Ухвала від 01.07.2025 по справі 916/3130/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття апеляційного провадження

01 липня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/3130/21(916/3786/24)Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Парк розваг Планета в особі ліквідатора Карасюка Олександра Володимировича

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 (повний текст складено та підписано 23.05.2025, суддя Найфлейш В.Д.)

по справі №916/3130/21(916/3786/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк розваг Планета» в особі ліквідатора Карасюка Олександра Володимировича

до 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

за участю третьої особи Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іллічової Наталії Артемівни

про визнання недійсними договорів

в межах справи №916/3130/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Парк розваг Планета

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 по справі №916/3130/21(916/3786/24) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Південно-західним апеляційним господарським судом отримано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Парк розваг Планета в особі ліквідатора Карасюка Олександра Володимировича на вищевказане рішення суду.

Ухвалою суду від 16.06.2025 витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3130/21(916/3786/24) та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Парк розваг Планета в особі ліквідатора Карасюка Олександра Володимировича на рішення Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 по справі №916/3130/21(916/3786/24) до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

Наразі судом апеляційної інстанції отримано матеріли справи №916/3130/21(916/3786/24).

Також, до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення ОСОБА_1 , які ґрунтуються на тому, що апелянтом не надано належних доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у визначеному законом розмірі.

Так, на думку відповідача, сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позову майнового характеру у цій справі мала складати 237 109,296 грн, виходячи з звітів про визначенню ринкової вартості квартир та земельної ділянки станом на 18.06.2025 та 19.06.2025.

Відповідно, як вважає відповідач, оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 284 531,15 грн (237 109,296 х 150% х 0,8).

Проте, апелянтом сплачено за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі лише 21801,60 грн, а тому, як вважає відповідач, апеляційна скарга має бути залишена без руху.

Ознайомившись з апеляційною скаргою колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до ч.1 ст.270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч.1 ст.252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ст.263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (ст.268 ГПК України).

Оскільки апеляційна скарга відповідає вимогам ст.ст.258, 259 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Парк розваг Планета в особі ліквідатора Карасюка Олександра Володимировича на рішення Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 по справі №916/3130/21(916/3786/24), з одночасним призначенням справи до розгляду.

Щодо клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 13.05.2025. Повний текст складено та підписано 23.05.2025.

Відтак, виходячи із дати складення повного тексту рішення, останнім днем звернення з апеляційною скаргою на вказане рішення є 12.06.2025.

З апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції 10.06.2025 шляхом направлення її через систему Електронний суд.

Отже скаржником не було пропущено строк звернення з апеляційною скаргою, а тому у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Щодо висловлених відповідачем заперечень з приводу ненадання апелянтом доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у визначеному законом розмірі, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Якщо позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об`єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру. Таку правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 09.04.2019, прийнятої за результатами розгляду справи № 916/368/18.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ (частина 6 статті 12 ГПК України). Водночас із 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який наразі встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 1 статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 2 статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

З огляду на положення КУзПБ, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі №50/311-б).

Водночас КУзПБ, на відміну від Закону про банкрутство, конкретизовано порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Визначені частиною 2 статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство.

Такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового та / або немайнового характеру, яка розглядається у відокремленому позовному провадженні у межах справи про банкрутство, за ставками, встановленими, відповідно, підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Подібний за змістом висновок викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №905/1818/19, ухваленій у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.

Також, у постанові від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19 Верховний Суд дійшов висновку, що за подання касаційної скарги за перегляд судових рішень прийнятих за наслідком розгляду позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності цього правочину, що розглядалася у позовному провадженні в межах справи про банкрутство, скаржнику належало сплатити судовий збір, виходячи із розміру ставок для позовної заяви немайнового характеру та позовної заяви майнового характеру, тобто відповідно до пп. 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

У цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю Парк розваг Планета в особі ліквідатора Карасюка Олександра Володимировича звернулось з позовом у межах справи про банкрутство про визнання недійсним договорів дарування та відновлення становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення Чабану Анатолію Федоровичу права власності на квартири та земельну ділянку, який відповідно до положень статті 7 КУзПБ підлягав розгляду та був розглянутий господарським судом у межах справи про банкрутство боржника, однак у порядку відокремленого позовного провадження за правилами, встановленими ГПК України.

З огляду на таке, з урахуванням наведених положень законодавства та висновків Верховного Суду, при поданні вказаного позову судовий збір підлягав сплаті за ставками, встановленими для подання до господарського суду позовних заяв немайнового характеру (за немайнову позовну вимогу) та майнового характеру.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини 1 статті 163 ГПК України).

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи (частина 2 статті 163 ГПК України).

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" також передбачено, що в разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Так, судова колегія зазначає, що у відповідності до наявного у матеріалах справи договору дарування від 13.10.2023, зареєстрований за № 3799, який наразі оспорюється позивачем, дарунок оцінено у в 66 811, 34 грн.

За договором дарування від 13.10.2023, зареєстрований за № 3811 дарунок оцінено у в 100 000 грн.

За договором дарування від 13.10.2023, зареєстрований за № 3806 дарунок оцінено у в 100 000 грн.

Разом з цим, 24.06.2025 Чабаном А.Ф. надано до суду апеляційної інстанції копії:

- звіту bpk18062025-33 по визначенню ринкової вартості квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128,3 кв. м, житловою площею 67,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1795641051101, у відповідності до якого її ринкова вартість станом на 18 червня 2025 року складає 10 965 533,00 грн;

- звіту bpk18062025-34 по визначенню ринкової вартості квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 70,7 кв. м, житловою площею 37,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1813263651101, у відповідності до якого її ринкова вартість станом на 18 червня 2025 року складає 6 296 648,00 грн;

- звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0592 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 47, кадастровий номер 5110136900:25:008:0003, власником якої є Чабан А.С. Bих. ED250619-005, у відповідності до якого станом на 19 червня 2025 року вартість становить 2 496 927,00 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що такі звіти складені 18.06.2025 та 19.06.2025, тобто не були надані відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Отже, наразі у матеріалах справи наявні докази в яких міститься відмінна інформація про вартість спірного майна, що в свою чергу, унеможливлює станом на теперішній час визначення й суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання позовної заяви майнового характеру.

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (ухвала Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2022 у справі № 204/2321/22, постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20.02.2014).

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що наразі у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з підстав не надання апелянтом доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до приписів частини 2 статті 163 ГПК України, частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір", пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, з огляду на неможливість станом на теперішній час визначення точної вартості спірного майна, у даному випадку розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Колегія суддів повідомляє, що учасники справи не позбавлені можливості скористатися своїм правом передбаченим ст. 197 ГПК України та взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також, у зв`язку з військовою агресією рф проти України та введенням воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час, з метою запобігання загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу учасників справи, що вони мають право подати до суду письмову згоду на розгляд даної справи без їх участі в судовому засіданні.

Керуючись ст. 234, 262, 263 ГПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

1. Відкрити апеляційне провадження по справі №916/3130/21(916/3786/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Парк розваг Планета в особі ліквідатора Карасюка Олександра Володимировича на рішення Господарського суду Одеської області від 13.05.2025.

2. Встановити іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу до 22.07.2025 згідно з нормами ст.263 ГПК України з наданням з відзивом доказів його направлення іншим учасникам справи.

3. Роз`яснити іншим учасникам справи їх право в строк до 22.07.2025 подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань (призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо), оформлені відповідно до ст.170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попередити учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище статті, або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення чи залишення без розгляду.

4. Призначити справу №916/3130/21(916/3786/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Парк розваг Планета в особі ліквідатора Карасюка Олександра Володимировича на рішення Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 до розгляду на 30.07.2025 о 14:30.

5. Засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань №7.

6. Запропонувати учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, подавши до Південно-західного апеляційного господарського суду відповідне клопотання (заяву).

7. Повідомити учасників справи про можливість скористатися своїм правом передбаченим ст. 197 ГПК України та взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

8. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

9. Попередити, що неявка сторін або інших учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддяАленін О.Ю.

СуддяПринцевська Н.М.

СуддяФілінюк І.Г.