Постанова від 19.06.2025 по справі 910/18499/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/18499/20 (910/17893/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025

(колегія суддів: Остапенко О.М. - головуючий, Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.)

у справі № 910/18499/20(910/17893/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей"

про визнання недійсними договорів та застосування наслідків їх недійсності

в межах справи № 910/18499/20

за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

1. Хід розгляду справи

1.1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/18499/20 за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Хімреактив".

1.2. 21.11.2023 до Господарського суду міста Києва звернулось ТОВ "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка О. О. з позовом до ТОВ "Апогей" про визнання недійсними договорів та застосування наслідків їх недійсності.

1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 вказаний позов було задоволено. Визнано недійсними укладені між "Хімреактив" та ТОВ "Апогей" договори про відступлення права вимоги № 01-08 від 18.07.2017, № 01-09 від 26.09.2017, № 01-11 від 27.11.2017, № 01-1 від 25.01.2018, № 01-4 від 03.04.2018, № 02-4 від 03.04.2018, № 03-4 від 04.04.2018. Застосовано наслідки недійсності правочинів та присуджено до стягнення з ТОВ "Апогей" на користь ТОВ "Хімреактив" 356 576 211,83 грн. Крім того, присуджено до стягнення з ТОВ "Апогей" на користь ТОВ "Хімреактив" 5 368 грн судового збору та в дохід Державного бюджету України 952 820 грн судового збору.

1.4. 20.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга розпорядника майна ТОВ "Апогей" Самчука А. М., в якій він просив суд:

- зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/18499/20(910/17893/23);

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/18499/20(910/17893/23) та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

1.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна ТОВ "Апогей" Самчука А. М. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/18499/20(910/17893/23), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів вказаної справи до Північного апеляційного господарського суду, які було витребувано у Господарського суду міста Києва.

1.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025:

- клопотання розпорядника майна ТОВ "Апогей" Самчука А. М. про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без задоволення;

- апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/18499/20 (910/17893/23) залишено без руху у зв`язку з поданням апеляційної скарги після закінчення строків, встановлених статтею 256 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, та неповажності причин пропуску такого строку, а також неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

1.7. 31.03.2025 через систему "Електронний суд" в межах встановленого судом строку скаржником на виконання ухвали суду від 17.03.2025 подано заяву про поновлення строків на подання апеляційної скарги із зазначенням інших підстав для поновлення строку та повторне клопотання про відстрочення сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна ТОВ "Апогей" Самчука А. М. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у цій справі.

2.2. За висновком суду апеляційної інстанції:

- скаржником не наведено жодних об`єктивно непереборних обставин, що не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки не надано та не зазначено жодної поважної причини неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки;

- у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги скаржником не зазначено жодних інших вагомих та переконливих причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, ніж ті, які були зазначені в апеляційній скарзі. Вказана заява, за своєю суттю, містить аналогічне обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які вже були розглянуті судом та визнані неповажними;

- оскільки причини пропуску строку на подання апеляційної скарги визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна ТОВ "Апогей" Самчука А. М. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у даній справі відмовлено та у зв`язку з цим суд не розглядав повторне клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Розпорядник майна ТОВ "Апогей" Самчук А. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив:

- поновити скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у цій справі;

- ухвалу Північного апеляційного господарського суду 08.04.2025 скасувати, а справу №910/18499/20(910/17893/23) передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна ТОВ "Апогей" Самчука А. М. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у даній справі.

4. Узагальнені доводи касаційної скарги

4.1. Судом апеляційної інстанції постановлене незаконне та необґрунтоване рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, яке не відповідає вимогам, встановленим частинами першою-п`ятою статті 236 ГПК України.

4.2. Твердження в оскаржуваній ухвалі про те, що апелянтом в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги не зазначено жодних інших вагомих та переконливих причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду ніж ті, які були зазначені в апеляційній скарзі, не відповідає (суперечить) наведеним в клопотаннях про поновлення строку на подання апеляційної скарги фактичним обставинам справи, які не залежали від волі скаржника, як арбітражного керуючого, що і є причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги в установлений законом строк.

4.3. Пропуск ТОВ "Апогей" строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у цій справі пов`язаний не зі згодою боржника із таким рішенням, про що помилково вказано в оскаржуваній ухвалі судом апеляційної інстанції, а з бездіяльністю керівника ТОВ "Апогей", яка полягає у невчиненні ним жодних дій щодо захисту інтересів товариства в суді першої інстанції, що в свою чергу призвело до прийняття незаконного рішення та застосування наслідків недійсності правочинів, а також стягнення з ТОВ "Апогей" на користь ТОВ "Хімреактив" більше 357000000 грн, що стало однією з причин неплатоспроможності ТОВ "Апогей" та відкриття провадження у справі про банкрутство.

4.4. Суд апеляційної інстанції неправомірно прирівняв арбітражного керуючого - розпорядника майна з службовою особою підприємства боржника, чим порушено норми процесуального права, застосування яких підтверджено відповідними правовими висновками Верховного Суду, зокрема викладеними у постановах від 21.08.2024 у cправі № 903/1251/23 (903/945/23), від 05.04.2021 у cправі № 904/4262/17, від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17, від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, від 18.03.2025 в справі № 910/6889/24.

5. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

5.1. ТОВ "ХІМРЕАКТИВ" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило Суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, зазначаючи серед іншого наступне:

- суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що днем вручення оскаржуваного рішення є 28.08.2024, тобто день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення, відтак строк на подання апеляційної скарги відповідно до частини другої статті 256 ГПК України є 17.09.2024;

- скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 19.02.2025, тобто з пропуском встановленого процесуального строку;

- на виконання вимог апеляційного суду скаржник в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги не зазначив підстав для поновлення процесуальних строків, крім призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Самчука А.М.;

- суд в оскаржуваній ухвалі прийшов до правильного висновку, що скаржником не доведено та не надано жодних доказів неможливості саме ТОВ "Апогей", як юридичної особи, яка на час прийняття оскаржуваного рішення мала свої органи управління, підготувати апеляційну скаргу для своєчасного її подання до суду;

- скаржником не наведено жодних об`єктивно непереборних обставин, що не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки не надано та не зазначено жодної поважної причини неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки;

- посилання в касаційній скарзі на неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду є безпідставним, адже зазначені скаржником рішення Верховного Суду ухвалені у справах, які не є подібними до справи, що переглядається, тому наведені в касаційній скарзі висновки не є релевантними до спірних правовідносин сторін.

6. Касаційне провадження

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 910/18499/20 (910/17893/23) за касаційною скаргою розпорядника майна ТОВ "Апогей" арбітражного керуючого Самчука А. М. на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини тринадцятої статті 8, частини першої статті 301 ГПК України. Крім того, витребувано з Господарського суду міста Києва області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/18499/20 (910/17893/23).

6.2. 19.05.2025 до Верховного Суду на запит з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/18499/20 (910/17893/23).

6.3. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві, у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Крім того, у локальній мережі Верховного Суду стався технічний збій, з 06.06.2025 тимчасово не функціонували автоматизована система діловодства Верховного Суду та інші електронні сервіси та ресурси, про що було складено відповідні акти від 06.06.2025, 09.06.2025, 10.06.2025, копії яких додано до матеріалів цієї справи.

6.4. У зв`язку з наведеним розгляд поданої касаційної скарги здійснювався Судом у розумні з огляду на вищевказані обставини строки.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

7.2. Відтак, у даному випадку підлягає з`ясуванню питання щодо дотримання судом апеляційної інстанції вказаної норми процесуального права та відповідно законності відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна ТОВ "Апогей" Самчука А. М. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у цій справі з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та неповажності наведених скаржником причин такого пропуску.

7.3. Переглянувши оскаржуване судове рішення у касаційному порядку, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків.

7.4. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

7.5. При цьому реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.

7.6. За змістом частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7.7. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом апеляційної інстанції, повний текст рішення місцевого господарського суду від 10.07.2024 у даній справі складено 22.07.2024. Відтак останнім днем подання апеляційної скарги на вказане рішення є 12.08.2024 (з урахуванням вихідних днів).

7.8. Розпорядник майна ТОВ "Апогей" арбітражний керуючий Самчук А. М. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду, ухвалене у цій справі, 19.02.2025, тобто з пропуском 20-денного строку на апеляційне оскарження рішення більш ніж на шість місяців.

7.9. Відповідно до частини другої і третьої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

7.10. Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України, згідно з якими суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

7.11. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

7.12. Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

7.13. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

7.14. Положеннями статті 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

7.15. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

7.16. У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) принцип правової визначеності трактується у світлі дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункти 51, 52 рішення ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі "Ryabykh v. russia", заява №52854/99).

7.17. Водночас, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (п.41 рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", заява №3236/03).

7.18. За загальним правилом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

7.19. Обов`язок з доведення поважності причини пропуску покладається на заявника в порядку статей 73, 76-79 ГПК України.

7.20. Як вбачається з матеріалів справи, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження розпорядник майна ТОВ "Апогей" арбітражний керуючий Самчук А. М. вказував на те, що:

- ухвалою суду від 23.01.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Самчука А. М.;

- арбітражний керуючий звертався до керівника ТОВ "Апогей" з листами щодо надання документації по господарській діяльності товариства, але відповіді не отримав;

- керівник ТОВ "Апогей" не повідомляв арбітражного керуючого про наявність оспорюваних договорів та рішення суду про визнання їх недійсними і ці обставини стали відомі арбітражному керуючому лише внаслідок аналізу господарської діяльності ТОВ "Апогей" та судових рішень щодо товариства, розміщених в єдиному Державному реєстрі судових рішень. Тобто арбітражним керуючим встановлено наявність оскаржуваного судового рішення в ході проведення процедури розпорядження майном;

- зважаючи на неповідомлення арбітражного керуючого про ухвалене у цій справі рішення суду посадовими особами ТОВ "Апогей", скаржник вважає, що приховування вказаної інформації свідчить про протиправну поведінку керівника ТОВ "Апогей", а не вчинення ним дій по оскарженню згаданого судового рішення може бути розцінено як задавненням права на захист, що в свою чергу суперечить інтересам як ТОВ "Апогей", так і кредиторів вказаного товариства.

7.21. На переконання розпорядника майна ТОВ "Апогей" арбітражного керуючого Самчука А. М., вищенаведене свідчить про існування об`єктивних та незалежних від розпорядника майна обставин, які унеможливили подання апеляційної скарги в межах встановлених строків, адже про наявність оскаржуваного рішення йому стало відомо лише 13.02.2025 при аналізі відомостей реєстру судових рішень, тобто апеляційну скаргу подано в межах 20-денного строку з моменту ознайомлення із фактом наявності та змістом оскаржуваного рішення суду.

7.22. Розглядаючи вказані аргументи скаржника, суд апеляційної інстанції встановив, що копію оскаржуваного рішення місцевого господарського суду від 10.07.2024 було надіслано на адресу ТОВ "Апогей", яка також зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 9А, офіс 401) - 06.08.2024.

7.23. В подальшому 19.09.2024 конверт з копією вказаного рішення суду, направлений на адресу ТОВ "Апогей", повернувся до суду першої інстанції з відміткою відділення поштового зв`язку про те, що причиною повернення є відмова адресата від отримання поштового відправлення ("адресат відмовився 28.08.2024").

7.24. За змістом пунктів 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, серед іншого, є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

7.25. Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову ТОВ "Апогей" отримати копію судового рішення, тобто 28.08.2024, є днем вручення оскаржуваного у цій справі рішення суду першої інстанції у розумінні наведених вище положень статті 242 ГПК України.

7.26. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

7.26. ТОВ "Апогей" (до відкриття провадження у справі про його банкрутство, тобто до 23.01.2025), як сторона у справі, у встановлений статтею 256 ГПК України строк не скористалося своїм процесуальним правом на апеляційне оскарження ухваленого судом першої інстанції рішення у цій справі.

7.27. Розпорядник майна ТОВ "Апогей" арбітражний керуючий Самчук А. М. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду, ухвалене у цій справі, 19.02.2025, тобто з пропуском встановленого ГПКУ України строку на апеляційне оскарження рішення більш ніж на шість місяців.

7.28. Розглядаючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду від 10.07.2024 та оцінюючи поважність вказаних ним причин пропуску такого строку (пункти 7.23, 724 цієї постанови), апеляційний господарський суд виходив з того, що зазначені скаржником підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення не є поважними, оскільки:

- ТОВ "Апогей" отримало оскаржуване рішення суду 28.08.2024 і саме з вказаної дати ТОВ "Апогей", як учасник провадження у справі у статусі відповідача, було обізнано зі змістом прийнятого судом рішення та, у разі наявності на те підстав, мало можливість оскаржити його у передбачені законодавством строки, однак протягом тривалого строку своїм процесуальним правом не скористалось;

- посилаючись на відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Самчука А.М., останнім не доведено та не надано жодних доказів неможливості саме ТОВ "Апогей", як юридичної особи, яка на час прийняття оскаржуваного рішення мала свої органи управління, підготувати апеляційну скаргу для своєчасного її подання до суду;

- відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" не є підставою для іншого обчислення строків на звернення з апеляційною скаргою та не є тією поважною причиною, з якою закон пов`язує можливість відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги після спливу передбаченого законом строку.

7.29. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що скаржником не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, неможливості підготувати та подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, а несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене не об`єктивними обставинами, незалежними від волі скаржника, а обставинами суб`єктивного характеру.

7.30. За змістом частини третьої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

7.31. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 апеляційну скаргу розпорядника майна ТОВ "Апогей" арбітражного керуючого Самчука А.М. залишено без руху у зв`язку з поданням апеляційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку, а також неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

7.32. На виконання вимог вищезгаданої ухвали апеляційного господарського суду від 17.03.2025 скаржником було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

7.33. Однак за змістом цієї заяви скаржником по суті не зазначено інших підстав для поновлення процесуальних строків, крім тих, що вже були наведені в апеляційній скарзі і розглянуті судом в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху, про що слушно наголошено в оскаржуваній ухвалі суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з чим колегія суддів відхиляє протилежні аргументи касаційної скарги.

7.34. Відповідно суд апеляційної інстанції з тих самих мотивів, що і в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, відхилив доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначивши про те, що згідно з наведеним скаржником обґрунтуванням несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене обставинами суб`єктивного характеру.

7.35. Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

7.36. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку, в розумінні статті 86 ГПК України, вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

7.37. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

7.38. Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

7.39. У касаційній скарзі арбітражний керуючий вказує на те, що апеляційним господарським судом не враховано наведені в клопотаннях про поновлення строку на подання апеляційної скарги фактичні обставини справи, які не залежали від волі скаржника, як арбітражного керуючого, що і є причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги в установлений законом строк (тобто - відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" та призначення Самчука А. М. розпорядником майна ТОВ "Апогей", ненадання документів керівником ТОВ "Апогей" на запит арбітражного керуючого, виявлення факту існування оскаржуваного рішення лише 13.02.2025 при аналізі відомостей реєстру судових рішень та подання апеляційної скарги в межах 20-денного строку з моменту виявлення оскаржуваного рішення суду та ознайомлення з його змістом).

7.40. Колегія суддів враховує, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у цій справі проголошено 10.07.2024, а провадження у справі № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей" відкрито 23.01.2025 та цією ж датою призначено розпорядником майна ТОВ "Апогей" арбітражного керуючого Самчука А. М.

7.41. Водночас зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей", копія якої додана до апеляційної та касаційної скарг, вбачається, що питання наявності чи відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" за заявою Приватного акціонерного товариства "FC REALTY" вирішувалося судами протягом майже п`яти років, починаючи з 2020 року, а саме:

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 заяву Приватного акціонерного товариства "FC REALTY" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області;

- ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/18376/20 та призначено розпорядником майна ТОВ "Апогей" арбітражного керуючого Гуцал Т. М., а ухвалою попереднього засідання від 01.02.2022 розглянуто грошові вимоги до боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Григор`єва В. В.;

- постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та зобов`язано Господарський суд Рівненської області направити матеріали справи № 910/18376/20 до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 розпочато розгляд справи № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей" з підготовчого засідання. В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався та відбувалася заміна складу суду;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 справу № 910/13943/24 за заявою ТОВ "Хімреактив" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" передано до матеріалів справи № 910/18376/20 за заявою Приватного акціонерного товариства "FC REALTY" про банкрутство ТОВ "Апогей" для одночасного розгляду;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 приєднано заяву ТОВ "Хімреактив" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" (справа № 910/13943/24) для одночасного розгляду із заявою ТОВ "Хімреактив" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" у справі № 910/18376/20. Присвоєно об`єднаній справі № 910/18376/20;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 відкрито провадження у справі № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей", визнано вимоги ініціюючого кредитора, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Самчука А. М.

7.42. Крім того, в матеріалах справи № 910/18499/20 (910/17893/23) наявні письмові пояснення, заяви (клопотання), які протягом 2023-2024 років подавалися до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Апогей" як його керівником Курсітовим Є. В., так і розпорядником майна ТОВ "Апогей" арбітражним керуючим Григор`євим В. В., що безпосередньо відображено в тексті ухваленого місцевим господарським судом рішення від 10.07.2024, яке оскаржує арбітражний керуючий Самчук А. М.

7.43. Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що сам по собі факт відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" та призначення розпорядника майна боржника не є підставою для іншого обчислення строків на звернення з апеляційною скаргою та не є тією поважною причиною, з якою закон пов`язує можливість відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги після спливу передбаченого законом строку.

7.44. Наведена у касаційній скарзі практика Верховного Суду, зокрема постанова від 30.04.2020 у справі № 5023/5847/11, з урахуванням якої скаржник стверджує про те, що обставини порушення провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого мають розглядатися судами як ознака поважності причин пропуску строку, відхиляється колегією суддів, оскільки відповідні висновки Верховного Суду наведені у питанні застосування строків позовної давності, а не процесуальних строків оскарження судового рішення, та за інших фактичних обставин, аніж у справі, що переглядається.

7.45. Відносно стверджуваної скаржником дати, з якої він дізнався про ухвалене у справі № 910/18499/20 (910/17893/23) рішення суду першої інстанції, тобто 13.02.2025, колегія суддів зазначає наступне.

7.46. Приписами частини п`ятої, шостої статті 42 ГПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом; процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

7.47. Абзацом першим та другим частини 6 статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

7.48. За змістом частини 8 статті 6 ГПК України реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі; особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

7.49. Водночас, реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

7.50. В матеріалах справи № 910/18499/20 (910/17893/23) наявна заява ТОВ "Апогей" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Самчука А. М. від 03.02.2025 №02-31/1251, яка сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована Господарським судом міста Києва 03.02.2025 (том справи - 1, аркуші справи 270-276), про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи). За змістом вказаної заяви арбітражний керуючий Самчук А. М. просив місцевий господарський суд:

- для забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та для можливості реалізації прав та обов`язків заявника як розпорядника майна ТОВ "Апогей" внести дані Самчука А. М. додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 910/17893/23; перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді;

- надіслати усі повідомлення (процесуальні рішення) по справі № 910/17893/23 через ЄСІТС або на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1.

7.51. За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді, а саме рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/18499/20 (910/17893/23) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Самчук Антон Миколайович (ЄДРПОУ / ІПН НОМЕР_1 ). Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача 05.02.2025 - 01:05. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 05.02.2025 - 09:24.

7.52. Тож з вказаної дати скаржник мав бути обізнаний як про існування рішення суду першої інстанції у даній справі, так і про його зміст та проявити розумну обачність з метою вчасного ознайомлення та апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду.

7.53. При цьому колегія суддів зазначає, що касаційний суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, хоча і діє в межах повноважень, які визначені статтею 300 ГПК України, разом з цим наділений достатнім обсягом повноважень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій, що є складовою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права і впливає на відповідні висновки Суду (близькі за змістом висновки наведено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 925/782/18).

7.54. З урахуванням наведеного, колегія суддів критично оцінює аргументи касаційної скарги про те, що скаржник дізнався про ухвалене у даній справі рішення суду першої інстанції від 10.07.2024 лише 13.02.2025 та виявлення факту існування цього рішення при аналізі відомостей реєстру судових рішень, оскільки такі доводи не відповідають наявним у справі матеріалам та відомостям, внесеним до автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС" по справі № 910/18499/20 (910/17893/23).

7.55. Твердження в касаційній скарзі щодо бездіяльності керівника ТОВ "Апогей", яка полягає у невчиненні ним жодних дій щодо захисту інтересів товариства в суді першої інстанції та не подання апеляційної скарги на ухвалене у цій справі місцевим господарським судом рішення, що за твердженням скаржника стало однією з причин неплатоспроможності ТОВ "Апогей" та відкриття провадження у справі про його банкрутство, по суті зводиться до необхідності встановлення обставин справи та надання оцінки доказам, які не досліджувалися та не встановлювалися судами попередніх інстанцій, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України.

7.56. Відносно доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції неправомірно прирівняв арбітражного керуючого - розпорядника майна з службовою особою підприємства боржника, чим порушено норми процесуального права (пункт 4.4. цієї постанови), колегія суддів зазначає наступне.

7.57. За змістом положень КУзПБ розпорядник майна у справі про банкрутство не є представником юридичної особи, а є самостійним учасником у справі про банкрутство, за винятком припинення господарським судом повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов`язків на розпорядника майна.

7.58. В зазначеній у касаційній скарзі практиці Верховного Суду, зокрема постановах від 21.08.2024 у cправі № 903/1251/23 (903/945/23), від 05.04.2021 у cправі № 904/4262/17, від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17, від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, від 18.03.2025 в справі № 910/6889/24, які на переконання скаржника не були враховані судом апеляційної інстанції, по суті міститься цитування норм ГПК України, наведено підстави набуття процесуальної право- і дієздатності учасниками справи про банкрутство, порядок призначення розпорядника майном боржника та його повноваження, сутність судової процедури розпорядження майном у справі про банкрутство, тощо.

7.59. Водночас зі змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що ключовою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження передусім були обставини щодо наведеного скаржником обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою, а не питання щодо статусу розпорядника майном ТОВ "Апогей" чи наявності у нього достатнього обсягу процесуальної право- та дієздатності для подання апеляційної скарги.

7.60. Ураховуючи викладене, колегія суддів суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі є неповажними.

7.61. В частині четвертій статті 260 ГПК України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу

7.62. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

7.63. Відповідно суд апеляційної інстанції мав передбачені процесуальним законодавством підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у порядку, передбаченому статтею 261 ГПК України.

7.64. Верховний Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

7.65. Тобто право на звернення до суду не є абсолютним та обмежене вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

7.66. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції з урахуванням доводів касаційної скарги погоджується з наданою наведеним вище обставинам оцінкою апеляційного суду та з його висновком про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин.

7.67. Інших доводів, які б спростовували правильність висновків суду апеляційної інстанції, у касаційній скарзі не наведено.

7.68. Аргументи скаржника щодо відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не розглядаються, оскільки за змістом оскаржуваної ухвали апеляційного суду відповідне клопотання, викладене в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, судом не вирішувалося.

7.69. У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення та відповідно про відмову у задоволенні касаційної скарги.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

8.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують того, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, а отже підстав для її зміни чи скасування немає.

8.4. Оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі № 910/18499/20 (910/17893/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк