Ухвала від 26.06.2025 по справі 127/20808/24

Справа № 127/20808/24

Провадження № 22-з/801/85/25

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Копаничук С. Г.

УХВАЛА

26 червня 2025 рокуСправа № 127/20808/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л. О., Оніщука В. В.,

з участю секретаря судового засідання: Кашпрук М. Г.

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі Міське комунальне підприємство «Управляюча компанія «Замостя»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивачів - адвоката Люлика Р. І. про стягнення судових витрат у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Бойка В. М., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міського комунального підприємства «Управляюча компанія «Замостя» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 березня 2025 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до МКП «Управляюча компанія «Замостя» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з МКП «Управляюча компанія «Замостя» на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток в розмірі 263412,03 грн, витрати на проведення оцінки колісного транспортного засобу в розмірі 5000 грн та витрати на послуги з дефектування транспортного засобу в розмірі 1530 грн. Стягнуто з МКП «Управляюча компанія «Замостя» на користь ОСОБА_2 10000 грн моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з МКП «Управляюча компанія «Замостя» на користь ОСОБА_1 9779,25 грн. судового збору.

16 червня 2025 року представник позивачів - адвокат Люлик Р. І. подав клопотання про стягнення з МКП «Управляюча компанія «Замостя» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 100000 грн. витрат на правничу допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню,виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженоїдостягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1-2 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядомсправи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаютьсядо закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатіву справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишаєтьсябез розгляду(ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витратдо закінчення судових дебатіву справі, суд за заявою такої сторони, поданоюдо закінчення судових дебатіву справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права доспірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 грудня 2023 року в справі № 907/850/22 вказано, що:

«5.23. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розглядуспору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судовихвитрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядомсправи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про цедо закінчення судових дебатіву справі; по-третє, податидосуду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою -до закінчення судових дебатів(постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишитибез розгляду,якщо докази були надані поза межами строку,безклопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судовихвитрат, пов`язаних зрозглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судовихвитрат за результатами розглядусправи. Неподання чи незаявлення стороноюдо закінчення судових дебатіву справі про необхідність розподілу судовихвитрат, пов`язаних із розглядомсправи, крім судовогозбору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судовихвитрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядомсправи,до закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатіву справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заявибез розгляду(постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18)».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 лютого 2024 року в справі № 910/216/23, на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що:

«18. Водночас частиною першою статті 221 ГПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не можедо закінчення судових дебатіву справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судовихвитрат, суд за заявою такої сторони, поданоюдо закінчення судових дебатіву справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

19. Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судовихвитрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку зрозглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаютьсядо закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, щодо закінчення судових дебатіву справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишаєтьсябез розгляду.

21. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач або його представник не подали докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції доухвалення апеляційним судом судовогорішення, або заяву про те, що докази розміру судовихвитрат будуть надані після ухвалення судовогорішення протягом п`яти днів. Наведене скаржник не спростовує.

22. Доводи скаржника, що він зазначив орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в апеляційних скаргах та відзивах на апеляційні скарги відповідача, що, на його думку, є підставою для відшкодування понесених витрат, є необґрунтованими, адже це була заява про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судовихвитрат, які позивач очікував понести (поніс) у зв`язку ізрозглядом справи у суді апеляційної інстанції (частина перша статті 124 ГПК України).

23. Водночас заяви, яка стосується витрат на професійну правничу допомогу, яка б змістовно висловлювала намір позивача отримати за результатами розглядуспору по суті відшкодування витрат, апеляційні скарги та відзиви на апеляційні скарги відповідача не містять.

24. Аргументи скаржника, що в матеріалах справи були докази, які підтверджують понесення судовихвитрат, визнаються необґрунтованими, оскільки, як вказує сам позивач, додаткові угоди, в яких було узгоджено фіксований розмір витрат на правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції, було надано заявником після ухвалення постанови у справі. Тобто на момент ухвалення постанови у суду були відсутні докази на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції і сторона не заявиладо судових дебатівпро намір надати відповідні докази після ухвалення рішення.

25. Незаявлення до ухвалення судовогорішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судовихвитрат, а не для залишення їїбез розгляду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2025 року в справі № 542/937/23 (провадження № 61-2239св25) зазначено, що «апеляційний суд не врахував, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судовихвитрат, пов`язаних з розглядомсправи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судовихвитрат за результатами розглядусправи. Неподання чи незаявлення стороноюдо закінчення судових дебатіву справі про необхідність розподілу судовихвитрат, пов`язаних ізрозглядом справи, крім судовогозбору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судовихвитрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядомсправи,до закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатіву справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заявибез розгляду».

У справі, що переглядається, апеляційним судом встановлено, що при поданні апеляційної скарги та відповіді на відзив адвокатом Люликом Р. І. було не зазначено про розподіл судовихвитрат на правничу допомогу (а. с. 32-41, 75-76 т. 2), а адвокат до закінчення судових дебатів не робив усної заяви про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

МКП «Управляюча компанія «Замостя» були подані заперечення на клопотання про стягнення судових витрат, в яких вказувалося про те, що представником позивачів у суді інстанції не було зроблено заяву про подання доказів після ухвалення рішення, а незаявлення доухвалення судовогорішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судовихвитрат.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженоїдостягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).

Судові витрати складаються із судовогозбору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.Довитрат, пов`язаних з розглядомсправи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч.1-2 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядомсправи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаютьсядо закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатіву справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишаєтьсябез розгляду(частина восьма статті 141 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витратдо закінчення судових дебатіву справі, суд за заявою такої сторони, поданоюдо закінчення судових дебатіву справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права доспірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 грудня 2023 року в справі № 907/850/22 вказано, що:

«5.23. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розглядуспору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судовихвитрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку ізрозглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про цедо закінчення судових дебатіву справі; по-третє, податидосуду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою -до закінчення судових дебатів(постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишитибез розгляду,якщо докази були надані поза межами строку,безклопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодуваннясудовихвитрат, пов`язаних із розглядомсправи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судовихвитрат за результатами розглядусправи. Неподання чи незаявлення стороноюдо закінчення судових дебатіву справі про необхідність розподілу судовихвитрат, пов`язаних із розглядомсправи, крім судовогозбору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судовихвитрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних ізрозглядом справи,до закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатіву справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заявибез розгляду(постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18)».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 лютого 2024 року в справі № 910/216/23, на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що:

«18. Водночас частиною першою статті 221 ГПК України передбачено якщо сторона з поважних причин не можедо закінчення судових дебатіву справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судовихвитрат, суд за заявою такої сторони, поданоюдо закінчення судових дебатіву справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

19. Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судовихвитрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку зрозглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаютьсядо закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, щодо закінчення судових дебатіву справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишаєтьсябез розгляду.

21. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач або його представник не подали докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції доухвалення апеляційним судом судовогорішення, або заяву про те, що докази розміру судовихвитрат будуть надані після ухвалення судовогорішення протягом п`яти днів. Наведене скаржник не спростовує.

22. Доводи скаржника, що він зазначив орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в апеляційних скаргах та відзивах на апеляційні скарги відповідача, що, на його думку, є підставою для відшкодування понесених витрат, є необґрунтованими, адже це була заява про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судовихвитрат, які позивач очікував понести (поніс) у зв`язку ізрозглядом справи у суді апеляційної інстанції (частина перша статті 124 ГПК України).

23. Водночас заяви, яка стосується витрат на професійну правничу допомогу, яка б змістовно висловлювала намір позивача отримати за результатами розглядуспору по суті відшкодування витрат, апеляційні скарги та відзиви на апеляційні скарги відповідача не містять.

24. Аргументи скаржника, що в матеріалах справи були докази, які підтверджують понесення судовихвитрат, визнаються необґрунтованими, оскільки, як вказує сам позивач, додаткові угоди, в яких було узгоджено фіксований розмір витрат на правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції, було надано заявником після ухвалення постанови у справі. Тобто на момент ухвалення постанови у суду були відсутні докази на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції і сторона не заявиладо судових дебатівпро намір надати відповідні докази після ухвалення рішення.

25. Незаявлення до ухвалення судовогорішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судовихвитрат, а не для залишення їїбез розгляду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2025 року в справі № 542/937/23 (провадження № 61-2239св25) зазначено, що «апеляційний суд не врахував, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судовихвитрат, пов`язаних зрозглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судовихвитрат за результатами розглядусправи. Неподання чи незаявлення стороноюдо закінчення судових дебатіву справі про необхідність розподілу судовихвитрат, пов`язаних із розглядомсправи, крім судовогозбору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судовихвитрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядомсправи,до закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатіву справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заявибез розгляду».

Як уже зазначалось, представником позивача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не було зроблено про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів, що підтверджується звукозаписом судового засідання та матеріалами цивільної справи.

Оскільки представник позивачів в суді апеляційної інстанції, не заявляв до ухвалення судовогорішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів у строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а тому у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 381, 389, 390 ЦПК України, -

постановив:

У задоволенні клопотання представника позивачів - адвоката Люлика Р. І. про стягнення судових витрат, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий С.Г. Копаничук

судді: Л. О. Голота

В. В. Оніщук