Рішення від 03.07.2025 по справі 914/493/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2025Справа № 914/493/25

За позовом Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача : Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області, м.Перемишляни Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Захід-Агро МХП, м.Львів

про: про розірвання договору оренди землі від 26.12.2017, додаткової угоди до договору оренди від 23.10.2024 та зобов`язання повернути власнику земельну ділянку

Суддя Ділай У.І.

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від прокуратури: С.С.Максимовська

Від позивача: Б.С.Слюбик - представник

Від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025, справу №914/493/25 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 03.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.03.2025.

Ухвалами від 27.03.2025, від 24.04.2025 та від 05.05.2025 підготовче засідання відкладено.

Ухвалою від 15.05.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2025.

Ухвалою від 10.06.2025 розгляд справи відкладено на 23.06.2025 на 13 год 00 хв.

23.06.2025 від прокуратури до суду надійшли письмові пояснення по суті спору.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні від 23.06.2025 підтримали позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судове засідання від 23.06.2025 відповідач явку повноважного представника не забезпечив. Клопотання про проведення судового засідання від 23.06.2025 в режимі відеоконференцзв`язку від відповідача не надходило.

Після завершення судового засідання до господарського суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження.

У процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

26.12.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ТзОВ Захід-Агро МХП (далі орендар, відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 4623384900:08:000:0018) площею 19,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі 19,5 га пасовище, розташованої за межами населених пунктів на території Липовецької сільської ради Перемишлянського району Львівської області

За умовами п.п. 2.1-2.5 Договору, в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 19,5 га, у тому числі: 19,5 га пасовище. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату укладення договору становить 103354,49 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективномувикористанню.

У п. 3.1 договору вказано, що такий укладено на строк 7 років.

Пунктами 5.1-5.4 договору передбачено умови використання земельної ділянки. Зокрема, зазначено, що в оренду передається земельна ділянка для ведення сільськогосподарського виробництва загальною площею 19,5га, у томі числі 64,5979га пасовище. Угіддя пасовища. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Орендована земельна ділянка повинна використовуватись способами, що не суперечать екологічним вимогам, не допускати забруднення радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, захищати її від водної та вітрової ерозії, дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля. Господарська та інша діяльність, яка зумовлю забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин забороняється. Зміна угідь допускається за умови розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку документації з землеустрою за згодою орендодавця.

Також, відповідно до умов договору, на орендаря покладено обов`язки, з поміж яких: дотримуватись встановлених щодо об`єкта оренди обмежень в обсязі, передбаченому Договором та чинним законодавством України (п.8.4.4.); використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов Договору, дотримуватись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм і правил (п.8.4.5.); повідомляти орендодавця не рідше ніж один раз на три роки про стан орендованої земельної ділянки на відповідність показників агрохімічного паспорта земельної ділянки.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 28.12.2017 державним реєстратором внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право оренди спірної земельної ділянки за ТзОВ Захід-Агро МХП (номер запису про інше речове право:24373055). В подальшому до реєстру внесено відомості про продовження строку дії Договору до 26.12.2031.

22.03.2021 Перемишлянською міською радою (номер запису про право власності: 41167242) зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку на підставі наказу №65-ОТГ від 23.12.2020, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області. Інші відомості про спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

На підставі Рішення сесії Перемишлянської міської ради №4389 від 15.10.2024 «Про продовження терміну дії та внесення змін до договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4623384900:08:000:0018) від 26 грудня 2017 року», 23.10.2024 Перемишлянською міською радою з відповідачем укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 26.12.2017. Відповідно до вказаної додаткової угоди продовжено строк дії договору оренди на 7 років до 26.12.2031; замінено сторону орендодавця з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на Перемишлянську міську раду Львівського району Львівської області.

05.02.2025 комісією Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області проведено обстеження спірної земельної ділянки та встановлено, що вказана земельна ділянка розорана частково та на ній знаходяться незначні залишки рослини ріпаку.

Прокуратура звернула увагу, що Перемишлянська міська рада наділена правом здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності та складати відповідні акти за результатами проведеного обстеження. За обставинами цієї справи Перемишлянська міська рада здійснювала реалізацію своїх повноважень та виконувала функції, визначені ЗК України, Законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про охорону земель» шляхом обстеження земельних ділянок, що належать територіальній громаді та передані в оренду відповідачу, а також шляхом складання актів обстеження земельних ділянок.

Таким чином, за твердженням прокуратури всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного договору оренди землі, відповідач використовує орендовану земельну ділянку як ріллю для вирощування сільськогосподарських культур, а не як пасовища, тобто фактично без законних на те підстав використовують її не відповідно до того виду використання, за яким цю земельну ділянку було передано відповідачу власником.

Крім цього, прокуратура звернула увагу, що відповідно до інформації Перемишлянської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, всупереч вимогам п.8.4.6. договору орендар не виконав обов`язку щодо інформування орендаря про стан орендованої земельної ділянки на відповідність показникам агрохімічного паспорта земельної ділянки. Тобто, відповідачем фактично змінено вид угідь з пасовища на ріллю без додержання порядку, встановленого договором оренди, що є істотним порушенням його умов.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих зобов`язань. Відтак, прокуратура подала позов до відповідача про розірвання договору оренди землі від 26.12.2017 та зобов`язання повернути майно.

В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що орендодавець, як сторона договору, незважаючи на очевидний характер порушень з боку відповідача, володіючи інформацією про допущені порушення, не вживав жодних заходів на припинення його права користування земельною ділянкою. Здійснюючи моніторинг судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено відсутність будь-яких рішень суду за позовними заявами позивача до ТзОВ Захід-Агро МХПщодо спірної ділянки, що вказує на невжиття заходів позивачем до відповідача, спрямованих на розірвання договору та повернення майна за наявності для цього підстав.

Разом з тим, згідно із листом Виконавчого комітету Перемишлянської міської ради Львівської області від 11.02.2025, скерованого до місцевої прокуратури, орган місцевого самоврядування повідомив про відсутність у бюджеті ради коштів на сплату судового збору.

Перемишлянська міська рада Львівської області підтримала позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на таке.

За весь період часу з моменту укладення спірних договорів сторони належним чином виконували свої обов`язки, зокрема, ТОВ «Захід-Агро МХП» як орендар по договорам, використовував земельну ділянку згідно з цільовим призначення, не погіршував їх стан та своєчасно і в повному обсязі виплачував орендну плату. Жодного разу орендодавець не звертався до орендаря із заявами про неналежне виконання умов договорів чи про відсутність істотних умов, які б порушували його права як орендодавця.

Відповідач заперечив факти викладені в позовній заяві щодо порушення ним умов договору оренди землі, оскільки саме по собі поновлення договору оренди землі 23.10.2024 свідчить про те, що орендар належним чином виконував умови договору оренди землі.

При цьому, покликаючись на положення ч.1 ст.144 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які акти складені уповноваженими особами з питань контролю за охороною та використання земель. А також не має доказів, яким би було встановлено межі спірної земельної ділянки.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами Перемишлянської міської ради Львівської області, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави, зокрема територіальної громади.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано на порушення інтересів територіальної громади внаслідок нецільового використання земельної ділянки, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Перемишлянської міської ради Львівської області.

При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до господарського суду, а також після подання прокурором позову, Перемишлянська міська рада Львівської області не зверталася до суду з позовом про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки та повернення майна.

Таким чином, дії позивача (Перемишлянської міської ради Львівської області) свідчать саме про пасивність поведінки останнього, який, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" несплатою коштів відповідачем та ненадходженням коштів до Державного бюджету України.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку органу місцевого самоврядування, у повноваження якого володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах належним майном. Про порушення умов договору оренди орендодавець - міська рада знала, ще до того, як орган прокуратури звертався з запитами та листами для встановлення підстав для представництва, оскільки не отримувала орендної плати, починаючи з лютого 2025 року Перемишлянській міській раді було відомо про нецільове використання орендованої земельної ділянки.

Отже, протягом досить тривалого часу (розумного строку) Перемишлянська міська рада Львівської області знала про порушення її прав та не зверталася до суду за захистом таких, що є підставою вважати, що рада не здійснила захисту інтересів держави.

За таких обставин, господарський суд доходить висновку, що в даному випадку прокурор підставно звернувся до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України - надалі ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, правонаступником якого є Перемишлянська міська рада Львівської області, та ТОВ «Захід-Агро МХП» укладено договір оренди землі від 26.12.2017, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

Законодавець у ст. 14 Конституції України закріпив норму, відповідно до якої земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у ст. 13 Конституції України, серед іншого, норму за якою земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.

Відносини, пов`язані із орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі"). Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 цього Закону).

Права та обов`язки орендодавця визначає ст. 24 Закону України "Про оренду землі". Так, відповідно цієї статті орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

При цьому, права та обов`язки орендаря визначає ст. 25 Закону України "Про оренду землі". Зокрема, орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі (ч. 2 ст. 25 цього Закону).

За ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, яким є допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення (ст. 1 Закону України "Про землеустрій").

Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 927/703/20 виснував, що основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання. Поділ земель на категорії передбачено ЗК України.

Стаття 19 ЗК України визначає категорії земель. Так, за основним цільовим призначенням землі України поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Землі для випасання худоби (пасовища) є окремим видом використання земельних ділянок ст. 34 ЗК України).

Верховний Суд зазначає, що усі землі у межах України мають своє цільове використання, як це передбачено ст. 19 ЗК України, а цільове використання земельних ділянок є одним із принципів земельного законодавства.

Разом з тим, поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" стосується тих випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Оцінка обставин використання орендарем земельної ділянки за цільовим призначенням здійснюється судом з урахуванням конкретних обставин кожної справи (постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/597/18, від 04.02.2025 у справі № 916/3679/23).

Підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки законодавець визначив у Законі України "Про оренду землі", ЗК України та ЦК України.

За загальним правилом ч. 1 ст. 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин щодо зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Винятком із цього правила (про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін) є приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, що надають суду повноваження зі зміни або розірвання договору (без наявності згоди сторін), проте у випадках, визначених законом. Тож загальне правило про розірвання та зміну договору без згоди сторін на підставі рішення суду передбачене у ч. 2 ст. 651 ЦК України, що визначає універсальні засади, застосовні до усіх видів приватноправових договорів.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі", якою регулюється припинення договору оренди землі, встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Верховний Суд у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3679/23, дійшов висновку про те, що дострокове розірвання договору оренди можливе, зокрема, на вимогу однієї із сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором. При цьому окремими підставами для примусового припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди є, в тому числі, використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Здійснюючи аналіз вказаних вище норм матеріального права, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 25.05.2022 у справі № 922/1135/21 виснував, що за приписами ч. 5 ст. 20, ст. 34 ЗК України земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби можуть використовуватися лише у межах встановленого виду використання, тому передані в оренду земельні ділянки не мали бути використані відповідачем для вирощування олійних або будь-яких інших культур, оскільки ці земельні ділянки орендар зобов`язаний був використовувати виключно в межах, визначених договорами оренди землі, законом та кадастрової документації, а саме як пасовища. А Верховний Суд у постанові від 12.12.2019 у справі № 904/1054/19 зазначив, що діяльність відповідача щодо розорювання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які за своїми характеристиками відносяться до пасовищ, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки. При цьому, судом також було враховано, що необхідність дотримання обмежень щодо розорювання земель, а також створення, збереження та відновлення сіножатей та пасовищ відповідно до науково-обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов, передбачена Законами України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року", "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року", Концепцією національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 880-р, Стратегією удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413, Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 27.11.2007 у справі "Хаммер проти Бельгії" вказав на те, що незважаючи на той факт, що навколишнє середовище прямо не захищене в Конвенції, проте саме по собі воно є цінністю, в якій як суспільство, так і державні органи мають живий інтерес. Економічні міркування і навіть право на власність, не мають виходити на перший план у питаннях охорони навколишнього середовища, зокрема, коли ця сфера законодавчо регулюється державою. Таким чином, державні органи зобов`язані діяти з метою захисту навколишнього середовища.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначає ст. 34 Закону України "Про оренду землі", положення якої імперативно передбачають, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21).

Покликання відповідача на факт поновлення договору оренди землі 23 жовтня 2024 року, що підтверджує належне виконання орендарем взятих зобов`язань, а також про відсутність актів, які складені уповноваженими особами з питань контролю за охороною та використання земель, Господарський суд Львівської області відхиляє. При цьому суд бере до уваги доводи прокуратури про бездіяльність Перемишлянської міської ради, яка з дати укладення договору оренди землі (26.12.2017) до 05.02.2025 (після надходження запиту прокуратури), жодного разу не перевіряла факт використання орендованої земельної ділянки шляхом її обстеження.

Разом з тим, господарський суд відзначає, що за умовами п. 8.4.6 договору оренди землі, орендар зобов`язався повідомляти орендодавця не рідше, ніж один раз на три роки про стан орендованої земельної ділянки на відповідність показникам агрохімічного паспорта земельної ділянки

Натомість матеріали справи на містять повідомлень відповідача орендодавцю про стан орендованої земельної ділянки на відповідність показників агрохімічного паспорта земельної ділянки протягом всього періоду користування об`єктом оренди.

Водночас суд звертає увагу, що на момент обстеження спірних земельних ділянок 05 лютого 2025 року встановлено невідповідність у видах використання угідь сільськогосподарського призначення, визначених за відомостями Державного земельного кадастру, із фактичним використанням такої землі. Відповідно до долученої фотофіксації спірної земельної ділянки вбачається рілля.

Суд враховує, що за приписами ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Слід зазначити, що обов`язкових вимог щодо складання акту обстеження земельних ділянок при здійсненні контролю за використанням земельних ділянок чинним законодавством не передбачено. Відтак, під час складання актів обстеження земельних ділянок позивач діяв в межах своїх повноважень.

Натомість про використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення як рільних відповідачем не заперечено, належних та допустимих доказів на спростування вказаного факту матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Розірвання договорів та повернення у власність територіальної громади земельних ділянок у випадку встановлення протиправної поведінки самого орендаря здійснюється на підставі закону та укладеного з ним договору, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до суспільних інтересів у тому, щоб така передача в оренду землі сприяла досягненню максимального економічного ефекту від оренди об`єктів комунальної власності. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23.

З огляду на характер спірних правовідносин, обставини недобросовісного виконання умов договорів саме орендарем, господарський суд вважає обґрунтованою позовні вимоги (про розірвання договору оренди землі від 26.12.2017 та додаткової угоди від 23.10.2024) такими, що відповідають критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені у статті 34 Закону України «Про оренду землі». Так, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Отже, вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди. Тож за наявності правових підстав (у цій справі - пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України) для розірвання договору оренди неодмінним є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку, що була у його користуванні.

Ураховуючи встановлені обставини щодо наявності підстав для розірвання договору оренди землі та додаткової угоди, а також перебування спірної земельної ділянки у фактичному користуванні ТОВ «Захід-Агро МХП», ефективним та правомірним способом захисту порушеного права територіальної громади буде повернення їй спірної ділянки в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому відповідач отримав її в оренду. Як і розірвання договорів оренди землі, так і повернення прямо передбачене законом, переслідує легітимну мету і є пропорційним цій меті.

З огляду на наведене, Господарський суд Львівської області вважає, що позов прокурора в інтересах держави в особі Перемишлянської міської ради про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Розірвати Договір оренди землі від 26.12.2017 щодо земельної ділянки площею 19,5га кадастровий номер 4623384900:08:000:0018 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1372053846233), укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП» та Додаткову угоду до договору оренди землі від 26.12.2017 (номер запису про інше речове право 24373055) укладену 23.10.2024 між Перемишлянською міською радою Львівського району Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП».

3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП» (77000, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, місто Рогатин, вулиця Шашкевича, будинок 20, корпус А, ідентифікаційний код 37042858) повернути власнику Перемишлянській міські раді Львівського району Львівської області (81200, Львівська область, Львівський район, місто Перемишляни, вул. Привокзальна, 3а, ідентифікаційний код 26485176) земельну ділянку, кадастровий номер 4623384900:08:000:0018 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1372053846233) площею 19,5га, яка знаходиться на території Перемишлянської територіальної громади Львівського району Львівської області.

4.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП» (77000, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, місто Рогатин, вулиця Шашкевича, будинок 20, корпус А, ідентифікаційний код 37042858) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 7267,20 грн судового збору.

5.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 03.07.2025.

Суддя Уляна ДІЛАЙ