Ухвала від 09.05.2025 по справі 760/7419/25

Справа №760/7419/25

1-кс/760/4464/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , представників власника майна - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024001110000010 від 27.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024001110000010 від 27.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, в якому просив:

- накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, а також, з метою спеціальної конфіскаціїна майно, шляхом заборони користування ним, розпоряджання та відчуження, яке було вилучене в ході проведення 17.03.2025 обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва, за адресою: АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1. Моб. телефон Xiaomi 13T, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2

2. Моб. телефон VIVO, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4

3. Блокнот із чорновими записами.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Територіальним управлінням БЕБ у Київській області провадиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 72024001110000010 від 27.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території міста Києва та Київської області організована група осіб здійснює масштабне контрафактне підпільне виробництво, рекламування, пропонування до продажу та продаж фальсифікованої (контрафактної) продукції, а саме автомобільних моторних олив та мастил відомих світових брендів зокрема: «Mobil Super», «Elf», «Castrol Edge», «Toyota Engine Oil», «Motul», «Total» та інші.

Так, продаж контрафактної продукції здійснюється як через інтернет магазини із подальшим надсиланням придбаного товару через ТОВ «Нова Пошта», так і через точки роздрібної торгівлі.

Також, встановлено, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення можуть бути причетні наступні особи: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Останні разом з невстановленими на даний час особами організовували повний цикл виробництва, а саме виготовлення, зберігання та подальшу реалізацію автомобільних мастил та оливи оптом та вроздріб у торговельних точках на території м. Києва та Київської області, а також через інтернет-сайти, телеграм-канали.

Окрім того встановлено, що виробництво форм для лиття пластикової тари та кришок для контрафактної продукції здійснює ТОВ «ДЗТО «УТЬОС» (код ЄДРПОУ 32255190), фактична адреса виробництва знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Новобудівельна, 9.

При цьому, барвники для тари (із наслідуванням оригіналу), яка спеціально виготовляється для контрафактної продукції на ТОВ «Терра Пласт», за попередньою домовленістю із учасниками злочинної групи, виготовляються на ТОВ «ТЕХНОКОМ» (код ЄДРПОУ 21628777), фактична адреса виробництва знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Покровська, 1-б/3.

Постачання сировини для виготовлення контрафактної продукції, а саме моторної оливи невідомого походження у великих обсягах, здійснює ТОВ «АМ - ТЕХНОЛОГІЯ» (код ЄДРПОУ 32919946), фактична адреса знаходження складських приміщень: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 9.

Виробництво поліграфічної продукції (наліпок) для контрафактної продукції здійснює Науково-виробниче приватне підприємство «Печать» (ЄДРПОУ 16279369), яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. вул. Магнітогорська, 1, та ТОВ «Голден АРТ-Принт» (ЄДРПОУ 41461800), яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2.

Реалізація контрафактної продукції здійснюється через торгівельні павільйони, розташовані на авторинку «Перова», розташованому за адресою: м. Київ, бульв. Воскресенський, 19, а саме торгівельні павільйони №№ НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, розташовані на земельних ділянках із кадастровими номерами 8000000000:66:018:0001, 8000000000:66:018:0008, 8000000000:66:018:0010.

Окрім того, реалізація контрафактної продукції здійснюється на належних ОСОБА_7 станціях по технічному обслуговуванню автомобілів, розташованими за адресами:

- АДРЕСА_4;

- АДРЕСА_5.

В ході проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих розшукових дій встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Луганської області, зареєстрований АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_5 , моб. тел. НОМЕР_6 та безпосередньо займається виготовленням автомобільної оливи.

Крім того, 17.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва проведено обшук, за адресою: АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де виявлено та вилучено:

1. Моб. телефон Xiaomi 13T, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2

2. Моб. телефон VIVO, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4

3. Блокнот із чорновими записами.

Також, 18.03.2025 вищезазначене майно, вилучене під час обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72024001110000010 від 27.05.2024.

У зв`язку з вказаним у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказані речі для забезпечення збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є предметом його вчинення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Власник майна та його представники заперечували проти задоволення клопотання, оскільки власник майна надав доступ до вказаних речей, жодних перешкод не вчиняв. Вказаний телефон спершу було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 . Після приїзду до квартири за адресою: АДРЕСА_1 телефони були повернуті та повторно вилучені вже під час обшуку за вказаною адресою.

Перевіривши зміст клопотання, заслухавши прокурора, власника майна та його представників, дослідивши матеріали додані до клопотання, проаналізувавши підстави, які мають значення для вирішення питання про арешт, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями ст. 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та диспозитивності.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадження вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

З матеріалів клопотання вбачається, що Територіальним управлінням БЕБ у Київській області провадиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 72024001110000010 від 27.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

Згідно з фабулою, внесеною до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що на території Київської області та інших регіонів України впродовж тривалого часу діє організована група осіб, що здійснює незаконне використання знаків для товарів під час виробництва контрафактного автомобільного моторного масла (оливи) марки «ELF», організувавши повний цикл виробництв, а саме: виготовлення, зберігання та подальшу реалізацію оптом та роздріб у торгівельних точках, що завдало матеріальної шкоди правовласнику у значному розмірі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27.02.2025 у справі №760/4921/25 надано дозвіл старшому детективу відділу детективів Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_17 та детективам міжрегіональної слідчої групи (групи детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001110000010 від 27.05.2024 на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належить ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_7 ), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення.

17.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.02.2025 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом обшуку.

В ході обшуку квартири вилуено 2 мобільні телефонии ОСОБА_4 у зв`язку з необхідністю проведення експертного дослідження, оскільки на них містяться відомості щодо придбання моторних мастил та олив. Окрім цього, знайдено та вилучено блокнот з чорновими записами, зокрема, щодо продажу оливи та моторних мастил.

Адвокатом ОСОБА_5 зроблено зауваження до протоколу обшуку, в яких вказано, що вилучені мобільні телефони у ОСОБА_4 по факту були вилучені за адресою складу, де перебував ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 , де проводився обшук співробітниками ТУ БЕБ у Київській області. В подальшому ОСОБА_4 запропонували поїхати до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де за невідомих обставин хтось поклав телефон на стіл у кімнаті та в подальшому вилучений вказаним протоколом обшуку, що не відповідає засадам проведення обшуку.

Щодо вилученого блокноту адвокат зазначив, що вказаний блокнот не має відношення до кримінального провадження так, як містить відомості щодо роботи станції техобслуговування (шино монтажу) за 2024 рік.

Постановою старшого детективами Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_17 від 18.03.2025 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72024001110000010 від 27.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, речі та речовини, які вилучені 17.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва в ході обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 в якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1. Моб. телефон Xiaomi 13T, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2

2. Моб. телефон VIVO, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4

3. Блокнот із чорновими записами.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно з ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п.58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п.42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп.49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор у даному кримінальному провадженні не навів достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно не вбачається, оскільки не оглянуто телефони протягом значного проміжку часу, а саме з 17.03.2025, не встановлено, що на телефонах міститься будь-яка інформація, що має доказове значення у кримінальному провадженні (протокол огляду телефона), хоча власником мобільного телефону було надано доступ до телефону, що встановлено в судовому засіданні.

Окрім цього, прокурором в судовому засіданні не доведено, що вилучені речі мають значення для здійснення досудового розслідування.

Слідчий суддя, вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду клопотання не встановлено обставин, які б слугували підставою для арешту зазначеного майна, а тому слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено відповідної правової підстави для арешту майна.

З зауважень до протоколу обшуку від 17.03.2025 та переглянутого в судовому засіданні відеозапису проведення обшуку вбачається, що дійсно спочатку мобільні телефони ОСОБА_4 було повернуто, а потім відразу ж вилучено в ході проведення вказаного обшуку.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.98, 107, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024001110000010 від 27.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1