Рішення від 30.06.2025 по справі 490/3544/24

н\п 2/490/379/2025 Справа № 490/3544/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23червня 2025року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Черенкової Н.П.

секретаря - Романової К.Т.,

за участю представника позивача - Треьяк Г.О.,

представника відповідача 1 - Скриля С.А. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«НІКЮТАС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором поворотної (зворотної) фінансової допомоги без номера від 13.11.2019,-

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень, процесуальні дії суду.

Представник ТОВ "НІКЮТАС" звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість договором поворотної (зворотної) фінансової допомоги без номера від 13.11.2019 року, невиконані зобов`язання у розмірі 213120,75 грн, штраф у розмірі 50% від суми простроченого зобов`язання - 106560,38 грн, пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання зобов`язання за кожен день прострочення такого виконання - 1035766,85 грн, індекс інфляції за весь час прострочення - 13532,65 грн, три процента річних від простроченої суми - 8507,36 грн, а всього: 1377307,99 грн.

В обгрунтування позову позивач посилається на наступне.

13.11.2019 року між ТОВ «НІКЮТАС» та ОСОБА_1 укладено Договір поворотної (зворотньої) фінансової допомоги без номера. За п. 2.1 Договору, допомога надається у національній валюті у розмірі 235500 грн, на безоплатній основі ( п.2.2). За п. 2.3 вказаного Договору, сума грошових коштів надається у строк до 31.12.2019 року шляхом безготівкового пеперахування коштів на поточний банківський рахунок.

На виконання умов укладеного Договору позивач надав грошові кошти 235500 грн, шляхом перерахування на рахунок відповідача, відкритий у банківській установі АТ «ОТП Банк».

14.11.2019 року відповідачем частково повернуто позивачу грошові кошти у сумі 22379,25 грн.

На момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 213120, 75 грн.

16.10.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб.

Оскільки договір укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, та гроші використані в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, за такого у ОСОБА_2 виникла солідарна відповідальність разом із ОСОБА_1 .

За п.3.3 Договору, у разі порушення строку повернення позики, відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 50% від суми простроченого зобов`язання, пеню у розмірі 1% ід суми несвоєчасного виконання зобов`язання за кожен день прострочення такого виконання.

За такого, сума штрафу становить 106560,38 грн, пеня за 486 днів, із розрахунку 1% за кожен день прострочення від суми 213120,75 грн - 1 035 766,85 грн.

На підставі приписів ст. 625 ЦК України, позивач також просив стягнути індекс інфляції у сумі 13532,65 грн та 3% річних у сумі 8507,36 грн.

Посилаючись на вищевикладене, приписи ст.ст.1046, 625, 626, 202, 509, 610, 612, 629 ЦК України, приписи ст.ст.21, 60, 61, 65 СК України, позивач і просив про задоволення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2024 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.

Ухвалою судді від 08.05.2024 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 04.06.2024 року.

Ухвалою від 08.05.2024 року задоволено частково клопотання представника позивача про забезпечення позову. Вжиті заходи по забезпеченню позову, а саме постановлено:

Накласти арешт на майно, належне на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.04.2001, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ), а саме:

- земельну ділянку реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 2582885548060 із кадастровим номером 4824882600:03:006:0021 площею 0,7794 га, державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯГ№597081, виданий 22.03.2007 Новоодеським районним відділом земельних ресурсів, тип речового права - право власності;

- садовий будинок, об`єкт житлової нерухомості реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 2548834348060 загальною площею 80,9 кв.м. опис: садовий будинок із бетону загальною площею 80,9 кв.м, позначений на плані під літерою «А-1», цегляний гараж «Б», цегляний підвал «Бпд», цегляна лазня «В», навіс «Г», огорожі та споруди № 1,2,3 адреса: АДРЕСА_2 , тип речового права - право власності;

- земельну ділянку реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 184568948101 із кадастровим номером 4810136600:04:097:0018 площею 0,1 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: АДРЕСА_3 , договір купівлі-продажу, серія та номер 1356, виданий 08.12.2018 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Савченко І. М., тип речового права - право власності.

2. Накласти арешт на майно, належне на праві власності Відповідачу-2 Галімській- ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 запис 19751229-02888 виданий органом 4813 дата 01.03.2021, PНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ), а саме:

- квартиру, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 823954748101, опис об`єкта: загальна площа 40,6 кв.м, житлова площа 26,7 кв.м, двокімнатна, адреса: АДРЕСА_4 , договір купівлі-продажу, серія та номер 1590 виданий 30.09.2019 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назарова О.С., тип речового права - право власності;

- квартиру, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 763646648101, опис об`єкта: загальна площа 78,3 кв.м, житлова площа 36,5 кв.м, трикімнатна, А-2 квартира, Б-гараж, загальною площею 17,7 кв.м, адреса: АДРЕСА_5 , договір дарування 3/4 часток у праві спільної часткової власності на квартиру, серія та номер АДРЕСА_6 , виданий 04.07.2017 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назарова О. С., тип речового права - право власності, вид спільної власності - спільна часткова, розмір частки 3/4, свідоцтво про право на спадщину за законом серія та номер 981, виданий 30.10.2015 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Дворецьким К.М., тип речового права - право власності, вид спільної власності - спільна часткова, розмір частки - 1/4.

3. Заборонити державним реєстраторам та/або будь-яким іншим реєстраторам здійснювати будь-які дії по внесенню записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стосовно здійснення державної реєстрації змін щодо відчуження нерухомого майна, належного на праві власності:

- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.04.2001, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ), а саме:

- земельну ділянку реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 2582885548060 із кадастровим номером 4824882600:03:006:0021 площею 0,7794 га, державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер. ЯГ№597081 виданий 22.03.2007 Новоодеським районним відділом земельних ресурсів, тип речового права - право власності;

- садовий будинок, об`єкт житлової нерухомості реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 2548834348060 загальною площею 80,9 кв.м, опис: садовий будинок із бетону загальною площею 80,9 кв.м, позначений на плані під літерою «А-1», цегляний гараж «Б», цегляний підвал «Бпд», цегляна лазня «В», навіс «Г», огорожі та споруди № 1,2,3 адреса: АДРЕСА_2 , тип речового права - право власності;

- земельну ділянку реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 184568948101 із кадастровим номером 4810136600:04:097:0018 площею 0,1 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: АДРЕСА_3 , договір купівлі-продажу, серія та номер 1356 виданий 08.12.2018 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Савченко І. М., тип речового права право власності

- ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 запис 19751229-02888 виданий органом 4813 дата 01.03.2021, РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ), а саме:

- квартиру, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 823954748101, опис об`єкта: загальна площа 40,6 кв.м, житлова площа 26,7 кв.м, двокімнатна, адреса АДРЕСА_4 , договір купівлі-продажу, серія та номер 1590 виданий 30.09.2019 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назарова О. С., тип речового права - право власності;

- квартиру, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 763646648101, опис об`єкта: загальна площа 78,3 кв.м, житлова площа 36,5 кв.м, трикімнатна, А-2 квартира, Б-гараж, загальною площею 17,7 кв.м, адреса: АДРЕСА_5 , договір дарування 3/4 часток у праві спільної часткової власності на квартиру, серія та номер 990 виданий 04.07.2017 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назарова О.С., тип речового права - право власності, вид спільної власності - спільна часткова, розмір частки 3/4; свідоцтво про право на спадщину за законом серія та номер 981, виданий 30.10.2015 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Дворецьким К.М., тип речового права - право власності, вид спільної власності - спільна часткова, розмір частки - 1/4.

30.05.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чернієнко А.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, в зв`язку з їх безпідставністю, вказавши наступне.

Зі слів чоловіка- ОСОБА_1 їй відомо, що Договір ним з ТОВ «НІКЮТАС» не заключався, підпис у договорі вчинений не ним, а іншою особою, окрім того, у період з 09.11.2019 року по 14.11.2019 року включно, він перебував за межами України та не міг укласти вказаний договір.

Тлумачення ч.4 ст. 65 СК України дає підстави для висновку, що той із подружжя, який не брав безпосередньої участі в укладенні договору, стає обов`язковою стороною, якщо договір укладений в інтересах сім1ї, та майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Однак, позивач жодним чином не навів доказів використання коштів в інтересах сім`ї, договір не підписаний ОСОБА_1 , коштів не отримував, а за такого вони і не використовувались в інтересах сім`ї.

30.05.2024 року адвокатом Чернієнко А.В. поданий відзив від імені ОСОБА_1 , в якому просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, з посиланням на наступне.

Договір від 13.11.2024 року не підписував, за такого він не є укладеним, і не породжує жодних зобов`язань перед позивачем.

При цьому, ніяких банківських рахунків в «ОТП Банк» не відкривав, грошовими коштами, які на рахунок надходили не користувався, і знав про його наявність лише після пред`явлення даного позову.

Окрім того, в період з 09.11.2019 по 14.11.2019 року знаходився за межами України.

Підготовче судове засідання 04.06.2024 року за клопотанням представника позивача відкладено для ознайомлення з відзивом та надання пояснень на 20.06.2024 року.

06.06.2024 року від представника позивача - адвоката Балабан О.В. надійшла відповідь на відзив, в якій просила про задоволення позовних вимог та вказала, що твердження представника відповідачів у відзиві не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними та достатніми доказами.Також представник позивача вказала про необхідність зменшення розміру витрат Чернієнко А.В. на правову допомогу ОСОБА_2

17.06.2024 року представник відповідачів - адвокат Чернієнко А.В. надала заперечення на відповідь та просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

19.06.2024 року представник позивача - адвокат Балабан О.В. надала суду додаткові пояснення у справі.

У даних поясненнях представник позивача посилається на безпідставність посилань на неотримання коштів за Договором, оскільки ця інформація спростована АТ «ОТП Банком».

Правовідносини, які виникають під час відкриття банками рахунків, врегульовані Інструкцією про відкриття і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Національного банку України від 12.11.2003 року за № 492.

За п. 1.3 вказаної Інструкції, клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що банкам забороняється відкривати та вести анонімні рахунки. Банки зобов`язані на підставі офіційних документів або засвідчених у встановленому законодавстві порядку їх копій ідентифікувати та верифікувати клієнтів- власиків рахунків\представників власників осіб, які відкривають рахунки на користь третіх осіб в установленому законом порядку.

Згідно п. 2.2 Інструкції, ідентифікація клієнта не є обов`язковою, якщо клієнт уже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований та верифікований відповідно до вимог чинного законодавства. Таким чином, твердження про невідкриття ОСОБА_1 рахунку в банку не відповідають дійсності.

20.06.2024 року за клопотанням представника позивача слухання справи відкладено для можливості ознайомлення з клопотанням про призначення експертизи та витребування доказів. Підготовче судове засідння відкладено на 03.07.2024 року.

28.06.2024 року від представника позивача надійшли заперечення, в яких просили у задоволенні клопотання про витребування доказів та призначення експертизи відмовити.

Ухвалою суду від 03.07.2024 року витребувано: в АТ «ОТП Банк» дані щодо відкриття рахунку № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та повернення коштів з даного рахунку, а також виписку по даному рахунку за період листопад-грудень 2019 року; у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України наступну інформацію: чи здійснював перетин кордону з території України та на територію України в період з 09 листопада 2019 року по 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт для виїзду за кордон № НОМЕР_6 , виданий 14.09.2017 року. Оголошена перерва до 15.08.2024 року.

02.08.2024 рокувід АТ «ОТП Банку» на виконання ухвали суду направлениа виписка із особового рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_7 , який було відкрито клієнтом 28.09.2018 року.

У зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті, слуханння справи відкладено на 10.09.2024 року.

27.08.2024 року від Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, на виконання вимог ухвали суду, направлена інформація, щодо перебування ОСОБА_1 в період з 09.11.2019 по 14.11.2019 року за межами України.

Ухвалою суду від 10.09.2024 року призначено по справі почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання: чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 в оригіналі Договору поворотної (зворотної) фінансової допомоги без номера від 13.11.2019 року ОСОБА_1 , особа якого посвідчується паспортом громадянина Україн НОМЕР_1 , виданим 10 квітня 2001 року Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області.

Ухвалою суду від 10.09.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 11.11.2024 року.

07.10.2024 року від експерта надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

11.11.2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Чернієнко А.А. надійшло клопотання в якому просила долучити до матеріалів справи платіжне доручення про оплату експертизи, а також просила для проведення експертного дослідження витребувати наступні документи:

1. Оригінали заяв, анкет, тощо, які були підписані ОСОБА_1 під час оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_6 14 вересня 2017 року Корабельним відділом ДМС України в м. Миколаєві (4811 код органу), що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Янтарна, 64.

2. Оригінали рахунків про сплату за товар, які підписував ОСОБА_1 за період лютого 2022 року у ТОВ «Шіппінг Лайн», що розташоване за адресою: 54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 67/1.

3. Оригінал договору найму (оренди ) транспортного засобу від 25 березня 2016 року, який з однієї сторони укладений та підписаний ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Дворецьким Костянтином Миколайовичем у приватного нотаріуса Дворецького К.М., адреса робочого місця: 54005 м. Миколаїв, вул. Аркасівська, 23.

4. Оригінал довіреності виданої та підписаної ОСОБА_1 30 жовтня 2023 року, посвідчена приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Дворецьким Костянтином Миколайовичем у приватного нотаріуса Дворецького К.М., адреса робочого місця: 54005 м. Миколаїв, вул. Аркасівська, 23.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року клопотання про витребування доказів задоволено частково та постановлено наступне.

1. Витребувати:

- у Корабельного відділу ДМС України в м. Миколаєві (4811 код органу), оригінали заяв, анкет, тощо, які були підписані ОСОБА_1 під час оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_6 14 вересня 2017 року.

- у ТОВ «Шіппінг Лайн» оригінали рахунків про сплату за товар, які підписував ОСОБА_1 за період 2014-2019 роках.

- у приватного нотаріуса Дворецького Костянтина Миколайовича:

1) оригінал договору найму (оренди ) транспортного засобу від 25 березня 2016 року, який з однієї сторони укладений та підписаний ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Дворецьким Костянтином Миколайовичем;

2) оригінал довіреності виданої та підписаної ОСОБА_1 30 жовтня 2023 року, посвідчена приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Дворецьким Костянтином Миколайовичем.

2. Клопотання експерта - задовольнити.

Направити експерту для проведення експертного дослідження наступні документи:

- виділенні матеріали справи №490/3544/24, в яких міститься оригінал договору поворотної (зворотної) фінансової допомоги від 13.11.2019, в якому підпис від мені ОСОБА_1 підлягає дослідженню;

- платіжну інструкцію №0.0.3995911740.1 про оплату судової експертизи на суму 20446,56 грн;

- додаткові експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 , виконані на лінії графлення пишучим приладом із стержнем заправленим пастою, що і об`єкт дослідження на аркушах паперу білого кольору формату А4 (5 арк.).

Роз`яснити судовому експерту Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що виділені матеріали з вільними зразками усіх варіантів підписів ОСОБА_1 в оригіналах різних документів (бажано з офіційних джерел: нотаріально завірені документи, особова справа, податкова документація, тощо) максимально наближених за часом виконання до досліджуваного об`єкта (2014 - січень 2019), достовірно виконаних ним самим (не менш ніж 15 документів) будуть направлені експерту додатково після отримання вказаних документів.

Слухання справи призначено на 20.01.2025 року.

На виконання ухвали суду 11.12.2024 року від приватного нотаріуса ОСОБА_6 надійшов Договір найму (оренди) транспортного засобу, заключений між ОСОБА_1 та ТОВ «Баловнянска виробнича база» 25.03.2016 року.

09.01.2025 року від Управління Державної міграційної служби України у Корабельному районі м. Миколаєва надійшла заява-анкета № 6865868 від 07.09.2017 року.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання 20.01.2025 року, слухання справи відкладено на 20.02.2025 року,17.04.2025 року.

03.03.2025 року від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта судової почеркознавчої експертизи №24-5238 від 06.02.2025 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_1 в договорі поворотної (зворотної) фінансової допомоги б/н від 13.11.2019 (а.с. 110 112), розміщений на третьому аркуші в розділі: « ОСОБА_7 , фізична особа, громадянин України, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.04.2001, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_7 », ліворуч від друкованого запису: « ОСОБА_1 », виконаний самим ОСОБА_1 .

11.03.2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, згідно яких, дії представника, який ставить під сумнів укладення Договору ОСОБА_1 , суперечить поведінці ОСОБА_1 , а саме в отриманні коштів та частковому їх поверненню, висновок експерта підтвердив наявність підпису у Договорі саме ОСОБА_1 .

16.04.2025 року адвокатом відповідача - Скриль С.А. заявлено клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи, в якому адвокат вказує на неповноту та необгрунтованість висновку експерта, яке заключається в тому, що експертом не проведено роздільне дослідження та не мав об`єктивної можливості здійснити порівняння підпису.

17.04.2025 року судове засідіння відкладено на 26.05.2025 року із-за неявки представника позивача.

24.04.2025 року від представника позивача надійшли заперечення на клопотання представника відповідача щодо призначення повторної експертизи з посиланням на його безпідставність.

19.05.2025 року надійшла заява представника відповідача- адвоката Скриля С.А. щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 21.05.2025 року дане клопотання задоволено.

23.05.2025 року від адвоката Скриль С.А. надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи Витягу з ЄРДР про досудове розслідування та копію трудової книжки ОСОБА_1

23.05.2025 року від представника позивача надійшли письмові заперечення, в яких просили про відмову у задоволенні даного клопотання.

У зв`язку із перебуванням судді Черенкової Н.П. у нарадчій кімнаті по кримінальній справі № 490\9491\23 до 02.06.2025 року, слухання справи відкладено на 23.06.2025 року.

12.06.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про допит експерта Полякової О.А., яка проводила експертизу на підставі ухвали суду в режимі відеоконференції

Ухвалою суду від 16.06.2025 року дане клопотаннн задоволено.

В судовому засіданні 23.06.2025 року представник позивача позов підтримала у повному обсязі, та просила про його задоволенння.

Представник відповідача - адвокат Скриль С.А. вважав позов таким, що задоволенню не підлягає із вказаних обставин та підтримав клопотання про призначенння повторної експертизи та залучення до матеріалів справи копії трудової книжки та Витягу із досудових розслідувань.

Представник позивача проти заявлених клопотань заперечила.

Відповідачі до судового засідання не з`явились, заяв, клопотань про відкладення справи не надали.

Проти розгляду справи у їх відсутності представник позивача та адвокат Скриль С.А. не заперечували.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (Постанова ВС від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.

Судом допитано експерта ОСОБА_8 , задоволено клопотання представика ОСОБА_1 щодо залучення до матеріалів справи Витягу та копії трудової книжки.

Ухвалою від 23.06.2025 року у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи відмовлено.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться у шлюбі з 16.09.2010 року.

З 20.12.2016 року по 17.08.2021 року ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ТОВ «НІКЮТАС», що підтверджується наданою ним трудовою книжкою, виданою 02.11.2009 року.

АТ «ОТП Банк» підтвердив, що ОСОБА_1 28.09.2018 року відкрито в даному банку поточний рахунок НОМЕР_7 .

13.11.2019 року ТОВ «НІКЮТАС» та ОСОБА_1 заключили Договір (без номера) поворотної (зворотної) фінансової допомоги.

Якщо йдетьсяпро фінансовудопомогу міжфізичними особами,письмова згодадружини непотрібна.Однак,якщо мовайде продоговір,який стосуєтьсяспільного майнаподружжя,або якщоодин зподружжя єнеповнолітнім,можуть виникнутипевні правовінаслідки інеобхідність уписьмовій згоді.

Якщо фінансова допомога надається між двома фізичними особами (наприклад, друг позичає гроші іншому другу), то письмова згода дружини позикодавця не потрібна. Це не є угодою, що стосується спільного майна подружжя, і не впливає на їхні особисті фінансові зобов`язання.

За п.п. 2.1, 2.2 вказаного Договору, фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 235500 грн, на безоплатній основі.

Порядок надання фінансової допомоги регламентується пунктами 2.3-2-6 Договору, та передбачають наступне.

2.3. СТОРОНА-1 надає (виконує свій обов`язок по наданню поворотної (зворотної) фінансової допомоги/передає кошти СТОРОНІ-2 у користування/додатково роз`яснено у п.2.4) СТОРОНІ-2 суму поворотної (зворотної) фінансової допомоги до 31 грудня 2019 року шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний банківський рахунок СТОРОНИ-2 або шляхом видачі готівкових коштів через касу СТОРОНИ-1.

2.4. Сторонами узгоджена можливість надання СТОРОНОЮ-1 коштів поворотної (зворотної) фінансової допомоги як єдиним платежем на повну суму поворотної (зворотної) фінансової допомоги, так і частинами, розмір і строк надання яких СТОРОНА-1 встановлює на власний розсуд виходячи із власних фінансових можливостей, алету будь-якому разі СТОРОНА-1 зобов`язана надати СТОРОНІ-2 кошти поворотної (зворотної) фінансової допомоги в рамках строку, встановленого п. 2.3. цього Договору.

2.5. СТОРОНА-2 зобов`язана повернути отримані від СТОРОНИ-1 кошти поворотної (зворотної) фінансової допомоги в строк до 31 грудня 2022 року в національній валюті України.

2.6. Повернення грошових коштів проводиться шляхом) безготівкового перерахування СТОРОНОЮ-2 грошових коштів на поточний банківський рахунок СТОРОНИ-1 або шляхом внесення готівкових коштів в касу СТОРОНИ-1. Сторонами узгоджена можливість повернення СТОРОНОЮ-2 коштів поворотної (зворотної) фінансової допомоги як єдиним платежем на повну суму поворотної (зворотної) фінансової допомоги, так і частинами, розмір і строк повернення яких СТОРОНА-2 встановлює виходячи із власних фінансових можливостей, але у будь-якому разі СТОРОНА-2 зобов`язана повернути кошти, отримані від СТОРОНИ-1 в якості поворотної (зворотної) фінансової допомоги, в рамках строку, встановленого п. 2.5. цього Договору.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. ( п. 3.1).

За розділом 3 Договору, який передбачає відповідальність сторін також передбачено відшкодування збитків, в тому числі втрачену вигоду, штраф у сумі 50% від суми простроченого зобов`язання та пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання зобов`язання за кожен день прострочення такого виконання. ( п.п. 3.2, 3.3 ).

Пунктом 7.4 Договору передбачено збільшення строків позовної давності, відповідно до вимог ч.1 ст. 259 ЦК України до 10 років для всіх грошових зобов`язань, в тому числі щодо повернення суми допомоги, сплати штрафу та пені за прострочення виконання зобов`язань.

На виконання умов вказаного Договору ( п.п.2.3,2.4), ТОВ «НІКЮТАС» перерахував ОСОБА_1 на його особистий рахунок в АТ «ОТП Банк» грошові кошти на суму 225000 грн та 10500 грн, що підтверджується випискою банку та платіжними інструкціями № 5002 від 13.11.2019 року та № 5030 від 19.11.2019 року.

Таким чином, позивач діяв в межах умов Договору, а Банком виконані положення п.п.1.3, 2.1, 2.2 Інструкції про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Національного банку України від 12.11.2003 року за № 492 (в редакції, яка діяла на час виникнення даних правовідносин).

14.11.2019 року ОСОБА_1 повернуто ТОВ «НІКЮТАС» грошові кошти в сумі 22379,25 грн, що підтверджується випискою із особового рахунку, платіжна інструкція №1 від 14.11.2019 року.

За такого, з боку відповідача має місце невиконане зобов`язання в сумі 213120,75 грн (235500-22379,25).

За п.п.3.1, 3.3, 7.4 Договору, сума штрафу складає 50% від простроченого забов`язання 106560,38 грн (від суми 213120,75 грн.).

Пеня нарахована позивачем за період з 01.01.2023 року по 30.04.2024 року у кількості 486 днів, виходячи із 1% ставки за кожен день прострочення на загальну суму 1035766, 85 грн( п.п. 3.1, 3.3., 7.4 Договору).

З аналізу актуальної практики Верховного Суду вбачається тенденція застосування принципу балансу інтересів сторін договірних правовідносин, шо одночасно постраждали від невиконання зобов`язань, що виникають із договору. Застосування даного принципу дає змогу Суду врегулювати розбіжності щодо умов виконання договірних відносин та питань застосування штрафних санкцій, врахувавши інтереси усіх сторін договірних відносин.

Проте, важливо зазначити, що настання форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) для більшості договірних відносин не є підставою для підтвердження неможливості виконання умов договору. Для підтвердження об`єктивних причин невиконання або несвоєчасного виконання умов договору, сторона договірних правовідносин має забезпечити докази впливу зазначеної обставини непереборної сили на неможливість виконання умов договору.

Між тим, невиконання умов договору з боку відповідача пов`язані з невизнанням Договору, а не можливості його виконання.

При цьому, нараховані 3% річних та інфляція на підставі вимог ст. 625 ЦК України, виходячи із наступних розрахунків.

Інфляційне збільшення за період 486 днів: 213120,75х1,06349755-213120,75= 13532,65 грн, а також за 365 днів 3% - на суму 6393,62 грн, за 121 день - 2113,74 грн, а всього 8507,36 грн.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-1Х «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» на період воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано позику, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

Представником відповідача не заявлено про застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку позовної давності. Суд зазначає з цього приводу наступне.

Відповідно до приписів ст. 256 ЦК України, позовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої не просить сторона у справі, не є підставою для відмови у позові ( ст. 267 ЦК України).

При цьому, перебіг позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК),

За висновком експерта № 24-5238 від 06.02.2025 року, проведеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз (судовий експерт Ольга Полякова), підпис від імені ОСОБА_1 в Договорі поворотної (зворотної) фінансової допомоги без номеру від 13.11.2019 року, розміщений на третьому аркуші в розділі «Коломійчук Віталій Радійович»,… ліворуч від друкованого запису : « ОСОБА_1 », виконаний самим ОСОБА_1 .

При цьому, експертом в основу висновку покладені дослідження, які зводяться до наступного.

При проведенні судово-почеркознавчої експертизи по дослідженню підпису від імені ОСОБА_1 судовим експертом були застосовані:

- мікроскоп МБС-10 (збільш. 24*) та прилад «Regula» (програма «VЅсоре»);

- лупа (збільш. 4Х);

- сканер «Epson Perfection V19», за допомогою якого створені електрофотографічні копії загального вигляду наданого на експертизу документа, об`єкта дослідження та зразків підпису ОСОБА_1 .

Візуальним оглядом та за допомогою застосованого обладнання встановлено, що наданий на експертизу договір поворотної (зворотної) фінансової допомоги б/н від 13.11.2019(а.с. 110-112), являє собою друкований текст, виконаний на трьох аркушах паперу білого кольору формату А4. На третьому аркуші документу в середній його частині є два підписи, виконані барвними речовинами синьо-фіолетового кольору різних відтінків та відтиск круглої печатки 3 текстом: «НікЮТАС».

Безпосередньому дослідженню підлягає підпис від імені ОСОБА_1 , розміщений на третьому аркуші документу в розділі: « ОСОБА_7 , фізична особа, громадянин України, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.04.2001, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_7 », ліворуч від друкованого запису «В.Р.Коломійчук», виконаний барвною речовиною синьо-фіолетового кольору. Загальний вигляд наданого на експертизу документа наведено у Ілюстративній таблиці, додаток А до висновку, зображення №1.

Підпис від імені ОСОБА_1 в наданому на експертизу договорі поворотної (зворотної) фінансової допомоги від 13.11.2019 (а.с. 110-112), має транскрипцію та зв`язність: «В + К+ безбуквені штрихи + розчерк».

Підпис чіткий, високого ступеня виробленості, конструктивно простий з елементами спрощень та ускладнень. Координація рухів та темп виконання відповідають ступеню виробленості. Переважна форма рухів змішана. Нахил правий. Розмір елементів підпису - малий, їх розгін великий. Ступінь та характер натиску середній, диференційований; напрямок лінії підпису - незначно висхідний, форма основи підпису ступінчата, розміщення відносно бланкового рядка над рядком та перетинає його.

При порівнянні досліджуваного підпису зі зразками підписів ОСОБА_1 були встановлені збіги всіх загальних та наступних окремих ознак:

- форми площини окресленої штрихами при виконанні: петіль розчерку (1, 2);

- будови рухів (за ступенем складності) при виконанні: початкової частини першого елементу букви «К» - ускладнена за рахунок збільшення протяжності (3);

- будови рухів (за конструкцією в цілому) при виконанні: букви «К» за схемою букви «л» (4);

- форми рухів при виконанні: заключної частини першого елементу букви «В», третього елементу букви «В» кутаста, розчерку двічі петльова, що переходить у прямолінійну (5, 6, 7);

- форми рухів при поєднанні: третього елементу букви «В» та першого елементу букви «К» петльова, безбуквених штрихів між собой кутаста (8, 9);

- напрямку рухів при виконанні: петіль розчерку: перша знизу вверх, друга зверху вниз (10, 11);

- відносної протяжності рухів при виконанні петіль розчерку перша більша за другу (12);

- виду поєднання рухів при виконанні елементів букви «К» всі елементи виконуються разом (13);

- кількості рухів при виконанні безбуквених штрихів два (14);

- взаємного розміщення повздовжніх осей при виконанні безбуквених штрихів перетинаються внизу (15);

- розміщення рухів по вертикалі при виконанні елементів підпису: вершина першого елементу букви «В» вище вершини другого; вершина першого елементу букви «К» нижче вершини другого; вершина другої петлі розчерку вище вершини першої; вершина другої петлі розчерку вище вершини всіх елементів підпису; основа першої петлі розчерку нижче основи третього елементу букви «В», основа розчерку нижче основ всіх елементів підпису (16, 17, 18, 19, 20, 21);

- розміщення рухів по горизонталі при виконанні елементів підпису: вершина першого елементу букви «В» знаходиться справа від вершини третього елементу букви «В» (22);

- розміщення точки початку рухів при виконанні першого елементу букви «В» на рівні точки перетину рухів при виконанні другої петлі розчерку (23);

- розміщення точки перетину рухів при виконанні основної частини розчерку, що переходить у петльову вище точки перетину другої петлі розчерку (24).

Оцінкою результатів порівняльного дослідження встановлено, що збіжні ознаки стійкі, суттєві та утворюють індивідуальну сукупність, достатню для категоричного висновку про те, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_1 в договорі поворотної (зворотної) фінансової допомоги б/н від 13.11.2019 (а.с. 110-112), розміщений на третьому аркуші в розділі: « ОСОБА_7 , фізична особа, громадянин України, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.04.2001, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_7 », ліворуч від друкованого запису: « ОСОБА_1 », виконаний самим ОСОБА_1 .

Допитана у судовому засіданні, в режимі ВКЗ, експерт ОСОБА_8 висновок №24-5238 від 06.02.2025 року підтримала, вказала, що судово-почеркознавча експертиза проведена відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та Закону України «Про судову експертизу». При цьому, експерт зазначила, що заперечення сторони відповідача 1 є безпідставними, а питання представника є некоректними.

За такого, судом не встановлено підстав для призначення повторної експертизи, про що і постановлена ухвала суду від 23.06.2025 року.

За даними паспорту ОСОБА_1 та повідомлення Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.08.2024 року, ОСОБА_1 в період з 09.11.2019 року по 14.11.2019 року знаходився за межами України.

Перебування відповідача у вказаний період за кордоном, не заслуговує на увагу як на підставу вважати Договір не заключеним, оскільки договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей і може не співпадати із датою складання договору, який посвідчує цей факт.

Така позиція суду узгоджується із висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 02.06.2021 року у справі № 531\152\19.

Як зазначено судом вище, факт отримання грошових коштів підтверджується випискою із особового рахунку ОСОБА_1 , платіжними інструкціями, які є належними та допустимим доказами в розумінні положень ст.ст. 76-84 ЦПК України.

Не заслуговують уваги і посилання відповідача на те, що в Договорі вказано його заключення як с. Калинівка, оскільки це є місцезнаходженням ТОВ «НІКЮТАС», і ніяким чином не впливає на факт заключення договору позики.

Позов пред`явлений 03.05.2024 року, та лише 01.10.2024 року, не погоджуючись із вимогами позову, ОСОБА_1 01.10.2024 року звернувся до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області із заявою, щодо підроблення невідомою особою договору поворотної (зворотної) фінансової допомоги, який він не укладав та не підписував.

Наявність даної заяви не перешкоджає розгляду даної справи, виходячи з наступного.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судового розгляду, яке відбувається через наявність певних обставин, передбачених законом, що перешкоджають подальшому розгляду справи.

Підставами для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду справи, якщо розгляд справи залежить від рішення в іншій, більш ранній справі (конституційній, адміністративній, цивільній, господарській або кримінальній) (ст. 251 ЦПК України).

Виписане свідчить про відсутність об`єктивної неможливості розгляду даної справи, а посилання відповідача на наявність даної заяви у кримінальному провадженні надасть йому можливість захисту порушеного права у спосіб, передбачений законом.

ІІІ. ВИСНОВКИ ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окремих вимог до договору про надання поворотної фінансової допомоги на сьогодні немає, тому враховуючи його цивільно-правову природу, прийнято застосовувати норми цивільного законодавства. За своєю суттю поворотну фінансову допомогу вважають позикою, а правовою підставою для її надання є договір позики.

Договір позики передбачає, що одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046ЦК України).

У ПК України конкретизовано, що поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (п. 14.1.257 ПК України).

На це ж визначення посилається Верховний суд у своїх позиціях, до прикладу, у Постанові від 06 квітня 2021 року по справі № 826/12608/15.

Із визначень випливає, що ці договори все ж відрізняються за юридичною суттю. У розумінні цивільного законодавства, договір позики завжди передбачатиме нарахування процентів, якщо про інше не домовляться сторони, або не буде вказано у законі. Грамотне ж укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги не тягне за собою сплату процентів чи інших форм оплати за надані кошти та виникнення будь-яких податкових зобов`язань у разі, якщо допомога буде повернута вчасно.

Договір про надання поворотної фінансової допомоги укладається у письмовій формі, якщо сума, що надається, перевищує 170 грн, тобто не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Незалежно від розміру суми допомоги, письмова форма договору повинна бути дотримана завжди, якщо позикодавцем є юридична особа.

Крім того, для підтвердження укладення договору можуть бути надані розписки чи платіжні документи, які посвідчуватимуть передачу вказаної у договорі грошової суми.

Верховний Суд підтримав суддів попередніх інстанцій і вказав, що господарські операції між вказаними контрагентами та позивачем щодо надання поворотної фінансової допомоги фактично були здійснені, а помилки в оформленні первинних документів, в цьому випадку, не можуть бути підставою для невідображення операцій у обліку підприємства (Постанова ВС від 25 травня 2021 року по справі № 822/2434/16).

Необхідно акцентувати увагу на тому, що безпроцентна фінансова поворотна допомога надається на безоплатній основі, тобто плата із позичальника за користування такими коштами позикодавцем стягуватись не буде. Окрім цього, при цьому необхідно прописати умови щодо способу передачі поворотної фінансової допомоги: безготівковий чи готівковий та коли саме вона вважатиметься наданою. Враховуючи те, що договір позики є укладеним із моменту передачі грошей або речей, то і на договір поворотної фінансової допомоги поширюється аналогічне положення.

Кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги повинні бути перераховані у строки, визначені договором або законом.

Крім того, Верховний суд Постановою від 02 серпня 2021 року по справі № 820/7112/16 підтримав позицію апеляційної інстанції, що чинне законодавство України у сфері оподаткування не встановлює обмежень щодо способів та джерел повернення поворотної фінансової допомоги, а містить лише вказівку на обов`язковість такого повернення. Тобто, таке повернення може реалізовуватись і за рахунок укладення інших договорів про надання фінансової допомоги, що не заборонено законом та Статутом відповідного підприємства.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, про що зазначено в частині першій статті 1050 ЦК України.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18, Верховний Суд зробив висновки про те, що обов`язок із доказування потрібно розуміти як врегульовану в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). Тобто, необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Верховний Суд акцентував, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 89 ЦПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтями 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17 (провадження № 61-37213св18), від 24 червня 2021 року у справі № 686/19271/19 (провадження № 61-9459св20) зроблено висновки, що факт отримання та повернення грошових коштів доводять банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення (виплати) грошей до (з) каси товариства.

Отже, належними та допустимими доказами внесення/повернення особою коштів у готівковій формі можуть бути прибуткові та видаткові касові ордери, а у випадку внесення/повернення коштів у безготівковій формі таким доказом може бути відповідна банківська виписка.

У частині третій статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Також згідно з частиною третьою статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

З наведених підстав Верховний Суд дійшов переконання, що на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку систематизується інформація, що міститься в первинних документах. Відповідальність за будь-які розбіжності, що містяться у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку, несуть особи, які склали та підписали ці документи, власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством. Самі лише регістри синтетичного та аналітичного обліку не є належним та достатнім доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, якщо інформація, відображена в них, не підтверджена первинними документами. Тобто регістри синтетичного та аналітичного обліку є доказом повернення боргу за умови, що інформація, яка в них відображена, підтверджена первинними документами.

Наведені висновки узгоджуються з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі № 902/672/16, відповідно до яких допустимими доказами, що підтверджують вчинення господарської операції, передусім є первинний документ, який складений та оформлений належно і відповідно до вимог закону. Відсутність первинного документа спростовує існування господарської операції та факт виникнення у сторін прав та обов`язків за цією господарською операцією (сплатити кошти тощо). Недотримання вимоги закону про відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку (частина третя статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"), не має наслідком спростування відповідної господарської операції та не впливає на права та обов`язки сторін, що виникають в результаті здійснення цієї господарської операції, оскільки у цьому випадку наслідки полягають у настанні відповідальності за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та за недостовірність відображених у них даних, для осіб, які склали та підписали ці документи (частина восьма статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні").

Верховний Суд неодноразово формулював висновки щодо доказової бази на підтвердження факту сплати коштів, якими є належно оформлені первинні документи, а саме: прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення/повернення особою коштів у готівковій формі та банківська виписка у випадку внесення/повернення коштів у безготівковій формі.

Такі висновки, викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17 (провадження № 61-37213св18), від 24 червня 2021 року у справі №686/19271/19 (провадження № 61-9459св20) та від 02 червня 2020 року у справі № 902/672/16. Крім того, в останній постанові Верховний Суд зробив висновок про застосування частини третьої статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

ТОВ «НІКЮТАС» надані первинні облікові документи, які складались під час здійснення вказаної операції відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на підтвердження здійснення яких з повернення грошових коштів поворотної фінансової допомоги шляхом перечислення на рахунок відповідача, як це передбачено у пункті 2.3 договору про надання поворотної фінансової допомоги від 13.11.2019 року без номера, тому суд дійшов висновку про те, що відповідач не надав належних, достатніх та допустимих доказів на спростування отриманих коштів.за цим договором.

Частина 4 ст. 65 Сімейного Кодексу України зазначає, що особа набуває не тільки об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, але й обов`язки за договором, якщо договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Частина 2 ст. 73 Сімейного Кодексу України зазначає, що стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Звичайно, вказана норма не містить чіткого посилання на солідарну відповідальність подружжя, але все ж таки зазначає про спільні не тільки права, але й обов`язки.

За таких обставин однією з умовою приналежності майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є мета укладення договору інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя, що відповідно має наслідком набуття одночасно спільних обов`язків щодо цього договору.

Власне саме такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19), де зазначено наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Для врегулювання спорів, які виникають із майнових відносин подружжя, у тому числі колишнього, поряд із застосуванням норм ЦК України підлягають застосуванню норми СК України.

Разом із тим нормами ЦК України та СК України прямо не врегульовано питання поділу боргового зобов`язання між колишнім подружжям.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 1 ст. 21 СК України визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Словник української мови визначає слово «союз» як тісну єдність, тісний зв`язок між ким-, чим-небудь [Словник української мови: в 11 томах. Том 9, 1978. Стор. 478].

Отже, інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку, і характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї. Саме тому, на переконання Великої Палати Верховного Суду, законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.

Так, положення ст. 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено ст. 61 СК України, згідно із ч. 3, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї,та гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором,є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма ч.3 ст. 61 СК України кореспондує ч. 4 ст. 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (ч. 2 ст. 65 СК України).

За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Велика Палата Верховного Суду відповідно до постанови від 30.06.2020 року у справі 638/18231/15-ц вважає слушними доводи Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в ухвалі від 13 листопада 2019 року щодо змісту ст. 541 ЦК України, який свідчить про те, що солідарне зобов`язання виникає лише у випадках, встановлених договором або законом. Тобто солідарні зобов`язання виникають лише у випадках, передбачених договором чи актом чинного законодавства (див. наприклад постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (провадження № 14-81 цс 18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178 цс 18), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (провадження № 14-386 цс 18), від 23 січня 2019 року у справі № 712/21651/12) (провадження № 14-526 цс 18)).

Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що одним із завдань суду, а Верховного Суду зокрема, є тлумачення чинного законодавства, усунення недоліків законодавчої техніки та нормативних прогалин.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тлумачачи закон під час його застосування до конкретних правовідносин, суд повинен керуватися як завданням судочинства, так і загальними засадами цивільного законодавства, серед яких, зокрема, визначені справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Отже, за спільними зобов`язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном.

Таким чином, правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

Отже, усуваючи наведений законодавчий недолік, Велика Палата Верховного Суду погоджується з відповідним висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 27 квітня 2016 року у справі № 537/6639/13-ц (провадження № 6-486 цс16) та від 14 вересня 2016 року у справі № 334/5907/14-ц (провадження № 6-539 цс16), про солідарний характер відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо інше не передбачене такими правочинами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 повинна нести солідарну відповідальність разом із чоловіком - ОСОБА_1 за договором поворотної (зворотної) фінансової допомоги без номера від 13.11.2019 року.

При цьому, відповідачі не спростували і не довели жодним доказом, що даний договір був заключений не в інтересах сім`ї, оскільки всі їхні доводи базуються на тому, що такий договір не заключався, кошти не отримували, в момент заключення договору ОСОБА_1 не перебував в Україні.

Однак, ці заперечення спростовані судом, про що детально викладено вище.

Верховний Суд у справі № 531\152\19, роз`яснив, що при дослідженні боргових розписок чи договорів позики, необхідно виявляти справжню природу укладеного договору, незалежно від найменування документів.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей і може не співпадати із датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складенню розписки має передувати факт передачі грошей у борг.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів та підтверджує як факт укладення договору, так і факт отримання боржником грошових коштів.

Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою (справи №№ 127/3120/16-ц, 752/19567/14-ц).

Відповідно пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Якщо фінансова допомога надається між двома фізичними особами (наприклад, друг позичає гроші іншому другу), то письмова згода дружини позикодавця не потрібна. Це не є угодою, що стосується спільного майна подружжя, і не впливає на їхні особисті фінансові зобов`язання.

З аналізу актуальної практики Верховного Суду вбачається тенденція застосування принципу балансу інтересів сторін договірних правовідносин, шо одночасно постраждали від не виконання зобов`язань, що виникаютьіз договору . Застосування даного принципу дає змогу Суду врегулювати розбіжності щодо умов виконання договірних відносин та питань застосування штрафних санкцій, врахувавши інтереси усіх сторін договірних відносин.

Проте, важливо зазначити, що настання форс-мажорної обставини ( обставини непереборної сили ) для більшості договірних відносинне є підставою для підтвердження неможливості виконання умов договору. Для підтвердження об`єктивних причин невиконання або несвоєчасного виконання умов договору, сторона договірних правовідносин має забезпечити докази впливу зазначеної обставини непереборної сили на неможливість виконання умов договору.

Між тим, невиконання умов договору з боку відповідача пов`язані з невизнанням Договору, а не можливості його виконання.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-1Х Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано позику, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

Представником відповідача не заявлено про застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку позовної давності.

За такого, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково, а саме: стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за Договором поворотної (зворотної) фінансової допомоги без номера від 13.11.2019 року в сумі - 213120,75 грн, штрафу у сумі 106560, 38 грн, пені у розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання зобов`язання за кожен день прострочення такого виконання - 1035766,85 грн.

В частині стягнення індексу інфляції та 3% від простроченої суми, відповідно у розмірі 13532,65грн, та 8507, 36 грн - слід відмовити.

Приймаючи таке рішення суд виходить із вищевикладеного, завдань цивільного судочинства, принципу розумності, справедливості, пропорційності та верховенства права.

Заперечення відповідачей не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Пунктом 7.4 Договору передбачено збільшення строків позовної давності, відповідно до вимог ч.1 ст. 259 ЦК України до 10 років для всіх грошових зобов`язань, в тому числі щодо повернення суми допомоги, сплати штрафу та пені за прострочення виконання зобов`язань.

На виконання умов вказаного Договору (п.п.2.3,2.4), ТОВ «НІКЮТАС» перерахував ОСОБА_1 на його особистий рахунок в АТ «ОТП БАНК» грошові кошти на суму 225000 грн, та 10500 грн, що підтверджується банківською випискою та платіжними інструкціями № 5002 від 13.11.2019 року та № 5030 від 19.11.2019 року.

Таким чином, позивач діяв в межах умов Договору, а Банком виконані положення п.п.1.3, 2.1,2.2 Інструкції про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Національного банку України від 12.11.2003 року за № 492 (в редакції, яка діяла на час виникнення даних правовідносин).

14.11.2019 року ОСОБА_1 повернуто ТОВ «НІКЮТАС» грошові кошти в сумі 22379,25 грн, що підтверджується випискою із особового рахунку, платіжною інструкцією №1 від 14.11.2019 року.

За такого, з боку відповідача має місце невиконане зобов`язання в сумі 213120,75 грн (235500-22379,25).

За висновком експерта № 24-5238 від 06.02.2025 року, проведеного Одеським Науково-дослідним Інститутом судових експертиз (судовий експерт Ольга Полякова ), підпис від імені ОСОБА_1 в Договорі поворотної (зворотної) фінансової допомоги без номеру від 13.11.2019 року, розміщений на третьому аркуші в розділі « Коломійчук Віталій Радійович»,… ліворуч від друкованого запису : « ОСОБА_1 », виконаний самим ОСОБА_1 .

Допитана у судовому засіданні, в режимі ВКЗ, експерт ОСОБА_8 висновок №24-5238 від 06.02.2025 року підтримала, вказала, що судово-почеркознавча експертиза проведена відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та Закону України «Про судову експертизу». При цьому, експерт зазначила, що заперечення сторони відповідача 1 є безпідставними, а питання представника є некоректними.

Перебування відповідача у вказаний період за кордоном, не заслуговує на увагу як на підставу вважати Договір не заключеним, оскільки договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей і може не співпадати із датою складання договору, який посвідчує цей факт.

Така позиція суду узгоджується із Постановою Верховного Суду від 02.06.2021 року у справі № 531\152\19.

Як зазначено судом вище, факт отримання грошових коштів підтверджується випискою із особового рахунку ОСОБА_1 , платіжними інструкціями, які є належними та допустимим доказами в розумінні положень ст.ст. 76-84 ЦПК України.

Не заслуговують уваги і посилання відповідача на те, що в Договорі вказано його заключення як с. Калинівка, оскільки це є місцезнаходженням ТОВ «НІКЮТАС», і ніяким чином не впливає на факт заключення договору позики.

Позов пред`явлений 03.05.2024 року, та лише 01.10.2024 року, не погоджуючись із вимогами позову, ОСОБА_1 01.10.2024 року звернувся до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області із заявою, щодо підроблення невідомою особою договору поворотної (зворотної) фінансової допомоги, який він не укладав та не підписував.

Наявність даної заяви не перешкоджає розгляду даної справи, виходячи з наступного.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судового розгляду,яке відбувається через наявність певних обставин, передбачених законом, що перешкоджають подальшому розгляду справи.

Підставами для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду справи, якщо розгляд справи залежить від рішення в іншій, більш ранній справі ( конституційній, адміністративній, цивільній, господарській або кримінальній) (ст. 251 ЦПК України).

Виписане свідчить про відсутність об`єктивної неможливості розгляду даної справи, а посилання відповідача на наявність даної заяви у кримінальному провадженні надасть йому можливість захисту порушеного права у спосіб, передбачений законом.

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, з урахуванням балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи позови у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову саме в такий спосіб.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві, суд, в тому числі, керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).

IV. СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно платіжних інструкцій №0.0.3622094160.1 від 02.05.2024 року та №0.0.3622083924.1 від 02.05.2024 р., ТОВ «НікЮтас» сплачено судовий збір за подання позову 20659,62 грн та за забезпечення позову 6056,00 грн.

За такого, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 20331,72 грн за подання позову та 1514,00 грн за забезпечення позову, що відповідачє ставка судового збору у 2025 році. Всього 21845,72 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12,13,81,141,259,263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«НІКЮТАС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором поворотної (зворотної) фінансової допомоги без номера від 13.11.2019 задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , кошти за Договором поворотної (зворотної) фінансової допомоги без номера від 13.11.2019 в розмірі 213120,75 грн, штрафу у сумі 106560, 38 грн, пені у розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання зобов`язання за кожен день прострочення такого виконання - 1035766,85 грн, а всього 1355447,98 грн (один мільйон триста п`ятдесят п`ять тисяч чотириста сорок сім гривень 98 копійок).

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 судові витрати у сумі по 10922,86грн (десятьтисяч дев`ятсотдвадцять двігривні 86копійок) з кожного.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення суду складено 30 червня 2025 року.

Суддя Черенкова Н.П.