодо фактичного виконання вказаного судового рішення та наявності підстав для накладення штрафу.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII)

Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов`язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.

Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вбачається із матеріалів справи, ГУ ПФУ у Львівській області на виконання судового рішення у справі №380/9486/24 проведено ОСОБА_1 доплату до пенсії за період з 01.03.2024 по 31.01.2025 у сумі 58087,37 грн.

При цьому, виплата доплати буде виплачена після надходження коштів з державного бюджету, оскільки відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» такі виплати проводяться за рахунок коштів державного бюджету України.

Щодо невиконання рішення суду в частині виплати доплати, суд зазначає, що таке відбулося з незалежних від позивача причин, які, на переконання суду, є поважними у розумінні Закону № 1404-VIII, що виключає можливість накладення штрафу на боржника.

Суд також враховує позицію Верховного суду, викладену у постанові від 07.11.2019 у справі №420/70/19, згідно з якою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Враховуючи те, що рішення суду позивач не виконав в тій частині, що стосується виплати доплати, однак таке невиконання відбулося з незалежних від позивача причин, суд доходить висновку про те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому суд бере до уваги, що позивач виконав рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них. компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частинами 1, 2 ст. 23, ст. 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", яка набрала чинності з 01.04.2021, впроваджено централізоване фінансування виплати пенсій.

Суд зауважує, що у спірному випадку причиною часткового невиконання вищевказаного рішення Львівського окружного адміністративного суду слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення.

У постанові від 20.05.2021 (справа № 420/5465/18 номер в ЄДРСР 97054899) Верховний Суд вказав, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання примусове виконання його відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

При наданні оцінки вжитих позивачем заходів щодо виконання рішення суду не встановлено наявності вини та умислу на навмисне невиконання боржником рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/9486/24 від 07.10.2024.

Отже, суд вважає протиправною постанову від 25.04.2025 ВП № 77206385 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 420/5465/18.

З врахуванням встановлених судом обстави та доказів на їх підтвердження, суд вважає, що на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу у державного виконавця не було достатніх доказів неналежного виконання виконавчого листа №380/9486/24 виданого 20.01.2025.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене суд вважає, що оскаржувана постанова від 25.04.2025 ВП №77206385 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн прийнята не у спосіб, що визначений Конституцією України та законами України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов задовольнити повістю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 25.04.2025 ВП № 77206385.

Судові витрати в цій справі стягувати не належить.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 30.06.2025.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна