Рішення

від 25.12.2007 по справі 2/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  2/410

25.12.07

За позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Подарунків»

до                       Колективного підприємства «Будинок Подарунків»

про                       визнання договору купівлі-продажу нерухомості дійсним

                     та визнання права власності на нерухомість

                                                                                                 Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача       Тарасун В.Г.          

Від відповідача  не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будинок Подарунків»(01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 5, код ЄДРПОУ 34979153) - позивач у справі,  звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Колективного підприємства „Будинок Подарунків” (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 5, код ЄДРПОУ 01565036)  - відповідач у справі, про визнання дійсним договору купівлі –продажу нерухомості, а саме: нежитлових приміщень (в літ. «А»),  загальною площею 348,30 (триста сорок вісім цілих і три десятих) квадратних метри, з яких: цокольний поверх: приміщення №№ 1-6, 6а-23 (групи приміщень № 91) площею 334,10 кв.м., місця загального користування 14,20 кв.м., що знаходяться за адресою: Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а,  укладеного між сторонами від 01.11.2007 року та визнання права власності на зазначене нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 01 листопада 2007 року між відповідачем та позивачем було укладено в простій письмовій формі договір купівлі –продажу нерухомості, а саме: нежитлових приміщень (в літ. «А»),  загальною площею 348,30 (триста сорок вісім цілих і три десятих) квадратних метри, з яких: цокольний поверх: приміщення №№ 1-6, 6а-23 (групи приміщень № 91) площею 334,10 кв.м., місця загального користування 14,20 кв.м., що знаходяться за адресою: Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а. На виконання умов договору продавцем (відповідачем) було передано зазначене майно покупцю (позивачу), а  покупцем (позивачем) було сплачено покупну ціну даної нерухомості. Однак, в подальшому, в супереч договірному зобов'язанню, відповідач (продавець) не з'явився у визначений термін до нотаріальної контори, з метою нотаріального посвідчення даного правочину, в наслідок чого, керуючись п.2 ст.220 та ст.392 ЦК України, позивач звернувся за захистом свого порушеного права з позовом про визнання договору купівлі –продажу нерухомості дійсним  та визнання права власності на нерухомість.

Ухвалою від 10.12.2007 р. у справі №2/410 було порушено провадження та призначено розгляд справи на 25.12.2007 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому не визнає факт порушення своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01 листопада 2007 р., та не заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, вважаючи зазначений договір купівлі-продажу дійсним та виконаним.

У відзиві Відповідач також просив розглядати справу  без його участі.

Представник позивача у судовому засіданні на виконання вимог ухвали подав додаткові пояснення та докази по справі .

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ

01 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок Подарунків»та Колективним підприємством „Будинок Подарунків” було укладено договір купівлі –продажу нерухомості, а саме: нежитлових приміщень (в літ. «А»),  загальною площею 348,30 (триста сорок вісім цілих і три десятих) квадратних метри, з яких: цокольний поверх: приміщення №№ 1-6, 6а-23 (групи приміщень № 91) площею 334,10 кв.м., місця загального користування 14,20 кв.м., що знаходяться за адресою: Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а (надалі –«Договір»).

Позивачем, на виконання п.3.1. Договору, платіжним дорученням №9 від 22.11.2007 р. та платіжним дорученням №25 від 05.12.2007 р. було перераховано відповідачу кошти в сумі 215 000 (двісті п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, чим виконано свої зобов'язання за Договором, щодо здійснення оплати купівельної ціни нерухомості, в повному обсязі.

05 листопада 2007 року Відповідачем було фактично передано Позивачу (покупцю за Договором) нежитлові приміщення (в літ. «А»), загальною площею 348,30 (триста сорок вісім цілих і три десятих) квадратних метри, з яких: цокольний поверх: приміщення №№ 1-6, 6а-23 (групи приміщень № 91) площею 334,10 кв.м., місця загального користування 14,20 кв.м., що знаходяться за адресою: Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а, про що сторони склали  Акт  приймання-передачі.

За п.10.1. Договору позивач та відповідач прийняли на себе зобов'язання протягом п'яти робочих днів з моменту укладання Договору (тобто до 08.11.2007 р.) з'явитися до нотаріальної контори, для нотаріального посвідчення укладеного та вже фактично виконаного Договору купівлі –продажу нерухомості.

Відповідач до приватного нотаріуса у призначений час не з'явився, та в подальшому ухилявся  від нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, товариства, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду підвідомчі справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Відповідно до п.2 ст.220 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.                № 435-IV , якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Судом встановлено, що позивачем по справі, в повному обсязі виконано взяті на себе зобов'язання згідно Договору, та завчасно повідомлено відповідача про час та місце здійснення нотаріального посвідчення договору.   

Проте відповідач не з'явився у призначений час до приватного нотаріуса, що у відповіді на лист Позивача пояснив невідкладними господарськими справами і в подальшому, до звернення позивача до суду, відповідач ухилявся від вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання свого обов'язку передбаченого підпунктом 10.1 Договору, щодо його нотаріального посвідчення.

Враховуючи, що сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі –продажу нерухомості, що підтверджується фактичним підписом та скріпленням печатками сторін тексту Договору,  Позивачем було фактично сплачено вартість приміщення на умовах визначених договором купівлі –продажу нерухомості, та  Відповідач фактично передав у власність Позивача приміщення, про що складено акт приймання –передачі, суд дійшов висновку про обґрунтованість першої позовної вимоги позивача та у відповідності до ст. 220 ЦК України вважає за доцільне визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомості укладений від 01.11.2007 року  між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок Подарунків»та Колективним підприємством „Будинок Подарунків”  предметом якого є купівля –продаж нежитлових приміщень (в літ. «А»), загальною площею 348,30 (триста сорок вісім цілих і три десятих) квадратних метри, з яких: цокольний поверх: приміщення №№ 1-6, 6а-23 (групи приміщень № 91) площею 334,10 кв.м., місця загального користування 14,20 кв.м., що знаходяться за адресою: Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а.

Відповідно до п. 5.1 Договору, право власності на відчужуване приміщення переходить до покупця з моменту фактичного приймання покупцем (позивачем) приміщень за актом приймання-передачі.

Доказів про наявність письмових угод між позивачем та відповідачем щодо додаткових зобов'язань за вищезгаданим Договором купівлі-продажу, суду надано не було.          

Відповідно до п.1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, будь-яких порушень цього права хоча б ці порушення не були пов'язані з позбавленням права володіння.

Згідно п.1 ст. 328 Цивільно кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання за Договором, а тому згідно п.1 ст. 328 Цивільного кодексу України ним у встановленому законом порядку набуто право власності на вищезазначені нежитлові приміщення.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість другої позовної вимоги позивача про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення (в літ. «А»), загальною площею 348,30 (триста сорок вісім цілих і три десятих) квадратних метри, з яких: цокольний поверх: приміщення №№ 1-6, 6а-23 (групи приміщень № 91) площею 334,10 кв.м., місця загального користування 14,20 кв.м., що знаходяться за адресою: Україна,                 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд дійшов висновку що позивачем доведено обґрунтованість своїх заявлених позовних вимог, в зв'язку  з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України   на   відповідача   відносяться  витрати  по  сплаті  держмита  в  сумі  2235,00 грн. та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі –продажу нерухомості, а саме: нежитлових приміщень (в літ. «А»),  загальною площею 348,30 (триста сорок вісім цілих і три десятих) квадратних метри, з яких: цокольний поверх: приміщення №№ 1-6, 6а-23 (групи приміщень № 91) площею 334,10 кв.м., місця загального користування 14,20 кв.м., що знаходяться за адресою: Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а, який було  укладено 01.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок Подарунків»(01133,                   м. Київ, вул. Лесі Українки, 5, код ЄДРПОУ 34979153) та Колективним підприємством „Будинок Подарунків” (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 5, код ЄДРПОУ 01565036).

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок Подарунків»(01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 5, код ЄДРПОУ 34979153) право власності на нежитлові приміщення (в літ. «А»),  загальною площею 348,30 (триста сорок вісім цілих і три десятих) квадратних метри, з яких: цокольний поверх: приміщення №№ 1-6, 6а-23 (групи приміщень № 91) площею 334,10 кв.м., місця загального користування 14,20 кв.м., що знаходяться за адресою: Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а .

Стягнути з Колективного підприємства „Будинок Подарунків” (01133,             м. Київ, вул. Лесі Українки, 5, код ЄДРПОУ 01565036, р/р №  260063595  відкритий та наявний у "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", МФО 300335), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Подарунків»(01133,                м. Київ, вул. Лесі Українки, 5, код ЄДРПОУ 34979153, р/р № 2600801302351 в ТОВ «Укрпромбанк»м. Київ, МФО 321228)  2 235 (дві тисячі двісті тридцять п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

СуддяІ.О.Домнічева