Постанова

від 28.11.2007 по справі 3/140-11/78а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/140-11/78A

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

28.11.07                                                                                           Справа№ 3/140-11/78A

Господарський суд Львівської області у складі:

Судді Сала І.А.

При секретарі судового засідання Легуцькому І.Б.

По справі:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Галичани”, с. Галичани Городоцького району Львівської області

До: Галичанівської сільської ради, с. Галичани Городоцького району Львівської області

Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ЗАТ „Компанія Рось”, м.Київ

Про визнання нечинними рішень та визнання права власності

В засіданні суду взяли участь представники:

Від позивача: Гриценко С.Л. - предст. довіреність б/н від 27.02.2007р.

Від відповідача: Попко Ю.Я. –предст. довіреність №177 від 02.04.2007р.

  Третя особа:  Попко Ю.Я.- предст. довіреність № 9985 від 21.11.2007року

розглянув матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичани»(Код ЄДРПОУ –05524469, с.Галичани Городоцького району Львівської області) до Галичанівської сільської ради Городоцького району Львівської області (код ЄДРПОУ –04372862, с. Галичани Городоцького району Львівської області), третя особа без самостійних вимог на предмет спору –Закрите акціонерне товариство «Компанія Рось»  (код ЄДРПОУ –19134743,  м. Київ, Контрактова площа, 10-А) про визнання нечинними рішень Галичанівської сільської ради № 51 від 28.07.2006 р., № 81 від 20.10.2006 р., № 74 від 20.10.2007 р., № 105 від 27.11.2006 р. та про визнання за ТзОВ «Галичани»права власності на об'єкти нерухомого майна, що в с. Галичани Городоцького району Львівської області, по вул.Цвітна, буд.1, буд.1Б, буд. 1В, буд.2, буд.13, вул.Верхня, буд.5.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними рішень сільради № 51 від 28.07.2006 р., № 81 від 20.10.2006 р.,  № 74 від 20.10.2006 р., № 105 від 27.11.2006 р. та про визнання за ТзОВ «Галичани»права власності на об'єкти нерухомого майна, що в с. Галичани Городоцького району Львівської області, по вул.Цвітна, буд.1, буд.1Б, буд. 1В, буд.2, буд.13, вул.Верхня, буд.5.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржуваними рішеннями відповідач поставив під сумнів право власності позивача на нежитлові будівлі, яке обґрунтовує наступним.

Позивач являється єдиним правонаступником Акціонерного товариства закритого типу «Агропромислове підприємство «Галичина»(далі АТЗТ «АП «Галичина»).  Один з засновників даного товариства –Акціонерне товариство «Компанія Рось»свій внесок до статутного фонду АТЗТ «АП «Галичина»зробило у вигляді всього майна Агропромислового підприємства «Галичина», власником якого було. В результаті цього вказане АП «Галичина»було реорганізовано шляхом злиття з АТЗТ «АП «Галичина», яке виступило його правонаступником. Як стверджує позивач, Агропромислове підприємство «Галичина»одержало спірні приміщення у власність згідно Акту приймання основних засобів, обігових коштів і інших матеріальних цінностей від 24.07.1992 р. Відповідно до книги обліку основних засобів позивача відносяться об'єкти нерухомого майна, що в с. Галичани Городоцького району Львівської області, по вул.Цвітна, буд.1, буд.1Б, буд. 1В, буд.2, буд.13, вул.Верхня, буд. 5.

Позивач подав доповнення до позовної заяви, у яких просить також скасувати рішення Галичанівської сільської ради № 105 від 27.11.2006 р. «Про внесення доповнень до рішень сесій Галичанівської сільської ради №51 від 28.07.2006р. та №81 від 20.10.2006р.»; № 74 від 20.10.2006 р. «Про затвердження Положення «Про порядок віднесення безхазяйного майна –об'єктів нерухомості, що знаходяться в межах сіл Дроздовичі та Галичани Городоцького району Львівської області до комунальної власності».

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та доповненнях до неї.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що при прийнятті сільською радою оспорюваних рішень № 51, № 81, аргументація викладена у позові не була предметом її обговорення на сесії між депутатами сільради, з огляду на що дані рішення є законними.

Також представник сільської ради пояснив, що сільською радою у місцевій пресі було подано оголошення про необхідність пред'явлення у сільську раду відповідних правовстановлюючих документів на нерухоме майно його власниками, проте позивач ані у строки встановлені даним оголошенням, ані до моменту фактичного звернення до суду відповідних правовстановлюючих документів на вищезгадане нерухоме майно не пред'явив.

Відповідач в обґрунтування законності оспорюваних рішень також вказав на відсутність у позивача передаточного балансу в силу ст. 37 Цивільного кодексу УРСР від 1963 р., чинного на момент державної реєстрації позивача. Згідно даної статті -   при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Також відповідач надав пояснення, в яких вказує, що  згідно  ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР (був чинний на момент державної реєстрації Позивача), моментом виникнення права власності у набувача майна є момент передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно ч. 2 цієї статті - передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Як пояснив відповідач, позивач вводить суд в оману стверджуючи, що АПП “Галичина” одержало вищезгадане нерухоме майно у власність. Дане підприємство не одержувало жодних обєктів нерухомості у власність, оскільки Акт приймання від 24.07.1992 р., на який посилається позивач, жодної юридичної сили не має, бо не є двостороннім актом прийому-передачі нерухомого майна та не відображає факту передачі майна, з приводу оформлення права власності яких звертався Позивач до сільської ради.

Спірне нерухоме майно не передавалось також до статутного фонду АТЗТ «Агропромислове підприємство «Галичина», правонаступником якого є позивач. Відповідно право власності до позивача також не перейшло. Це також підтверджується п. 6.3 статуту позивача, згідно якого його статутний фонд сформовано у розмірі 7400 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2007р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ЗАТ «Компанія Рось».

У заяві про залучення ЗАТ «Компанія Рось»в якості третьої особи товариство надає суду пояснення, що нерухоме майно, що в с. Галичани Городоцького району Львівської області, по вул.Цвітна, буд.1, буд.1Б, буд. 1В, буд.2, буд.13, вул.Верхня, буд.5 до статутного фонду АТЗТ «АП «Галичина»не вносилось, а відповідно до позивача не перейшло жодних прав та обов'язків щодо вищезгаданого нерухомого  майна.

Розглянувши подані докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати нечинними рішення  сільради № 51 від 28.07.2006 р., № 81 від 20.10.2006 р.,  та визнати за ТзОВ «Галичани»право власності на об'єкти нерухомого майна, що в с. Галичани Городоцького району Львівської області, по вул.Цвітна, буд.1, буд.1Б, буд. 1В, буд.2, буд.13, вул.Верхня, 5.

          Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.04.2007 р. провадження в частині позовних вимог про визнання права власності на вищевказане нерухоме майно закрито. Ухвалою Львівського Апеляційного Адміністративного суду  від 25.06.2007р. апеляційну скаргу на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.04.2007 р.   залишено без розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржуваними рішеннями відповідач поставив під сумнів його право власності на вищезгадане нерухоме майно, яке обґрунтовує наступним.

Позивач являється єдиним правонаступником Акціонерного товариства закритого типу «Агропромислове підприємство «Галичина»(далі АТЗТ «АП «Галичина»).  Як ствердив позивач, один з засновників даного товариства –Акціонерне товариство «Компанія Рось»свій внесок до статутного фонду АТЗТ «АП «Галичина»зробило у вигляді всього майна Агропромислового підприємства «Галичина», власником якого було. В результаті цього вказане АП «Галичина»було реорганізовано шляхом злиття з АТЗТ «АП «Галичина», яке виступило його правонаступником. Як стверджує позивач, Агропромислове підприємство «Галичина»одержало спірні приміщення у власність згідно Акту приймання основних засобів, обігових коштів і інших матеріальних цінностей від 24.07.1992 р. Відповідно до книги обліку основних засобів позивача відносяться об'єкти нерухомого майна, що в с. Галичани Городоцького району Львівської області, по вул.Цвітна, буд.1, буд.1Б, буд. 1В, буд.2, буд.13, вул.Верхня, буд. 5.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на п. 5.3 Установчого договору засновників АТЗТ «АП «Галичина», оскільки даний Установчий договір не передбачає факту внесення вищевказаного нерухомого майна до статутного фонду АТЗТ «АП «Галичина».

Крім того, внесення Компанією «Рось»нерухомого майна, що в с. Галичани Городоцького району Львівської області, по вул.Цвітна, буд.1, буд.1Б, буд. 1В, буд.2, буд.13, вул.Верхня, буд. 5 до статутного фонду АТЗТ «АП «Галичина»спростовується третьою особою –Закритим акціонерним товариством «Компанія Рось», про що зазначається у заяві про залучення до участі у справі в якості третьої особи.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що нерухоме майно, що в с. Галичани Городоцького району Львівської області, по вул.Цвітна, буд.1, буд.1Б, буд. 1В, буд.2, буд.13, вул.Верхня, буд. 5 до статутного фонду АТЗТ «АП «Галичина»Акціонерним товариством «Компанія Рось»не передавалось.

Позивач посилається на ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»- господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками.

З огляду на вищенаведене, суд вважає безпідставним посилання позивача на дану статтю, оскільки вважає недоведеним факт внесення вищевказаного нерухомого майна до статутного фонду АТЗТ «АП «Галичина», а тому до позивача, як до правонаступника, не перейшло жодних прав та обов'язків щодо даного нерухомого майна.

Згідно ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про підприємства», чинного на момент державної реєстрації позивача, у статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про господарські товариства», установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Як вбачається з п.6. 3 статуту ТзОВ «Галичани», статутний фонд товариства становить 7400 грн.; даний статут та інші установчі документи, подані позивачем не містять доказів про передачу до його статутного фонду вищевказаного нерухомого майна.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що нерухоме майно, з приводу якого звертався позивач до сільської ради, не було передано до його статутного фонду. Це підтверджується довідкою АТЗТ «АП «Галичина»від 26.02.2000 р. з матеріалів реєстраційної справи позивача про розмір формування його статутного фонду,  як правонаступника АТЗТ «АП «Галичина»на суму 7400 грн.

Згідно ст. 37 Цивільного кодексу УРСР від 1963 р., чинного на момент державної реєстрації позивача,  при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

З огляду на таке, суд бере до уваги твердження відповідача та третьої особи про не передачу  вищевказаного нерухомого майна до статутного фонду АТЗТ «АП «Галичина»в силу відсутності передаточного балансу при злитті Агропромислового підприємства «Галичина»з АТЗТ «АП «Галичина», про що стверджує позивач у п. 3 позовної заяви.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на Акт приймання від 24.07.1992 р.

Суд дійшов висновку про відсутність юридичної сили даного акту, оскільки згідно ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР (був чинний на момент державної реєстрації Позивача), моментом виникнення права власності у набувача майна є момент передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно ч. 2 цієї статті - передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Таким чином, Акт приймання від 24.07.1992 р., не може братись судом до уваги, оскільки не є двостороннім актом прийому-передачі нерухомого майна та не відображає факту передачі майна, як цього вимагала ст. 128 ЦК УРСР. Отже, даний акт не породив жодних відносин права власності. Також цей акт не містить жодної інформації –щодо площі, адреси, кількості обєктів нерухомого майна, з приводу оформлення права власності , на які звертався Позивач до сільської ради.

Суд оцінив листи позивача до сільради від 02.11.2005 р., 03.05.2006 р., 06.06.2006 р.,   25.09.2006 р., 12.10.2006 р. З даних звернень не вбачається подання позивачем сільській раді доказів  набуття права власності на вищевказане нерухоме майно, а відтак оспорювані рішення відповідача № 51 від 28.07.2006 р., № 81 від 20.10.2006 р. є законними та обгрунтованими.

При винесенні постанови суд бере до уваги невиконання позивачем рішення сільради № 242 від 31.08.07 р., яким зобов'язано ТзОВ «Галичани»надати будь-які докази та належні на те документи про набуття права власності на вищезгадане нерухоме майно.

Суд вважає, що твердження позивача про перебування вищевказаного нерухомого майна на його балансі не є безспірною ознакою права власності, а тому їх слід відхилити.

При винесенні Постанови суд бере до уваги: положення мотивувальної частини Ухвали Личаківського районного суду Львівської області від 13.08.2007 р. про скасування заходів забезпечення позову, у якій зазначено, що майно, яке знаходиться на вул. Цвітній 1, 1Б, 1В, 2, 13 у с. Галичани Городоцького району Львівської області не є власністю ТзОВ „Галичани”; листи  Городоцького РБТІ від 15.05.2007 р., Самбірського РБТІ від 10.05.2007 р.  про те, що право власності на нерухоме майно, що в с.Галичани Городоцького району Львівської області, вул.Цвітна, буд.1, 1Б, 1В, буд. 2, буд.13, до моменту його реєстрації за територіальною громадою сіл Галичани та Дроздовичі Городоцького району Львівської області, не було зареєстровано за жодними юридичними та фізичними особами.

Згідно ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим —також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно ч. 3 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.   

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Вищевказана ст. 393 ЦК України передбачає конкретного субєкта оскарження акту органу місцевого самоврядування. Таким суб'єктом є виключно власник майна. Враховуючи, що право власності на вищевказане нерухоме майно позивачу не належить, а також не належало юридичній особі, правонаступником якого є позивач, відповідно права ТзОВ “Галичани” щодо вищевказаного нерухомого майна оспорюваними рішеннями не порушено, оскільки такі йому на належать.  

Позивач подав доповнення до позовної заяви, у яких просить також скасувати рішення Галичанівської сільради № 105 від 27.11.2006 р. «Про внесення доповнень до рішень сесій Галичанівської сільської ради №51 від 28.07.2006р. та №81 від 20.10.2006р.»; № 74 від 20.10.2006 р. «Про затвердження Положення «Про порядок віднесення безхазяйного майна –об'єктів нерухомості, що знаходяться в межах сіл Дроздовичі та Галичани Городоцького району Львівської області до комунальної власності».

В частині позовних вимог про визнання нечинними даних рішень, суд вважає за необхідне їх відхилити з огляду на недоведеність позивачем порушення свого права внаслідок їх прийняття.

Документи,  подані позивачем, як додатки до позовної заяви –статут АТЗТ «АП «Галичина», установчий договір АТЗТ «АП «Галичина», Свідоцтво про державну реєстрацію від 23 липня 1992 р., статут Агропромислового підприємства «Галичина», витяг з книги бухобліку «Основні засоби ТзОВ «Галичани», та додатки до пояснення до позовної заяви від 22.11.2007 р. (Розпорядження Представника Президента України № 338 від 24.05.1994 р., звіт про залишки і витрати матеріалів за січень-грудень 2006 р., та ін.), судом не можуть братись  до уваги, оскільки вони не обгрунтовують вимог позивача щодо наявності у нього  права власності на вищевказане нерухоме майно та незаконності  прийнятих сільрадою оспорюваних рішень, а відтак є неналежними доказами по справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а відтак  в задоволенні позову слід відмовити  з вищевикладених мотивів.

   В судовому засіданні 28.11.2007року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.11.2007року.

   На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 1 ст. 21,  ч. 3 ст. 393 ЦК України,  ч. 2 ст. 4, ст. 12 ЗУ «Про господарські товариства», ст.ст.  17,48, 69, 71, 94, 122, 138, 139, 140, 151, 152, 153, 154, 157, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                     П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичани» (Код ЄДРПОУ –05524469, с. Галичани Городоцького району Львівської області) до Галичанівської сільської ради Городоцького району Львівської області (код ЄДРПОУ –04372862, с. Галичани Городоцького району Львівської області) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору –Закрите акціонерне товариство «Компанія Рось»(код ЄДРПОУ –19134743,  м. Київ, Контрактова площа, 10-А) про визнання нечинними рішень Галичанівської сільської ради № 51 від 28.07.2006 р., № 81 від 20.10.2006 р., № 74 від 20.10.2007 р., № 105 від 27.11.2006 р. відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

   Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

   Постанова набирає законної сили у відповідності з ст. 254 КАС України і може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                       Сало І.А.