Постанова від 30.06.2025 по справі 320/35918/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/35918/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до Київської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб - Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелетія", Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агенство", Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо, об`єктів житлового, та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 №1403, прийняте 07.12.2023 (витяг з протоколу №156/2023), в частині рішень, прийнятих по питанню 11.8. Різне, вирішили:

« 1. Погодити внесення змін до рішення комісії від 08.02.2022 питання 5. «Про продовження строку облаштування об`єкта інвестування за Інвестиційним договором від 10.12.2018 № 050-13/і/196 про облаштування парку з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі» виклавши його в такій редакції:

« 1. Погодити подовження терміну облаштування об`єкта інвестування за інвестиційним договором від 10.12.2018 №050-13/і/196 про облаштування парку з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі до 31 грудня 2024 року.

2. Доручити:

- Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розробити та направити відповідний проєкт додаткової угоди до Інвестиційного договору від 10.12.2018 №050-13/i/196 про облаштування парку з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі для опрацювання і підписання замовнику у строк, передбачений частиною 3 статті 18 Господарського кодексу України;

- комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» після підписання у строк, який передбачений частиною 3 статті 188 Господарського кодексу України, зазначеного проєкту додаткової угоди повернути його до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для передачі ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»;

- Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) після отримання підписаного замовником зазначеного проєкту додаткової угоди протягом 5-ти робочих днів направити його ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» для опрацювання та підписання у строк, передбачений частиною 3 статті 188 Господарського кодексу України;

- Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) після отримання підписаного ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» зазначеного проєкту додаткової угоди протягом 5-ти робочих днів направити його рекомендованим поштовим відправленням відповідним супровідним листом або нарочно передати безпосередньо директорові або уповноваженому представнику інвестора для опрацювання та підписання у строк, передбачений частиною 3 статті 188 Господарського кодексу України.

- У разі не підписання товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЛЕТІЯ» зазначеного проєкту додаткової угоди до інвестиційного договору від 10.12.2018 №050-13//196 про облаштування парку з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі у визначені терміни пункт 1 рішення комісії втрачає чинність».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 закрито провадження у справі.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки розгляд даних спірних правовідносин віднесено до місцевого господарського суду в порядку господарського судочинства.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інтанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для закриття провадження у справі були відсутні.

Комунальне підприємство "Київське інвестиційне агентство", Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛЕТІЯ» та Київська міська державна адміністрація у відзивах на апеляційну скаргу просять відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно із частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом цієї норми, фундаментальними критеріями адміністративної юрисдикції є публічно-правовий характер спору та спрямування саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на завдання адміністративного судочинства суб`єкт владних повноважень у такому судочинстві зазвичай виступає у процесуальному статусі відповідача, однак у визначених Конституцією та законами України випадках може бути позивачем у справі.

За загальним правилом, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України), з метою реалізації покладених на них повноважень у відповідних спірних публічно-правових правовідносинах.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (стаття 19 Кодексу адміністративного судочинства України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (пункт 5 частини першої цієї статті).

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, за загальним правилом до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Велика Палата неодноразово наголошувала, що публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17, від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а та від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18).

Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ судам слід виходити із суті права та/або інтересу, про захист якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин у сукупності.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором саме між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.02.2024 (справа № 580/4531/23) дійшла висновку, що публічно-владні управлінські функції передбачають прямий безпосередній публічно-владний вплив на іншого суб`єкта цих правовідносин, який є обов`язковим для цього суб`єкта. Публічно-владний вплив також означає, що суб`єкт владних повноважень наділений законними повноваженнями вирішувати питання про права, свободи та інтереси іншого суб`єкта, який вступає з ним у правові відносини.

Зміст публічних правовідносин передбачає наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від приватних правовідносин, у яких відносини ґрунтуються на юридичній рівності сторін, вільному волевиявленні, майновій самостійності та вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу їх учасника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.12.2018 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (організатор конкурсу), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» (замовник), Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (АБ «Укргазбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелетія» (інвестор) укладено Інвестиційний договір №050-13/і/196, відповідно до умов якого сторони здійснюють діяльність щодо проектування, облаштування, експлуатації об`єкта інвестування та вчинення інших дій, передбачених договором.

У розділі 1 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 зазначено, що договором є цей інвестиційний договір про облаштування парку з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печорському районі з додатками та змінами (в тому числі з тими, що будуть складені після підписання Договору Сторонами), належним чином підписаними представниками Сторін, скріпленими печатками (в разі наявності) та зареєстрованими Організатором конкурсу в установленому порядку, земельна ділянка для реалізації інвестиційного проекту - земельна ділянка орієнтовною площею 3,64 га, шо складається з Земельної ділянки-1 та Земельної ділянки-2, які розташовані за адресою вул. Михайла Грушевського. 36 у Печерському районі, на якій буде здійснюватись облаштування Об`єкта інвестування; Земельна ділянка-1 - земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:033:0013, знаходиться у приватній власності Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» та має площу 19902,21 кв.м.; Земельна ділянка-2 - земельна ділянка, що має орієнтовну площу 1,65 га, обліковий код 82:033:0078 та знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Києва, Інформація щодо державної реєстрації права власності (користування) на земельну ділянку з обліковим кодом 82:033:0078 в міському земельному кадастрі відсутня. Набуття Інвестором права власності або користування (оренди) Земельною ділянкою-2 на підставі Договору заборонено. Об`єкт інвестування - парк з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі. Орієнтовні техніко-економічні показники Об`єкта інвестування, зазначені у пункті 2.4 Договору. Тимчасова конструкція - конструкція функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, яка виготовляється з полегшених збірно-розбірних тимчасових конструкцій та встановлюється з урахуванням вимог до споруд відповідно до затвердженої Проектної документації або іншої документації, передбаченої законодавством Укр.

Позивач є стороною вказаного Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 та виступає власником земельної ділянки, що розташована за адресою місто Київ, вул. Михайла Грушевського, 36, з кадастровим номером 8000000000:82:033:0013.

Між сторонами 29.01.2021 укладено Додаткову угоду №1, в якій сторони погодили, що строк облаштування об`єкта інвестування повинен бути не більше нормативного, що визначається затвердженою Проектною документацією або іншою документацією, передбаченою законодавством України, але не пізніше ніж до 31.08.2021.

Між сторонами 22.11.2021 укладено Додаткову угоду №2, в якій сторони погодили, що строк облаштування об`єкта інвестування повинен бути не більше нормативного, що визначається затвердженою Проектною документацією або іншою документацією, передбаченою законодавством України, але не пізніше ніж до 31.12.2021.

Протокольним рішенням від 20.04.2023 №154/2023 постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо, об`єктів житлового, та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 №1403, погоджено продовження строку облаштування Об`єкта інвестування до 31.12.2023.

У подальшому, протокольним рішенням від 07.12.2023 №156/2023 постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо, об?єктів житлового, та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 №1403, погоджено продовження терміну облаштування Об`єкта інвестування до 31.12.2024 (оскаржуване рішення).

Звертаючись до суду із позовом, позивач вказував, що оскаржуване рішення порушує умови Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 та умови конкурсу, за результатами якого укладений цей договір. Позивач вказує, що комісія не має повноважень на внесення змін в Інвестиційний договір.

Таким чином, оскаржуване рішення безпосередньо стосується прав та інтересів позивача як власника земельної ділянки за Інвестиційним договором №050-13/і/196 від 10.12.2018, який розраховує на дотримання своїх прав та виконання умов інвестиційного договору. Спір у цій справі стосується захисту майнових інтересів позивача як власника земельної ділянки при виконанні Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 у господарській діяльності.

Участь у спірних правовідносинах суб`єкта владних повноважень не є у даному випадку визначальним критерієм для визначення спірних правовідносин як публічно-правових. Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв з метою врегулювання договірних правовідносин, які не передбачають відносин влади і підпорядкування.

Частиною другою статті 4 Господарського кодексу України визначено, що особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Оскільки даний спір не є публічно-правовим, носить приватно-правовий характер, а звертаючись до суду із позовом у даній справі позивач намагається захистити свої майнові права власника земельної ділянки та сторони Інвестиційного договору, то зважаючи на суб`єктний склад спору, як вірно вказав суд першої інстанції, його належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку