Постанова

від 15.01.2008 по справі 2/461-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/461-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2008 р.                                                                Справа № 2/461-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Шейка А.А.

відповідача - Давидка О.П., Анісімова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Центролит" (м. Суми) (вх. № 3451 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 18.10.07 р. по справі № 2/461-07

за позовом Малого колективного підприємства "Літін" (м. Київ)

до Відкритого акціонерного товариства "Центролит" (м. Суми)

про стягнення 15 507,95 грн., -

встановила:

У вересні 2007 року Мале колективне підприємство "Літін" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Центролит" про стягнення 15 000,00 грн. боргу, 507,95 грн. –3 % річних, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 74 від 15.07.2005 р., а також судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 18 жовтня 2007 року по справі № 2/461-07 (суддя Соп`яненко О.Ю.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн. боргу, 143,01 грн. 3 % річних, 151,98 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 18.10.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову МКП "Літін" відмовити. На думку заявника апеляційної скарги, господарський суд допустив неповне з'ясування обставин справи, порушив та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення, судові висновки не відповідають матеріалам справи, суд не довів обставини, які мають значення для справи і які він визнав встановленими.

Позивач надав заперечення по апеляційній скарзі, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників ВАТ "Центролит" Давидка О.П. та Анісімова В.І., які підтримали апеляційну скаргу, представника МКП "Літін" Шейка А.А., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 15 липня 2005 року між ВАТ "Центролит" (замовник) та МКП "Літін" (виконавець) був укладений договір № 74, предметом якого відповідно до його умов є розробка технологічних параметрів плавки, модифікування, (при необхідності термічної обробки), які забезпечують одержання на стандартних пробах і пробних відливках чавуну марки ВЧ 400-15.

За своєю правовою природою зазначений договір є договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, за яким відповідно до статті 892 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

На підставі пункту 3.1. спірного договору позивач зобов'язувався виконати роботи згідно з календарним планом (Додаток № 1), а відповідач після виконання виконавцем зобов'язань - підписати акт виконаних робіт в десятиденний термін (пункт 2.4. договору).

          Умовами зазначеного договору та додатковою угодою № 2 від 30.01.2006 р.  передбачалось виконання 7 етапів робіт загальною вартістю 50 000,00 грн. Перелік цих етапів робіт, вартість кожного етапу, строки виконання робіт і виконавець наведені в Додатку № 1,  додатковій угоді № 2 до договору № 74 від 15.07.2005 р.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, роботи по етапам № 1-5 календарного плану до договору № 74 від 15.07.2005 р., позивач  виконав в повному обсязі на протязі 15.07.2005 р.-10.03.2006 р. Відповідач роботи прийняв, заперечень щодо якості та строків виконання зазначених робіт не висловив і оплатив їх у повному обсязі у розмірі 35 000,00 грн.

Щодо виконання позивачем етапів № 6, 7 календарного плану до договору № 74 від 15.07.2005 р., то слід зазначити наступне.

Відповідно до календарного плану виконання робіт за спірним договором (Додаток № 1) та додаткової угоди № 2 від 30.01.2006 р. позивач зобов'язувався розробити технологічні інструкції на плавку, модифікування, термічну обробку чавуну марки ВЧ 400-15 (етап 6) та визначити ударно-утомну міцність високоміцного чавуна чотирьох хімічних складів (чавуна-прототипу і чавуна запропонованого складу) для обґрунтування основної мети патенту "Чавун" (етап 7). З наданих позивачем документів вбачається, що роботи по цим етапам також були ним виконані в повному обсязі.

Слід зазначити, що на підставі результатів проведеної роботи замовником була складена і подана до Укрпатенту заявка на видачу патенту на "Чавун", яка 23.03.2006 р. була підписана заступником голови правління Тарасовим А.П. Український інститут промислової власності на підставі проведеної експертизи Укрпатентом цієї заявки 22.05.2006 р. прийняв рішення на видачу заявнику ВАТ "Центролит" деклараційного патенту на корисну модель "Чавун" № 200603124.

Згідно з частиною 1 статті 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Прийняття виконаних робіт та їх сплата є обов'язком замовника і відповідно до пункту 3 статті 898 ЦК України.

          Із матеріалів справи вбачається, що 14 червня 2006 року позивачем на адресу відповідача був надісланий акт приймання-передачі робіт по етапам № 6-7, анотований звіт по виконаним роботам по етапам 6-7 та копія заявки на видачу патенту на корисну модель "Чавун". Зазначений анотований звіт 14.06.2006 р. був підписаний головним конструктором ВАТ "Центролит" –Дурандіним В.Ф. та заступником голови правління по металургії –Воробйовим В.В., від МКП "Літін" - д.т.н. Бубликовим В.Б. та затверджений директором позивача Шейком А.А.

Як стверджує позивач, у зв'язку з тим, що акт виконаних робіт та анотований звіт по етапам робіт № 6, 7 залишилися не підписаними керівником замовника, виконавець повторно 16.08.2006 р. та 22.01.2007 р. звертався до відповідача з проханням підписати акт виконаних робіт, анотований звіт та оплатити виконані роботи. Однак на неодноразові звернення з боку виконавця замовник не реагував.

19 квітня 2007 року позивач надіслав на адресу відповідача дублікат акту приймання-передачі виконаних робіт за договором № 74 (етапи 6-7) та рахунок № 5-74 на сплату виконаних робіт на суму 15 000,00 грн. Зазначені документи були отримані відповідачем 27 квітня 2007 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 1159223 (т. 1 а. с. 31), однак залишені без реагування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Враховуючи те, що відповідно до пункту 2.4. замовник (відповідач) зобов'язаний підписати акт виконаних робіт в десятиденний термін, суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що право вимоги заборгованості в сумі 15 000,00 грн. у позивача виникло 08.05.2007 р. (тобто на 11 день після отримання відповідачем дублікату акту приймання-передачі виконаних робіт).          

Оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за спірним договором щодо оплати виконаних робіт по етапам № 6, 7 його заборгованість на день звернення позивача з позовом до суду становить 15 000,00 грн. і вимоги позивача в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Сумської області про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 507,95 грн.  –3 % річних, підлягають частковому задоволенню в сумі 143,01 грн. за період з 08.05.2007 р. по 31.08.2007 р.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Сумської області, з урахуванням матеріалів справи, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги МКП "Літін" в сумі 15 000,00 грн. основного боргу, 143,01 грн. –3 % річних, оскільки позивач по справі свої зобов‘язання, передбачені договором № 74 від 15.07.2005 р. виконав повністю, а також надав суду всі докази, які підтверджують заборгованість ВАТ "Центролит".

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень про відсутність у нього боргу перед позивачем.

Разом з тим, посилання заявника апеляційної скарги на те, що складання анотованого звіту по етапам № 6, 7 не передбачено умовами спірного договору та не підтверджує належне виконання позивачем робіт на цих етапах, колегія суддів вважає безпідставними. Хоча анотований звіт по етапам № 6, 7 не передбачений умовами договору № 74 від 15.07.2005 р., але підтверджує виконання робіт позивачем, зокрема, розкриває зміст виконаної роботи та отримані результати, свідчить про розроблення і затвердження Асоціацією ливарників України технічних умов на виливки з високоміцного чавуну ВЧ 400-15, розроблення технологічних інструкцій на плавку, модифікування, термічну обробку чавуна. Отримання цих інструкцій підприємством відповідача, крім акту, затвердженого головою правління ВАТ "Центролит" Тимченком К.В. 25.04.2006 р. (т. 1 а. с. 25) та листа Воробйова В.В. від 11.10.2007 р., підтверджується і тим, що до цього часу відповідач не висловив жодних претензій чи зауважень з приводу якості виконаних робіт чи їх невиконання. Деклараційний патент на корисну модель "Чавун" свідчить про виконання позивачем етапу № 7 спірного договору.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ВАТ "Центролит" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 18 жовтня 2007 року по справі № 2/461-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Центролит" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 18 жовтня 2007 року по справі № 2/461-07 залишити без змін.  

Головуючий суддя                                                           Демченко В.О.  

Суддя                                                                      Такмаков Ю.В.  

Суддя                                                                      Барбашова С.В.15.01.08