Постанова від 02.07.2025 по справі 160/10069/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10069/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Лозицька І.О.) в адміністративній справі №160/10069/25 за позовом ОСОБА_1 до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

04.04.2025 ОСОБА_1 до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просять суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Синельниківського державної виконавчої служби Синельниківського району Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган О.С. про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2025 року ВИ № 76954910;

-визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Синельниківського державної виконавчої служби Синельниківського району Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган О.С. про арешт коштів боржника від 30.01.2025 року ВИ № 769549 10.

Ухвалою суду від 09.04.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати її, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У скарзі вказує, що на виконанні у відповідача знаходиться рішення органу (суду) про накладення штрафу за порушення правил дорожнього руху. А отже оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження за цією постановою суду та постанови про накладення арешту в межах цього виконавчого провадження здійснюється за нормами КАС України та не ЦПК України.

Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

В силу статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Так суд першої інстанції відмовляючи у відкриття провадження у справі дійшов висновку, що підставою для відкриття виконавчого провадження стала постанова суду у справі №191/3864/24 видана 29.11.2024р. Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області. Таким чином, за наявності спеціального порядку оскарження дій відповідача, визначеного статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України, та відсутності обставин, необхідних для віднесення даного спору до категорії адміністративних, даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, доходить висновків про помилковість постановлення судом першої інстанції ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі з підстав в ній зазначених з огляду на наступне.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) установлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено у статті 287 КАС України та статті 74 Закону №1404-VIII, з аналізу яких випливає, що рішення, дії, бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення сторонами виконавчого провадження можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ.

Як свідчать матеріали справи позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження відкритого за постановою суду про накладення штрафу у справі №191/3864/24 за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанови про накладення арешту в межах цього виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже в порядку ЦПК України можливо оскаржити рішення - постанови державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого судом відповідно до цього Кодексу.

Проте постанова Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області №191/3864/24 не ухвалювалася за правилами ЦПК України.

Отже, Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, під час виконання судового рішення ухваленого за правилами КпАП України, то відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заявлений у цій справі спір стосується судового контролю місцевого загального суду та не підвідомчий адміністративному суду.

Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 317, 320, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/10069/25 скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення на не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено 02 липня 2025 року.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак