Рішення від 02.07.2025 по справі 200/2155/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2025 року Справа№200/2155/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом адвоката Величка Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему Електронний суд, надійшов адміністративний позов адвоката Величка Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 у відношенні до позивача ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 08 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 08 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 у відношенні до позивача ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 у відношенні до позивача ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 суму грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 у відношенні до позивача ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 суму грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 у період з 08.03.2022 по 28.12.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . При цьому, за час проходження військової служби у період з 08.03.2022 по 20.05.2023 Відповідач нараховував позивачу грошове забезпечення, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, що на думку Позивача є протиправним, адже призвело до ненарахування та невиплати йому в повному розмірі грошового забезпечення, а тому порушує його законні права та інтереси.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що у спірний період позивачу розрахунок складових грошового забезпечення проводився з показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного чинним законодавством. Відповідач вважає помилковою позицію позивача щодо незастосування при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, оскільки зміст приміток до додатків 1 та 14 до Постанови КМУ № 704 не є нормами права та не узгоджуються з п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, в задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Також частина відзиву на адміністративний позов викладена щодо незаявлених позивачем вимог, отже судом не ураховується.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні),витребувано докази у справі.

Ухвалою суду від 10.06.2025 повторно витребувано у відповідача докази у справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 у період з 08.03.2022 по 28.12.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Так, зокрема наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2024 №372 ОСОБА_1 з 28 грудня 2024 року виключено зі списків особового складу частини і направлено для подальшого проходження контрактної військової служби до військової частини

Під служби, у спірний період з 08.03.2022 по 20.05.2023, нарахування позивачеві грошового забезпечення проводилося, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік - 1762 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком грошового забезпечення наданої відповідачем на вимоги ухвали суду.

Так, згідно з наданою відповідачем довідкою-розрахунком грошового забезпечення ОСОБА_1 , у спірний період позивачу виплачувалася грошова допомога на оздоровлення у червні 2022 року (20473,95 грн) та у березні 2023 року (31796,32 грн).

14.02.2025 адвокат позивача направив до військової частини НОМЕР_1 заяву щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 08.03.2022 по 20.05.2023 та надання довідки про розмір грошового забезпечення за період служби.

Станом на час подання позову відповідь від військової частини не надходила, що змусило позивача звернутися до суду з позовом та заявити клопотання про витребування доказів.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо розрахунку грошового забезпечення виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стосовно строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Частина друга статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, оскільки, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Таким чином з 19.07.2022 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при виключенні зі списків військової частити та за час служби.

При цьому, суд ураховує, що позивач виключений зі списків військової частини 28.12.2024 та вибув до нового місця служби, отже наразі є діючим військовослужбовцем. Ураховуючи зазначене вище та дату подання позову (26.03.2025) строк звернення до суду з цим позовом не порушено.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовує відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанови № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 10 Постанови № 704 вказана постанова набрала чинності з 01.01.2018.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова № 103), п. 6 якої, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Як наведено вище, станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Отже, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому необхідно врахувати, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Таким чином, п. 4 Постанови № 704 щодо встановленого алгоритму розрахунку але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року під час розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, не застосовується, а здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

За наведених обставин суд вважає, що з 29.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року починаючи з 29.01.2020.

Разом з тим, пунктом 2 постанови КМУ № 481 від 12.05.2023 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 внесена зміна до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), викладено абзац перший в такій редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже пункт 4 Постанови КМУ № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, був застосовним до 19.05.2023.

З 20.05.2023 застосуванню підлягає розрахункова величина 1762 грн, встановлена пунктом 4 постанови № 704. При цьому частиною четвертою статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно у період з 08.03.2022 по 19.05.2023 не здійснено нарахування грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року.

Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01.01.2022, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 01.01.2023.

Оскільки з 20.05.2023 застосуванню підлягає розрахункова величина 1762 грн, встановлена пунктом 4 постанови № 704. При цьому частиною четвертою статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, суд задовольняє позовні вимоги саме по 19.05.2023.

Отже, у задоволенні позовних вимог в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення за 20.05.2023 суд відмовляє.

При цьому, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2022 і 2023 року, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 08.03.2022 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Також підлягають перерахунку щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії, грошова допомога на оздоровлення за період з 08.03.2022 по 19.05.2023, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.

На підставі положень ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячних основних видів грошового забезпечення позивача, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 08.03.2022 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги адвоката Величка Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в цій категорії справ, ураховуючи, що докази понесення інших судових витрат позивачем не надані, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов адвоката Величка Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати противоправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії та матеріальної допомоги на оздоровлення) за період з 08.03.2022 по 19.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 08.03.2022 по 19.05.2023, грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії та матеріальної допомоги на оздоровлення), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01.01.2022, 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв