Постанова

від 18.12.2007 по справі 13/2-18/32

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/2-18/32

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

18.12.07                                                                                           Справа  № 13/2-18/32

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Галушко Н.А.    

                                                                                                            Орищин Г.В.    

розглянувши 2 апеляційні скарги: 1) ТзОВ “Свіча” від 15.06.2007 р. № 15/06 і 2) ТзОВ “Лад” від 18.06.2007 р. без номера

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2007 р.

у справі № 13/2-18/32

за первісним позовом ТзОВ “Лад”, м.Шостка Сумської обл.

до ТзОВ “Свіча”, м.Івано-Франківськ

про відшкодування 35 424 грн. збитків, розірвання договору підряду

і за зустрічним позовом ТзОВ “Свіча”, м.Івано-Франківськ

до ТзОВ “Лад”, м.Шостка Сумської обл.

про спонукання до виконання умов договору підряду та стягнення 22 140 грн.

За участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача –Худзій Д.М. (юрист, довіреність № 12 від 10.07.2007 р. в матеріалах справи);

від відповідача –Стецюк С.С. (адвокат, доручення від 24.11.2006 р. № 24/11-06 в матеріалах справи)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови суду від 18.12.2007 р. проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).

Заяв про відвід суддів не поступало.

          Перегляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2007 р., 24.09.2007 р., 22.10.2007 р., 22.11.2007 р.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2007 р. у справі № 13/2-18/32 (суддя Гриняк Б.П.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково, а саме: зобов”язано ТзОВ “Лад” виконати п.п.4.1, 4.2 договору від 16.01.2004 р., укладеного між ТзОВ “Свіча” та ТзОВ “Лад”, а в задоволенні решти зустрічних позовних вимог (стягнення 22 140 грн.) відмовлено; заходи до забезпечення позову, накладені ухвалою від 23.02.2006 р., скасовані.

          Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що відповідачем за первісним позовом виконано договірні зобов”язання, позивачем за первісним позовом не доведено нанесені йому збитки, зустрічна позовна вимога про стягнення 22 140 грн. є непідтвердженою, а в частині зобов”язання позивача за первісним позовом виконати вимоги п.п.4.1, 4.2 договору обгрунтованою.

          ТзОВ “Свіча” з даним рішенням не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТзОВ “Лад” на користь ТзОВ “Свіча” 22 140 грн., з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні стягнення 22 140 грн., потрачених ним на виготовлення форм; наявні в матеріалах справи докази підтверджують обгрунтованість зустрічних позовних вимог, а саме: договір про співпрацю, укладений між ТзОВ “Свіча” і ДП “Профінструмент” від 01.03.2001 р., платіжні доручення про оплату за виготовлення форм № № 175, 241, 332, 354, 420, 435.

          ТзОВ “Лад” також з даним рішенням не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задоволити повністю, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що відповідач за первісним позовом не довів, що надані ним накладні та зазначені в них вироби дійсно є виконаними  відповідно до договору від 16.01.2004 р. № 16/01; згідно з п.3.2.2 договору від 16.01.2004 р. № 16/01 зобов”язання вважається виконаним з боку відповідача після здійснення випробувань форм і підписання відповідного акту. Саме з дати підписання зазначеного акту відповідач має право вимагати прийняття готових виробів та їх повну оплату, жодним чином листи позивача № 11/01-05 від 11.01.2005 р., № 8 від 16.02.2005 р. не підтверджують факт виготовлення виробів; відповідач своїх зобов”язань по виготовленню форм і проведенню випробування форм у встановлений строк (до 28.05.2004 р.) не виконав, тим самим порушив зобов”язання, встановлені п.3.2.2 договору і п.4 додатку № 1 до договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.01.2004 р. між ТзОВ “Лад” (позивач за первісним позовом, замовник за договором) і ТзОВ “Свіча” (відповідач за первісним позовом, виконавець за договором) був укладений договір № 16/01, за яким відповідач зобов”язувався спроектувати та виготовити по кресленнях, узгоджених з позивачем, форми для гарячої висадки (штамповки), а останній прийняти їх і оплатити вартість виконаних робіт при умові 50 % авансування.

Термін виготовлення, назва виробу, вартість узгоджені сторонами в додатку № 1 до договору (а.с.12-15).

Загальна вартість робіт визначена сторонами в розмірі 44 280 грн. Кінцевий термін виконання робіт встановлений до двох місяців з моменту проплати (додаток № 1 до договору).

Розглянувши 2 апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ “Лад” слід відмовити, а апеляційну скаргу ТзОВ “Свіча” задоволити повністю, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2007 р. у справі № 13/2-18/32 скасувати в частині відмови в задоволенні решти зустрічних позовних вимог (стягнення 22 140 грн.) і прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити. В решті рішення суду залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як вбачається зі змісту спірного договору від 16.01.2004 р., останній містить ознаки договору підряду.  

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п.2.2 укладеного між сторонами договору позивачем здійснено авансовий платіж в сумі 22 140 грн., що перераховано на рахунок відповідача платіжним дорученням № 22 від 25.03.2004 р. (а.с.16).

Таким чином кінцевим терміном передачі виробів (штампів) є 28.05.2004 р., що не заперечується сторонами.

Проте ТзОВ “Свіча” у вищезазначений термін до 28.05.2004 р. свої зобов”язання не виконало та вироби позивачу не передало.

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, у зв”язку з систематичним порушенням відповідачем умов договору (п.6.1) 04.09.2004 р. ним було направлено лист про розірвання договору, на який відповідь не отримано.

Також, як посилається позивач, ним було втрачено інтерес до договору внаслідок невиконання умов договору відповідачем.

З метою недопущення простою власного виробництва позивач змушений був укласти 01.04.2005 р. договір з ТзОВ “Інвестиційно-промислова компанія “Промтехприлад” на виготовлення цих виробів, а додатковою угодою від 09.06.2005 р. вартість виробів збільшено до 57 564 грн.

Зазначені вироби 02.12.2005 р. по акту приймання-передачі отримані позивачем, а 26.12.2005 р. сума в розмірі 57 564 грн. перерахована ТзОВ “Інвестиційно-промислова компанія “Промтехприлад”.

Частиною 2 статті 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, що і, на думку позивача, було зроблено 04.09.2004 р. шляхом направлення відповідачу листа про розірвання договору.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією позивача з огляду на наступне.

У порушення ст.33 ГПК України позивач за первісним позовом не довів підстави дострокового розірвання договору в односторонньому порядку з вини виконавця, а також факт повідомлення відповідача про своє бажання розірвати договір № 16/01 від 16.01.2004 р.

Як вбачається з листів відповідача (а.с.50-52), останній вчасно виготовив замовлені позивачем форми, однак при виготовленні деяких форм було виявлено значні помилки в кресленнях на деталі ОК 743111.001; ОК 743111.001-01 та ОК 743112.003, представлених позивачем, що унеможливлювало виготовлення таких форм, які б відповідали технічним характеристикам, зазначеним у додатку № 1 до договору.

Як встановлено в судовому засіданні, факт надання позивачем креслень зі значними помилками підтверджений листом позивача № 10 від 20.10.2004 р., скерований на адресу відповідача, яким було виправлено помилки в кресленнях зазначених форм.

Після виготовленння нових форм 30.12.2004 р. (дата накладної про видачу виконавцем виготовлених форм) сторони шляхом переписки обумовили дату приїзду представників ТзОВ „Лад” для проведення дій по випробуванню форм і їх транспортуванню. Факт визнання ТзОВ „Лад” виконання ТзОВ „Свіча” взятих на себе зобов”язань підтверджується листом позивача № 8 від 16.02.2005 р.  Однак  прибулі поїздом 02.04.2005 р. представники позивача не оплатили транспортування виготовлених форм, як це вимагав відповідач листом № 11/01-05 від 11.01.2005 р., та передбачено п.4.2 вказаного договору, а лише обмежились оглядом виготовленого замовлення.

ТзОВ „Свіча”  листом № 11/01-05 від 11.01.2005 р. вимагав проплати транспортних послуг у розмірі 3 000 грн. Нереагування на дану вимогу відповідача зі сторони ТзОВ "Лад" призвело до  непідписання акту прийому-передачі замовлення між сторонами, а це унеможливлювало проведення випробувань на обладнанні замовника відповідно до п.4.1 договору № 16/01 від 16.01.2004 р.

Так, пунктом 4.2 даного договору передбачено, що доставка форм і їх попередній монтаж на обладнання замовника здійснюється виконавцем за рахунок замовника.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором  підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт виготовлення субпідрядником форм та їх оплата останньому підтверджується матеріалами справи, а саме: накладними № 11 від 27.05.2004 р. та № 20 від 30.12.2004 р. про виготовлення форм субпідрядником ДП «Профінструмент», листом № 11/01-05 від 11.01.2005 р. про виготовлення форм та відповіддю на нього № 8 від 16.02.2005 р., договором про співпрацю між ТзОВ „Свіча” та ДП „Профінструмент” від 01.03.2001 р., платіжними дорученнями про оплату за виготовлення форм № № 175, 241, 332, 354, 420, 435.

У судовому засіданні оглянуто оригінали накладних, підписаних між ТзОВ “Свіча” і субпідрядником ДП “Профінструмент” (м.Коломия).

Таким чином, ТзОВ «Свіча»повністю виконало своє зобов»язання перед ТзОВ «Лад».

Оскільки ТзОВ «Лад»не відреагувало на повідомлення ТзОВ «Свіча»про виготовлення форм і прохання щодо підписання акта про їх передачу, то в ТзОВ «Лад»відсутнє право на повернення авансового платежу та збитків.

Відповідно до ч.4 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таке положення відповідає суті договірних відносин підряду та захищає майнові інтереси сторін.  

Як вбачається з матеріалів справи, після направлення претензії ТзОВ "Лад" від 04.09.2004 р. сторони не припинили виконання своїх зобов"язань за договором, а продовжували їх виконувати, що підтверджується двосторонньою перепискою сторін. Отже, як суд першої, так і суд апеляційної інстанції не має підстав вважати договір підряду розірваним в односторонньому порядку за вимогою замовника ТзОВ "Лад".

Суд апеляційної інстанції також не може залишити поза увагою той факт, що тоді, коли представники ТзОВ „Лад” прибули в м.Івано-Франківськ для огляду та випробування форм - 02.04.2005 р., з 01.04.2005 р. вже діяв договір, укладений між ТзОВ „Лад” та ТзОВ „Інвестиційно-промислова компанія „Промтехприлад”, що, на думку колегії суддів, свідчить про свідоме ухилення позивача від підписання акту прийому- передачі виготовлених ТзОВ „Свіча” форм згідно з укладеним договором № 16/01 від 16.01.2004 р.  та виконання всіх своїх зобов”язань за договором (одностороння відмова від виконання зобов”язань).

Оскаржуваним рішенням задоволено зустрічний позов ТзОВ ”Свіча” до ТзОВ ”Лад” в частині спонукання до виконання п.п.4.1 та 4.2  договору підряду та відмовлено в частині стягнення 22 140 грн., потрачених ТзОВ ”Свіча” на виготовлення форм, враховуючи те, що загальна вартість форм у сумі 44 280 грн.  визначена в п.3 додатку № 1 до договору.

Відповідно до п.4.1 договору передача форм від виробника замовнику здійснюється на підставі акту прийому-передачі, підписаного сторонами після проведення випробувань форм на обладнанні замовника.

Пунктом 4.2 даного договору передбачено, що доставка форм і їх попередній монтаж на обладнання замовника здійснюється виконавцем за рахунок замовника.

Оскільки суд першої інстанції фактично зобов"язав ТзОВ "Лад" по акту прийому-передачі прийняти форми від виконавця і залишив невирішеним питання повної оплати за виготовлення вказаних форм, то суд апеляційної інстанції вважає, що зустрічна позовна вимога ТзОВ "Свіча" про стягнення неоплаченої частини коштів згідно з договором за виконану ним роботу в розмірі 22 140 грн. підлягає до  задоволення на підставі ст.526 ЦК України.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області в частині відмови в задоволенні решти зустрічних позовних вимог (стягнення 22 140 грн.)  не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи  ТзОВ “Свіча” підлягають задоволенню.

Керуючись ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги ТзОВ “Лад” відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2007 р. у справі № 13/2-18/32 скасувати в частині відмови в задоволенні решти зустрічних позовних вимог (стягнення 22 140 грн.) і прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити.

Стягнути з ТзОВ “Лад” (41100, Сумська обл., м.Шостка, вул.Кірова, 8; р/р № 260017592 в ШФ СОД АППБ “Аваль”, МФО 337483, ідентифікаційний код 32478960) на користь ТзОВ "Свіча" (76009, м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 67; р/р 26000009501000 в ІФФ ВАТ “СКБ “Дністер”, МФО 336923, ідентифікаційний код 19393284) 22 140 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на позивача за первісним позовом - ТзОВ “Лад”.

Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідний наказ.

          4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                                       М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                         Н.А.Галушко     

Суддя                                                                                                      Г.В.Орищин