Рішення

від 06.12.2007 по справі 1/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  1/171

06.12.07

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна

фірма «Луцьккондитер»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладанір»

про                     стягнення 20 333,15 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача:           не з'явились

від відповідача:           не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладанір»про стягнення основного боргу 20 000,00 грн., 280,55 грн. пені, 52,60 грн. 3 % річних за Договором вистриб»юції          № 22 від 22 березня 2007р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до умов вищезазначеного договору, не виконує належним чином договірні зобов'язання щодо оплати вартості поставленої та неоплаченої продукції.

Ухвалою суду від 05.11.2007 було порушено провадження у справі                   № 1/171, розгляд справи призначено на 22.11.2007.

22.11.2007 повноважні представники позивача та відповідача в засідання суду не з'явились та не виконали вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі.

20.11.2007 до відділу діловодства суду надійшло клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу 20 000 грн. в зв'язку із сплатою відповідачем зазначеної суми та просить стягнути з відповідача 280,55 грн. пені, 52,60 грн. 3 % річних, 203,33 грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Але позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів оплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 20 000 грн.

Крім того, з позовної заяви вбачається, що сума часткової оплати боргу відповідачем становить 64 174,10 грн., однак до позовної заяви позивач надав докази часткової сплати боргу відповідачем (банківські виписки) на суму 70 174,10 грн.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що позивачем при розрахунку позову не враховано банківські виписки з особового рахунку позивача від 26.09.2007 на суму 3 000 грн. та від 15.10.2007 на суму 3 000 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2007 розгляд справи відкладено на 06.12.2007 в зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача і відповідача та необхідністю витребувати у позивача додаткові документи в обґрунтування позовних вимог.

В судове засідання 06.12.2007 повноважні представники позивача та відповідача не з'явились. Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників позивача та відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача та відповідача не надходило.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позивач та відповідач не скористались своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності позивача та відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

22 березня  2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер»(фірма) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ладанір»(дистриб'ютор) було укладено Договір дистриб»юції        № 22 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 2.1.) фірма на умовах, обумовлених даним Договором, передає у власність дистриб'ютору кондитерські вироби (товар), відповідно до заявки, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар від фірми та оплатити його загальну власність на умовах даного договору.

Загальна вартість Договору складається з вартості товару, переданого згідно накладних в межах даного Договору (п. 2.2. Договору).

Факт поставки товару на загальну суму 84 174,10 грн. підтверджується належним чином засвідченими товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи: № ЛК-0006073 від 28.03.2007р. на суму 6 989,00 грн.; № ЛК-0006075 від 26.03.2007р. на суму 2 873,00 грн.; № ЛК-0006074 від 28.03.2007р. на суму 8 386,40 грн.; № ЛК-0006626 від 03.04.2007р. на суму 6 900,00 грн.; № ЛК-0006627 від 03.04.2007р. на суму 664,00 грн.; № ЛК-0006628 від 03.04.2007р. на суму 6 102,00 грн.; № ЛК-0007379 від 12.04.2007р. на суму 3 036,00 грн.; № ЛК-0007380 від 12.04.2007р. на суму 2 177,00 грн.; № ЛК-0007378 від 12.04.2007р. на суму 3 574,20 грн.; № ЛК-0008875 від 03.05.2007р. на суму 1 104,00 грн.; № ЛК-0008878 від 03.05.2007р. на суму 5 351,80 грн.; № ЛК-0008874 від 03.05.2007р. на суму 1 040,20 грн.; № ЛК-0008877 від 03.05.2007р. на суму 2 760,00 грн.; № ЛК-0011190 від 31.05.2007р. на суму 3 934,90 грн.; № ЛК-0011192 від 31.05.2007р. на суму 8 280,00 грн.; № ЛК-0011191 від 31.05.2007р. на суму 1 560,30 грн.; № ЛК-0011193 від 31.05.2007р. на суму 2 760,00 грн.; № ЛК-0013838 від 05.07.2007р. на суму 2 428,80 грн.; № ЛК-0013786 від 05.07.2007р. на суму 6 800,50 грн.; № ЛК-0013787 від 05.07.2007р. на суму 7 452,00 грн.

П. 5.2. Договору передбачено: дистриб'ютор здійснює оплату за кожну партію товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (підписання сторонами накладних), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок фірми.

Відповідач в порушення умов Договору за отриманий Товар розрахувався частково на загальну суму 70 174,10 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями виписок банку по операціям з особового рахунку позивача.

Станом на день розгляду справи сплата за поставлений Товар в повному обсязі не відбулась і таким чином на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 14 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відповідно до клопотання позивача про припинення провадження у справі останній просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу 20 000 грн. в зв'язку із сплатою відповідачем зазначеної суми (належних доказів часткової сплати боргу позивачем не надано).

Згідно ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі, повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши клопотання позивача про відмову від позову, суд відзначає, що відмова позивача від позову в частині основного боргу не суперечить діючому законодавству України та приймається судом, що у відповідності до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством та договором відповідальності.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що у випадку порушення термінів здійснення розрахунків згідно п. 5.2. даного Договору, дистриб'ютор сплачує фірмі неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Враховуючи, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена            п. 6.1. Договору, вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 196,40 грн. за перерахунком суду.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 36,80 грн. підлягають задоволенню за перерахунком суду.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем були надані суду належні докази на підтвердження обставин, викладених ним в позові.

Між тим, відповідачем суду не надано доказів щодо виконання зобов'язань перед позивачем або неможливості їх виконання в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором. Згідно частини 2 цієї ж статті Закону відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього на користь позивача підлягає стягненню 142,33 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 33, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладанір»(03022,             м. Київ, вул. Смольна, 9; р/р № 260070104808 в ЗАТ «Про кредит банк», МФО 320984, код ЄДРОПОУ 34934950, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер»(43001, м. Луцьк, вул. Володимирська, 57-а; р/р № 260043005646 в ТОВ КБ «Західінкомбанк»м. Луцьк, МФО 303484, код ЄДРПОУ 00382027) - 196 (сто дев'яносто шість)грн. 40 коп. пені, 36 (тридцять шість)грн. 80 коп. - 3% річних, 142 (сто сорок дві)грн. 33 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження в частині стягнення з відповідача 14 000,00 грн. основного боргу

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                    В.І. Мельник