Ухвала від 01.07.2025 по справі 560/9501/24

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

01 липня 2025 року

м. Київ

справа №560/9501/24

адміністративне провадження №К/990/25351/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року

у справі №560/9501/24

за позовом Кам`янець-Подільської міської ради

до Департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Кам`янець-Подільська міська рада звернулася до адміністративного суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якій просила:

1) визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва №1317 від 11 листопада 2019 року, назва об`єкта будівництва: реконструкція незавершеного будівництвом багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення площа Польський ринок, 5/1 в місті Кам`янець-Подільському Хмельницької області, відомості про які внесені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за реєстраційним номером: МU01:9182-3725-0224-2649, виданих Департаментом містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради;

2) визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ХМ012211130847 від 06 грудня 2021 року, виданий відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради на об`єкт «Реконструкція незавершеного будівництвом багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, площа Польський ринок, 5/1, м. Кам`янець - Подільський, Хмельницька область.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

17 березня 2025 року Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови від 18 лютого 2025 року за нововиявленими обставинами.

Постаново Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року задоволено заяву Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року за нововиявленими обставинами та скасування цієї постанови у справі №560/9501/24.

Скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року і ухвалено нове рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року залишено без змін.

Повний текст постанови суду складений 16 травня 2025 року.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Воєвідко Максим Ярославович, 11 червня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), частини другої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), статей 317, 319, 321, 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17, та висновки Верховного Суду, викладені постановах від 24 січня 2020 року у справі №910/10987/18, від 20 лютого 2018 року у справі №917/553/17, від 27 лютого 2018 року у справі №925/1121/17, від 03 квітня 2018 року у справі №922/1645/18, від 17 квітня 2019 року у справі №916/675/15, від 14 жовтня 2019 року у справі №910/6642/18, від 05 вересня 2024 року у справі №600/7509/21-а.

У касаційній скарзі скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову від 29 квітня 2025 року, застосував частину четверту статті 34 Закону №3038-VI без урахування правового висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 05 вересня 2024 року у справі №600/7509/21-а, у якій сформовано висновок щодо диференціації підстав для проведення будівельних робіт без документа на земельну ділянку залежно від виду робіт та замовника.

Так право на виконання будівельних робіт без документа, який засвідчує право на земельну ділянку, виникає за наявності чотирьох самостійних підстав.

Дві з цих підстав - реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані та реконструкція або капітальний ремонт лінійних комунікацій - не залежать від категорії замовника (фізична чи юридична особа) та форми власності земельної ділянки.

Дві інші підстави - комплексна реконструкція кварталів застарілого житлового фонду та нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - застосовуються лише до замовників в особі органів державної влади або місцевого самоврядування на землях державної чи комунальної власності.

Скаржник стверджує, що неподання нею копії документа про право власності на земельну ділянку не могло бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки реконструкція не передбачала зміну зовнішніх геометричних розмірів фундаментів.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють право власності та державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Обґрунтовує це тим, що скасування державної реєстрації не призвело до припинення її права власності, оскільки таке право виникло на підставі нескасованих правовстановлюючих документів. Це є суттєвою помилкою у застосуванні апеляційним судом положень ЦК України та Закону №1952-IV.

Також скаржник вважає висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у скаржника права на отримання дозвільної документації таким, що ґрунтується на припущеннях, які не були доведені. Скаржник заперечує твердження позивача про включення у площу забудови об`єкта за адресою: площа Польський ринок, 5/1 площі іншого об`єкта по вул. П`ятницька, 12, який має окрему документацію.

У справі порушується питання, яке має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а саме застосування до спірних правовідносин концепції «правомірного очікування» та принципу «належного урядування» з практики Європейського суду з прав людини. Скаржник стверджує, що позивачка діяла добросовісно, а ризик помилки адміністративного органу не може покладатися на неї. Також наголошується, що поняття «майно» в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції включає «правомірне очікування», яке ґрунтувалось на адміністративних актах.

Скаржник посилається на низку постанов, у яких Судом роз`яснюється, що державна реєстрація не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням вже набутого права: постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17, постанови Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №925/1121/17, від 17 квітня 2019 року у справі №916/675/15, від 24 січня 2020 року у справі №910/10987/18.

В той же час скаржник зазначає, що суди не врахували положення частини другої статті 12 Закону №1952-IV, і посилається на наступні постанови у яких Судом сформовані висновки щодо пріоритету правовстановлюючих документів над відомостями в реєстрі: постанова Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №917/553/17, від 03 квітня 2018 року у справі №922/1645/18.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного

Суду від 14 жовтня 2019 року у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи:

- існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем;

- якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і, чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить Верховний Суд скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року, якою задоволено заяву Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року за нововиявленими обставинами та скасування цієї постанови у справі №560/9501/24 та залишити без змін постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року, з метою з`ясування правильного застосування судом положень частини четвертої статті 34 Закону №3038-VI, частини другої статті 12 Закону №1952-IV, статей 317, 319, 321, 328 ЦК України, а також необхідності застосування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17, та висновків Верховного Суду, викладених постановах від 24 січня 2020 року у справі №910/10987/18, від 20 лютого 2018 року у справі №917/553/17, від 27 лютого 2018 року у справі №925/1121/17, від 03 квітня 2018 року у справі №922/1645/18, від 17 квітня 2019 року у справі №916/675/15, від 14 жовтня 2019 року у справі №910/6642/18, від 05 вересня 2024 року у справі №600/7509/21-а.

Верховний Суд також зазначає, що справа має значний суспільний інтерес, а перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №560/9501/24 на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронних кабінетів у інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №560/9501/24 за позовом Кам`янець-Подільської міської ради до Департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду справу №560/9501/24.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа