Постанова від 02.07.2025 по справі 742/2204/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 742/2204/25 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Коваленко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 травня 2025 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

21 квітня 2025 року до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з використанням системи «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:

- постанову №50 від 19 березня 2025 року у справі про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП і накладення покарання у вигляді 17 000 грн штрафу скасувати та провадження у справі закрити за відсутності події адміністративного правопорушення.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без руху. Рекомендовано позивачу усунути недоліки заяви у строк десять днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме: оригінал опису вкладень в поштове відправлення та оригінал документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) направлення відповідачу позовної заяви з додатками та зазначити інші підстави поважності строку звернення до суду та надати докази на підтвердження поважності пропуску строку.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та скасування постанови про адміністративне правопорушення повернуто позивачу на підставі частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви вказані в ухвалі Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 квітня 2025 року, тому подана позивачем позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 травня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним.

Відповідач усупереч вимогам статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України не зареєстрував в обов`язковому порядку свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, чим порушив вимоги чинного законодавства; позивач в силу п.9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України був звільнений від обов`язку надсилання копій документів - відповідачу, тому вимога суду про надання квитанції поштового відправлення з описом вкладення - про надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками є незаконною.

Ухвала Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 квітня 2025 року не була надіслана позивачу взагалі; в матеріалах справи немає доказів надсилання позивачу копії даної ухвали у будь-якому вигляді, немає довідки про надсилання даної ухвали позивачу чи його представнику; позивач не бачив даної ухвали і в Єдиному порталі державних послуг Дія, що свідчить про те, що дана ухвала не була вчасно оприлюднена; не надіслання копії ухвали від 22 квітня 2025 року позбавило позивача вчасно надати суду відповідь.

Позиція суду є хибною, оскільки суд не врахував реалії воєнного часу, а також позицію Європейського суду з прав людини, який розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду; рішення суду позбавило позивача на доступ до суду та позбавило права на справедливий судовий розгляд; у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не отримав копію постанови у десятиденний термін, а значно пізніше, тому і вимушений був просити суд визнати причину пропуску строку по поважній причині та поновити його.

Суд формально віднісся до розгляду справи, порушив процесуальний закон, порушив право позивача на доступ до суду та на справедливий розгляд справи.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу подано не було, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги щодо форми та змісту якої встановлені нормами статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно із частиною першою цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У позовній заяві зазначаються (частина п`ята статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України): 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Правило щодо зазначення в позовній заяві обов`язкових відомостей, визначених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України, не виключає право позивача навести у позовній заяві й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору, про що прямо зазначено в частині дев`ятій цієї статті.

Процесуальний наслідок недодержання особою вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України при зверненні з позовною заявою передбачений частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (частини друга, третя, пункт 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як убачається із матеріалів справи, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не подано до суду опису вкладень в поштове відправлення та оригіналу розрахункового документу, що підтверджує відправлення відповідачу копії заяви та доданих до неї документів та надання поштових послуг; позивач звернувся до суду з пропуском строку для звернення до суду з вказаним позовом, у своєму клопотанні просить поновити строк для звернення до суду з даним позовом, при цьому зазначає, що про прийняття щодо ОСОБА_1 постанови він дізнався 18 квітня 2025 року, коли отримав поштове відправлення, яким було надіслано копію постанови, але доказів щодо цього не надав, а тому суд вважає, що підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.

Відповідно частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвалу суду від 22 квітня 2025 року надіслано до електронного кабінету представника позивача адвоката Гринь Л.В. 22 квітня 2025 року о 22:59 год, що підтверджується довідкою відповідального працівника Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області (а.с.22).

Наведене в свою чергу спростовує доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів направлення йому ухвали у будь-якому вигляді, у зв`язку із чим він був позбавлений можливості вчасно ознайомитися з нею і подати відповідь в передбачений законом строк.

Повертаючи позовну заяву згідно з оскаржуваною ухвалою, суд виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, а будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.

В апеляційній скарзі позивач доводить, що підстав для залишення його позовної заяви без руху (відповідно до цієї ухвали) не було, оскільки позовна заява відповідала вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частиною сьомою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Водночас нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду (нормами статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України установлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду). У разі оскарження особою ухвали суду про повернення позовної заяви її доводи в апеляційній скарзі щодо відповідності нормам процесуального права ухвали про залишення позовної заяви без руху підлягають перевірці, оскільки це стосується підстав повернення позовної заяви.

В контексті доводів апелянта щодо вимоги суду першої інстанції про надання опису вкладень в поштове відправлення та оригіналу розрахункового документу, що підтверджує відправлення відповідачу копії заяви та доданих до неї документів та надання поштових послуг, судова колегія враховує наступне.

За приписами частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Як вбачається з матеріалів справи та відомостей системи «Електронний суд» ІНФОРМАЦІЯ_2 процесуального обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету, як суб`єкт владних повноважень, не виконав.

Таким чином, позивач звільнений від обов`язку надсилання до ІНФОРМАЦІЯ_1 примірника позовної заяви з додатками та надання опису вкладень в поштове відправлення та оригіналу розрахункового документу, оскільки позовна заява сформована та надіслана ним до суду першої інстанції 20 квітня 2025 року з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Відповідно твердження апелянта в даній частині є спроможними.

Щодо поновлення процесуального строку на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №50 від 19 березня 2025 року у справі про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності, судова колегія враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, примірник оскаржуваної постанови надіслано відповідачем 03 квітня 2025 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №1670000032556. Згідно відомостей сайту АТ «Укрпошта» вказане відправлення вручено одержувачу 22 квітня 2025 року.

Позивач стверджує, що фактично отримав вказане відправлення 18 квітня 2025 року, оскільки доставка відбувалася пересувним відділенням, а тому дата внесення до реєстру була пізніше, ніж фактичне вручення.

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 20 квітня 2025 року та надійшла до суду першої інстанції 21 квітня 2025 року.

За приписами частини другої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З огляду на встановлені обставини, процесуальний строк звернення до суду позивачем дотримано.

Враховуючи наведене, у суду першої інстанції не було підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху (а в подальшому - для повернення позовної заяви) як такої, що не відповідає статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищенаведеного в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, повернувши позовну заяву ОСОБА_1 .

Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до цього суду для продовження розгляду.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 312, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 травня 2025 року скасувати, справу №742/2204/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан