Рішення від 01.07.2025 по справі 320/45010/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року справа № 320/45010/23 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності,

встановив:

06.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить суд:

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ), яка полягає у невнесенні періодів безпосередньої участі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), а саме 10.03.2022-31.03.2022 року, 01.04.2022-30.04.2022 року у наказ командира військової частини НОМЕР_1 №511ад від 07.10.2022 року протиправною;

- зобов`язати військову частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ), внести періоди безпосередньої участі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), а саме 10.03.2022-31.03.2022 року, 01.04.2022-30.04.2022 року у наказ командира військової частини НОМЕР_1 №511ад від 07.10.2022 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 10 березня 2022 року по 31 березня 2022 року, та з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року у розмірі 100000 гривень у розрахунку па місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271 ад Про виплату додаткових винагород з урахуванням Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №511ад від 07.10.2022 року у новій редакції;

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 року по 10.08.2022 року в розрахунку до 100000,00 грн. па місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах протиправною;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським га їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 року по 10.08.2022 року в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/45010/23 передана 08.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 13.05.2024 справу №320/45010/23 адміністративну справу №320/45010/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність - передано голові Київського окружного адміністративного суду для видання розпорядження про передачу даної адміністративної справи за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду..

11.02.2025 шляхом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Янківській В.П.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 суддя Янківська В.П. прийняла до свого провадження справу №320/45010/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , та не вибував з її складу протягом періоду дії воєнного стану, а тому перебував безпосередньо в районах бойових дій (Київська обл.), з 16.03.2022 по 10.08.2022 року (період, протягом якого Київська область належала до районів бойових дій, відповідно до Наказу Головнокомандувача Збройних Сил України № 84 від 13.03.2022 «Про визначення районів ведення бойових дій»), де виконував обов`язки військової служби, а також бойові накази (розпорядження). Та, незважаючи на це, позивач не отримував додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 16.03.2022 по 10.08.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що Військова частина НОМЕР_1 , де проходить військову службу позивач, згідно її функціонального призначення та специфіки завдань, які вона виконує, не веде бойові дії, відповідно особовий склад в/ч НОМЕР_1 не приймає безпосередньої участі у бойових (воєнних) діях. Окрім цього, в/ч НОМЕР_1 не входить до складу військових частин, які веде воєнні дії у складі діючих Угрупувань військ Сил оборони держави, що знаходиться у нього в оперативному підпорядкуванні та не була на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань, а виконує, зокрема, бойові завдання в районі ведення бойових дій, з вогневого ураження повітряних цілей, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Таким чином, підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відсутні. Крім того, представник відповідача зазначив, що з 16 березня 2022 року позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби 2 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, з урахуванням фактичного часу виконання обов`язків військової служби, позивач в період з березня 2022 року по серпень 2022 отримував в повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов`язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з Витяту з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2022 №57, позивача призначено на посаду старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби 2 авіаційної ескадрильї, ВОС 4610033, з 16 березня 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

Позивач перебує на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 16.03.2022, що підтверджується Довідкою №81 від 14.02.2023 року.

24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ був затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президенту України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «;Про оборону України» для забезпечення належної організації відбиття збройної агресії Російської Федерації та визначення районів бойових дій Головнокомандувачем Збройних Сил України 13.03.2022 року Наказом №84 «Про визначення районів ведення бойових дій» наказана визначити райони ведення бойових дій, якими була, зокрема, Київська область протягом 24.02.2022, 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, з 01.03.2022 по 04.03.2022, 05.03.2022, 06.03.2022, з 07.03.2022 по 09.03.2022, з 10.03.2022 по 12.03.2022.

Також Наказом Головнокомандувача ЗСУ від 01.04.2022 №102 до районів ведення воєнних (бойових) дій з 13.03.2022 по 31.03.2022 року належала, серед інших, Київська область.

В періоди з 01.04.2022 по 20.04.2022 та з 21.04.2022 по 30.04.2022 до районів ведення воєнних (бойових) дій, відповідно до Наказу Головнокомандувача ЗСУ від 30.04.2022 року №125 також входила Київська область.

Відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ від 02.06.2022 №157, від 01.07.2022 №184, від 01.09.2022 №237, Київська область входила до районів ведення воєнних (бойових) дій до 10 серпня 2022 року.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з 16.03.2022 по 16.12.2023.

06.06.2022 винесено наказ №271ад «Про виплату додаткових винагород», відповідно до п.3 якого особовому складу військової частини (в тому числі військовослужбовцям строкової служби), за безпосередню участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких дія ( заходах) за період з 24 лютого по 30 квітня 2022 року.

Пізніше, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 511ад «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад» від 07.10.2022, були внесені зміни до додатку 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 щодо нарахування додаткових винагород. Згідно з вказаними змінами, відповідачем не було включено період безпосередньої участі позивача у бойових діях з 16.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022 що призвело до невиплати позивачу додаткової винагороди за вказаний період.

Вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Відповідно до статті 1 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011) соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ №168).

Відповідно до пункту першого Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно пункту 21 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Відповідно до пункту другого розділу XXXІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Відповідно до пунктів третього-п`ятого розділу XXXVI Порядку від 07 червня 2018 року №260 райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

Згідно пунктів восьмого та дев`ятого розділу XXXVI Порядку від 07 червня 2018 року № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Крім того, порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23.06.2022 №912/з/29.

Абзацами 3, 4 пункту третього Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Згідно з пунктом чотири Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток № 1 або додаток № 2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Згідно до пункту Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин по особовому складу військової частини.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до цього доручення).

Отже, з огляду на вищевикладені норми суд дійшов висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, є відповідні накази командирів (начальників) військової частини, а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком № 1 Окремого доручення.

Судом із матеріалів справи встановлено, що у період з березня 2022 року по серпень 2022 позивачу виплачувалася додаткова винагорода саме у розмірі 30000,00 грн (у поточному місяці за минулий місяць), що передбачено постановою КМ України №168 від 28.02.2022.

Позивач стверджує, що перебуваючи в районах ведення бойових дій у період з 10 березня 2022 року по 10 серпня 2022 року безпосередню брав участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає вказані доводи позивача необґрунтованими з огляду на таке.

З 24 лютого 2022 року по 10 серпня 2022 року Київська область, в якій дислокується військова частина НОМЕР_1 , відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України перебувала в районі ведення бойових дій, проте Військова частина НОМЕР_1 згідно свого функціонального призначення та специфіки завдань, які вона виконує, не вела бойові дії, відповідно, особовий склад військової частини НОМЕР_1 не приймав безпосередньої участі у бойовик (воєнних) діях.

Зокрема, військова частина НОМЕР_1 не входила до складу військових частин, яка вела воєнні дії у складі діючих Угрупувань військ Сил оборони держави, що знаходиться у нього в оперативному підпорядкуванні та не була на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань, а виконувала бойові завдання в районі ведення бойових дій, з вогневого ураження повітряних цілей.

Оскільки військова частина НОМЕР_1 не входила до складу Угрупування об`єднаних сил, командуванням військової частини НОМЕР_1 здійснювалася виплати особовому складу додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100 000 грн пропорційно часу участі у діях або заходах, згідно підстав, які зазначені у пункті 1 Окремого доручення Міністра, а саме за виконання бойових завдань вогневого ураження повітряних цілей, а не за весь час перебування особового складу в районах ведення бойових дій.

Матеріалами справи встановлено, що з 16.03.2022 по 16.12.2022 позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого техніка обслуги обслуговування літаків, двигунів і засобів аварійного покидання літака інженерно-авіаційної служби 2 авіаційної ескадрильї, ВОС 4610033.

Тобто, позивач такі завдання, як вогневе ураження повітряних цілей не виконував.

Разом з тим, військова частина НОМЕР_1 безпосередньо підпорядковується повітряному командуванню « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ПВК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військова частина НОМЕР_4 ), що в свою чергу підпорядковується командуванню Повітряних Сил Збройних Сил України.

В телеграмі командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 04.07.2022 № 350/1 /329/пс роз`яснено, що не є підставою для включення військовослужбовця в наказ на виплату підвищеної винагороди (до 100 000 грн.): перебування військовослужбовця в районні ведення бойових дій та невиконання безпосередньо ним бойових завдань у складі військової частини. яка веде бойові дії;

перебування військовослужбовця в районі ведення бойовик дій, якого включено до складу груп по охороні та обороні військових об`єктів (крім випадків виконання бойових завдань із відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються (згідно з даними журналу бойових дій, постових відомостей);

перебування військовослужбовців на військових об`єктах, по яких здійснювалось вогневе ураження противником.

Відповідно до пункту 1 Окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/20 від 23.06.2022, визначено вичерпний перелік завдань, при виконанні яких військовослужбовці вважаються такими, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, серед яких зокрема визначено:

- під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно;

- у районах ведення воєнних дій з виявлення повітряних цілей противника;

- із здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

- у районах ведення воєнних дій з ураження противника у складі підрозділу ракетних військ і артилерії;

- на території противника ;

- з вогневого ураження повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

- у районах ведення воєнних дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняється, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що ті завдання, які визначені у пункті 1 Окремого доручення, при виконанні яких військовослужбовці вважаються такими, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач не виконував.

Тобто, одне перебування позивача в районі ведення бойових дій та не виконання безпосередньо ним бойових завдань у складі військової частини, яка веде бойові дії, не є підставою для включення періоду перебування позивача у військовій частині НОМЕР_1 з 10.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 №511д та виплату підвищеної винагороди до 100 000 грн.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що позивач з 10.03.2022 по 30.04.2022 дійсно брав безпосередню участь саме у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, залучався безпосередньо до виконання бойових (спеціальних) завдань.

Отже, підстав для включення періоду з 10.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022 участі позивача у бойових діях в наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 №511ад судом не встановлено.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 06.06.2022 командиром військової частини НОМЕР_1 був виданий наказ №271ад від 06.06.2022 «Про виплату додаткової винагороди», де передбачалася виплата особовому складу військової частини НОМЕР_1 додаткової підвищеної винагороди в розмірі 100 тис грн за період з 24.02.2022 по 30.04.2022 року. Однак, після надходження на адресу військової частини НОМЕР_1 телеграми командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 04.07.2022 року № 350/1/329/пс (що є вищестоящим командуванням для військової частини НОМЕР_1 ), роз`яснено яким військовослужбовцям така вищезазначена винагорода не передбачена.

А тому 07 жовтня 2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 був виданий наказ №511ад від 07.10.2022 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271 ад». Відповідно до зазначеного наказу передбачалася виплата особовому складу в/ч НОМЕР_1 додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 24 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року.

Оскільки позивача було зараховано до списків особового складу 16 березня 2022 року, тому в даний наказ його не було включено, оскільки підвищена додаткова винагорода передбачала виплату за 24-28 лютого 2022 року.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у частині щодо визнання бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невнесенні періодів безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), а саме з 10.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022 у наказ командира військової частини НОМЕР_1 №511ад від 07.10.2022 є необґрунтованими, оскільки доказів приймання позивачем безпосередньої участі у бойових діях суду не було надано сторонами.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплати 100000,00 грн за безпосередню участь у бойових діях в період з 10.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 10.08.2022, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки є похідними та в зв`язку із не доведеністю приймання позивачем безпосередньої участі в бойових діях.

Отже, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що законні права та інтереси позивача порушено не було.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА