Постанова

від 14.01.2008 по справі 29/546-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/546-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2008 р.                                                           Справа № 29/546-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Афанасьєв В.В., судді Бухан А.І. , Демченко В.О.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –Золотар В.М. –дов.,

відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 3437Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2007 року у справі № 29/546-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА Україна", м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКО-Спорт", м. Харків

про стягнення 319257,42 грн.

встановила:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПУМА Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКО-Спорт", 301741,11 грн. боргу, 14760,30 грн. пені, 2756,01 грн. річних та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 листопада 2007 року у справі №29/546-07 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "МАКО-Спорт" на користь ТОВ "ПУМА Україна" 301741,11 грн. боргу, 14760,30 грн. пені, 2756,01 грн. річних, 3192,57 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2007 року  та прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги відповідач обгрунтовує тим, що він не мав можливості прийняти участь у судовому засіданні в зв'язку з тим, що директор товариства знаходився у відрядженні, який відповідно до установчих документів єдиний має право представляти інтереси товариства. Відповідач вважає, що він був позбавлений права надати заперечення стосовно позовних вимог та докази в обгрунтування своїх заперечень.

 Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПУМА Україна", проти апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду Харківської області по даній справі вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті рішеня по справі досліджені всі фактичні матеріали та дана належна правова оцінка всім доказам по справі, в результаті чого суд дійшов вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача.

 Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином. 12 грудня 2007 року представник відповідача був присутній у судовому засіданні та був повідомлений про те, що розгляд справи відкладено на 09 січня 2008 року, про що свідчить його підпис на обкладинці справи.        

Враховуючи те, що явка відповідача у судове засідання апеляційним господарським судом не була визнана обов‘язковою, а також те, що матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце засідання суду.

 Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

звертаючись до місцевого господарського суду  з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, позивач посилався на те, що 11 лютого 2007 року між сторонами було укладено контракт №SS 07/050, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість. Позивач вказує,  що він свої зобов`язання за контрактом виконав, передав відповідачеві товар, а відповідач товар отримав, але оплату його вартості не здійснив, у зв'язку з чим і виникла заборгованість.

Задовольняючі позовні вимоги позивача місцевий суд посилався на доведеність позовних вимог матеріалами справи та необхідними доказами.

  Матеріали справи свідчать, що 11.02.07 року між сторонами було укладено контракт №SS 07/050, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість, протягом строків, встановлених контрактом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, на виконання умов контракту, за накладними №1-00002093 від 28.03.07 року на суму 100013,12 грн., №1-00002094 від 28.03.07 року на суму 46663,90 грн., №1-00002970 від 21.06.07 року на суму 5156,80 грн., №1-00002682 від 22.05.07 року на суму 24632,60 грн., №1-00002679 від 22.05.07 на суму 4526,50 грн., №1-00002678 від 22.05.07 року на суму 36212,86 грн., №1-00002681 від 22.05.07 року на суму 57327,20 грн., №1-00002680 від 22.05.07 року на суму 111821,63 грн., передав відповідачеві товар на суму 302187,16 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується довіреностями, копії яких надано позивачем до справи, але оплату його вартості належним чином не здійснив, у зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 301741,11 грн.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.  Враховуючи, що сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, позовні вимоги позивача в сумі 301741,11 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом - є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 контракту сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений контрактом, нарахована позивачем пеня в сумі 14760,30 грн. відповідає умовам контракту та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, місцевим господарським судом зроблені вірні висновки щодо правомірності позовних вимог та стягнутоя з відповідача 3% річних в сумі 2756,01 грн.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з урахуванням положень вищезазначених статей та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідачем дійсно були порушені умови контракту щодо своєчасного проведення розрахунків за отриманий товар. Доказів оплати станом на час розгляду справи та прийняття по ній оскаржуваного рішення відповідач не надав, а тому позовні вимоги позивача є такими, що обгрунтовано задоволені місцевим господарським судом.

Щодо посилання відповідача, що рішення суду прийнято у його відсутності, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які підписані позивачем та відповідачем (13.10.2007 року та 16.10.2007 року відповідно), що свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце засідання суду але не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та не надав суду доказів поважності причин неявки у засідання суду.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

  Виходячи з викладеного та керуючись статтями  99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада2007 року по справі № 29/546-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.       

         Головуючий суддя                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                 Судді                                                                    Бухан А.І.  

                                                                                                               Демченко В.О.