Рішення від 25.06.2025 по справі 903/358/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2025 року Справа № 903/358/25

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши матеріали за позовом: Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Локачинської селищної ради, смт. Локачі, Володимирський р-н., Волинська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПП Західна аграрна компанія, смт. Локачі, Володимирський р-н., Волинська обл.

про стягнення 425 267,45 грн,

В засіданні брали участь:

від позивача: Сорочинська К.А.

від прокуратури: Присяжнюк І.Б.

від відповідача: н/з

ВСТАНОВИВ:

27.03.2025 через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Локачинської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ПП Західна аграрна компанія про стягнення 425 267,45 грн.

Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 30 квітня 2025 року на 11:30 год. Встановлено: відповідачу - строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати прокуратурі, позивачу, докази відправки надати суду; строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання прокуратурі, позивачу; прокуратурі, позивачу - строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу.

Сторони ухвалу суду отримали 01.04.2025.

Строк для подання відзиву по 16.04.2025.

17.04.2025 надійшла заява прокуратури про зміну предмету позову. Зазначає, що в резолютивній частині помилково вказано про стягнення з відповідача 425 267,45 грн інфляційних втрат та 3% річних. Просить стягнути з відповідача 339 770,36 грн інфляційних втрат та 85 497,09 грн 3% річних.

Позивач у заяві від 29.04.2025 підготовче засідання просить здійснювати без участі її представника. В подальшому дозволити участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції представниці Сорочинській К.А.

Рішенням Ради Суддів України від 05.08.2022 №23 рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

30.04.2025 з 10:13 год до 12:28 год у Волинській області була оголошена повітряна тривога.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, оголошення повітряної тривоги, з метою мінімізації ризиків, задля захисту життя та здоров`я учасників судового процесу, суд протокольною ухвалою від 30.04.2025 підготовче засідання відклав на 12.05.2025 о 14 год 00 хв.

У судовому засіданні 12.05.2025 прокурор, представниця позивача заяву про зміну предмету позову підтримали.

Суд протокольною ухвалою від 12.05.2025 заяву про зміну предмету позову прийняв до розгляду, підготовче засідання відклав на 21.05.2025 о 10 год 30 хв.

Враховуючи відсутність не розглянутих заяв/клопотань, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 21.05.2025 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 10.06.2025 о 10 год 30 хв.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з метою повного та всебічного розгляду справи, надання сторонам можливості підготуватися до судових дебатів, суд протокольною ухвалою від 10.06.2025 розгляд справи по суті відклав на 25.06.2025 о 14 год 30 хв.

У судовому засіданні прокурор, представниця позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника не направив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 11.06.2025.

Згідно із із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищевикладене, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, представниці позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою) у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження

Поняття «інтереси держави» є оціночним, а тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Несплата відповідачем інфляційних втрат та трьох процентів річних є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного і в повному обсязі надходження доходів до бюджетів усіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави й місцевого самоврядування.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України, у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;- у разі відсутності такого органу.

Згідно правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, прокурор, реалізуючи представницькі повноваження, виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави або робить це неналежно.

Бездіяльність компетентного органу означає, що такий суб`єкт знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Ппрокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

На виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Володимирською окружною прокуратурою на адресу Локачинської селищної ради скеровано лист від 25.09.2024 №50-2323вих-24 з метою отримати інформації, зокрема щодо звернення селищної ради до суду щодо стягнення установленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми у справі № 903/144/24 де рішенням суду задоволено позов керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Локачинської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ПП «ЗАХІДНА АГРАРНА КОМПАНІЯ» про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок несплати орендної плати в розмірі 1 328 628, 19 гривень.

Згідно пояснень прокуратури на вказаний лист інформація від Локачинської селищної ради на адресу окружної прокуратури не надходила.

Окружною прокуратурою повторно скеровано запит від 28.01.2025 №50-191вих-25 до Локачинської селищної ради.

На вказаний лист Локачинською селищною радою повідомлено, що під час проведення розрахунку боргу ТОВ ПП «ЗАХІДНА АГРАРНА КОМПАНІЯ» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0722484600:04:000:0695, площею 33,2314 га за період з 01.10.2020 по 31.10.2023 у справі № 903/144/24, де рішеннями суду задоволено позов керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Локачинської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ЗАХІДНА АГРАРНА КОМПАНІЯ» про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок несплати орендної плати в розмірі 1 328 628, 19 гривень, індекс інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми не включалися. Селищною радою повідомлено, що Локачинська селищна рада не заперечує проти звернення Володимирською окружною прокуратурою з відповідним позовом до суду, надано розрахунки заборгованості та надано реквізити банківського рахунку для сплати вказаних коштів.

З наведених обставин вбачається, що прокурором попередньо повідомлено Локачинську селищну раду про порушення інтересів держави в результаті несплати інфляційних втрат та трьох процентів річних за безпідставне користування чужими грошовими коштами, водночас вказаний орган місцевого самоврядування не вжив жодних заходів на стягнення відповідних коштів, а також не повідомив прокурора про те, що такі заходи будуть вжиті самостійно у подальшому.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказані обставини відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» свідчать про наявність у прокурора права представляти інтереси держави в суді, шляхом подачі даного позову.

Судом встановлено, що 20.06.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області (орендодавець) та Приватним підприємством Західна аграрна компанія (орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0722484600:04:000:0695, яка розташована за межами населених пунктів на території Привітненської сільської ради, Локачинського району, Волинської області (п. 1.1). В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 15,0000 гектарів, у тому числі 33,2314 га - пасовище (п. 2.1). Кадастровий номер земельної ділянки: 0722484600:04:000:0695 (п. 2.3). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2019 становить 198 415,68 грн. (п. 2.7). Договір укладено на строк 7 років (п. 3.1).

Рішенням Господарського суду Волинської області №903/24/24 від 02.04.2024 внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2019, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області та ПП Західна аграрна компанія (код ЄДРПОУ 36205714), зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 24.06.2019 на підставі Договору, номер запису 32150707 щодо земельної ділянки площею 33, 2314 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки: 0722484600:04:000:0695, а саме: пункт 2.1 договору викладено в такій редакції - В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 33,2314 гектарів, у тому числі: 33,2314 га - рілля; внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2019, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області га ПП Західна аграрна компанія (код ЄДРПОУ 36205714), зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 24.06.2019 на підставі Договору, номер запису 32150707 щодо земельної ділянки площею 33, 2314 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки: 0722484600:04:000:0695, а саме пункт 2.7 договору викладено в такій редакції - Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 779 442,22 гривень.

Рішенням Господарського суду Волинської області №903/144/24 від 08.05.2024 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПП Західна аграрна компанія на користь Локачинської селищної ради 1 328 628,19 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою площею 33,2314 гектарів, кадастровий номер 0722484600:04:000:0695.

Згідно позовної заяви прокуратура просить стягнути з відповідача 339 770,36 грн інфляційних втрат та 85 497,09 грн 3% річних.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу статей 612, 625 ЦК України вбачається право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 917/1421/18 зазначено, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Згідно статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Таким чином, дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки боржником порушено позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14, а також у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/6053/19.

У постанові від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (пункт 6.20).

Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття «проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами» та «проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами», причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною другою статті 625 ЦК України.

Таким чином, розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами встановлено законом, а саме ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказала, що зобов`язання повернути безпідставно набуте або збережене майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України, тобто з моменту безпідставного набуття майна або з моменту безпідставного його збереження. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих або збережених коштів, який він не виконує.

Відповідно до п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю здійснюється за податковий період, який дорівнює календарному місцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, тобто аналогічно здійсненню розрахунку за орендну плату за землю.

У разі, якщо тридцятий календарний день припадав на вихідний день, то для розрахунку обирався перший робочий день, що слідував за вихідними, оскільки статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України)

Розрахунок розміру інфляційних втрат та трьох процентів річних проведено за період з 01.10.2020 по 31.10.2023 включно (період, за який рішенням Господарського суду Волинської області від 07.08.2024 у справі № 903/144/24 стягнуто з ТОВ «ПП ЗАК» на користь Локачинської селищної ради Володимирського району безпідставно збережені кошти внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 1328628,19 грн) розрахунок здійснено по 23.07.2024 включно (день, який передує сплаті ТОВ «ПП ЗАК» коштів у розмірі 1 328 628,19 гривень на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 07.08.2024 у справі № 903/144/24 сплата 24.07.2024).

Окрім того, для розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за основу взято розмір недоотриманої місячної орендної плати - 35 908,86 грн, яку ТОВ «ПП ЗАК» мало б платити за користування земельною ділянкою площею 33,2314 га, кадастровий номер земельної ділянки: 0722484600:04:000:0695.

Суд, перевіривши розрахунок прокуратури, дійшов висновку, що нараховані 339 770,36 грн інфляційних втрат та 85 497,09 грн 3% річних арифметично правильно, підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 5 103,21 грн слід покласти на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 130, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПП Західна Аграрна Компанія (вул. Шевченка, буд. 41А, смт Локачі, Волинська обл., ЄДРПОУ 36205714) на користь Локачинської селищної ради (вул. Миру, 37, смт. Локачі, Володимирський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 04332182) 339 770,36 грн інфляційних втрат, 85 497,09 грн 3% річних, а всього 425 267,45 грн (чотириста двадцять п`ять тисяч двісті шістдесят сім грн 45 коп).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПП Західна Аграрна Компанія (вул. Шевченка, буд. 41А, смт Локачі, Волинська обл., ЄДРПОУ 36205714) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 5 103,21 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.07.2025.

СуддяС. В. Бідюк