Постанова від 01.07.2025 по справі 640/23544/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/23544/21 Суддя першої інстанції: Батрак Інна Володимирівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Епель О.В.

Карпушової О.В.

При секретарі: Масловській К.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-1, МВС України), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2, в/ч НОМЕР_1 ) про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо не визначення порядку виплати та розмірів винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі у заходах із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 (зі змінами в тому числі внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 №741 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. №18») військовослужбовцям Державної прикордонної служби України;

- зобов`язання відповідача-1 визначити порядок виплати та розміри винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах з забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 (зі змінами в тому числі внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 №741 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. №18») військовослужбовцям Державної прикордонної служби України;

- визнання протиправними дій відповідача-2 в не нарахуванні та не виплаті позивачу винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 (зі змінами в тому числі внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 №741 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. №18») у 2020-2021 роках;

- зобов`язання відповідача-2 нарахувати та виплатити позивачу винагороду за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 (зі змінами в тому числі внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 №741 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. №18») у 2020-2021 роках після визначення порядку виплати та розмірів винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 (зі змінами в тому числі внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 №741 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. №18») військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Міністерством внутрішніх справ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

На виконання положень п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва листом від 30.01.2023 №03-19/7016/23 «Про скерування за належністю справи» передав справу №640/23544/21 до Київського окружного адміністративного суду.

У подальшому, на виконання вимог п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX із змінами, внесеними Законом України від 16.07.2024 № 3863-IX, справу №640/23544/21 передано на розгляд Запорізького окружного адміністративного суду, який ухвалою від 12.02.2025 прийняв її до свого провадження.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2025 адміністративну справу №640/23544/21 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на заявлений предмет спору та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 27 КАС України і п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX ця справа за правилами виключної підсудності підлягає розгляду окружним адміністративним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, яким наразі є Київський окружний адміністративний суд.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свою позицію обґрунтовує тим, що спір у цій справі не стосується оскарження нормативно-правового акту міністерства, а відтак на нього не поширюються правила виключної підсудності, передбачені ч. 1 ст. 27 КАС України.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

За правилами абзаців 2 - 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про скасування реєстрації політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Із змісту вказаної норми випливає, що виключна підсудність окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, охоплює, зокрема, адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, правила виключної підсудності, передбачені ч. 1 ст. 27 КАС України, застосовуються у разі, коли предметом оскарження є нормативно-правовий акт, зокрема, міністерства.

Натомість у спірному випадку предметом спору є, зокрема, визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо неприйняття нормативно-правового акта, яким би врегульовувалися питання порядку виплати та розміри винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах з забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 (зі змінами в тому числі внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 №741 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. №18») військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

За таких обставин, як правильно підкреслив апелянт, на спір у справі №640/23544/21 не поширюються правила виключної підсудності, передбачені ч. 1 ст. 27 КАС України, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про необхідність передачі цієї справи на розгляд Київського окружного адміністративного суду.

Аналогічна за змістом позиція щодо застосування правил розгляду справ, предметом яких є бездіяльність центрального органу виконавчої влади, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, висловлена Верховним Судом у постанові від 06.05.2025 у справі №320/24963/23.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала Запорізького окружного адміністративного суду про передачу справи на розгляд до Київського окружного адміністративного суду є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про передачу справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 27, 242-244, 250, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року - скасувати та направити справу до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Повне рішення виготовлено 01 липня 2025 року.

Суддя-доповідач: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова