Рішення від 03.07.2025 по справі 353/135/25

Справа № 353/135/25

Провадження № 2/353/181/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

14.02.2025 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай), розміром 29,50 ум.кад.га, згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ІФ-795, реєстраційний номер 795 від 29.01.1996 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , в долі свого батька ОСОБА_3 (спадкова трансмісія).

17.02.2025 року ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

27.02.2025 року, на виконання вимог вищевказаної ухвали, позивачка подала до суду заяву проусунення недоліків,а самедолучила зміненийпозов тадодані донього документи.Зокрема позивачкапросила визнатиза неюправо власностіна земельнучастку (пай),розміром 29,50ум.кад.газгідно Сертифікатана правона земельнучастку (пай)серії ІФ№ 0076291,зареєстрованого вКнизі реєстраціїсертифікатів направо наземельну частку(пай)23.06.2017року за№ 436,який буввиданий взамінСертифіката серіїІФ-795,реєстраційний номер795від 29.01.1996року,в порядкуспадкування зазаконом післясмерті ОСОБА_2 ,в долісвого батька ОСОБА_3 (спадковатрансмісія). Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у зв`язку з тим, що Сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий після смерті спадкодавця, в нотаріальному порядку їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що позбавляє її можливості оформити спадщину на спадкове майно. Окрім цього, позивачка просила суд витребувати у Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області копію спадкової справи № 250/2001 та у Коломийської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області копію спадкової справи № 740/2000.

27.02.2025 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ними відзиву на позовну заяву та роз`яснено право пред`явити зустрічний позов. Також вказаною ухвалою зобов`язано Тлумацьку державну нотаріальну контору Івано-Франківської області та Коломийську державну нотаріальну контору Івано-Франківської області надати суду належним чином посвідчені копії спадкових справ № 250/2001 та № 740/2000, у разі їх відкриття, та витяги про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкових справ, зокрема щодо майна: ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання якої було с. Олещино Івано-Франківського району Івано-Франківської області, та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце проживання якого було с. Богородичин Коломийського району Івано-Франківської області.

25.03.2025 року з Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області надійшла копія спадкової справи № 250/2001, заведена після смерті ОСОБА_2

25.03.2025 року з Коломийської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області надійшла копія спадкової справи № 740/2000, заведена після смерті ОСОБА_3

19.05.2025 року ухвала Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Стасюк Р.Ф. не з`явились, однак представник позивачки подав до суду письмову заяву, в якій просив позов задовольнити та розгляд справи провести без їх участі.

Представник відповідача Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає та просив розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно з копією Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 0076291, виданого 07.06.2017 року на підставі рішення Тлумацької районної державної адміністрації від 08.06.1999 року № 296, зареєстрованого 23.06.2017 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 436, належало право на земельну частку (пай) розміром 29,50 ум.кад.га у землі, яка перебуває в колективній власності КСС «Єдність», що в с. Жуків Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області (а.с. 29-29 зворот).

Відповідно до копії свідоцтва про народження позивачки її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 15). Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 01.02.2024 року 28.05.1983 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_6 » (а.с. 16-16 зворот). 09.02.1993 року шлюб між ними було розірвано та позивачці було залишено шлюбне прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 144).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 (батько позивачки), ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (бабуся позивачки) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13).

Згідно ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 , для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважались: факт вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном та подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до копії довідки Жуківського старостинського округу Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 68/09-19 від 09.07.2024 року ОСОБА_2 була постійною жителькою та зареєстрованою в с. Олещино Івано-Франківського району Івано-Франківської області (а.с. 147 зворот). Відповідно до копії довідки Коршівської сільської ради Жукотинського старостинського округу від 11.07.2024 року ОСОБА_2 на момент смерті проживала без реєстрації по АДРЕСА_1 (а.с. 19, 148).

ОСОБА_3 (батько позивачки) не встиг прийняти спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 17).

Згідно ч. 1 ст. 551 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на момент смерті спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

ОСОБА_1 (позивачка) прийняла спадщину в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , успадкувавши належний йому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також земельну частку (пай), які не є предметом даного позову, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом (а.с. 92, 138) та копією спадкової справи № 740/2000, заведеної Коломийською державною нотаріальною конторою Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (а.с. 137-139).

Також ОСОБА_1 (позивачка) вступила в управління спадковим майном після смерті бабусі ОСОБА_2 , проводила її похорон, сплачувала страхові платежі, проводила ремонт будинку, що підтверджуєтьься копією довідки Жуківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області від 27.04.2001 року (а.с. 143), а також отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, успадкувавши житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які не є предметом даного позову (а.с. 145 зворот).

Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 250/2001 від 11.05.2001 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_2 (бабуся позивачки) (а.с. 141-152), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивачка) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , інших спадкоємців в порядку спадкування за законом та за заповітом, які б бажали прийняти спадщину, та які б мали обов`язкову частку у спадщині, немає.

Отже позивачка ОСОБА_1 (позивачка/онука спадкодавця) прийняла спадщину за правом представлення в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , успадкуваши спірну земельну частку (пай), оскільки вона є донькою померлого спадкоємця першої черги ( ОСОБА_3 ) за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти, а отже ОСОБА_1 (позивачка) має право на ту частку спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка б належала за законом її батькові ОСОБА_3 .

Однак позивачці в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 (бабуся позивачки) на спірну земельну частку (пай), у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на вказане нерухоме майно був виданий та зареєстрований після смерті спадкодавця, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданою державним нотаріусом Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області за № 471/02-31 від 09.08.2024 року (а.с. 26-28).

Зазначені обставини перешкоджають позивачці належним чином оформити спадщину на спадкове майно - земельну частку (пай), в порядку спадкування за законом за правом представлення.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України та ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.

Відповідно до положеньст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно з п. 2Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям»право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Судом встановлено, що відповідно до копії Державного акту на право колективної власності на землю серії ІФ № 001406 від 29.12.1999 року рішенням Тлумацької районної Ради народних депутатів Тлумацького району Івано-Франківської області від 09.12.1999 року передано КСС «Єдність», с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області, у колективну власність 1406,6 га землі в межах згідно з планом, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 22-24). До вказаного Державного акту долучено Додаток № 1 - список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства (а.с. 25). Відповідно до відповіді ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 08.01.2025 року вищевказаний список, який наявний в архіві відділу, викладений не в повному обсязі. В свою чергу відділ повідомив, що ОСОБА_2 (бабуся позивачки) перебуває у вказаному списку під номером 574 як пенсіонер, який має право на середню земельну частку, розмір якої становить 29,5 ум.кад.га. При цьому Книга реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) у архіві відділу відсутня, а тому надати інформацію про видачу ОСОБА_2 (бабуся позивачки) сертифікату на земельну частку (пай) не представилось можливим. Відомості про реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 (бабуся позивачки) відсутні (а.с. 21-21 зворот).

Однак, як вбачається з копії Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 0076291, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 23.06.2017 року за № 436, оформленого на ім`я ОСОБА_2 (бабуся позивачки), він був виданий взамін Сертифіката серії ІФ-795, реєстраційний номер 795 від 29.01.1996 року, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 (бабуся позивачки) (а.с. 29).

Згідно з пунктом 5Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям»видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею другою вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією.

Відповідно до пунктів 16, 17Перехідних положень Земельного кодексу Українигромадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Суд враховує, що відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17розділ X «Перехідні положення» ЗК України).

Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до частини другоїстатті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Отже ОСОБА_1 (позивачка), будучи належним спадкоємцем за законом за правом представлення (спадкова трансмісія) після смерті бабусі ОСОБА_2 , має право на оформлення спадщини з переоформленням права власності на спадкову земельну частку (пай) на своє ім`я.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених судом обставин, враховуючи те, що відповідачі в судове засідання не з`явились, відзиву на позовну заяву та просили розгляд справи провести без їх участі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі ст.ст. 548, 549, 551, 553 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 81, 126, 131 ЗК України, керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 141, 142, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельну частку (пай) розміром 29,50 умовних кадастрових гектара, яка перебуває у колективній власності КСС «Єдність», що в с. Жуків Івано-Франківського району Івано-Франківської області, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 0076291, виданого 07.06.2017 року на підставі рішення Тлумацької районної державної адміністрації від 08.06.1999 року № 296, зареєстрованого 23.06.2017 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 436, виданого на ім`я ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА