32/711-2/139
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2008 № 32/711-2/139
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Журавель В.О. (дов. від 13.11.07 № 635/1);
від відповідача: Лисак Т.Л. (дов. від 20.03.07 б/н);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Піллар"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 12.04.2005
у справі № 32/711-2/139
за заявою Закритого акціонерного товариства “Піллар” про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.02 у справі № 32/711 за нововиявленими обставинами
за позовом ЗАТ "Піллар"
до ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про перевірку рішення третейського суду,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Третейського суду при Київській Торгово-промисловій палатіУкраїни від 10.30-01.11.2002р. у справі № 46п/02 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерно-будівельна компанія „Малахіт” до Закритого акціонерного товариства „Піллар” та стягнуто з останнього 112496,37 грн. збитків, 3% річних в сумі 12947,76 грн. та 16 679,61 грн. інфляційних витрат.
ЗАТ „Піллар” звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про перевірку правильності рішення Третейського суду при Київській ТПП від 10.30-01.11.02 у справі № 46п/02.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.02 у справі № 32/711 провадження у справі припинено з посиланням на невіднесеність до компетенції місцевих господарських судів, як судів першої інстанції, питань перегляду рішень третейських судів.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.03 ухвалу скасовано, справу направлено для розгляду по суті до Господарського суду міста Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.03 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.03 скасовано, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.02 залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 12.06.03 відмовлено в порушені провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 01.04.03 у справі № 32/711.
ЗАТ „Піллар” звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.02 у справі № 32/711 за нововиявленими обставинами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.04 ухвалу від 20.12.02 та рішення Третейського суду при Київській ТПП від 31.10-01.11.2002р. скасовано, в позові ТОВ „ІБК „Малахіт” відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.04 рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.04 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.05 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.04 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.04 у справі № 32/711 скасовано, а справу передано до Господарського суду міста Києва для перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.02 у справі № 32/711 відповідно до розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.05 у справі № 32/711-2/139 заяву ЗАТ „Піллар” про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.02 у справі № 32/711 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а ухвалу від 20.12.02 – без змін.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Закрите акціонерне товариство “Піллар” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.
В апеляційній скарзі ЗАТ „Піллар” посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно вказав на відсутність нововиявлених обставин, оскільки в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 17.10.03 № 2-208 містяться матеріально-правові факти, які для даної справи мають значення нововиявлених обставин.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ „Піллар” зверталось до Апеляційного суду міста Києва з клопотанням про скасування рішення Третейського суду при Київській торгово-промисловій палаті від 30.10.-01.11.2002р. № 46п/02.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17.10.03 у справі № 2-208 провадження у справі за клопотанням ЗАТ „Піллар” про скасування рішення Третейського суду при Київській ТПП від 30.10.-01.11.02 закрито, при цього Апеляційний суд міста Києва в ухвалі зазначив, що ЗАТ „Піллар” повинно було б звертатися із заявою про перегляд рішення третейського суду до Господарського суду міста Києва, оскільки саме даному господарському суду належать повноваження щодо перегляду рішення третейського суду.
Ухвалою Верховного суду України від 03.10.07 відхилено касаційну скаргу ЗАТ „Піллар” на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17.10.03.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи заявника про наявність у справі нововиявлених обставин, оскільки:
на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 № 1 «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивіль них справах, що набрали законної сили», зі змінами, внесеними постановою від 25.05.98 № 15 зазначено, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обста вини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути вста новлені судом.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зі змісту ухвали Апеляційного суду міста Києва не вбачається матеріально-правових фактів, що в установленому порядку спростовують фактичні дані, які було покладено в основу ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.02, а саме в основу ухвали Апеляційного суду міста Києва покладено тлумачення норм ст.ст. 1, 34 Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж” та п.п. 15, 17 Положення про третейський суд.
Щодо посилань заявника, які викладені в додаткових поясненнях, на те, що нововиявленими слід вважати обставини, встановлені постановою Господарського суду м. Києва від 16.03.06 № 6/49-А, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.06 № 6/49-А та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.06, які свідчать про те, що рішення Третейського суду при Київській ТПП від 30.10-01.11.2002р. пред'явлено до виконання після пропуску річного строку, встановленого законодавством для пред'явлення до виконання, а також посилань на те, що нововиявленим є факт пропуску ЗАТ „ІБК „Малахіт” трирічного строку для подання у порядку, передбаченому ст. 56 Закону України „Про третейські суди”, заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Третейського суду при Київській ТПП від 30.10-01.11.2002р., то слід зазначити, що ці обставини не належить до кола питань, які повинні розглядатися судом апеляційної інстанції в рамках цієї справи.
Разом з тим, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 55 Закону України від 11.05.04 № 1701-IV "Про третейські суди” (далі – Закон про третейські суди) встановлено, що виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.
Згідно зі ст. 56 Закону про третейські суди заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Закон про третейські суди відповідно до п. 1 його Прикінцевих положень набрав чинності з дня опублікування. Перше офіційне опублікування Закону про третейські суди відбулося 16.06.04 в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, саме з цієї дати зазначений Закон набрав чинності.
На підставі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Виходячи зі змісту згаданих нормативно-правових актів, а також відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України компетентний суд, розглядаючи заяву про видачу виконавчого документа, за загальним правилом, зобов'язаний перевірити зазначені вище обставини та вирішити питання обгрунтованості заяви про видачу наказу.
За таких обставин ухвала Господарського суду міста Києва від 12.04.2005 у справі № 32/711-2/139 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду міста Києва 12.04.05 у справі № 32/711-2/139 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Піллар” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 32/711-2/139 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
22.01.08 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2008 |
Оприлюднено | 23.01.2008 |
Номер документу | 1285647 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Гольцова Л.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні