Рішення від 02.07.2025 по справі 914/17/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2025 Справа № 914/17/25

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник розглянув матеріали за позовом заяви керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

позивача: Яворівської міської ради Львівської області, м. Яворів, Львівська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейл Проперті +», м. Київ,

предмет позову: стягнення 1 048 331,05 грн,

підстава позову: порушення умов договору оренди від 14.04.2006,

за участю представників:

прокурора: Максимовська Софія Сергіївна,

позивача: Заяць Галина Романівна,

відповідача: не з`явився.

1. ПРОЦЕС

1.1.До Господарського суду Львівської області 01.01.2025 надійшла позовна заява керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Яворівської міської ради Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КепКо Юкрейн» про стягнення 1 048 331,05 грн.

1.2. Ухвалою суду від 06.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвала суду про відкриття провадження, адресована відповідачу на його юридичну адресу, повернулась до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказною адресою». Наступні ухвали суду надсилались як на юридичну адресу, так і на встановлену з матеріалів справи іншу адресу відповідача вул. Тарнавського, 114/9, м. Львів.

1.3.Ухвала суду від 05.02.2025 отримана відповідачем 11.02.2025 в м. Яворів, що підтверджується трекінгом за кодом 0601109640674. Ухвала від 02.04.2025 про призначення розгляду справи по суті на 30.04.2025 отримана адресатом 18.04.2025, що підтверджується трекінгом за кодом 0601131585253, та водночас конверт повернувся до суду з відміткою пошти «адресат відмовився».

1.4.Крім цього, 31.01.2025 керівник товариства прийняв телефонограму суду про розгляд справи № 914/17/25, про дату наступного судового засідання у справі, тобто сторона обізнана про розгляд справи за позовом керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Яворівської міської ради Львівської області.

1.5.Хід судових засідань відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. У судовому засіданні 02.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті; на підставі клопотання прокурора від 07.05.2025 змінено найменування відповідача відовідно до актуальних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

1.6.Відводів суду сторонами не заявлено.

1.7.У судовому засіданні 30.04.2025 через неявку представника відповідача суд, не відкриваючи розгляду справи по суті, відклав судове засідання на 14.05.2025.

1.8. Крім цього, 30.04.2025 суд сформував витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по коду відповідача 33753869 і встановив зміну найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю «КепКо Юкрейн» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Проперті Сейл+» та зміну місця реєстрації товариства з м. Яворів Львівської області на м. Київ.

1.9. Відповідно до поданого прокурором 07.05.2025 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейл Проперті+» (ідентифікаційний код юридичної особи 33753869) в новій редакції, затвердженій рішенням № 01 від 05.03.2025, відсутні відомості про правонаступництво такої юридичної особи. Крім цього, відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців станом на 30.04.2025 відомості про правнаступництво також відсутні. Тобто підстав стверджувати про припинення відповідача як юридичної особи і необхідність залучення правонаступника немає.

1.10. Вказане відповідно до ч. 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України також не було підставою для зміни територіальної підсудності справи, проте стало підставою для неодноразового відкладення судових засідань з метою надіслання ухвал суду на нову адресу відповідача з новим найменуванням. Однак, за вказаною адресою відповідач не отримував ухвали суду, поштові конверти повертаються до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

1.11. У судове засідання 02.07.2025 з`явилися представник прокуратури та позивача, відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв, клопотань до суду не подавав, ухвала суду знаходиться у поштовому відділенні з 24.06.2025 (копія реєстру поштових відправлень та трекінгу за кодом 0601161277324 долучені до матеріалів справи) та з незалежних від суду причин не отримана.

1.12.Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» відповідачем всупереч імперативним вимогам процесуального закону не зареєстровано.

1.13. Відповідно до позицій, висловлених у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

1.14. У разі направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

1.15. Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

1.16. Водночас за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

1.17. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.18. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

1.19. За таких обставин, враховуючи вчинення судом усіх залежних від нього дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, враховуючи обізнаність відповідача з попереднім найменуванням про розгляд справи судом, систематичну та повторну неявку представника відповідача, враховуючи неодноразові відкладення судового засідання з метою повідомлення сторони про час розгляду справи та періодичне не отримання стороною ухвал суду з незалежних від суду обставин, суд вважає за необхідне вирішити спір по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

1.20.У судовому засіданні 02.07.2025 за участю представника позивача проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. Спір виник у зв`язку з допущенням відповідачем як орендарем заборгованості по орендній платі за періоди квітень 2017 року грудень 2020 року, січень 2021 листопад 2024 років. Відповідно до встановлених прокурором обставин під час оренди земельної ділянки орган місцевого змінив розмір нормативної грошової оцінки землі, у зв`язку з чим збільшено розмір орендної плати, що відповідно до судової практики дає позивачу право стягувати грошові кошти без внесення змін у договір оренди. Тому прокурор заявляє позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1 048 331,05 грн не сплаченої орендної плати.

2.2. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, право участі в судових засіданнях не реалізував.

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1.Між Яворівською міською радою як орендодавцем і Товариством з обмеженою відповідальністю «КепКо Юкрейн» як орендарем 14.04.2006 укладено договір оренди землі, площею 1,2717 га, для будівництва та обслуговування фабрики по ремонту електронної техніки, строком дії на 49 років.

3.2.Відповідно до п. 4 договору нормативна грошова оцінки земельної ділянки визначена в розмірі 251 923,77 грн, а орендна плата на 2006 рік становить 12 956,24 грн на рік і 1 049,68 грн в місяць. Відповідно до п. 8 договору оренди така вноситься до 20 числа наступного за звітним періодом місяця.

3.3. Відповідно до п. 9 договору оренди розмір оренди переглядається щороку на 1 січня в разі зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку. Підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря, в інших випадках, передбачених законом.

3.4.Укладенню договору оренди перебувало рішення позивача № 161 від 16.03.2006 про затвердження проекту відводу та надання земельної ділянки в оренду, відповідно до п. 3 якого затверджено орендну плату в розмірі 5 % від грошової оцінкиземельної ділянки.

3.5. Відповідно до довідки виконавчого комітету Яворівської міської ради № 35 від 13.04.2006 загальна ціна ділянки 251 923,77 грн.

3.6. Рішенням № 121 від 31.05.2013 позивач вирішив затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Яворів станом на 01.01.2013, виготовлену державним підприємством «Львівський науково дослідний та проектний інститут землеустрою».

3.7. На підставі такої документації рішенням № 238 від 07.06.2013 позивач вирішив внести зміни в рішення Яворівської міської ради № 121 від 31.05.2013 і затвердити базову вартість 1 кв. м земель міста Яворова, що становить 100,92 грн / кв. м, ввести в дію нормативну грошову оцінку земель міста Яворова з 01.07.2013, до 01.07.2013 довести це рішення до землевласників і землекористувачів шляхом опублікування в засобах масової інформації та на офіційному сайті м. Яворів. Також вирішено зобов`язати землекористувачів внести зміни в договори оренди землі в частині розрахунку орендної плати.

3.8.Рішенням позивача № 179 від 07.08.2020 знову затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Яворів з 01.01.2021 в розмірі 196,14 грн / кв. м. Аналогічно до попереднього рішення зобов`язано землекористувачів внести зміни в договори оренди землі в частині розрахунку орендної плати.

3.9.Позивач адресував відповідачу лист від 23.10.2024 про скерування для підписання двох примірників додаткових угод до договору оренди землі від 14.04.2006.

3.10.Яворівська окружна прокуратура звернулась до позивача із запитом від 05.09.2024 про надання інформації стосовно нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 4625810100:04:003:0119 і щодо розміру орендної плати, не внесеної відповідачем упродовж 2021 2024 років, а також поінформувати про вжиті міською радою заходи реагування.

3.11.Міська рада для отримання інформації звернулась до Державного земельного кадастру і листом від 19.09.2024 надала прокуратурі розрахунок щомісячних орендних платежів, сплачених відповідачем упродовж 2021 2024 років, розрахунок орендної плати, яку мав би сплачувати орендар у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки ділянки та детальний розрахунок недоотриманих місцевим бюджетом коштів за оренду ділянки за період 2021 2024 років. Також повідомила прокуратуру, що звернулась до орендаря з додатковою угодою до договору оренди землі від 14.04.2006.

3.12.Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру від 17.09.2024, адресованого позивачу, у 2021 році нормативна грошова оцінка становила 3 448 452,04 грн, у 2022 3 161 070,44 грн, у 2023 році 3 453 083,73 грн і у 2024 3 630 514,91 грн, про що подано витяг станом на 16.09.2024.

3.13.З урахуванням таких даних відповідно до звіту про рух коштів на рахунку з 01.01.2021 по 31.09.2024 за 2022 рік нараховано 172 422,60 грн, за 2022 рік 158 053,52 грн, за 2023 рік 172 654,19 грн, за 2024 рік (січень - вересень) 136 144,35 грн.

3.14.Натомість відповідач сплатив у 2021 році 35 000,00 грн, у 2022 році 39 300,00 грн, у 2023 році 48 000,00 грн, у 2024 році (включно з вереснем) 29 000,00 грн.

3.15.Прокурор також звертався до Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин відділу № 7 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із запитом від 18.10.2024 про надання витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки ділянки з кадастровим номером 4625810100:04:003:0119. Адресат відповів листом від 01.11.2024, надав підтвердження нормативної грошової оцінки ділянки за 2021 рік, за2022 рік, за 2023 рік, за 2024 рік.

3.16.Листом від 06.11.2024 прокурор звернувся до позивача з проханням повідомити, чи сплатив відповідач суму недоотриманих коштів, у випадку несплати надати розрахунок щомісячних орендних платежів за 2021 2024 роки, поінформувати про вжиті міською радою заходи реагування.

3.17.Позивач відповів листом від 14.11.2024 про те, що вживатиме заходи по врегулюванню питання стягнення орендної плати з відповідача.

3.18.Повторно прокурор звернувся до позивача про надання інформації листом від 19.11.2024 та отримав відповідь позивача від 25.11.2024 з відомостям про нарахування відповідачу орендної плати за 2021 рік у розмірі 172 422,60 грн, за 2022 рік 158 053,52 грн, за 2023 рік 172 654,19 грн, за 2024 рік (січень листопад) 166 398,65 грн, тобто на загальну суму 669 529,01 грн; та з відомостями про сплату орендної плати: у 2021 році 35 500,00 грн, у 2022 39 300,00 грн, у 2023 році 48 000,00 грн, у 2024 році 39 560,00 грн, тобто на загальну суму оплат у розмірі 162 360,00 грн.

3.19.Крім цього, позивач надав довідку про нарахування і про сплату орендної подати за період 2017 2020 роки. Так, за 2017 рік: 131 882,41 грн нараховано, 28 150,00 грн сплачено, за 2018 рік: 175 843,21 грн нараховано, 30 800,00 грн сплачено, за 2019 рік: 175 843,21 грн нараховано, 31 900,00 грн сплачено, за 2020: 175 843,21 грн нараховано, 27 400,00 грн сплачено, тобто всього нараховано 659 412,04 грн і сплачено 118 250,00 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017 становила 3 516 864,12 грн.

3.20.Доказів здійснення орендарем інших, крім описаних, оплат у суду немає.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ОБҐРУНТОВАНОСТІ ПІДСТАВ ЗВЕРНЕННЯ ПРОКУРОРА З ПОЗОВОМ

4.1.Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

4.2.Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

4.3.Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 22.10.2019 у справі № 914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

4.4.До позовної заяви долучено листування прокуратури з позивачем і органами Держгеокадастру, описані в попередньому розділі. Зокрема, прокурор отримав у листопаді 2024 року відповідь позивача про те, що вживатиме заходи по врегулюванню питання стягнення орендної плати з відповідача. Позивач також отримував запити прокуратури від 05.09.2025, від 18.10.2024, від 06.11.2024, від 19.11.2024, тобто тривалий час був обізнаним про досліджуване прокурором питання. Водночас упродовж розумного строку доказів самостійного звернення до суду для захисту інтересів територіальної громади позивач не вчиняв. Натомість 25.11.2024 позивач просив прокуратуру розглянути можливість звернення в судовому порядку про стягнення грошових коштів.

4.5.Крім зазначеного вище, прокурор 19.11.2024 звертався також до Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин відділ № 7 ГУ Держгеокадастру у Львівській області із запитом від 18.10.2024 про надання витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки ділянки з кадастровим номером 4625810100:04:003:0119 і отримав відповідь від 29.11.2024.

4.6.Частиною 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Згідно з положеннями ч. 1 вказаної статті органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

4.7.Органом, уповноваженим на отримання грошових коштів за оренду спірної ділянки, відповідно до закону та умов договору є Яворівська міська рада Яворівського району Львівської області. Так, відповідно до п. 6 договору оренда плата сплачується до місцевого бюджету м. Яворова.

4.8.Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

4.9.Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (ст. 288 Податкового кодексу України).

4.10. Як вказує Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

4.11.Зазначена вище хронологія подій та листування учасників справи свідчать про пасивну поведінку та бездіяльність орану місцевого самоврядування у відносинах з орендарем , що призвело до недоотримання місцевим бюджетом грошових коштів. Несплата відповідачем орендної плати за землю в повному обсязі у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки ослаблює економічні інтереси держави в цілому та, зокрема, органу місцевого самоврядування з огляду на наповненість місцевого бюджету через ненадходження коштів.

4.12.Яворівська окружна прокуратура листом від 16.12.2024 повідомила позивача, що вживатиме заходи представницького характеру щодо подання позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КепКо Юкрейн» 1 048 331,05 грн заборгованості по договору оренди землі. Тобто прокурор на законних підставах виконав субсидіарну роль та замінив суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам законодавства не здійснює захисту прав та інтересів територіально громади.

5. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО СУТІ СПОРУ

5.1.Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на таке.

5.2.Як встановлено судом вище та не спростовано відповідачем, останній є орендарем земельної ділянки комунальної форми власності з 14.04.2006. Докази припинення орендних відносин суду не подані, тому тривають.

5.3.Відповідно до встановлених обставин справи позивач 07.06.2013 позивач ввів в дію з 01.07.2013 нормативну грошову оцінку земель міста Яворова в розмірі 100,92 грн / кв. м, а 07.08.2020 затвердив нормативно грошову оцінку землі з 01.01.2021 в розмірі 196,14 грн / кв. м.

5.4. Зміни в договір оренди сторони не вносили.

5.5.Велика Палата Верховного Суду у справі № 914/2848/22 (постанова від 05.06.2024) вказала, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

5.6. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».

5.7. Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

5.8. Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

5.9. Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

5.10. За змістом ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

5.11. Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений ст. 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами 1, 3, 4 цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

5.12.Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

5.13.Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

5.14.Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

5.15.Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

5.16.Велика Палата Верховного Суду у справі № 914/2848/22 конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

5.17.Натомість Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

5.18.За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

5.19.Враховуючи зазначене, суд погоджується, що позивач має обґрунтовані та законні підстави застосовувати з часу прийняття відповідних рішень нові розміри нормативної грошової оцінки та відповідно нового розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

5.20.Як встановлено судом з поданих доказів, у 2017 - 2020 років нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 3 516 864,12 грн. Відповідно орендна плата, передбачена договором у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, становить 175 843,21 грн за повний рік і 131 882,41 грн за 2017 рік (квітень - грудень).

5.21.Відповідно до довідки позивача про нарахування і про сплату орендної плати за 2017 рік нараховано 131 882,41 грн орендної плати, а сплачено 28 150,00 грн, за 2018 рік нараховано 175 843,21 грн, а сплачено 30 800,00 грн, за 2019 рік нараховано 175 843,21 грн, а сплачено 31 900,00 грн, за 2020 рік нараховано 175 843,21 грн і сплачено 27 400,00 грн.

5.22.Тобто разом за обраний період нараховано 659 412,04 грн, з яких сплачено 118 250,00 грн, внаслідок чого не сплаченими залишаються кошти в розмірі 541 162,04 грн.

5.23.Крім цього, суд встановив, а відповідач не спростував того, що у 2021 році нормативна грошова оцінка становила 3 448 452,04 грн, у 2022 3 161 070,44 грн, у 2023 році 3 453 083,73 грн і у 2024 3 630 514,91 грн. Відповідно орендна плата, передбачена договором у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, становить 5 % від 3 448 452,04 грн = 172 422,60 грн, 5% від 3 161 070,44 грн = 158 053,52 грн, 5% від 3 453 083,73 грн = 172 654,19 грн, 5% від 3 630 514,91 грн = 181 525,75 грн.

5.24.Відповідно до відомостей про нарахування відповідачу орендної плати станом на 25.11.2024 орендна плата становила за 2021 рік 172 422,60 грн, за 2022 рік 158 053,52 грн, за 2023 рік 172 654,19 грн, за 2024 рік (січень листопад) 166 398,65 грн.

5.25.Орендар здійснював часткові платежі у вказаний період, а саме сплатив у 2021 році 35 000,00 грн, у 2022 році 39 300,00 грн, у 2023 році 48 000,00 грн, у 2024 році (включно з вереснем) 29 000,00 грн, а включно з листопадом - 39 560,00 грн.

5.26.Тобто відповідачу нараховано орендну плату в загальному розмірі 669 529,01 грн, сплачено 162 360,00 грн, що і зумовило виникнення заборгованості у вказаний період у розмірі 507 169,01 грн.

5.27.Суд підсумовує, що за 2017 - 2024 роки не сплаченими залишаються орендна плата в розмірі 1 048 331,05 грн, що і є предметом стягнення в цій справі.

5.28.Відповідно до умов договору, описаних вище, орендна плата вноситься до 20 числа наступного за звітним періодом місяця. Тобто до 20.12.2024 відповідач мав сплатити орендну плату, нараховану за крайній місяць прострочення, обраний позивачем (листопад), а прострочення за всі попередні місця наставали 21 числа кожного місяця. Однак ні на час крайнього строку оплати, ні на час постановлення рішення, повна вартість оренди не оплачена.

5.29.Відповідач не заперечив і не спростував наявності у нього встановленого обов`язку та суми боргу.

5.30.Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.31.Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.32.Враховуючи встановлені судом обставини наявності у відповідача заборгованості по орендній платі, суд вважає, що право позивача як представницького органу територіальної громади на отримання своєчасної та повної оплати за користування земельною ділянкою підлягає захисту, а позовна вимога про стягнення 1 048 331,05 грн підлягає задоволенню.

5.33.Здійснюючи розподіл понесених судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейл Проперті +» (ідентифікаційний код юридичної особи 33753869, 01001, місто Київ, пров. Музейний, будинок 2, квартира 14) на користь Яворівської міської ради Львівської області (81000, львівська область, Яворівський район, місто Яворів, вулиця Львівська, будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 33213539) 1 048 331,05 грн заборгованості.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейл Проперті +» (ідентифікаційний код юридичної особи 33753869, 01001, місто Київ, пров. Музейний, будинок 2, квартира 14) на користь Львівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 02910031, 79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19) 12 579,97 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03.07.2025.

СуддяМатвіїв Р.І.