Рішення від 30.06.2025 по справі 620/4749/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/4749/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 Військової частини НОМЕР_2 провизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з квітня 2016 року по липень 2016 року, із застосуванням базового місяця січень 2008, а саме 10 261,64 (десять тисяч двісті шістдесят одна гривня шістдесят чотири копійки);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з квітня 2016 року по липень 2016 року, із застосуванням базового місяця січень 2008, а саме 10 261,64 (десять тисяч двісті шістдесят одна гривня шістдесят чотири копійки);

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з серпня 2016 року по липень 2017 року, із застосуванням базового місяця січень 2008, а саме 38 089, 52 (тридцять вісім тисяч вісімдесят дев`ять гривень п`ятдесят дві копійки);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з квітня 2016 року по липень 2016 року, з серпня 2016 року по липень 2017 року, із застосуванням базового місяця січень 2008, а саме 38 089, 52 (тридцять вісім тисяч вісімдесят дев`ять гривень п`ятдесят дві копійки);

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2016 та 2017 рік, а саме 14 288 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2016 та 2017 рік, а саме 14 288 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у спірний період не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Також позивач вказує, що відповідачем у спірний період проводилось нарахування та виплата грошового забезпечення у розмірі, що не відповідає чинному законодавству.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачі подали відзиви на позов, у яких просить відмовити позивачу у задоволенні позову, вказуючи на невідповідність вимог чинному законодавству.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 з 28 квітня 2016 року проходить військову службу за контрактом, з яких в період з 28 квітня 2016 року по 08 липня 2016 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), а в період з 08 липня 2016 року по 26 серпня 2017 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Однак, під час проходження військової служби ОСОБА_1 недоотримав виплати, що передбачені чинним законодавством України, а саме індексацію грошового забезпечення, яка розраховується за базовим місяцем січень 2008 року та виплати під час виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(далі - Закон) відповідно доКонституції Українивизначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до абзацу другого частини третьоїстатті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згіднозі статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

В силустатті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так,Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»(далі - Закон в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Частинами першою та п`ятоюстатті 2 Законувстановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

В силу частини першоїстатті 4 Законуіндексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Приписами частини другоїстатті 5 Законупередбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно частини шостої статті 5 Закону проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078(далі- Порядок № 1078).

Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікуванняЗакону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.

Крім того, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинностіпостанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Тобто з 01.12.2015 місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачі, починаючи з грудня 2015 року, повинні були застосовувати січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 року у справі № 200/9297/19-а, де судом вищої ланки прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року.

В постановах від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

При цьому, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинностіпостановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.

Суд наголошує на тому, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації, не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.

Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації, за наявності про це відповідного спору між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 28 квітня 2016 року по 08 липня 2016 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 28 квітня 2016 року по 08 липня 2016 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 08 липня 2016 року по 26 серпня 2017 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 08 липня 2016 року по 26 серпня 2017 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

При цьому не підлягає задоволенню вимога позивача в частині зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу індексацію в сумі визначені позивачем з огляду на те, що нарахування конкретних сум індексації та здійснення відрахування з нарахованої суми індексації грошового забезпечення податків та зборівзгідно з чинним законодавством належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.

Щодо позовних вимог в частині виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки, а також матеріальної грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік, суд зважає на таке.

У спірний період порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджена Наказом Міністра оборони України 11.06.2008 № 260 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329 (далі Інструкція №260).

Так, пунктом 30.3 Розділу ХХХ Інструкції №260 встановлено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

З огляду на додану позивачем довідку № 254/111 від 03.02.2025 про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 , останній отримав в листопаді 2016 року грошове забезпечення в розмірі 7110,40 грн, з яких 2666,40 грн додаткової винагороди; в липні 2017 року позивач отримав грошове забезпечення в розмірі 7177,60 грн, з яких 2691,60 грн додаткової винагороди.

Водночас, відповідно до довідки №254/386 від 01.05.2025 позивачеві виплачена грошова допомога на оздоровлення в листопаді 2016 року в розмірі 4444,00 грн, а в липні 2017 року в розмірі 4486,00 грн, що свідчить про виплату ОСОБА_1 спірної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому Інструкцією №260.

Разом з тим, суд критично відноситься до доводів представника позивача в частині виплати неповної суми допомоги на оздоровлення зважаючи на розмір місячного грошового забезпечення позивача в цей період, оскільки представником позивача не враховано вимогу пункту 30.3 Інструкції №260 яка встановлює, що винагороди не включаються до розміру грошової допомоги на оздоровлення.

Також пунктами 33.1, 33.3 Розділу ХХХІІІ Інструкції №260 встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішеннясоціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

З огляду на довідку №254/386 від 01.05.2025 позивачеві виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у грудні 2016 року в розмірі 4000,00 грн, розмір якої також не включав суму додаткових винагород.

Отже, суд дійшов висновку про недоведеність порушення прав позивача в частині виплати останньому грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та 2017 рік, а також виплати грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Враховуючи предмет даного позову, а також те, що індексація є складовою частиною грошового забезпечення, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28 квітня 2016 року по 08 липня 2016 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28 квітня 2016 року по 08 липня 2016 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08 липня 2016 року по 26 серпня 2017 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08 липня 2016 року по 26 серпня 2017 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .

Дата складення повного рішення суду - 30.06.2025.

Суддя Ю. О. Скалозуб