Постанова від 01.07.2025 по справі 420/36558/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2025 р. Категорія: 108020000м. ОдесаСправа № 420/36558/24Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці за результатом якого позивач просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000041/3 від 17.10.2024; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500130/2024/000315 від 09.10.2024; - визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000077/2 від 19.11.2024; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500370/2024/000173 від 19.11.2024; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу адвоката), мотивуючи його тим, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте, Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000041/3 від 17.10.2024 та №UA500370/2024/000077/2 від 19.11.2024. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000315 від 09.10.2024 та № UA500370/2024/000173 від 19.11.2024. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ судовий збір у розмірі 24 224, 00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 коп.).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Сайлент-Інвест.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ провадить господарську діяльність за наступними видами: основний вид діяльності - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; інші види діяльності - Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, Консультування з питань комерційної діяльності й керування, Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, Пакування, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у., Виробництво готової їжі та страв.

23.01.2024 між ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ (Покупець) і EM SALT GROUP LTD (Продавець), укладено договір № 23012024.

Відповідно до п.1.1. Договору № 23012024 від 23.01.2024, відповідно до договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується придбати різні види соляної продукції, зазначені в накладних, надалі Товар.

Згідно з п.1.2. Договору № 23012024 від 23.01.2024, країною призначення Товару є Україна.

Відповідно до п.2.1. Договору № 23012024 від 23.01.2024, вид, кількість, ціна та вартість Товару будуть узгоджені між Продавцем і Покупцем і описані в Рахунку- фактурі, який виставляється на кожну окрему поставку та також є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з п.2.3. Договору № 23012024 від 23.01.2024, вартість Товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках-фактурах.

Відповідно до п.3.1. Договору № 23012024 від 23.01.2024, загальна сума контракту: загальна вартість усіх сплачених рахунків (рахунків-проформ) за цим договором.

Згідно з п.6.2. Договору № 23012024 від 23.01.2024, умови поставки та страхування за Контрактом будуть визначені Продавцем та Покупцем для кожної поставки в Інвойсі відповідно до ІНКОТЕРМС-2010. Сторони можуть домовитися про умови доставки EXW, FOB, FCA, CFR, CIF, якщо інше не обумовлено в рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 7.2. Договору № 23012024 від 23.01.2024, умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на Продавця. Усі додаткові умови (за наявності) фіксуються в кожному рахунку-фактурі для кожної окремої поставки.

Протягом жовтня-листопада 2024 між Продавець і Покупець на виконання договірних зобов`язань за договором № 23012024 від 23.01.2024, було узгоджено наступні поставки товару відповідно до інвойсів:

Інвойс № 11924 від 26.09.2024, на поставку солі для промислового використання (технічна сіль (0-4 мм) насипом) кількістю 6 500,00 тон загальною вартістю 211 250,00 доларів США, оплату за яку відбулася на умовах 100% передоплати відповідно графіку визначеного в інвойсі (40%+30%+30%) та з умовою поставки CFR PIVDENNIY Ukraine (порт Південний Україна);

Інвойс № 171024 від 05.11.2024, на поставку технічної солі для промислового використання (технічна сіль (0-4 мм) насипом) кількістю 6 500,00 тон загальною вартістю 211 250,00 доларів США, оплату за яку відбулася на умовах 100% передоплати відповідно графіку визначеного в інвойсі (73 287,50+78000+64837,50) та з умовою поставки CFR IZMAIL or PIVDENNIY Ukraine (порт Ізмаїл або порт Південний Україна).

У зв`язку із імпортуванням на територію України партії товару згідно з Інвойсами № 11924 від 26.09.2024, № 171024 від 05.11.2024 на виконання умов Договору № 23012024 від 23.01.2024, Позивач звертався із відповідними митними деклараціями до Відповідача.

08.10.2024 Позивач звернувся до Відповідача Одеської митниці, яка є відокремленим підрозділом Державної митної служби України, у зв`язку із імпортуванням на територію України товару (електронна митна декларація № 24UA500130025956U2 від 08.10.2024, (далі ЕМД)), а саме: - 1. Сіль для промислового використання, не придатна для споживання людьми: - Сіль технічна (0-4 мм) насипом 6500 м.т. Непридатна для приготування харчових продуктів, не придатна для споживання людьми. Без пакування. Торговельна марка немає даних. Виробник EM SALT GROUP LTD. Країна виробництва EG.

До митної декларації додано документи, які зазначено у графі 44 ЕМД, а саме: Проформа-Інвойс (P.INVOICE) № 11924 від 11.09.2024; 2й-Інвойс (2ND.INVOICE) № 11924 від 23.09.2024; Інвойс (F.INVOICE) № 11924 від 26.09.2024; Пакувальний лист (packing list) № 1 від 22.09.2024; Коносамент (Bill of Lading) № 01 від 26.09.2024; Вантажний маніфест (Cargo Manifest) № б/н від 26.09.2024; Сертифікат про походження (Certificate of origin) № А 0738283 від 26.09.2024; Митну декларацію країни відправлення № 99614-1-351-2024 від 22.09.2024; Переклад експортної декларації № 99614-1-351-2024 від 22.09.2024, з арабської на українську, виконаний ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ; Сертифікат якості (certificate of quality) № Є20241248 від 26.09.2024; Сертифікат кількості (certificate of quantity) № Є20241249 від 26.09.2024; Сертифікат пломбування (certificate of hatch sealing) № Є20241250 від 26.09.2024; Висновок ДЗІ № 3-2/579 від 03.10.2024; зовнішньоекономічний договір № 23012024 від 23.01.2024; Свіфти на оплату товару № б/н від 13.09.2024, № б/н від 24.09.2024, № б/н від 27.09.2024.

Після подання Позивачем ЕМД № 24UA500130025956U2 від 08.10.2024, Відповідачем 08.10.2024 було відправлено запит (повідомлення) митного органу, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Одночасно митним органом було повідомлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

1) Відповідно до експортної декларації країни відправлення № 996-1-351-2024 від 22.09.2024 року зазначено умови поставки CFR порт розвантаження Павлоград.

2) Відповідно до п. 1.1 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 року види соляної продукції повинні бути зазначені в накладних які не надані до оформлення.

3) Відповідно до п. 2.3 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 року вартість товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках- фактурах. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару та відсутні данні щодо положень Інкотермс.

4) Відповідно до п. 6.2 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 року умови поставки та страхування за Контрактом будуть визначені Продавцем та Покупцем для кожної поставки в Інвойсі відповідно до Інкотермс-2010.

Сторони можуть домовитись про умови поставки EXW.FOB.FCA.CFR.CIF, якщо інше не обумовлено в рахунках-фактурах; - згідно п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ, якщо здійснювалося страхування, документами, які підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також комерційні та банківські документи, які підтверджують вартість страхування вантажу, які відсутні в пакеті документів.

5) Відповідно до наданого рахунку-проформі № 11924 від 23.09.2024 та № 11924 від 11.09.2024 року не зазначені умови поставки, також в інвойсі від 26.09.2024 №11924 також умови поставки відсутні , тоді як в ЕМД зазначено CFR Південний.

6) У сертифікаті якості № Є20241248 від 26.09.2024 зазначено B/L №1, тоді як у графі 44 зазначено номер коносамента № 01від 26.09.2024 року.

У відповідь на запит (повідомлення) митного органу від 08.10.2024 з виявленими розбіжностями, Позивачем надіслано лист від 09.10.2024 року в якому було детально спростовано всі виявлені нібито митним органом розбіжності.

17.10.2024 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000041/3 від 17.10.2024 року, у якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: відповідно до відомостей експортної декларації країни відправлення № 996-1-351-2024 від 22.09.2024 року зазначено умови поставки CFR порт розвантаження Павлоград; відповідно до п. 1.1 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 року види соляної продукції повинні бути зазначені в накладних які не надані до оформлення; відповідно до п. 2.3 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 року вартість товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках- фактурах. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; згідно п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ, якщо здійснювалося страхування, документами, які підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також комерційні та банківські документи, які підтверджують вартість страхування вантажу, які відсутні в пакеті документів. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)копію декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; 3) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару, 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), документи які підтверджують вартість страхування вантажу. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Всі наявні розбіжності не скасовані та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ. В наданих до митного оформлення Сертифікаті якості № Є20241248 від 26.09.2024 року та пакувальному листі №1 від 22.09.2024 року наявна печатка логістичної компанії Portside Logist Company, що може свідчити про наявність витрат, пов`язаних з транспортно-експедиційними послугами за межами митної території України, понесеними отримувачем, при цьому будь-яких документів щодо розрахунків з третіми особами митному органу не надано. В наданому висновку ДЗІ № 3-2/579 від 03.10.2024 року наявні посилання на джерела інформації, за якими не можливо ідентифікувати товари із задекларованими. Листом від 09.10.2024 року № б/н декларант повідомив митний орган, що інші додаткові документи не має можливості надати. Крім того встановлено, що поставка товару, заявленого за ЕМД від 08.10.2024 року № 24UA500130025956U2, здійснювалась на підставі договору від 23.01.2024 року № 23012024 (далі договір), укладеного між компанією EM SALT GROUP LTD (продавець) та ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ (покупець), відповідно до пункту 7.2. якого передбачено, що умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на продавця. Проформами-інвойсами від 11.09.2024 року № 11924, від 23.09.2024 року № 11924 та інвойсом від 26.09.2024 року № 11924 визначено такі умови оплати: 40 відс. передоплати, 30 відс. перед відправкою та 30 відс. за готовності оригіналів документів.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000041/3 від 17.10.2024 року, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000315 від 09.10.2024 року.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за МД № 24UA500130026773U3 від 17.10.2024 року. Згідно з п. 47 (подробиці розрахунків) визначено розмір гарантії (тобто додаткових платежів на підставі оскаржуваного рішення про коригування митної вартості) загальною сумою 3 211 309, 34 грн. (286 724, 05 грн. за кодом 020 та 2 924 585, 29 грн. за кодом 028).

18.11.2024 року Позивач звернувся до Відповідача Одеської митниці, яка є відокремленим підрозділом Державної митної служби України, у зв`язку із імпортуванням на територію України товару (електронна митна декларація №24UA500370006189U9 від 18.11.2024, (далі ЕМД)), а саме: Сіль для промислового використання, не придатна для споживання людьми: - Сіль технічна (0-4 мм) насипом 6500 м.т. Непридатна для приготування харчових продуктів, не придатна для споживання людьми. Без пакування. Торговельна марка немає даних. Виробник EM SALT GROUP LTD. Країна виробництва EG.

До митної декларації додано документи, які зазначено у графі 44 ЕМД, а саме: Проформа-інвойс (F.INVOICE) № 171024 від 17.10.2024; 2й-Інвойс (2ND.INVOICE) № 171024 від 24.10.2024; Інвойс (F.INVOICE) № 171024 від 05.11.2024; Ідентифікатор повідомлення 126079952-docs-24UA500370006189U9-23; Коносамент (Bill of Lading) № 01 від 05.11.2024; Вантажний маніфест (Cargo Manifest) № б/н від 05.11.2024; Сертифікат про походження (Certificate of origin) № А 0738255 від 05.11.2024; Митну декларацію країни відправлення № 109123-1-351-2024 від 24.10.2024; Переклад експортної декларації № 109123-1-351-2024 від 24.10.2024, з арабської на українську, виконаний ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ; Сертифікат якості (certificate of quality) № б/н від 12.10.2024; Висновок ДЗІ № 3-2/641 від 15.11.2024; Лист ДЗІ щодо надання роз`яснень від 08.11.2024 № 03-2-449-Л; Платіжні інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 95 від 18.10.2024, № 97 від 04.11.2024, № 98 від 08.11.2024; DRAFT SURVEY № EGCI20242408 від 06.11.24 (документ, що підтверджує час завантаження товару на судно, його розміщення на кораблі); Страховий поліс № 1290/2024 від 03.11.2024.

Після подання Позивачем ЕМД № 24UA500370006189U9 від 18.11.2024 року, Відповідачем 18.11.2024 року було відправлено запит (повідомлення) митного органу, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

Одночасно митним органом було повідомлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

1) Рахунок-фактура (інвойс) від 06.11.2024 року № 171024 містить іншу дату документа, не містить відбитку штампа ПМК проставленого під час перетину митного кордону, а також опис зазначених у інвойсі технічних характеристик товару відсутній у гр. 44 мд.

2) Також опис зазначених у сертифікаті якості № б/н від 12.10.2024 технічних характеристик товару відсутній у гр. 44 мд, відсутнє посилання у даному документі на будь-який комерційний документ, що надано до митного оформлення.

3) Сертифіката про походження від 11.11.2024 року №A 0738255 містить іншу дату документа.

4) Відповідно до п 5.2. зовнішньоекономічного договору від 23.01.2024 року № 23012024, продавцем повинні бути надані сертифікати здоров`я та пакувальний лист, які до митного оформлення не надані.

5) Не зчитується QR-код страхового полісу № 1290/2024 від 03.11.2024 року.

6) Копія єгипетської митної декларації країни відправлення від 05.11.2024 №109123-1-351-2024 не містить перекладу, що не дозволяє сприйняти текст.

7) Висновок ДЗІ № 3-2/641 від 14.11.2024 року містить дані аналізу наданих документів, інформаційних видань та аналізу інформації операторів ринку, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 року №1440 Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

У відповідь на запит (повідомлення) митного органу від 18.11.2024 з виявленими розбіжностями, Позивачем надіслано лист від 19.11.2024 в якому було детально спростовано всі виявлені нібито митним органом розбіжності.

19.11.2024 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000077/2 від 19.11.2024 року, у якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: 1)рахунок-фактура (інвойс) від 06.11.2024 № 171024 містить іншу дату документа, не містить відбитку штампа ПМК проставленого під час перетину митного кордону, а також опис зазначених у інвойсі технічних характеристик товару відсутній у гр. 44 мд; 2) також опис зазначених у сертифікаті якості № б/н від 12.10.2024 технічних характеристик товару відсутній у гр. 44 мд, відсутнє посилання у даному документі на будь-який комерційний документ, що наданих до митного оформлення; 3) сертифіката про походження від 11.11.2024 №A 0738255 містить іншу дату документа; 4) відповідно до п 5.2. зовнішньоекономічного договору від 23.01.2024 № 23012024, продавцем повинні бути надані сертифікати здоров`я та пакувальний лист, які до митного оформлення не надані; 5) не зчитується QR-код страхового полісу № 1290/2024 від 03.11.2024; 6) копія єгипетської митної декларації країни відправлення від 05.11.2024 № 109123-1-351-2024 не містить перекладу, що не дозволяє сприйняти текст; 7) Висновок ДЗІ № 3-2/641 від 14.11.2024 містить дані аналізу наданих документів, інформаційних видань та аналізу інформації операторів ринку, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 N1440 Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000077/2 від 19.11.2024 року, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000173 від 19.11.2024 року.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за МД № 24UA500370006214U9 від 19.11.2024. Згідно з п. 47 (подробиці розрахунків) визначено розмір гарантії (тобто додаткових платежів на підставі оскаржуваного рішення про коригування митної вартості) загальною сумою 3 176 291, 95 грн. (283 597, 50 грн. за кодом 020 та 2 892 694, 45 грн. за кодом 028).

Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою..

За приписами ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У відповідності з ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Системний аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених ст. 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг з транспортування, страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Фактично можливість подання відповідного документа декларантом на підтвердження митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, на підставі ч.3 ст.53 МК України залежить від розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в документах, передбачених ч.2 ст.53 МК України. Обсяг зауважень щодо поданих документів викладається митним органом саме за результатами аналізу таких документів та даних, поряд із цим саме митний орган визначає обсяг документів, необхідних для усунення розбіжностей та неточностей.

Аналогічну правову позицію висловлено судом у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 р. у справі № 380/6459/20.

Опрацювавши додатково надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Судом встановлено, що матеріалами справ підтверджено доводи позивача стосовно зауважень викладених у рішеннях Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000041/3 від 17.10.2024 та № UA500370/2024/000077/2 від 19.11.2024, а саме з огляду на наступне.

Щодо виявленої митним органом розбіжності у експертній декларації.

Продавцем товару у експортній декларації країни відправлення було помилково зазначено порт розвантаження Павлоград, наразі ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ отримало від продавця товару вірну експертну декларацію країни відправлення із правильним портом розвантаження товару, а саме порт Південний.

У свою чергу ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ долучило до ВМД через єдине вікно правильну експорту декларацію *700334837153727* від 23.09.2024 ще 08.10.2024.

Тому, виявлені митним органом розбіжності вважаються усунутими і є спростованими.

Щодо виявленої митним органом розбіжності про ненадання накладних.

ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ було подано і надано митному органу при митному оформленні відповідні накладні із зазначенням соляної продукції, що підтверджується відповідними інвойсами, зокрема Інвойсом № 11924 від 26.09.2024.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності спростовуються наявними у матеріалах справи документами наданими до митного оформлення.

Щодо тверджень митного органу про ненадання інформації про те чи включено до митної вартості товару упаковку, реєстрацію супровідних документів відсутності, гарантійне обслуговування.

ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ звертає увагу, що виходячи із положень п. 2.3. договору №23012024 від 23.01.2024, вартість Товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках-фактурах.

Як слідує із долученого ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ Інвойсу № 11924 від 26.09.2024, поставка здійснюється на умовах CFR PIVDENNIY (Південний). Також зі змісту Інвойсу № 11924 від 26.09.2024 не вбачається, що сторонами окремо в ньому було погоджено вартість Товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, а тому до вартості товару слід віднести дані затрати.

Окрім цього, відповідно до змісту Інкотермс 2010 - CFR (cost and Freight) - Вартість і фрахт означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому, продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.

Враховуючи вказані положення, у розумінні Інкотермс 2010 термін Фрахт включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати на упаковку та пакування, по навантаженню товару на борт судна, перевезення товару до порту призначення та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які покладаються на продавця.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності спростовуються наявними у матеріалах справи документами наданими до митного оформлення.

Щодо тверджень митного органу про ненадання інформації про страхування товару.

До митного оформлення ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ додало Інвойсу № 11924 від 26.09.2024, а також Інвойси-проформи № 11924 від 11.09.2024 та № 11924 від 23.09.2024, в яких визначено, що поставка товару здійснюється на умовах поставки CFR PIVDENNIY (Південний).

Повторно наголошуємо, що відповідно до змісту Інкотермс 2010 - CFR (cost and Freight) - Вартість і фрахт означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому, продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.

Враховуючи вказані положення, у розумінні Інкотермс 2010 термін Фрахт передбачає обов`язок продавця оплатити фрахт та витрати, необхідні для доставки товару в порт призначення, застрахувати товар, здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки.

Тобто, у вартість товару включена вартість страхування товару на правилах CFR, які, в свою чергу, покладені на продавця товару. За умов поставки товару CFR у покупця відсутній обов`язок надання до митного органу документів на підтвердження вартості страхування товару, оскільки вказане не впливає на митну вартість товару.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності не впливають на визначення митної вартості товару.

Щодо твердження митного органу про не зазначення умов поставки у Інвойсі №11924 від 26.09.2024 та проформах-рахунках № 11924 від 23.09.2024 та № 11924 від 11.09.2024.

ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ повідомляє митний орган про те, що інформація про умови поставки міститься у табличці де зазначено інформацію про товар, графа третя визначає, що поставка здійснюється на умовах поставки CFR PIVDENNIY (Південний).

Окрім цього, у ВМД ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ зазначило на яких умовах здійснюється поставка товару, що безпосередньо підтверджується також і Інвойсом № 11924 від 26.09.2024 та наданими проформами.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності не знаходять свого підтвердження і спростовуються наявними у матеріалах справи документами. Також для ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ не зрозуміло яким чином впливає визначення митної вартості товару, якщо остаточні умови відповідно до п. 6.2. договору, визначаються в Інвойсі № 11924 від 26.09.2024.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності спростовуються наявними у матеріалах справи документами наданими до митного оформлення.

Щодо виявлених митним органом розбіжностей стосовно того, що у сертифікаті якості № Є20241248 від 26.09.2024 зазначено B/L № 1, тоді як в графі 44 зазначено номер коносамента № 01 від 26.09.2024.

Під час заповнення у графи 44, декларантом вірно зазначено номер коносамента, а стосовно виявленого в сертифікаті якості неточності і зазначення продавцем товару номеру коносаменту без цифри 0, жодним чином не впливає на визначення митної ціни вартості товару.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності не стосуються визначення митної вартості товару.

Щодо наявності розбіжності у даті рахунку-фактури та дати зазначеній ВМД.

18.11.2024 ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ виправив виявлену технічну описку стосовно правильності дати рахунок-фактура (інвойс) № 171024 та зазначено правильну дату від 05.11.2024, що підтверджується відповідним ідентифікатором повідомлення 126079952-docs-24UA500370006189U9-23. Стосовно зауважень митного органу про відсутність на комерційному документі відбитку штампа ПМК проставленого під час перетину митного кордону, то звертаємо увагу, що жодними митними правилами дана процедура не передбачена, оскільки відповідні відмітки проставляються на коносаменті який долучено до митного оформлення.

Щодо іншої дати інвойсу у сертифікаті про походження від 11.11.2024 №A 0738255.

Стосовно посилань митного органу на наявність у сертифікаті про походження від 11.11.2024 №A 0738255 іншої дати документа, то проформа-інвойс на яку йде посилання в сертифікаті жодним чином по умовам не відрізняється від рахунку-фактура (інвойсу) № 171024 від 05.11.2024 і є тотожними документами.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності не впливають на визначення митної вартості товару за ціною договору.

Щодо ненадання сертифікату здоров`я та пакувального листа.

Стосовно сертифікату здоров`я та пакувального листа, суд зазначає, що на технічну сіль не передбачається надання сертифікату здоров`я, а щодо пакувального листа то необхідно зауважити, що вага брутто і нетто не відрізняється, оскільки товар навантажується та перевозиться насипом.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності не впливають на визначення митної вартості товару за ціною договору.

Щодо не зчитування митним органом QR-коду страхового полісу № 1290/2024 від 03.11.2024.

Стосовно не зчитування митним органом QR-коду страхового полісу № 1290/2024 від 03.11.2024, то суд зазначає, що поставка товару здійснюється на умовах поставки CFR, який передбачає покладення обов`язку страхування вантажу на продавця товару, а не на покупця. Продавцем товару у свою чергу було надано підтверджуючі документи щодо страхування і відповідно вони в тому вигляді в якому надійшли від продавця товару, були і надані в якості підтверджуючих документів стосовно оплати страхування за перевезення товару до митного органу. До того ж, ТОВ САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ не відомо чи є в наявності у митного органу зчитувач QR-коду, який необхідний в даному випадку і чи взагалі в таких випадках чи є QR-код обов`язковим елементом підтвердження дійсності іноземного документу.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності є безпідставними та необґрунтованими, які не впливають на визначення митної вартості товару за ціною договору.

Стосовно не надання перекладу копії єгипетської митної декларації країни відправлення від 05.11.2024 №109123-1-351-2024.

Судом встановлено, що дане твердження не відповідає дійсності і декларантом надавався переклад з арабської на українську мову єгипетської митної декларації країни відправлення від 05.11.2024 №109123-1-351-2024, що підтверджується відповідним записом у графі 44 під кодом 9000 де вказано про переклад EX № 109123-1-351-2024 від 05.11.2024.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності спростовуються інформацією, яку зазначено в митній декларації.

Стосовно зауважень митного органу про невідповідність висновку ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 15.11.2024 № 3-2/641 Національному стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Наданий експертний висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 15.11.2024 № 3-2/641, складений у відповідності до п. 56 ПКМУ від 10.09.2003 N 1440 Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", підтвердженням чому, є зазначення на другій сторінці про всю використану і наявну інформацію під час здійснення розрахунків та числових значень. Окрім цього, листом-роз`ясненням ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" повідомило, що у відповідності до ст. 334 МК України, відомості з офіційних документів, наданих для митного контролю та/або митного оформлення, не потребують додаткового підтвердження.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд вважає, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару, до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.

З урахуванням зазначеного, суд встановив, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.

Згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року по справі № 420/36558/24, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький