Постанова від 01.07.2025 по справі 932/9853/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6777/25 Справа № 932/9853/23 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про стягнення заборгованості за заробітною платою і суми компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Балашов Сергій Володимирович,

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

03.11.2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про стягнення заборгованості за заробітною платою і суми компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати, в якому позивачка просила стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати за період з 20.06.2023 року по 28.07.2023 року в розмірі 102952, 27 грн., компенсацію за втрату частини заробітної плату у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 1032, 10 грн. та понесені судові витрати.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про стягнення заборгованості за заробітною платою і суми компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати залишений без задоволення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

30.04.2025рокувід ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2024 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що 19 червня 2023 року головою обласної ради було винесено розпорядження № 22-КП «Про кадрові питання Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради. Вказаним розпорядженням було призначено ОСОБА_2 виконуючою обов`язки генерального директора Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради з 20 червня 2023 року.

28 липня 2023 року рішенням восьмого скликання сімнадцятої сесії Дніпропетровської обласної ради було затверджено Розпорядження голови обласної ради обласної ради № 22-КП від 19 червня 2023 року, а тому позивачка вважає, що її було звільнено з посади не 19.06.2023 року, а 28.07.2023 року у зв`язку з чим й виникла заборгованість.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від Комунального підприємства«Дніпровський обласнийклінічний онкологічнийдиспансер» Дніпропетровськоїобласної радинадійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві зазначено, що 19 червня 2023 року Розпорядженням голови обласної ради № 22-КП «Про кадрові питання Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради, яким позивачку було звільнено з посади генерального директора закладу. Вказаним розпорядженням було призначено ОСОБА_2 виконуючою обов`язки генерального директора Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради з 20 червня 2023 року.

Остання сесія обласної ради була проведена 28.04.2023 року, тобто звільнення позиваки було у міжсесійний період. А тому відсутні правові підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Представник ОСОБА_1 , адвокат Балашов С.В. доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради адвокат Лутошкін І.О. проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

Відповідно до копії контракту №49-4 від 27.04.2020 сторонами якого є Дніпропетровська обласна рада в особі голови Дніпропетровської обласної ради Олійника С.В. та ОСОБА_1 , остання призначена на посаду генерального директора КП «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради на строк дії цього контракту. Строк дії контракту з 27.04.2020 до 27.04.2025.

Додатковою угодою №1 від 01.04.2021 та додатковою угодою №2 від 17.04.2022 внесено зміни щодо розміру матеріального забезпечення керівника.

Згідно копії розпорядження голови Дніпропетровської обласної адміністрації Лукашук М. від 19.06.2023 за №22-КП, 19.06.2023 звільнено генерального директора КП «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 відповідно до п.1 ст.41 КЗпП України. Призначено ОСОБА_2 виконуючою обов`язки генерального директора КП «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради 20.06.2023 строком на два місяці.

Відповідно до копії витягу з рішення восьмого скликання сімнадцятої сесії Дніпропетровської обласної ради від 28.07.2023 за №304-17/VIII, затверджено розпорядження голови обласної ради від 19.06.2023 за №22-КП.

Згідно копії рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2024 ухваленого за результатами розгляду справи №932/3589/24, позовну заяву ОСОБА_1 , в якій остання просила суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради №22-КП від 19.065.2023; визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської обласної ради №304-17/ VIII від 28.07.2023 в частині затвердження розпорядження від 19.06.2023; поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора КП «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради; залишено без задоволення.

У вказаному рішенні, між іншим, судом встановлено, що ОСОБА_1 була на роботі до 19.06.2023 включно. Зазначена обставина підтверджується копією табелю обліку використання робочого часу.

Відповідно до копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 30.10.2024, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2024 ухвалене за результатами розгляду справи №932/3589/24, залишено без змін.

Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку, що розпорядження про звільнення керівника ОСОБА_1 було прийнято у міжсесійний період (зворотного позивачем не доведено) та враховуючи, що обов`язки керівника комунального підприємства було покладено на іншу особу, відсутні підстави для стягнення заборгованості із заробітної плати за період з 20.06.2023 до 28.07.2023.

Позивачка з 19.06.2023 не виконувала обов`язки передбачені контрактом, що є підтвердженням сприйняття нею розпорядження як факту звільнення від обов`язків керівника, у зв`язку з чим і відсутності підстав для нарахування заробітної плати.

З огляду на те, що інші вимоги є похідними від вимоги про стягнення заробітної плати за період з 19.06.2023 до 28.07.2023, вони також не підлягають задоволенню.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

У пункті 1.3 Положення про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств, установ та закладів, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради від 23.03.2007 за №123-7/V зазначено, що питання про призначення на посаду і звільнення з посади керівників підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, вирішуються виключно на сесіях обласної ради відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з урахуванням вимог КЗпП України, інших законодавчих та нормативно-правових актів України та цього Положення. З метою забезпечення постійного управління підприємствами, установами та закладами, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, голова обласної ради у міжсесійний період на підставі заяви керівника підприємства, установи, закладу про звільнення вирішує це питання шляхом видання відповідного розпорядження. Розпорядження голови обласної ради про призначення або звільнення керівників підлягають затвердженню на сесії обласної ради.

Також вказаним положенням визначено, що у разі якщо підприємства, установи та заклади у міжсесійний період залишаються без керівника, голова обласної ради, своїм розпорядженням на строк до трьох місяців призначає на посаду осіб, що виконують обов`язки керівників підприємств, установ або закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.

А тому позивачка є такою, що звільнена 19 червня 2023 року Розпорядженням голови обласної ради № 22-КП «Про кадрові питання Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради, з посади генерального директора закладу.

Тож з 19.06.2023 року позивачку було звільнено з посади та вона перестала виконувати обов`язки генерального директора закладу, а з 20.06.2023 року ці обов`язки стала виконувати ОСОБА_2 .

На підставі викладеного слід зазначити, що жодних правових підстав вважати позивачку звільненою з посади 28.07.2023 року не має.

А тому не має й заборгованості по заробітній платі за час, коли позивачка була вже звільнена з посади.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Балашов Сергій Володимирович залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття таоскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення виготовлено 01.07.2025 року.

Судді: