Рішення від 01.07.2025 по справі 954/1018/24

Справа № 954/1018/24

Номер провадження 2/954/591/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської у складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участі секретаря судового засідання Гром О.П., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи.

До Нововоронцовського районного суду Херсонської області з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛФ-фінанс», поданим в його інтересах представником Гончаровим Д.О. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №12515/12/21-Г від 02.12.2021 у розмірі 726949,39 грн, з яких: 435085,47 грн заборгованість зі сплати лізингових платежів, 43508,55 грн штраф 10%, 197461,17 грн пеня, 15377,88 грн 3% річних, 35516,32 грн інфляційні нарахування. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір фінансового лізингу, на підставі якого останньому передано автомобіль марки «BMW», обумовленою вартістю 560200 грн. У забезпечення вказаного зобов`язання між позивачем та відповідачем-2, за участі відповідача-1, укладено договір поруки.

07.02.2022 права вимоги за Договором були відступлені до нового кредитора АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі додатку від 07.02.2022 "Перелік Договорів фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесії) №21/07-2017 від 21.07.2017".

02.06.2023 права вимоги за договором було відступлено до нового кредитора ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" на підставі додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги (цесії) № 28/12-2017-3В від 28.12.2017 "Перелік Договорів фінансового лізингу, права вимоги за якими відступаються (додаток до договору станом на 26.12.2022)".

Позивач зобов`язання за договором фінансового лізингу виконав у повному обсязі, а саме передав відповідачу в користування зазначений автомобіль. Натомість відповідач-1 зобов`язання належним чином не виконав, лізингові платежі в повному обсязі не сплатив, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені, не з`явилися. Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Чекмарьов О.С. заперечив проти задоволення позову, посилаючись на не, що неустойка за договором лізингу нарахована неправильно без врахування всіх обставин справи, а також існують форс-мажорні обставини, які необхідно врахувати при ухваленні рішення, а саме втрата об`єкту лізингу на тимчасово окупованій території у м. Нова Каховка.

Позивач направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд доходить висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 02.12.2021 між ТОВ «УЛФ-фінанс» (лізингодавець) та ОСОБА_1 (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №12515/12/21-Г, на підставі якого позивач набув у свою власність та передав 02.12.2021, відповідно до акту прийому-передачі у платне володіння та користування замовлений лізингоодержувачем автомобіль марки «BMW 520», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , вартістю 560200 грн.

У забезпечення виконання вказаного зобов`язання відповідачем-1, 02.12.2021 між ТОВ «УЛФ-фінанс» та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки б/н відповідно до якого, остання зобов`язалася нести солідарну відповідальність перед лізингодавцем за договором фінансового лізингу.

Згідно з п.13 договору фінансового лізингу, останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим договором, сторона відмовиться від договору в односторонньому порядку або сторони досягнуть згоди про дострокове припинення / розірвання цього договору).

Зобов`язання за договором, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням.

Згідно з п.14 договору фінансового лізингу, підписанням цього договору лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною договору фінансового лізингу та розміщені на офіційному веб-сайті лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/dokumentv/usloviya-k-dogovoru-fl.html або QR-кодом, в редакції, чинній на дату укладання цього договору, та є невід`ємною складовою частиною договору.

Своїм підписом в цьому документі лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами договору фінансового лізингу (включаючи Загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових та інших платежів, що можуть змінюватися відповідно до договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення договору, порядку та суми дострокового викупу предмета лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього договору (включаючи Загальні умови) та зобов`язується дотримуватися усіх його умов.

02.12.2021 відповідач-1 сплатив перший лізинговий платіж, після чого прийняв від позивача у платне володіння та користування замовлений об`єкт лізингу (автомобіль) та в подальшому здійснював оплату за лізинговими платежами, допускаючи прострочення.

07.02.2022 права вимоги за Договором були відступлені до нового кредитора АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі додатку від 07.02.2022 "Перелік Договорів фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесії) №21/07-2017 від 21.07.2017".

02.06.2023 права вимоги за договором було відступлено до нового кредитора ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" на підставі додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги (цесії) № 28/12-2017-3В від 28.12.2017 "Перелік Договорів фінансового лізингу, права вимоги за якими відступаються (додаток до договору станом на 26.12.2022)".

21.06.2024 позивачем лізингоодержувачу та поручителю направлено повідомлення №УФ-68357 з вимогою повернення заборгованості по лізинговим платежам.

Натомість відповідч-1 та відпрловідач-2 зобов`язання не виконали.

Мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1, 2 ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.1, 2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами. Відносини, що виникають між лізингодавцем та продавцем (постачальником) у зв`язку з набуттям лізингодавцем у власність об`єкта фінансового лізингу для подальшої передачі цього об`єкта лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Положення інших нормативно-правових актів регулюють відносини у сфері фінансового лізингу в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частинами 2, 3 ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач має право: обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу. Лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або не проведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором. Лізингоодержувач може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів.

Приписами ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, з аналізу наявних доказів у поєднанні із застосованими нормам права випливає, що договір фінансового лізингу №№12515/12/21-Г від 02.12.2021 укладено відповідно до приписів ЦК України та Закону України «Про фінансовий лізинг». Подальша передача прав вимоги за вказаним договором здійснена з дотриманням приписів ст. 512-514, ст.1077-1084 ЦК України.

Далі, згідно п.3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізинг», у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу.

Після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів (ч.4 ст.17 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Також, п.11.2.1. Загальних умов передбачено, що лізингодавець має право достроково, в односторонньому порядку розірвати договір (відмовитися від договору та вилучити об`єкт лізингу у випадку, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений договором, та прострочення оплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого графіком платежів.

Відтак, розірвання договору фінансового лізингу №12515/12/21-Г від 02.12.2021 здійснено в межах прав лізингодавця та в порядку, визначеному умовам договору та Закону України «Про фінансовий лізинг».

Прострочена заборгованість відповідача-1 перед позивачем по лізинговим платежам становить 435085,47 грн.

Згідно з п.7.1.2. Загальних умов, у разі прострочення (затримки) сплати лізингових платежів та інших платежів за договором понад 15 календарних днів, крім пені, передбаченої п.7.1.1. Загальних умов, лізингоодержувач оплачує штраф у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

Згідно з п. 7.1.9. Загальних умов, при нарахуванні штрафних санкцій та неустойки, положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до договору не застосовуються. Неустойка та інші штрафні санкції нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язань. До вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність три роки.

Відтак нарахування штрафу в сумі 43508,55 у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості відповідає умовам договору та підтверджується наданим розрахунком.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг», невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, за час прострочення, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.

Згідно з п.7.1.1. Загальних умов, за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відтак нарахування пені в розмірі 197461,17 грн від суми простроченої заборгованості відповідає умовам договору та підтверджується наданим розрахунком.

Далі, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.1, 2 ст.625 ЦК України).

Заборгованість відповідачів у виді 3% річних в сумі 15377,88 грн та інфляційних втрат в сумі 35516,32 грн підтверджені належним розрахунком.

Відповідно до ч. 2 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень ст. 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

За змістом ч. 1, 2 cт. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Відтак відповідач-1 та відповідач-2 несуть солідарну відповідальність перед позивачем, оскільки інше не передбачено умовами основного договору та договору поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу з відповідачі в солідарному порядку. Обставини, викладені позивачем у позові, підтверджені наданими доказами та відповідачами не спростовані.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 10904,24грн.

Окрім цього, п.1, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.258, 259, 263-265, 268, 273,280-289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 41110750) 726949,39 грн., а також стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 10904,24грн.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду.

СуддяО.В. Гончаренко