Постанова від 01.07.2025 по справі 165/5236/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 165/5236/24 пров. № А/857/20199/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

з участю секретаря судового засідання Слободян І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 16 квітня 2025 року, що ухвалила суддя Ференс-Піжук О.Р. у м.Нововолинську, у справі № 165/5236/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд скасувати постанову серії 2В № 362 від 01.11.2024 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

16 квітня 2025 року Нововолинський міський суд Волинської області прийняв рішення, яким в задоволенні позову відмовив.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не уточнив військово-облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Таку позицію обґрунтовує тим, що у протоколі не вказана дата вчинення адміністративного правопорушення та не зазначено, які військово-облікові дані не уточнив позивач. Позивач також зазначає, що відповідач має доступ до державних реєстрів, а тому мав можливість перевірити військово-облікові дані позивача. Крім того, позивач зазначає, що в частині 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» немає абзацу 7 , порушення якого відповідач ставить у вину позивачу. Таким чином позивач вважає, що відповідач не мав підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Ці обставини, на думку позивача, свідчать про незаконність дій відповідача та постанови про адміністративне правопорушення.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 28.10.2024 відповідач склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення серії 2В № 362, із яким позивач ознайомився того ж дня.

Відповідно до цього протоколу, позивач не уточнив військово-облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року. Дії позивача кваліфіковані за ч. 3ст. 210-1 КУпАП.

Від надання пояснень позивач відмовився.

01.11.2024 відповідач прийняв постанову в справі про адміністративне правопорушення серії 2В № 362, на підставі якої наклав на позивача штраф в сумі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до ч. 3ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Особливий період, відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1Закону України «Про оборону України»це період, що настає з моменту оголошення рішення промобілізацію(крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введеннявоєнного станув Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який діяв на момент вчинення відповідних дій та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно достатті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апеляційний суд встановив те, що на підтвердження того факту, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідач надав протокол про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що правова норма частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про: 1) оборону 2) мобілізаційну підготовку 3) мобілізацію в особливий період.

Вказана норма є бланкетною та відсилає до інших норм законодавства, якими встановлено певні обов`язки для військовозобов`язаних.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач не уточнив військово-облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року, чим порушив абзац 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та абзац 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року, який набрав чинності 18.06.2024 року внесені зміни до абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», згідно з якими: «інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження».

Крім того, відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Позивач не заперечує тієї обставини, що є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у відповідача.

Апеляційний суд зауважує, що вказані норми законодавства про мобілізацію в особливий період передбачають безальтернативний обов`язок усіх військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку уточнити свої військово-облікові дані.

Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що процедура уточнення військово-облікових даних не обмежується внесенням змін лише до окремих відомостей. Ця процедура передбачає обов`язкову особисту явку (або звернення через визначені законодавством електронні сервіси) з метою надання повного, актуального переліку даних: адреси проживання, контактних телефонів, електронної пошти (за її наявності) та будь-якої іншої інформації, необхідної для ведення точного військового обліку.

Ненадання чи умисне приховування принаймні однієї з цих відомостей, а також відмова без поважних причин з`явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або не використання інших передбачених способів актуалізації даних, є порушенням обов`язку з уточнення військово-облікових даних, установленого чинним законодавством.

Суд встановив факт невиконання позивачем обов`язку уточнити свої військово-облікові дані, оскільки такий визнається сторонами. Відтак, доводи позивача про недоліки у процедурі складання протоколу не мають істотного значення для розгляду справи.

Зважаючи на те, що позивач не виконав законодавчо встановлений обов`язок, відповідач, на думку апеляційного суду, правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії 2В № 362 від 01.11.2024 є правомірною.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на те, що відповідач довів факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постанову в справі про адміністративне правопорушення серії 2В № 362 від 01.11.2024 необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Разом з тим, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме частини 3 статті 286 КАС України, оскільки нормами цієї статті не передбачено такого судового рішення, як відмова у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку з тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою постанову в справі про адміністративне правопорушення серії 2В № 362 від 01.11.2024 необхідно залишити без змін, а позов без задоволення.

Апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 16 квітня 2025 року у справі № 165/5236/24 скасувати та прийняти постанову, якою постанову в справі про адміністративне правопорушення серії 2В № 362 від 01.11.2024 залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель

Повний текст постанови складений 01.07.2025 року