Рішення від 24.06.2025 по справі 912/877/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 рокуСправа № 912/877/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/877/25

за позовом: Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Чижевського, 1А, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, в інтересах держави в особі

Східного офісу Держаудитслужби, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101,

Кіровоградської обласної ради, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25022

Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації, вул. театральна, 32/29, м. Кропивницький, 25022

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОППОЗИТ", вул. Зоологічна, 4а, офіс 139, м. Київ, 04119

Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради", вул. Героїв України, 36, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення коштів

Представники:

від прокуратури - Топонар Н.С., службове посвідчення № 075395 від 01.03.2023;

від позивача 1 (Східний офіс Держаудитслужби) -Тодорова О.Л., самопредставництво, виписка з ЄДР, паспорт;

від інших позивачів - участі не брали;

від відповідача 1 (ТОВ "ОППОЗИТ") - Булат Віталій, адвокат, ордер серії ВН №1501328 від 04.09.2012, свідоцтво №2303 від 04.09.2012 (відеоконференція);

від відповідача 2 - участі не брали.

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (Прокурор) в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (позивач 1), Кіровоградської обласної ради (позивач 2) та Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації (позивач 3) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОППОЗИТ" (ТОВ "ОППОЗИТ", відповідач 1) та Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" (відповідач 2) такого змісту:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 07.08.2024, укладену Комунальним закладом "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОППОЗИТ" до договору № 85 від 04.07.2024;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОППОЗИТ" надмірно отримані кошти за договором №85 від 04.07.2024 про постачання електричної енергії споживачу в сумі 44 468,49 грн на користь обласного бюджету за реквізитами: код ЄДРПОУ 37918230, банк - ГУК у Кіровоградській області, МФО 823016, розрахунковий рахунок ІІА828999980314060544000011001, код бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження", з покладенням на відповідачів судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор вказав про порушення при укладенні оспорюваної угоди вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ст.ст. 631, 632 Цивільного кодексу України, положень п. 5.5 договору № 85 від 04.07.2024, з підстав чого така угода має бути визнана судом недійсною, а безпідставно сплачені кошти в розмірі 44468,49 грн підлягають стягненню на користь бюджету.

Ухвалою господарського суду від 04.04.2025 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/877/25 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті спору.

Позивач 1 Східний офіс Держаудитслужби та позивач 2 Кіровоградська обласна рада згідно поданих до суду заяв позовні вимоги Прокурора підтримали повністю (т. 1 а.с. 190-191, том 2 а.с. 48-49).

Відповідач 1 ТОВ "ОППОЗИТ" позовні вимоги заперечив повністю, про що до справи подано відзив на позов, з підстав такого: положення ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України надає сторонам право визначати часові межі застосування умов договору та поширення їх умов на попередній період, включаючи дії договорів про внесення змін; станом на 07.08.2024 договір в частині постачання та оплати електричної енергії за липень 2024 року не був виконаний, а тому заборона, яка встановлена ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, не застосовується до спірних правовідносин; поведінка Прокурора є непослідовною та суперечливою, що ставить під сумнів добросовісність поданого позову, оскільки Кіровоградська обласна прокуратура вдавалася до практики зміни ціни додатковими угодами із поширенням їх дії на попередні періоди та сама укладає подібні договори; умовами договору прямо передбачено використання довідки Торгово-промислової палати, а тому така довідка та зазначена у ній інформація підтверджує факт коливання ціни на ринку; договір було укладено відповідно до умов тендерної пропозиції, яка подана 22.06.2024, тоді як відповідно до ч. 13 ст. 29 Закон про закупівлі замовник та учасник не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до поданої тендерної пропозиції; згідно затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2002 Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні виключено 10% ліміт щодо зміни ціни та єдиною вимогою є лише дотримання пропорційності документально підтвердженому коливанню (т. 1 а.с. 147-183).

У відповіді на відзив Прокурор з приводу заперечень відповідача 1 навів такі аргументи: за оспорюваною угодою ціна змінена з дати укладення договору, тобто жодного постачання за первісно визначною ціною не було, а тому вказане є порушенням принципів публічних закупівель, передбачених Законом; за ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України застосування правовідносин за попередній період можна встановлювати лише під час укладення договору, а не внесення змін до нього; змінювати умови укладеного договору можливо до встановлених термінів виконання зобов`язання сторонами; за оспорюваною угодою первісно визначену ціну збільшено біль ніж на 10%, що суперечить вимогам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"; інформація, яка відображає вартість електричної енергії на окремі дати (04.07.2024 та 07.08.2024) відсутня, документів на підтвердження коливання ціни електричної енергії в бік збільшення в період між укладанням договору та додаткової угоди немає; коливання ціни має відбуватись саме в період після укладення договору та внесення відповідних змін; постачальник зобов`язаний довести не лише підвищення ціни, а й обґрунтувати чому таке підвищення зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій тендерній ціні; договори, які укладені прокуратурою не є предметом розгляду у справі, а тому їх зміст та законність укладання не досліджуються (том 2 а.с. 1-4).

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач 1 вказав на таке: ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України не містить заборони на її застосування до договорів про внесення змін, а тому інше тлумачення Прокурора суперечить принципу свободи договору; зміна ціни за оспорюваною угодою відбулась до повного виконання зобов`язань за відповідний період; Прокурор ігнорує дію спеціального законодавства на період воєнного стану; довідка Чернівецької ТПП є належним доказом згідно п. 5.5. договору, яка підтверджує відповідне коливання ринкової ціни у липні порівняно з червнем 2024 року; інформація про укладення прокуратурою відповідних договорів доводить застосування Прокурором подвійних стандартів та є проявом суперечливої поведінки (том 2 а.с. 22-24).

25.04.2025 відповідач 1 ТОВ "ОППОЗИТ" подав заяву про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 (том 2 а.с. 12-13).

30.04.2025 Прокурор надав заперечення на зупинення провадження у справі.

01.05.2025 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ОППОЗИТ" про зупинення провадження у справі.

Згідно ухвали у підготовчому засіданні 01.05.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.05.2025.

13.05.2025 відповідач 1 ТОВ "ОППОЗИТ" подав заяву про залишення позову без розгляду та у разі, якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду - про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 і закінчення розгляду Конституційним Судом справи за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України окремих положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (том 2 а.с. 51-56).

15.05.2025 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому після заслуховування думки присутніх в засіданні суду Прокурора і представника позивача 1 з приводу клопотання відповідача 1 ТОВ "ОППОЗИТ" постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви в частині повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі. Заява відповідача в частині залишення позову без розгляду буде розглянута під час вирішення спору за результатами заслуховування сторін та дослідження доказів.

В засіданні суду оголошено перерву до 16.06.2025.

16.06.2025 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 24.06.2025 та надав можливим ТОВ "ОППОЗИТ" в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України подати письмові пояснення з питання щодо пропорційності коливання ціни товар при підвищенні за оспорюваною угодою.

20.06.2025 ТОВ "ОППОЗИТ" подав відповідні пояснення, до яких додав новий доказ.

Прокурор подав письмові пояснення від 24.06.2025 з приводу пояснень ТОВ "ОППОЗИТ", в яких також вказав, що докази відповідача 1 подано в порушення вимог ст. 80 ГПК України.

В засіданні суду 24.06.2025 суд на підставі ч. 8 ст. 80, ст. 233 ГПК України постановив ухвалу без оформлення окремого документа, згідно якої залишив без розгляду докази, які подано ТОВ "ОППОЗИТ" з додатковими поясненнями від 20.06.2025, у зв`язку з пропуском строку на подання такого доказу

Суд зазначає, що ч. 5 ст. 161 ГПК України передбачає, що суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Пояснення, які суд надав можливим подати відповідачу 1 обумовлені виникненням питання щодо пропорційності коливання ціни при її підвищенні з урахуванням вже наданих до справи доказів та викладених учасниками справи в заявах по суті пояснень.

Надання додаткових пояснень не передбачає автоматичну можливість подання нових доказів та не підтверджує поважність причин пропуску строку на подання доказів з урахуванням того, що будь-яких нових або змінених обставин в засіданні суду 16.06.2025 сторони не повідомляли.

В засіданні суду Прокурор та представник позивача 1 Східний офіс Держаудитслужби позовні вимоги підтримали повністю. Представник відповідача 1 ТОВ "ОППОЗИТ" заперечив проти задоволення позовних вимог та підтримав зазначені ним обставини для залишення позову Прокурора у справі без розгляду.

Інші учасники справи в засідання суду не з`явились, про причини відсутності суд не повідомили.

Вказані учасники є належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, з підстав чого та у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за їх відсутності.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду Прокурора, позивача і відповідача 1, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування.

Відповідно до інформації, розміщеної в системі публічних закупівель "ProZorro", Комунальним закладом "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" оприлюднено закупівлю UA-2024-06-14-002563-U за предметом "Електрична енергія (Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету)" обсягом 39058 Кіловат-година з терміном постачання до 31.12.2024 (том 1 а.с. 28-).

За результатами закупівлі переможцем визнано ТОВ "ОППОЗИТ", з яким 04.07.2024 підписано договір №85 про постачання електричної енергії з додатками (далі - Договір, том 1 а.с. 50-61).

За змістом Договору вартість цього Договору становить 275 517,48 грн, у тому числі ПДВ 20% - 55 103,50 грн, а всього з ПДВ - 330 620,98 грн із очікуваним обсягом постачання електричної енергії 39 058 кВт/год, що становить 7,0540602 грн за 1 кВт/год без ПДВ, 8,4648722 грн кВт/год включаючи ПДВ (п.п. 5.1., 5.2 Договору).

Договором передбачено, що ціна за одиницю товару може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022р № 1178 та іншими нормами чинного законодавства України. Зміну ціни за одиницю товару сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди до Договору, яка набуває чинності з дати її підписання, якщо інше не передбачено додатковою угодою, та є невід`ємною частиною Договору. (п. 5.4. Договору).

За пунктом 5.5. Договору ціна за одиницю товару може змінюватися у разі коливання піни такого товару па ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення:

-зміна ціни за одиницю товару допускається за умови надання Постачальником документального підтвердження факту коливання ціни такого товару на ринку, а саме у торговій зоні "Об`єднані енергетичні системи України";

- документальним підтвердження факту коливання ціни товару на ринку може бути інформаційна довідка, висновок або інший документ Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення або скріншот зі сторінки офіційного сайту Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) або скріншот з вебсайту AT «Оператор Ринку» (ww.oree.com.на);

Під коливанням ціни за одиницю товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю товару у наданих документах, порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною у п. 5.2 до Договору. За такої умови ціна за одиницю товару збільшується пропорційно збільшенню середнього показника ціни у наданих документах відносно ціни за одиницю товару, визначеної у п. 5.2 до Договору.

Зміна ціни за одиницю товару може бути здійснена не частіше 1 (одного) разу протягом розрахункового періоду, встановленого у п. 5.10. Договору.

На підставі документів, наданих Постачальником Споживачу, сторони розраховують ціну за одиницю товару за Формулою визначення ціни товару, вказаною у Додатку 3.

У разі втрати чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 №1178, зміна ціни товару регулюється ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно пункту 13.1. Договору він вважається укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх наявності) та набуває чинності з 02.07.2024 і діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

01.08.2024 ТОВ "ОППОЗИТ" звернувся до Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" з листом, в якому повідомив про зміну ціни на електричну відповідно до формульного розрахунку ціни в Договорі, а саме збільшення її до рівня 8,15117 грн/кВт*год без ПДВ (том 1 а.с. 63).

ТОВ "ОППОЗИТ" надав Комунальному закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" цінову довідку Чернівецької Торгово-промислової палати № 1038 від 30.07.2024 про зміну середньозваженої ціни електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед (РДН) за липень 2024 року у порівняні з середньозваженою ціною за червень 2024 року (том 1 а.с. 64).

07.08.2024 між сторонами Договору укладено додаткову угоду № 1 (далі - Додаткова угода, оспорювана угода), відповідно до якої збільшено ціну за одиницю товару та пункт 5.2. Договору викладено у такій редакції: "Ціна за одиницю товару - за 1 кВт*год електричної енергії розраховується відповідно до Додатку З до Договору та складає без ПДВ 8,15117 грн, всього з ПДВ 9,781404 грн" (том 1 а.с. 62).

В обґрунтування підвищення ціни в Додатковій угоді зазначено про коливання індикативу середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (п. 1).

Пунктом 1.1. Додаткової угод сторони погодили, що із врахуванням п.1 цієї Додаткової угоди в подальшому буде відкориговано обсяг електричної енергії з урахуванням фактичних даних за результатами усіх розрахункових періодів за Договором, відповідно загальна сума Договору, шо ним передбачена (з урахуванням раніше укладених додаткових угод до Договору) - залишається без змін.

Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що вона набирає чинності з дати її підписання та застосовується до визначення ціни за одиницю товару починаючи з 04.07.2024р.

Додаткової угодою № 2 від 19.12.2024 сторони Договору зменшили загальну суму договору на 234,50 грн, у тому числі ПДВ та п.5.1 Договору виклали у новій редакції, якою передбачили, що загальна ціна Договору становить без ПДВ 275322,07 грн, крім того ПДВ 55064,41 грн, всього з ПДВ 330386,48 грн (том 1 а.с. 65).

Згідно Актів купівлі-продажу електричної енергії, ТОВ "ОППОЗИТ" поставлено Комунальному закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" електричну енергію в загальному обсязі 33 777 кВт.год на загальну суму 330 386,48 грн по ціні 9,781404 грн з ПДВ за одиницю товару (том 1 а.с. 66-71).

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2024-06-14-002563-а вартість поставленої електричної енергії становить 330 386,48 грн (том 1 а.с. 78-79).

Комунальним закладом "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" оплачено вказану електричну енергію у зазначеній сумі 330 386,48 грн, про що до справи надано копії відповідних платіжних доручень (том 1 а.с. 72-77).

Як зазначає Прокурор у позові, підвищення ціни за Додатковою угодою № 1 від 07.08.2024 здійснено за відсутності документів на підтвердження коливання ціни електричної енергії в бік збільшення в період між укладанням Договору та Додаткової угоди № 1, з перевищенням 10% максимальної межі згідно вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та з порушенням ст. 632 Цивільного кодексу України. Прокурор зазначає, що відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України застосування правовідносин між сторонами за попередній період можна лише під час укладання договору, а не внесення змін до нього. Змінювати умови укладеного договору можливо до встановлених термінів виконання зобов`язань сторонами, які передбачені відповідним договором.

Норми права застосовані судом та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо підстав представництва інтересів держави Прокурором.

Пунктом 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України унормовано, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною першої якої визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої ст. 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За правилами ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Предметом спору згідно поданого Прокурором позову є визнання недійсною додаткової угоди до договору поставки, розрахунок за яким здійснюється комунальним підприємством за рахунок бюджетних коштів. Прокурор вказує на незаконне підвищення ціни за оспорюваного угодою, що призводить до безпідставного, додаткового витрачання коштів з бюджету та свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Вказано, що підставою реалізації Прокурором представницьких повноважень є бездіяльність органів, уповноважених державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, в особі визначених Прокурором позивачів.

Виходячи із зазначеного та з урахуванням обґрунтувань Прокурора щодо підстав звернення, суд дійшов таких висновків.

Є слушним твердження Прокурора, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Так, використання коштів з порушенням встановлених норм підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, у свою чергу, завдає шкоди інтересам держави. Подання позову у таких справах спрямоване на забезпечення правопорядку у сфері публічних закупівель, захисту економічної конкуренції та дотримання всіма учасниками цих правовідносин принципу законності.

Натомість, надмірна формалізація "інтересів держави" може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист інтересів держави там, де це дійсно потрібно.

Повноваження Східного офісу Держаудитслужби у відповідній сфері зазначено у ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Права органу державного фінансового контролю визначено у ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

З урахуванням наведеного, Східний офіс Держаудислужби є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Суд встановив, що за статутом Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" (далі - спеціальна шкода) (том 1 а.с. 80-92) засновником такого закладу є Кіровоградська обласна рада. Власником є територіальні громади сіл, селищ і міст області, а управління діяльністю закладу здійснює галузевий структурний підрозділ з питань освіти Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Згідно статуту: спеціальна шкода належить до спільної власності (п. 3.1.); майно спеціальної шкоди належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області на правах оперативного управління (п. 9.3.); фінансово-господарська діяльність здійснюється на основі кошторису за рахунок коштів обласного бюджету (п. 10.1.).

Суд зазначає, що за ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Це положення відображає соціальну функцію власності, підкреслюючи, що право власності передбачає не лише можливість володіння, користування та розпорядження майном, але й відповідальність власника перед суспільством.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Статтею 18-1 вказаного Закону передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Суд констатує, що рада наділена обов`язком забезпечувати ефективне та раціональне використання бюджетних коштів, а також вживати заходів для запобігання порушенням інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель. Відповідно, на неї покладено відповідальність за здійснення контролю за правомірністю укладених правочинів, їх відповідністю вимогам законодавства та принципам публічних закупівель.

З огляду на викладене та оскільки засновником і власником майна Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" є Кіровоградська обласна рада, то вказана рада наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за належним функціонуванням підпорядкованого комунального закладу, дотриманням ним вимог законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, а також забезпеченням ефективного та правомірного витрачання ним коштів відповідно до встановлених процедур.

Контрольні функції ради поширюються на правомірність укладених правочинів та їх відповідність принципам ефективного використання бюджетних ресурсів, що зумовлює її правову зацікавленість у вирішенні спору.

Вказаний висновок відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 та висновкам Верховного Суду в інших справах.

Так, у межах справи №924/564/22 (постанова від 22.08.2023) Верховний Суд досліджував питання належного позивача та дійшов висновку, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес і стосується прав та інтересів широкого кола осіб - мешканців відповідної області. Орган місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень, зобов`язаний забезпечувати раціональне використання комунального майна та інших ресурсів. Укладення підконтрольним такому органу комунальним закладом правочинів, що суперечать законодавству, може призводити до неефективного витрачання бюджетних коштів і порушення економічних інтересів територіальної громади.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

За вказаних обставин суд встановив, що Кіровоградська обласна рада є належним позивачем у даній справі.

З урахуванням викладеного вище, також є належним позивачем у справі Департамент освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації, який за статутом управляє діяльністю спеціальної школи та, крім того, є головним розпорядником бюджетних коштів по відношенню до вказаного закладу.

За положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Статтею 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень .

Отже, питання щодо ефективного використання бюджетних коштів Комунальним закладом "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" знаходиться в межах повноважень Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Суд також враховує, що чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.4 Господарського процесуального кодексу України, крім учасників правочину (сторін за договором), позивачем у такій справі може бути будь-яка особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Як зазначено вище, з аналізу положень частин 4, 5 ст. 53 ГПК України та частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" слідує, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Згідно матеріалів справи, Прокурор звертався з листами до визначених ним позивачів та повідомляв про обставини зазначених порушень і з`ясовував питання щодо вжиття заходів по захисту інтересів держави (листи від 06.03.2025, 12.03.2025) (том 1 а.с.92-112).

Водночас вказаними органами у наданих на запити прокуратури відповідях повідомлено про відсутність вжитих заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а також не зазначено про намір вживати відповідні заходи.

26.03.2025 Прокурор направив позивачам повідомлення порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (том 1 а.с. 124-126).

Таким чином, Прокурор дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону "Про прокуратуру", завчасно повідомив компетентні органи про порушення і такі органи не вжили жодних заходів задля усунення таких порушень, що свідчить про їх бездіяльність та є достатньою підставою для звернення Прокурора до суду з позовом.

Викладене вище в сукупності спростовує твердження відповідача 1 ТОВ "ОППОЗИТ" щодо відсутності підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді у даній справі. У даному випадку Прокурор підтвердив наявність визначених законом підстав для представництва інтересів держави в суді та дотримався відповідної процедури звернення.

З урахуванням наведеного, суд не встановив підстав для залишення позову Прокурора без розгляду згідно заявлено відповідачем 1 клопотання від 13.05.2025.

2. Щодо вимоги про визнання недійсною угоди.

Відповідно до ст. ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

В ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом другим ч. 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, частиною 1 якої встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Договір № 85 від 24.07.2024 укладено між сторонами з посиланням на Закон України "Про публічні закупівлі" та Постанову Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Підпункт 2 пункту 19 Особливостей передбачає, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Як встановлено, у пункті 5.5. Договору сторони погодили зміну ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку. Фактично абзац перший пункту 5.5. Договору за своїм змістом дублює зміст положення п. 19 Особливостей

За оспорюваною Додатковою угодою № 1 від 07.08.2024 сторони змінили ціну за одиницю товару в напрямку її збільшення до 9,781404 грн з ПДВ за 1 кВт.год.

Згідно матеріалів справи, підставою для такого збільшення стало звернення ТОВ "ОППОЗИТ" до Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" з листом від 01.08.2024, в якому повідомлено про зміну ціни, та цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати від 30.07.2024 (том 1 а.с. 63, 64).

Зазначені документи (лист та довідка) містять інформацію про зміну середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу на перед" за липень 2024 року порівняно з червнем 2024 року.

Поряд з цим, за пунктом 13.1. Договору № 85 від 24.07.2024 такий Договір є укладеним з дати його підписання і набуває чинності з 02.07.2024.

Вказаний пункт Договору узгоджується та відповідає нормам частин 2, 3 ст. 631, ст. 638 ЦК України.

Отже, Договір є укладеним і його положення застосовуються з липня 2024 року.

Суд констатує, що пункт 19 Особливостей та пункт 5.5. Договору чітко встановлюють можливість зміни ціни у разі коливання, що відбулося саме з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору.

Вказане узгоджується з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", які передбачають випадки збільшення ціни саме після підписання договору.

Викладене спростовує посилання відповідача 1 ТОВ "ОППОЗИТ" на необхідність врахування ціни станом на дату подання тендерної пропозиції 22.06.2024.

Натомість, твердження Прокурора, що документи на підтвердження коливання ціни мають відповідати періоду між укладенням договору та внесенням до нього змін є обґрунтованими, а доводи про недотримання відповідачами вимог щодо документального підтвердження збільшення ціни за період після укладення Договору є підтвердженими.

Крім того, згідно вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшення ціни за одиницю товару має відбуватись пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Підпункт 2 пункту 19 Особливостей та пункт 5.5. Договору також передбачають зазначене і чітко конкретизують, що відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку.

У даному випадку відсоток збільшення ціни електричної енергії за оспорюваною угодою склав 15,55% (8,4648722 грн з ПДВ за Договором та 9,781404 грн з ПДВ за Додатковою угодою № 1).

Поряд з цим, згідно листа ТОВ "ОППОЗИТ" до Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" від 01.08.2024 і цінової довідки Чернівецької торгово-промислової палати від 30.07.2024 відсоток коливання становив + 10,43%.

Тобто, застосований в оспорюваній угоді відсоток збільшення ціни перевищує відсоток коливання (збільшення) такої ціни згідно наданих в обґрунтування підстав для збільшення документів.

Суд відхиляє посилання ТОВ "ОППОЗИТ" в поясненнях від 20.06.2025 на дані веб-сайту АТ "Оператор ринку" щодо подекадного порівняння, оскільки у даному випадку підставою для укладення оспорюваної Додаткової угоди № 1 від 07.08.2024 стали саме зазначені вище лист ТОВ "ОППОЗИТ" до Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" від 01.08.2024, в якому повідомлено про збільшення ціни на 10,43% та цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати від 30.07.2024.

Суд наголошує, що згідно п.п. 2 п. 19 Особливостей та п. 5.5. Договору зміна ціни здійснюється за умови документального підтвердження коливання ціни на ринку. Тобто, зміна ціни має відповідати наданим для розгляду документам, які підтверджують таку зміну.

З підстав вищевикладеного суд встановив недотримання сторонами під час укладення оспорюваної Додаткової угоди № 1 від 07.08.2024 вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 19 Особливостей та пункту 5.5. Договору.

Стосовно тверджень Прокурора про перевищення 10% максимальної межі збільшення, суд враховує, що у даному випадку сторони керувались пунктом 19 Особливостей, щодо якого суд встановив порушення, що є достатньою підставою для висновку про невідповідність угоди вимогам законодавства.

Крім того, за п. 3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Закон України "Про публічні закупівлі" серед принципів закупівлі передбачає принцип максимальної економії, ефективність та пропорційність.

Встановлені вище судом обставини щодо відсутності документального підтвердження зміни ціни саме після укладання договору та перевищення відсотку коливання при збільшенні ціни, вказують про порушення зазначених вище принципів.

Щодо викладених Прокурором обставин неможливості застосування правовідносин за попередній період під час внесення змін до договору, суд зазначає таке.

Частина 3 ст. 631 ЦК України передбачає, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Наведена норма не містить обмежень чи застережень щодо неможливості її застосування під час внесення змін до договору.

У зазначеній частині суд погоджується з твердженнями відповідача 1 про помилковість трактування Прокурором зазначених положень законодавства у спірних правовідносинах.

Разом з цим, є обґрунтованим посилання Прокурора на порушення при укладення оспорюваної угоди приписів ст. 632 Цивільного кодексу України, а саме частини третьої, якою передбачено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

У даному випадку за Додатковою угодою №1 від 07.08.2024 збільшено ціну електричної енергії з 04.07.2024, тоді як згідно Акта купівлі-продажу електричної енергії № 0000-000774 від 12.08.2024 зафіксовано постачання електричної енергії у липні 2024 року в загальній кількості 4 093 кВт*год, для оплати якої було застосовано збільшену ціну згідно Додаткової угоди № 1 від 07.08.2024.

Отже, зміна ціни за оспорюваною угодою відбулась після постачання електричної енергії, чим порушено приписи ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача 1 у зазначені частині, який посилається на те, що зобов`язання з оплати було виконано лише 16.08.2024, спростовуються викладеним вище.

Суд також відхиляє посилання відповідача 1 на обставини укладення договорів Кіровоградською обласною прокуратурою, оскільки вказані договори не є предметом дослідження та оцінки у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив невідповідність оспорюваної Додаткової угоди №1 від 07.08.2024 вимогам ст. 632 ЦК України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 2 п. 19 Особливостей, а також законодавчо визначених принципів закупівлі, що є підставою для визнання такої угоди недійсною відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

3. Щодо вимоги про стягнення коштів.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність Додаткової угоди №1 від 07.08.2024 означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, а отже розрахунок за Договором має здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Як встановлено, згідно Актів прийому-передачі на виконання Договору ТОВ "ОППОЗИТ" поставлено Комунальному закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" електричну енергію загальним обсягом 33 777 кВт*год.

Вартість поставленої електричної енергії у зазначеному обсязі оплачена повністю в загальній сумі 330 386,48 грн з розрахунку 9,781404 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

Поряд з цим, згідно умов Договору правильним є розрахунок по ціні 8,4648722 грн за 1 кВт*год, що всього становить 285 917,99 грн за поставлену електричну енергію в обсязі 33 777 кВт*год.

Таким чином, грошові кошти в сумі 44 468,49 грн, які є різницею між фактично сплаченою сумою коштів за Договором в розмірі 330 386,48 грн та сумою коштів, яка підлягала сплаті відповідно до умов Договору в розмірі 285 917,99 грн, є безпідставно отриманими ТОВ "ОППОЗИТ", а тому підлягають поверненню до відповідного бюджету.

Суд враховує, що закупівля електричної енергії за Договором здійснювалась за кошти місцевого бюджету.

Згідно з п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

На підставі вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Прокурора в особі визначених ним позивачів та наявність підстав для їх задоволення повністю.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений Прокурором судовий збір покладається на обох відповідачів та розподіляється між ними наступним чином:

за вимогою про визнання недійсною додаткової угоди - порівну на обох відповідачів, до яких пред`явлено таку вимогу, як до сторін договору;

за вимогою про стягнення грошових коштів - на відповідача 1 ТОВ "ОППОЗИТ", до якого пред`явлено таку вимогу.

Інших судових витрат Прокурор та позивачі не заявляють.

Відповідач 1 ТОВ "ОППОЗИТ" у відзиві на позов зазначив у попередньому розрахунку судових витрат про витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн, які просив стягнути з позивачів.

Однак, докази понесення вказаних витрат до суду не подав, про поважність причин неможливості подання таких доказів згідно ч. 1 ст. 221 ГПК України не повідомив.

За правилами п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 07.08.2024, укладену Комунальним закладом "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОППОЗИТ" до договору № 85 від 04.07.2024.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОППОЗИТ" (вул. Зоологічна, 4а, офіс 139, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 41293755) кошти в сумі 44 468,49 грн на користь обласного бюджету за реквізитами: код ЄДРПОУ 37918230, банк - ГУК у Кіровоградській області, МФО 823016, розрахунковий рахунок UА828999980314060544000011001, код бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОППОЗИТ" (вул. Зоологічна, 4а, офіс 139, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 41293755) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) судовий збір у розмірі 4 542,00 грн.

Стягнути з Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" (вул. Героїв України, 36, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500, код ЄРДРОУ 22219354) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Керівнику Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, Кіровоградській обласній прокуратурі, Східному офісу Державної аудиторської служби, Кіровоградській обласній раді, Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації, Товариству з обмеженою відповідальністю "ОППОЗИТ" та Комунальному закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 03.07.2025.

Суддя В.В.Тимошевська