Постанова від 02.07.2025 по справі 904/2476/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2476/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: Моряков К.І.

від відповідача: Явтушенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс"

на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 р. (суддя Панна С.П., м. Дніпро, повний текст додаткового рішення складено 22.11.2024р.)

та

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024р.

(суддя Панна С.П., м. Дніпро, повний текст рішення складено 15.11.2024р.)

та

на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 р. (суддя Панна С.П., м. Дніпро, повний текст додаткового рішення складено 22.11.2024р.) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс", м.Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт", м.Дніпро

про стягнення заборгованості, у розмірі 388 063,56грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог Позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт", в якій просить суд стягнути заборгованість за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 03.08.2023 року № Х030823-117 у розмірі 176 843,80 грн., а також пеню у розмірі 202 873,63 грн.

23.07.2024р. до суду від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в яких просив суд стягнути з Відповідача заборгованість за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 03.08.2023 року № Х030823-117 у розмірі 176 843,80 грн., пеню у розмірі 211 219,76 грн., судовий збір в розмірі 5 820,95 грн., а також інші судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Позов обґрунтований неналежним виконанням Відповідачем вказаного вище договору у частині повної та своєчасної оплати наданих за цим договором послуг.

11.11.2024р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" надійшла заява, в якій Товариство просило ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 310 191,75грн., які понесені Позивачем у зв`язку із розглядом справи № 904/2476/24.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень у справі.

Рішенням від 05.11.2024р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" заборгованість за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 03.08.2023 року № Х030823-117 у розмірі 176 843,80 грн, а також пеню у розмірі 211 219,76 грн, загалом 388 063,56 грн., та судовий збір у розмірі 5 820,95 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" 60 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Позивача (ТОВ"Хіллдом Логістікс").

Не погодившись з додатковим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 р. у справі №904/2476/24 змінити в частині стягнутого розміру витрат на професійну правничу допомогу, збільшивши його до 310 191,75 грн. Викласти абзац 1 резолютивної частини вказаного додаткового рішення у наступній редакції: " Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" 310 191,75 грн. витрат на професійну правничу допомогу."

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" послалось на те, що суд першої інстанції вирішив питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягали розподілу, з власної ініціативи. Відповідач не довів неспівмірність таких витрат.

За доводами Позивача, подані Відповідачем заперечення не є клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а є заявою, яка містить в собі вимогу про відмову Позивачу у відшкодуванні на його користь витрат на професійну правничу допомогу, що не передбачено нормами ГПК України. Відтак, фактично питання щодо зменшення суми судових витрат не було поставлене на розгляд, а тому суд першої інстанції, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не мав права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу , з власної ініціативи .

Позивач стверджує, що суд першої інстанції не обґрунтував чому стягненню підлягає саме 60 000,00 грн, а не інша сума, не навів мотивів, розрахунку з яких він дійшов такого висновку, не надав оцінки всім аргументам сторін, зокрема, Позивача, який як у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення від 11.11.2024, так і у запереченнях від 20.11.2024 детально обґрунтував свої вимоги та заперечення проти доводів Відповідача. Також суд не врахував висновки Верховного Суду з відповідних питань.

Позивач зазначає, що необхідність звернення Позивача до Суду першої інстанції була викликана саме поведінкою та ігноруванням Відповідачем законних вимог Позивача, який допустив виникнення заборгованості та непогашення її, порушуючи взяті на себе зобов`язання за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів. Отже, спір був неминучим, оскільки досудові спроби Позивача врегулювати спір не призвели до його врегулювання. Водночас, понесені витрати на професійну правничу допомогу є фактичними та сплаченими Позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.11.2024 року № 4302, яка наявна в матеріалах справи.

На думку Скаржника, додаткове рішення у частині розміру витрат на професійну правничу допомогу, визначеним ГПК України вимогам законності та обґрунтованості не відповідає у зв`язку з допущеним грубим порушенням норм процесуального права, неповнотою з`ясування обставин, на які посилались сторони, ненаданням оцінки всім аргументам учасників справи, неврахуванням висновків Верховного Суду, що призвело до помилкового рішення про стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу лише у певній частині, а не у повному обсязі.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу Позивача не надав.

Згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.12.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 16.12.2024р., для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, тощо, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024р. визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів: Чус О.В., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс". Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.04.2025р. о 16:30 год..

Розпорядженням керівника апарату суду від 29.04.2025р., у зв`язку з вирішенням питання щодо відкриття провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс", для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/2476/24, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою від 30.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 р., для сумісного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024р. та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 р. у справі № 904/2476/24 прийнято до свого провадження вказаною вище колегією суддів.

7. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Відповідача (ТОВ "Торгпромконтракт").

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024р. та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 р. у справі №904/2476/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

8. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" послалося на те, що листом від 09.02.2024 Позивач погодився із тим, що до оплати з боку Відповідача за послуги з організації перевезень вантажів згідно договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № Х030823-117 від 03.08.2023 підлягала сума, вказана Відповідачем у відповіді на претензію як така, що була первісно погоджена сторонами договору, а саме - 1 150 681,00 грн. за організацію перевезення 10 контейнерів (рахунок від 25.08.2023 року №3131 на суму 1 150 681,00 грн.) та 215 729,60 грн. за організацію перевезення ще двох контейнерів (рахунок від 02.10.2023 року №3937 на суму 84 777,30 грн., рахунок від 02.10.2023 року №3941 на суму 84 777,30 грн., рахунок від 17.11.2023 року №4448 на суму 23087,50 грн., рахунок від 17.11.2023 року №4449 на суму 23 087,50 грн.).

За твердженнями Відповідача, судом першої інстанції були проігноровані письмові докази (претензійне листування учасників спору), якими незважаючи на відсутність у договорі фіксованої вартості послуг Позивача, було погоджено вартість таких послуг саме у розмірі 1 366 410,60 грн. У противному випадку у Позивача була б відсутня необхідність коригувати свої рахунки саме на вказану суму та виставляти їх Відповідачу у оновленому вигляді листом від 09.02.2024.

Відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності сплати усіх без винятку виставлених Позивачем рахунків (тобто і тих, що виставлені були до претензійного листування, і тих, що були оновлені та виставлені пізніше, з урахуванням погодженої вартості послуг), виключно з підстави абстрактного формулювання п.3.1 а п.3.2 Договору.

Відповідач вказує, що суму 215 729,60 грн. за рахунками від 02.10.2023 року №№3937 , 3941, від 17.11.2023 року №№4448, 4449 Відповідач визнає і саме цю суму Позивач виставив йому для оплати. Згідно з матеріалами справи, Відповідач за надання послуг Позивача по двом контейнерам HASU1455910 та MRKU6755780 сплатив, у тому числі, обумовлену суму 215 729,60 грн. з урахуванням усіх понесених витрат Позивача.

На думку Апелянта, виставлені після претензійного врегулювання спору додаткові рахунки №№1490, 1493 на суму 94 607,56 грн. як на суму залишкових витрат за надання послуг по двох контейнерах HASU1455910 та MRKU6755780 фактично зводяться до наміру Позивача стягнути з Відповідача кошти у сумі, визначеній до коригування рахунків за ці ж послуги (тобто до рахунків згідно листа від 09.02.2024 року), і така позиція Позивача свідчить про спробу безпідставного збагачення за рахунок Відповідача.

Також Відповідач зазначає, що Позивач не надав суду доказів та підтвердження того, що сторонами було узгоджено як нормативний строк, протягом якого Відповідач міг користуватись контейнерами, так і строк, протягом якого він зобов`язався їх повернути. При цьому з урахуванням доставки вантажу у 10 контейнерах у м.Дніпро 18.09.2023 та 19.09.2023 згідно наявних у справі товарно-транспортних накладних, обчислення простою з 17.09.2023 , тобто до отримання товару Відповідачем, свідчить про те, що нарахування санкцій відбулося не з вини Відповідача у зв`язку з простоєм таких контейнерів.

За доводами скарги, з матеріалів справи вбачаються суперечності у кількості днів простою контейнерів HASU1455910 і MRKU6755780 та відповідно вартості такого простою. З огляду на викладене, з урахуванням належних доказів підтвердження демереджу, а також того, що сторони договору погоджували обсяг додаткових витрат, які виникли при виконанні Позивачем своїх обов`язків в межах договору, у даному випадку витрат, пов`язаних із демереджем контейнерів, додаткові витрати у цій частині позовних вимог стягнуто необґрунтовано.

Отже, у даному випадку Позивач діє недобросовісно, адже погодившись виставити рахунки за свої послуги саме на первісно обумовлену в усному порядку суму, підтвердивши таку усну домовленість листом від 09.02.2024 року, ініціював стягнення з Відповідача додаткових сум, не погоджених з останнім.

Також у скарзі йдеться про те, що товариство не погоджується з нарахуванням та стягненням пені, оскільки сплата рахунків частинами за наслідком претензійного листування сторін Позивачем не заперечувалася. При цьому Позивачем невірно розраховано розмір пені, що підлягає стягненню з Відповідача, однак суд першої інстанції наведеного не врахував.

Крім того, за змістом рішення, надані Відповідачем 05.11.2024 рахунки №3852 від 11 жовтня 2023р. на суму 88 655,42грн. та №3853 від 11 жовтня на суму 206 862,64 грн., а також платіжна інструкція 5661 від 12.10.2023р. для підтвердження оплати не приймаються судом до уваги, оскільки вони не стосуються господарських операцій, що є предметом у даній справі. У дійсності ж вказані документи є доказами сплати Позивачу коштів саме за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №Х030823-117 від 03.08.2023 року, що видно і з Акту звірки розрахунків, наданого Відповідачем Позивачу для підписання після повної оплати послуг.

Щодо додаткового рішення, то Відповідач зазначає, що будь-яких відомостей про врахування чи неврахування судом першої інстанції заперечень Відповідача додаткове рішення не містить.

Скаржник вважає, що як розмір заявлених витрат на правову допомогу в сумі 310 191,75 грн., так і розмір стягнутих витрат (60 000 грн.), тоді як сума основного боргу, заявленого до стягнення на користь Позивача складає 176 843,80 грн., не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, і такі витрати не мають характеру необхідних і не співмірні з виконаною роботою.

Крім того, з урахуванням відсутності підстав для задоволення позову, відсутні підстави і для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У додаткових поясненнях, що надійшли на адресу суду 06.02.2025, Відповідач, у контексті доводів відзиву на апеляційну скаргу наголошує, що ТОВ "Торгпромконтракт" не заперечує факту надання йому з боку Позивача послуг з перевезення 12 контейнерів, що було передбачено умовами договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № Х030823-117 від 03.08.2023 року, однак не погоджується із зміненою Позивачем на власний розсуд вартістю таких послуг, про що детально викладено у апеляційній скарзі.

Відповідач зауважує, що він сплатив Позивачу суму у розмірі 1 366 410,60 грн. як таку, що відповідала домовленості сторін за Договором №Х030823-117 від 03.08.2023 щодо вартості послуг Позивача. Натомість Позивач не пояснив мінливість своєї позиції щодо вартості своїх же послуг та наявності у матеріалах справи рахунків за одні і ті ж послуги на різні суми. Така поведінка Позивача не може сприйматися як добросовісна.

За твердженнями Відповідача, виставленим пізніше (направленого згідно листа від 09.02.2024 року) оновленим рахунком від 25.08.2023 року №3131 на суму 1 150 681,00 грн. Позивач погодися саме із вказаною вартістю його послуг по організації перевезення 10 контейнерів вантажу згідно коносаментів FCIU4294290, MSCU6838070, MEDU5188980, TRHU1826470, FCIU5927583, TEMU5644022, MSDU1621208, TEMU5846661, FCIU6473572, AMFU3229756 (цю ж суму визнавав і Відповідач у відповіді на претензію).

При цьому демередж по 10 контейнерах, за що, за твердженнями Відповідача, первісно було виставлено долучений до претензії рахунок №3532 від 22.09.2023 на суму 32 192,06 грн., окремим рахунком згідно листа від 09.02.2024 року вже не виставлявся, а з позиції Відповідача був охоплений оновленим рахунком №3131 на збільшену суму вартості послуг по 10 контейнерам - 1 150 681,00 грн.

9. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач у відзиві зазначає, що під час здійснення звірки розрахунків, Позивачем було виявлено, що згідно даних бухгалтерського обліку, поточна заборгованість Відповідача перед Позивачем з відшкодування додаткових витрат, що виникли та були понесені ним в інтересах Відповідача при виконанні Договору складає загалом 176 843,80 грн. Водночас, за несвоєчасну оплату рахунків Позивачем, відповідно до умов Договору, було нараховано Відповідачу пеню у розмірі 200 267,24 грн.

При цьому у відзиві зазначається, що Відповідач був проінформований про витрати, пов`язані з перевезенням його вантажів та узгоджував їх, що підтверджується листуванням за допомогою застосунку Viber між представниками Позивача та Відповідача, а також протоколом опитування менеджера Позивача ОСОБА_1 від 21.05.2024 року. З огляду на відсутність претензій до Позивача, Відповідач був зобов`язаний оплатити рахунки Позивача у повному обсязі протягом 30 календарних днів з часу їх пред`явлення, як передбачено п. 3.3 Договору та ст. ст. 10, 12 Закону про ТЕО.

За доводами Позивача, твердження Відповідача про те, що згідно погодженої сторонами вартості послуг вона складає 1 366 410,00 грн, а саме: 1 150 681,00 грн за перевезення 10 контейнерів та 215 729,60 грн за перевезення 2 контейнерів вантажу не підтверджується жодними доказами, а тому є припущенням Відповідача.

Відповідач ігнорував рахунки Позивача. Тільки після отримання претензії, комунікацію з Відповідачем було поновлено й відбувалась вона в офіційній площині шляхом обміну листами.

Позивач зауважує, що вартість послуг Позивача в цілому склала 1 543 254,4 грн з яких 1366410,60 грн витрат, понесених Позивачем в інтересах Відповідача в цілях виконання доручених перевезень (з яких лише 19 208,84 грн експедиторська винагорода), та 176 843,80 грн додаткових витрат зі сплати демереджу за понаднормове використання контейнерів та автоперевезення вантажу у контейнерах HASU1455910 та MRKU6755780 за маршрутом м. Вишневе, вул. Київська, 8 м. Новомосковськ, вул. Північна, 1а м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 124, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На переконання Позивача, ним обґрунтовано, після проведеної звірки розрахунків, було направлено Відповідачу рахунки від 22.09.2023 р. № 3532 на суму 32 192,06 грн з ПДВ, від 20.12.2023 р. № 5023 на суму 5 499,55 грн з ПДВ, від 20.12.2023 р. № 5024 на суму 44 544,63 грн з ПДВ, а також від 08.04.2024 р. № № 1490, 1493 на загальну суму залишку додаткових витрат у розмірі 94 607,56 грн, загалом рахунки на суму заборгованості 176 843,80 грн.

Позивач звертає увагу, що Відповідачем за час розгляду справи у суді першої інстанції не було подано на розгляд суду жодного доказу. Матеріали справи містять виключно докази, надані Позивачем.

Стосовно доводів скарги щодо додаткового рішення, Позивач вказує, що відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього, витрати Позивача на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом судом першої інстанції справи № 904/2476/24 складали 310 191,75 грн з розрахунку 7 500 доларів США * 41,3589 грн (курс НБУ на 08.11.2024 р.). Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені судом першої інстанції у повному обсязі, Позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

10. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/2476/24.

13.12.2024р. матеріали справи № 904/2476/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024р. та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 р. у справі №904/2476/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме для надання суду доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс".

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт", об`єднано її до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс". Розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 30.04.2025р. о 16:30 год..

У судовому засіданні 30.04.2025 оголошено перерву до 02.07.2025.

У судовому засіданні 02.07.2025 представники сторін надали пояснення по справі.

02.07.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

11. Встановлені судом обставини справи.

03.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС (Виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГПРОМКОНТРАКТ (Замовником) було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № Х030823-117, відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов`язався за відповідну плату та за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги необхідні для організації таких перевезень вантажу.

Згідно з розділом 2.1 договору на Замовника покладено, зокрема, наступні обов`язки:

2.2.7. Вчасно оплачувати послуги та штрафні санкції за понаднормовий простій контейнерів в порту і кінцевому місті призначення (демередж, детеншн, зберігання) за тарифами судноплавної лінії і порту призначення та додаткові заходи контролю (зважування, рентген, огляд) за тарифами відповідного терміналу, на підставі рахунків Виконавця;

2.2.9. у строки та на умовах, встановлених морським перевізником або зазначених у відповідному коносаменті, здійснити повернення порожніх контейнерів, звільнених від імпортних/транзитних вантажів.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість послуг зазначається в рахунку Позивача.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що ціна Договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати Позивачу та витрат, понесених ним в інтересах Відповідача в цілях виконання цього Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору, оплата робіт та послуг здійснюється Відповідачем протягом 30 календарних днів з часу пред`явлення рахунку.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що Позивач оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб з коштів за рахунок і за дорученням Відповідача.

Пунктом 4.9 Договору визначено, що замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату виконавцю вартості комплексу транспортно-експедиторських послуг у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

За умовами п. 6.1 Договору зауваження, вимоги, претензії, що можуть виникнути з перевезення або у зв`язку з ним, повинні бути пред`явлені не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати завершення перевезення.

У пункті 6.4 Договору сторони визначили, що при виникненні спорів, документи рахунки, накладні, коносаменти, CMR і т.д., видані третіми особами, які залучалися до виконання робіт/послуг, передбачених цим договором, або органами державної влади будуть належним доказом підтвердження витрат виконавця.

У рамках дії вказаного Договору Відповідачем було доручено Позивачу організувати наступні перевезення:

1) Перевезення вантажу у 10 контейнерах за коносаментом № MEDUQC500681 від 27.06.2023 року, а саме: AMFU3229756, FCIU6473572, FCIU4294290, TEMU5846661, MSDU1621208, TEMU5644022, FCIU5927583, TRHU1826470, MEDU5188980, MSCU6838070 за маршрутом Гдиня (Польща) Дніпро (Україна) (Копія коносаменту додається, оригінал знаходиться у Mediterranean Shipping Company S.A.);

2) Перевезення вантажу у контейнері HASU1455910 за коносаментом № 229032266 за маршрутом за маршрутом Гданськ (Польща) Дніпро (Україна) (Копія коносаменту додається, оригінал знаходиться у Maersk A/S);

3) Перевезення вантажу у контейнері MRKU6755780 за коносаментом № 229241646 за маршрутом за маршрутом Гданськ (Польща) Дніпро (Україна) (Копія коносаменту додається, оригінал знаходиться у Maersk A/S).

Всі вищевказані перевезення були доставлені до місця призначення, а саме: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 124 та отримані Відповідачем, що підтверджується залізничними накладними (СМГС), а також товаро-транспортними накладними на яких містяться підпис та печатка Відповідача.

Після виконання вказаних перевезень, Позивачем відповідно до умов Договору виставлено Відповідачу рахунки та акти на загальну суму 1 529 348,36 грн.

За наявними матеріалами справи Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 03.01.2024 року № 0301-04.

Відповідач, у своїй відповіді на претензію № 1701/1 від 17.01.2024 зазначив, що вартість послуг буде оплачена невідкладно за умови виставлення рахунків на оплату та складення актів виконаних робіт на суму 1 366 410,00 грн (1 150 681,00 грн за перевезення 10 контейнерів та 215 729,60 грн за перевезення 2 контейнерів).

Листом № 0902-07 від 09.02.2024 Позивачем для невідкладної оплати суми послуг у розмірі 1 366 410,60 грн було надіслано Відповідачу наступні рахунки:

від 25.08.2023 р. № 3131 на суму 1 118 488,94 грн з ПДВ;

від 02.10.2023 р. № 3937 на суму 37 473,52 грн з ПДВ;

від 02.10.2023 р. № 3941 на суму 37 473,52 грн з ПДВ;

від 17.11.2023 р. № 4448 на суму 23087,50 грн з ПДВ;

від 17.11.2023 р. № 4449 на суму 23087,50 грн з ПДВ.

Вказані рахунки були сплачені Відповідачем, що підтверджується платіжними інструкціями від 13.02.2024р. №50 та від 18.03.2024р. №74 та не заперечується Позивачем.

20.03.2024 на адресу Позивача надійшов лист Відповідача № 2003/1 у якому останнім зазначалось про врегулювання всіх питань виконання взаємних зобов`язань за Договором та запропоновано підписати акт звірки.

Здійснивши звірку розрахунків Позивачем було виявлено, що згідно даних бухгалтерського обліку, поточна заборгованість Відповідача перед Позивачем з відшкодування додаткових витрат, що виникли та були понесені ним в інтересах Відповідача при виконанні Договору складає загалом 176 843,80 грн., а саме:

за рахунком №3532 від 22.09.2023 на суму 32 192,06грн;

за рахунком №5023 від 20.12.2023 на суму 5499,55грн;

за рахунком №5024 від 20.12.2023 на суму 44544,63грн;

за рахунками №№1490 та 1493 на загальну суму 94607,56грн ( по 47303,78грн за кожний контейнер).

Крім того, за несвоєчасну оплату рахунків Позивачем, відповідно до умов Договору, було нараховано Відповідачу пеню у розмірі 202 873,63грн., яка у подальшому була збільшена до 211 219,76грн, про що Позивач зазначив у своїй заяві про збільшення розміру позовних вимог.

Неоплата вказаних вище сум боргу та пені стали підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі, за результатами розгляду якого прийнято оскаржуване рішення.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що п. 3.1 сторони погодили, що вартість послуг зазначається в рахунку Позивача.

За рахунками № № 4448, 4449 від 17.11.2023 р. Відповідачем було компенсовано лише 46 175 грн додаткових витрат, пов`язаних з автоперевезенням вантажу у контейнерах HASU1455910 та MRKU6755780 з понесених Позивачем 140 782,56 грн.

Щодо відмови Відповідача у визнанні рахунків № 5023 та № 5024 від 20.12.2023 р., з наявних у суді матеріалів вбачається, що протягом встановленого Договором строку жодних зауважень чи претензій стосовно наданих послуг не надходило.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач своєчасно не розрахувався за надані Позивачем послуги, що дає підстави відповідно до п. 4.9. Договору для нарахування пені, згідно наданих рахунків у сумі 211 219,76 грн..

Приймаючи додаткове рішення суд виходив з того, що заявлена Позивачем сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною та необгрунтованою, у зв`язку з чим частково задовольнив заяву Позивача у розмірі 60000,00грн таких витрат.

12. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги Позивача на додаткове рішення слід відмовити, а апеляційну скаргу Відповідача на рішення та додаткове рішення задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відносини у галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 ст.929 ЦК України та ч.1 ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Абзацом 2 ч.1 та ч.3 ст.929 ЦК України передбачено, що договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актам.

За приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо досліджуваної справи, то місцевим господарським судом було правильно встановлено, що відповідно до платіжної інструкції №50 від 12.02.2024, Відповідач сплатив 366410,60 грн за послуги згідно наступних рахунків:

№ 3937, 3941 від 02.10.2023 р. на суму 84 777,30 грн кожний (разом 169 554,60 грн);

№ 4448, 4449 від 17.11.2023 р. на суму 23 087,50 грн кожний (разом 46 175 грн);

№ 3131 від 25.08.2023 р. частково на суму 150 681 грн..

Залишок заборгованості за рахунком № 3131 після часткової сплати складав 1 000 000 грн та був сплачений згідно платіжної інструкції від 18.03.2024 р. № 74.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість додаткових витрат, пов`язаних з автоперевезенням вантажу у контейнерах HASU1455910 та MRKU6755780 за маршрутом м. Вишневе, вул. Київська, 8 м. Новомосковськ, вул. Північна, 1а м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 124, понесених Позивачем, складає 140 782,56 грн, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4346 від 20.10.2023.

Між тим, як зазначено вище, листом від 09.02.2024 на адресу Відповідача були направлені відкориговані рахунки № № 4448, 4449 від 17.11.2023 р. на суму 46 175,00грн (23 087,50 грн кожний), за вказаним вище перевезенням, замість 70 391,28 грн (вказана сума була зазначена у попередніх рахунках № № 4448, 4449 від 20.10.2023 р.).

З огляду на викладене, за вказані вище додаткові витрати Відповідачем було компенсовано лише 46 175,00 грн, тому з Відповідача належить до сплати 94607,56грн за додатково виставленими Позивачем рахунками №№1490, 1493 від 08.04.2024.

Також у матеріалах справи відсутні докази оплати Відповідачем рахунків на загальну суму 82236,24грн, а саме : №5023 на суму 5499,55грн, №5024 на суму 44544,63грн від 20.12.2023р., а також №3532 від 22.09.2023 на суму 32192,06грн.

При цьому доводи Відповідача щодо оплати ним 18.03.2024 рахунка №3532 мають декларативний характер, оскільки не підтверджені належними доказами. Платіжна інструкція №74 від 18.03.2024 не містить посилань на оплату вказаного рахунку. При цьому із сум, оплачених за платіжними інструкціями №50 та №74 вбачається оплата Відповідачем у повному обсязі за рахунками № 3937, №3941, № 4448, №4449, № 3131, які були надіслані останньому листом від 02.04.2024.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення Відповідачем зобов`язань за договором від № Х030823-117 від 03.08.2023 у частині повної оплати наданих Позивачем послуг та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували це порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у частині стягнення з Відповідача 176 843,80грн основного боргу за рахунками: №№1490, 1493 від 08.04.2024 на суму по 47303,78грн кожний, №5023 на суму 5499,55грн та №5024 від 20.12.2023р на суму 44544,63грн., а також №3532 від 22.09.2023 на суму 32192,06грн..

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.611 Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У даному випадку, п.4.9 Договору визначено, що Відповідач несе відповідальність за несвоєчасну оплату Позивачу вартості комплексу транспортно-експедиторських послуг у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

З огляду на порушення Відповідачем основного зобов"язання за договором, у Позивача виникло право для нарахування пені на підставі п.4.9 Договору, як було правильно встановлено судом першої інстанції.

Разом з тим, за умовами п. 3.3 Договору оплата робіт та послуг здійснюється Відповідачем протягом 30 календарних днів з часу пред`явлення рахунку.

У цьому зв`язку слід зазначити, що докази вручення спірних рахунків Відповідачу тією датою , якою вони були складені Позивачем, відсутні у матеріалах справи. Крім того, Позивачем вносилися уточнення та зміни у деякі спірні рахунки, у тому числі при визначенні дат їх складення, що унеможливило встановлення строку їх оплати. Кінцеві варіанти відкорегованих рахунків, у повному обсязі, як зазначено вище, були направлені Відповідачу листом від 09.02.2024 та з претензією від 12.04.2024, тому, на переконання колегії суддів, саме вказані дати необхідно вважати датами їх пред`явлення .

При цьому слід зазначити, що згідно з розрахунками Позивача, наведеними у заяві про збільшення позовних вимог, пеня за рахунками №1490 та №1492 від 08.04.2024 нараховувалася ним саме від дати претензії - 12.04.2024, а не від дати складення рахунків, тому відсутні підстави вважати, що за іншими рахунками слід застосовувати інший порядок її нарахування.

З огляду на викладене, датою пред`явлення спірних рахунків, у розумінні п.3.3. договору, слід вважати:

для рахунків №3131 від 25.08.2023, №3937 від 02.10.2023, №3941 від 02.10.2023, №4448 від 17.11.2023, №4449 від 17.11.2023 - 09.02.2024 (згідно з листом Позивача №0902-07 від 09.02.2024 яким вони були направлені на адресу Відповідача);

для рахунків №5023 від 20.12.2023, №5024 від 20.12.2023, №1490 від 08.04.2024 та № 1493 від 08.04.2024 12.04.2024 (дата останньої претензії Позивача).

Суд звертає увагу, що за змістом листа Позивача від 09.02.2024, рахунок №3532 від 22.09.2023 цим листом Відповідачу не направлявся. Докази зворотного Позивачем не надані. Тому, датою пред`явлення рахунка №3532 від 22.09.2023 також слід вважати 12.04.2024 (дата останньої претензії Позивача).

Разом з тим, за рахунками №№3937, 3941, 4448, 4449 та за рахунком №3131 на суму 150681,00грн, Відповідачем 13.02.2024 здійснена оплата заборгованості, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. За таких умов, оплата за рахунками №№3937, 3941, 4448, 4449 та частково за рахунком №3131 не була прострочена, оскільки здійснена у межах тридцятиденного строку, передбаченого договором.

За рахунком №3131 від 25.08.2023 на суму 1000000,00грн пеню слід нараховувати за період з 12.03.2024 (30 днів після пред`явлення рахунка 09.02.2024, з урахуванням, що останній день строку припадає на вихідний день) 17.03.2024 (враховуючи здійснення оплати Відповідачем 18.03.2024). У такому випадку пеня складає 4836,07грн.

За рахунками №№5023 від 20.12.2023 на суму 5499,55грн, 5024 від 20.12.2023 на суму 44544,63грн, 3532 від 22.09.2023 на суму 32192,06грн, 1490 від 08.04.2024 на суму 47303,78грн, 1493 від 08.04.2024 на суму 47303,78грн пеню слід нараховувати за період з 14.05.2024 (30 днів після пред`явлення рахунка 12.04.2024, з урахуванням, що останній день строку припадає на вихідний день, тому переноситься на першій робочий ) 22.07.2024 (дата подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог).

За підрахунками суду пеня за період 14.05.2024 22.07.2024 складає 8943,65грн, а саме:

за рахунком №5023 - 278,13грн

за рахунком №5024 - 2252,79грн

за рахунком №3532 - 1628,07грн

за рахунком №1490 - 2392,33грн

за рахунком №1493 - 2392,33грн

Таким чином, загальна сума пені, що підлягає стягненню з Відповідача складає 13779,72грн.

Між тим, приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд наведеного не врахував, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення вимог Позивача щодо стягнення пені у повному обсязі.

Одночасно доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо невірного розрахунку пені частково знайшли своє підтвердження.

Між тим, доводи Відповідача про не, що він не зобов`язаний сплачувати усі виставлені Позивачем рахунки виключно з підстави абстрактного формулювання п.3.1 а п.3.2 Договору відхиляються колегією суддів.

Так, відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У даному випадку, у п.3.1 договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № Х030823-1171 сторони погодили, що вартість послуг зазначається в рахунку Позивача. Пунктом 3.2 Договору визначено, що ціна Договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати Позивачу та витрат, понесених ним в інтересах Відповідача в цілях виконання цього Договору.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками товариств.

Докази внесення змін у вказаний договір щодо порядку визначення вартості послуг у справі відсутні.

Твердження Скаржника про те, що виставлення Позивачем після претензійного врегулювання спору додаткових рахунків №№1490, 1493 на суму 94 607,56 грн. свідчить про спробу останнього безпідставно збагатитися за рахунок Відповідача, є припущеннями Апелянта та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо наданих Відповідачем 05.11.2024 рахунків №3852 від 11 жовтня 2023р. на суму 88 655,42грн. та №3853 від 11 жовтня на суму 206 862,64 грн., а також платіжної інструкції 5661 від 12.10.2023р., то місцевим господарським судом вони обґрунтовано не прийняті до уваги як такі , що не стосуються господарських операцій, що є предметом у даній справі, оскільки суми у вказаних рахунках не є спірними, хоча і виставлені Відповідачу за договором №Х030823-117 від 03.08.2023.

Стосовно рахунків № 5023 та № 5024 від 20.12.2023 р. (демередж), то з наявних у справі матеріалів вбачається, що протягом встановленого Договором строку жодних зауважень чи претензій стосовно наданих послуг не надходило.

Отже, інші доводи Відповідача, викладені у скарзі на рішення суду не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2024р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 310 191,75грн., які понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи № 904/2476/24.

15.11.2024р. від представника Відповідача надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на оплату правничої допомоги, в яких просить у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 310 191,75 грн. відмовити. Відповідач зазначає про те що, що витрати Позивача на правничу допомогу є надмірно завищеними та не обґрунтованими, враховуючи складність справи та надану правову допомогу. Крім того зазначив, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

За результатами розгляду заяви прийнято додаткове рішення, в якому суд послався на практику Верховного Суду згідно з якою заявлені витрати повинні відповідати критерію реальності, розумності їх розміру. При цьому Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору та повинен бути співмірним з наданими адвокатом послугами.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ч. 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 цього Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У даній справі, на підтвердження витрат на послуги адвоката Позивачем надано:

- договір про надання правової допомоги від 02.10.2023 р.;

- додаткова угода від 06.05.2024 р. № 1 до договору про надання правової допомоги від 02.10.2023 р.;

- додаткова угода від 20.08.2024 р. № 2 до договору про надання правової допомоги від 02.10.2023 р.;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами Адвокатського об`єднання «АНК. Морська юридична практика» від 08.11.2024 р.;

- рахунок Адвокатського об`єднання «АНК. Морська юридична практика» від 08.11.2024 р. № 4365;

- акт виконаних робіт/наданих послуг від 08.11.2024 р. № 4365;

- платіжна інструкція від 11.11.2024 р. № 4302 .

Матеріали справи свідчать про те, що 02.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" та Адвокатским об`єднанням «АНК. МОРСЬКА ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА» укладено Договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п.1.1 Договору, за цим Договором Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту згідно отриманих доручень, які включають консультації та роз`яснення з правових питань, підготовку юридичних документів, представництво інтересів Клієнта в органах державної влади (в тому числі судової) всіх рівнів, підприємствах, установах, організаціях, а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатковими угодами до нього.

Згідно п. 2.2 сторони домовилися, що гонорар Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги в рамках цього Договору, визначатиметься у додаткових угодах до нього щодо виконання конкретного доручення або справи, яку Клієнт доручає Адвокатському об`єднанню.

06.05.2024 між Позивачем та Адвокатським об`єднанням було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони узгодили, що Позивач доручає Адвокатському об`єднанню представництво та захист своїх інтересів у Господарському суді Дніпропетровської області з метою стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" заборгованості за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 03.08.2023 року № Х030823-117 у розмірі 176 843,80 грн, а також пені за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 до Договору, обсяг адвокатських послуг включає, зокрема, ознайомлення та аналіз наданих Позивачем матеріалів, збір доказів, розробка правової позиції та стратегії захисту інтересів Клієнта, підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також заяви про забезпечення позову, підготовка відповіді на відзив, письмових пояснень, заперечень, заяв, клопотань та інших процесуальних документів, які Адвокатське об`єднання вважатиме за потрібне для ефективного захисту інтересів Позивача.

Згідно з п. 3 додаткової угоди № 1 до Договору, сторони домовились, що гонорар Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги згідно доручення Клієнта, визначеного у цій Додатковій угоді до Договору складає еквівалент 5000 доларів США та має бути сплачений у національній валюті України гривні, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання рахунку, який виставляється після винесення Господарським судом Дніпропетровської області рішення за результатами розгляду справи за позовом Клієнта з врахуванням офіційного курсу гривні до долару США, встановленого Національним Банком України на дату виставлення рахунку.

20.08.2024 між Позивачем та Адвокатським об`єднанням було укладено додаткову угоду № 2 до Договору.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 до Договору сторони узгодили, що у доповнення до обсягу, узгодженого у додатковій угоді № 1 від 06.05.2024 до Договору, обсяг адвокатських послуг включає також участь адвокатів Адвокатського об`єднання у судових засіданнях, призначених Господарським судом Дніпропетровської області по справі № 904/2476/24, а також підготовку додаткових письмових пояснень, заперечень, заяв, клопотань та інших процесуальних документів, які Адвокатське об`єднання вважатиме за потрібне для ефективного захисту інтересів Позивача в рамках розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 2 до Договору, сторони домовились, що у зв`язку з переходом Господарським судом Дніпропетровської області до розгляду справи № 904/2476/24 за правилами загального позовного провадження, що передбачає необхідність участі адвокатів Адвокатського об`єднання у судових засіданнях по справі, підготовки додаткових пояснень, заяв, клопотань, заперечень тощо, внаслідок чого суттєво збільшується обсяг правової допомоги, необхідної для ефективного захисту інтересів Клієнта, гонорар Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги згідно доручення Клієнта, визначеного у додатковій угоді № 1 від 06.05.2024 року до Договору та цій Додатковій угоді до Договору, складає еквівалент 7500 доларів США та має бути сплачений у національній валюті України гривні, протягом 10 банківських днів з дня отримання рахунку, який виставляється після винесення Господарським судом Дніпропетровської області рішення за результатами розгляду справи за позовом Клієнта з врахуванням офіційного курсу гривні до долару США, встановленого Національним Банком України на дату виставлення рахунку.

Згідно з детальним описом, адвокатом надані наступні послуги:

- ознайомлення з отриманими від Позивача матеріалами справи та їх аналіз, збір доказів, розробка правової позиції та стратегії захисту інтересів Позивача, здійснення розрахунку пені, підготовка та подання позовної заяви від 07.06.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 03.08.2023 № Х030823-117 у розмірі 176 843,80 грн, а також пені за прострочення виконання грошового зобов`язання;

- підготовка та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви про забезпечення позову по справі № 904/2476/24 шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача від 07.06.2024 року;

- ознайомлення з відзивом Відповідача на позовну заяву від 20.06.2024, підготовка та подання відповіді на відзив від 05.07.2024 по справі № 904/2476/24 до Господарського суду Дніпропетровської області;

- ознайомлення з запереченнями Відповідача на відповідь на відзив від 12.07.2024, підготовка та подання додаткових письмових пояснень від 18.07.2024 по справі № 904/2476/24 до Господарського суду Дніпропетровської області;

- здійснення розрахунку пені станом на 23.07.2024, підготовка та подання заяви про збільшення розміру позовних вимог від 23.07.2024 по справі № 904/2476/24 до Господарського суду Дніпропетровської області.

- роз`яснення Позивачу клопотання Відповідача від 16.08.2024 про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2476/24 за правилами загального позовного провадження, а також ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 року про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, надання Позивачу консультацій стосовно порядку розгляду справи за правилами загального позовного провадження;

- підготовка та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви від 20.08.2024 про участь у судовому засіданні по справі № 904/2476/24, призначеному на 29.08.2024 року на 10:30 год. в режимі відеоконференції;

- участь у судовому засіданні від 29.08.2024, призначеному на 10:30 год.;

- підготовка та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви від 30.08.2024 про участь у судовому засіданні по справі № 904/2476/24, призначеному на 26.09.2024 року на 10:00 год. в режимі відеоконференції;

- підготовка та направлення адвокатських запитів від 16.09.2024 до ТОВ "МШК УКРАЇНА" та від 17.09.2024 до ТОВ "НОВА УКРАЇНСЬКА МЕРЕЖА ЗАЛІЗНИЧНО-АВТОМОБІЛЬНИХ ТЕРМІНАЛІВ" щодо надання інформації про обставини, які мають значення для справи № 904/2476/24 щодо питань, які обговорювались у підготовчому засіданні від 29.08.2024; отримання відповідей ТОВ "НОВА УКРАЇНСЬКА МЕРЕЖА ЗАЛІЗНИЧНО- АВТОМОБІЛЬНИХ ТЕРМІНАЛІВ" № 23-1/09 від 23.09.2024 та ТОВ "МШК УКРАЇНА" № 251/2024 від 23.09.2024;

- підготовка та подання до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання від 25.09.2024 року про долучення доказів до матеріалів справи № 904/2476/24;

- участь у судовому засіданні від 26.09.2024 року, призначеному на 10:00 год.;

- підготовка та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви від 26.09.2024 про участь у судовому засіданні по справі № 904/2476/24, призначеному на 22.10.2024 на 10:00 год. в режимі відеоконференції;

- участь у судовому засіданні від 22.10.2024, призначеному на 10:00 год.;

- підготовка та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви від 22.10.2024 про участь у судовому засіданні по справі № 904/2476/24, призначеному на 24.10.2024 на 12:00 год. в режимі відеоконференції;

- участь у судовому засіданні від 24.10.2024, призначеному на 12:00 год.;

- підготовка та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви від 22.10.2024 про участь у судовому засіданні по справі № 904/2476/24, призначеному на 05.11.2024 на 11:00 год. в режимі відеоконференції;

- участь у судовому засіданні від 05.11.2024, призначеному на 11:00 год..

Відповідно до ч.5 ї ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Принцип пропорційності є загальним, універсальним принципом права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей. Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу необхідно досліджувати з урахуванням частини 3 статті 13 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33 - 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Крім того згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначенні розміру правничої допомоги, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

За практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим ( рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04 ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку, як було встановлено місцевим господарським судом, Позивачем було витрачено 6 годин 10 хвилин на участь у судових засіданнях:

1) судове засідання від 29.08.2024 року було призначене на 10 год. 30 хв. Фактичний початок вказаного судового засідання 10 год. 57 хв. Закінчено слухання справи 11 год. 30 хв.

2) судове засідання від 26.09.2024 року було призначене на 10 год. 00 хв. Фактичний початок вказаного судового засідання 10 год. 15 хв. Закінчено слухання справи 10 год. 26 хв.

3) судове засідання від 22.10.2024 року було призначене на 10 год. 00 хв. Фактичний початок вказаного судового засідання 11 год. 18 хв. Закінчено слухання справи 12 год. 08 хв.

4) судове засідання від 24.10.2024 року було призначене на 12 год. 00 хв. Фактичний початок вказаного судового засідання 12 год. 45 хв. Закінчено слухання справи 13 год. 31хв.

5) судове засідання від 05.11.2024 року було призначене на 11 год. 00 хв. Фактичний початок вказаного судового засідання 11 год. 45 хв. Закінчено слухання справи 12 год. 05 хв. год.

При цьому підготовка заяв про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, а також клопотання про долучення доказів не потребує багато часу для фактичного виконання даних завдань для кваліфікованого спеціаліста, яким є адвокат як професіонал в галузі права.

З урахуванням вищенаведеного, доводи заявника про те, що адвокатом було витрачено сумарно 104 години на виконання робіт за вказаною справою, зокрема, збір доказів, підготовку та подання до суду документів по суті справи та процесуальних документів, очікування та участь у судових засіданнях тощо є недоведеними.

Також слід зазначити, що за результатами перегляду рішення у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку про неправильні розрахунки пені здійснені Позивачем, що свідчить про наявність недоліків у виконанні адвокатом робіт.

При цьому колегія суддів враховує, що подані Позивачем докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, в той час як заявлена Позивачем до стягнення сума витрат на оплату правничої допомоги практично дорівнює сумі позову та становить надмірний тягар для Відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, доводів викладених у заяві Позивача, наданих заявником документів в їх сукупності, враховуючи заперечення Відповідача, а також з огляду на загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності розумності та принцип співмірності судових витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 60000, 00 коп.

Щодо доводів ТОВ "Хіллдом Логістик" стосовно неподання Відповідачем клопотання щодо зменшення таких витрат є безпідставними, оскільки заперечення Відповідача проти стягнення з нього таких витрат містить відповідне обґрунтування, назва самого документа не впливає на його зміст.

Стосовно доводів ТОВ"Торгпромконтракт" щодо необгрунтованості та неспівмірності заявлених до стягнення з нього витрат на правничу допомогу, то вони враховані судом першої інстанції. Розмір таких витрат було зменшено судом.

Між тим, підстави для відмови у задоволенні вимог Позивача про стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу у повному обсязі відсутні.

До того ж Відповідачем не наведено власний контррозрахунок таких витрат, які б, на його думку, відповідали відповідним критеріям.

13. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Стаття 277 ГПК України визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, утому числі: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення господарського суду підлягає зміні його резолютивної частини щодо визначення розміру суми пені за надані за договором послуги. Відповідно, слід змінити рішення в частині розподілу витрат на сплату судового збору.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу витрат Позивача на правничу допомогу, апеляційний суд виходить із суми обґрунтованих позовних вимог у розмірі 190623,52грн.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову та виходячи із задоволення судом першої інстанції заяви Позивача про розподіл витрат на правничу допомогу у сумі 60000,00грн, колегія суддів дійшла висновку про розподіл витрат Позивача на таку допомогу у розмірі 29473,03 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За таких обставин додаткове рішення місцевого господарського суду також слід змінити.

14. Судові витрати.

Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 р. у справі №904/2476/24 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024р. та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 у справі №904/2476/24 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024р. у справі № 904/2476/24 змінити.

Викласти абзац другий резолютивної частини рішення у наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" (ідентифікаційний код юридичної особи: 38299741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" (65014, м.Одеса, Лідерсівський бульвар, 5, офіс 100, код ЄДРПОУ 33139540) за заборгованість за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 03.08.2023 року № Х030823-117 у розмірі 176 843,80 грн, а також пеню у розмірі 13779,72грн та судовий збір у розмірі 2287,48грн".

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги Відповідача у розмірі 3553,92грн.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 у справі №904/2476/24 змінити.

Викласти абзац перший резолютивної частини додаткового рішення у наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" (49064, м.Дніпро, вулиця Костя Гордієнка, будинок 2, код ЄДРПОУ 38299741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" (65014, м.Одеса, Лідерсівський бульвар, 5, офіс 100, код ЄДРПОУ 33139540) 29473,04грн витрат на професійну правничу допомогу".

В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Видачу наказів, з урахуванням відповідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 03.07.2025

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін