Герб України

Рішення від 02.07.2025 по справі 915/315/25

Господарський суд миколаївської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

===============================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року Справа № 915/315/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу

за позовом: Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", вул.Велика Васильківська, буд.100, м.Київ, 03150

ел.пошта: ccd@sensebank.com.ua

представник позивача: Котницький І.О.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ПРОК-М", вул.Садова, буд.1А, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54000

до відповідача-2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача-3: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

до відповідача-4: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

про: стягнення солідарно заборгованості у розмірі 110 299,40 грн, -

Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх.№3032/25 від 27.02.2025) в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ПРОК-М", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №MBOV01508 від 14.02.2018 розраховану на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду яка станом на 23.02.2022 становить - 110 299,40 грн. та складається з:

- суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість - 28 644,07 грн.;

- суми заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість - 81 655,33 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2025 позовну заяву від 27.02.2025 (вх.№3032/25 від 27.02.2025) Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач через систему "Електронний суд" надав заяву про усунення недоліків (вх.№3854/25 від 13.03.2025) згідно якої на виконання вимог ухвали суду від 04.03.2025 надсилає до суду уточнену позовну заяву та докази направлення уточненої позовної заяви сторонам.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/315/25 поза межами встановленого ГПК України строк у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач-4 ( ОСОБА_3 ) через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву (вх.№5009/25 від 02.04.2025) в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує, що рішенням Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СОЮЗ» від 08.01.2019 у справі № 3-6/3/18 позов АТ «Альфа-Банк» було задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення солідарно з ТОВ «Торгівельна компанія «ПРОК-М», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Альфа - Банк» заборгованість за договором №MBOV01508 від 14.02.2018р, а саме: прострочених відсотків - 14 958, 37грн., простроченого тіла - 299 670, 81 грн, пені - 14 953, 88 грн та витрат по сплаті третейського збору у сумі 400 грн. У подальшому, АТ «Альфа-Банк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СОЮЗ» від 08.01.2019 у справі №3-6/3/18. Північним апеляційним господарським судом було видано судовий наказ. В результаті примусового виконання з ОСОБА_3 було стягнено всю суму визначену судовим наказом 329 583,06грн. та сплачено винагороду виконавця та витрати на здійснення виконавчих дій. Вказує, що всю суму боргу ТОВ «ПРОК-М» було сплачено лише одним ОСОБА_3 . Зазначає, що враховуючи обов`язки викладені у ст.2 договору поруки №MBOV01508/3 від 14.02.2018р. поручитель поручився лише за виконання основного договору, тобто повернення суми ліміту Овердрафту, сплату процентів, пені та штрафу. Вказує, що жодних зобов`язань по сплаті інфляційних витрат чи 3% річних договором поруки не передбачено, тому їх стягнення є незаконним, оскільки виходить за межі домовленості сторін при укладанні договору поруки. Зазначає, що відповідно до п.5.3 розділу 5 Договору поруки №MBOV01508/3 від 14.02.2018р. порука за договором припиняється через 4 (чотири) роки з дати набуття чинності цим договором, а тому чотирирічний термін спливає 18.02.2022. Отже зазначене свідчить, що порука встановлена договором поруки №MBOV01508/3 від 14.02.2018р. є припиненою з 18.02.2022. Вказує, що оскільки порука є припиненою з 18.02.2022р., то з цієї дати позивач вже втратив право на звернення до відповідача ОСОБА_3 з вимогами, що випливають з договору поруки №MBOV01508/3 від 14.02.2018р., тобто право кредитора на задоволення вимог за рахунок поручителя припинилося. Також, просить суд застосувати строки позовної давності, оскільки пред`явивши позов 27.02.2025 по стягненню індексу інфляції та 3% річних за період з 09.01.2019 по 01.02.2022 позивачем заявлено вимоги після спливу строку позовної давності. Також, у вказаному відзиві просить суд провести розгляд справ з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши клопотання відповідача-4 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст. 252 ГПК України).

Частиною 6 ст. 252 ГПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, предметом позову у справі №915/315/25 є стягнення суми 110 299,40 грн., розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2025 (302800 грн). Характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Суд при розгляді справи у порядку спрощеного провадження досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах сторін по суті справи. Розгляд справи здійснюється за наявними у справі матеріалами доказами, які надаються сторонами на підтвердження обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень у строки, визначені у Господарському процесуальному кодексі України.

Відповідач-4 скористався своїм правом на подання відзиву, який поданий ним у встановлений строк, та прийнятий судом до розгляду.

На підставі викладеного у задоволенні клопотання відповідача-4 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін слід відмовити.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.03.2025, направлена на адресу місцезнаходження відповідача-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ПРОК-М"), а саме: вул.Садова, буд.1А, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54000 повернута поштовим відділенням зв`язку до суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання" зі штрих кодовим ідентифікатором 06 102 4024 69 64.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.03.2025, направлена на адресу реєстрації відповідача-2 ( ОСОБА_1 ), а саме: АДРЕСА_1 повернута поштовим відділенням зв`язку до суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання" зі штрих кодовим ідентифікатором 06 102 4024 69 72.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.03.2025, направлена на адресу реєстрації відповідача-3 ( ОСОБА_2 ), а саме: АДРЕСА_2 повернута поштовим відділенням зв`язку до суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання" зі штрих кодовим ідентифікатором 06 102 4024 69 80.

Судом взято до уваги висновки, викладені Великою палатою Верховного Суду у постанові від 05.09.2024 у справі № 990/152/24, відповідно до яких день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "за закінченням терміну зберігання", не може вважатися днем вручення копії ухвали.

У зв`язку з відсутністю відомостей щодо повідомлення відповідача-1, відповідача - 2 та відповідача-3 про відкриття провадження у справі та неможливістю констатувати сплив строку на подання відзиву у даній справі, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2025 та від 16.04.2025 ухвалу суду від 18.03.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повторно направлено на поштову адресу відповідача - 1 та на поштову адресу місце проживання відповідача - 2 та відповідача - 3 із поміткою "Судова повістка".

Поштове відправлення з ухвалою суду від 18.03.2025 про відкриття провадження у справі та ухвалою суду від 09.04.2025, яке було направлено на адресу відповідача-1 повернулось до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Поштове відправлення з ухвалою суду від 18.03.2025 про відкриття провадження у справі та ухвалою суду від 09.04.2025, яке було направлено на адресу відповідача-2 повернулось до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Поштове відправлення з ухвалою суду від 18.03.2025 про відкриття провадження у справі та ухвалою суду від 16.04.2025, яке було направлено на адресу відповідача-3 повернулось до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п.10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Судом взято до уваги висновки, викладені Великою палатою Верховного Суду у постанові від 05.09.2024 у справі №990/152/24, відповідно до яких день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «про відсутність адресата за вказаним нею місцем проживання (перебування)», може вважатися днем вручення копії ухвали.

У суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача, ухвала суду надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.03.2025, 09.04.2025, 16.04.2025 були оприлюднені на офіційному вебпорталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача -1, відповідача-2, відповідача -3 у даній справі.

Відповідач-1, відповідач-2, відповівдач-3 своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду справи із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа розглядалась судом у розумний строк.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

14 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ПРОК-М" (далі - відповідач-1, клієнт), укладено Додатковий договір про надання кредиту у формі овердрафту №МВOV01508 до договору на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання №40029947 від 05.09.2016 (далі - Договір), у відповідності до п.1 якого, банк в порядку та на умовах визначених цим Договором овердрафту та Договором, зобов`язується надати клієнту кредит у формі овердрафт, а клієнт зобов`язується сплатити проценти за користування овердрафтом, виконати інші умови цього Договору овердрафту та повернути банку заборгованість за овердрафтом у строки, встановлені цим Договором овердрафту.

У розділі 2 Договору визначені умови надання кредиту у формі овердрафту:

1. Поточний рахунок, на який встановлюється Овердрафт - №26004015521901

2. Максимальна сума ліміту Овердрафту - 300 000,00 грн.

3. Ліміт овердрафту встановлюється та визначається у наступному порядку та розмірі:

3.1. З дня укладення цього Договору овердрафту по 15.05.2018 (включно) - 150 000,00 грн.

3.2. З 16.05.2018 по дату, вказану у пункті 4 цього Договору овердрафту ліміт овердрафту встановлюється у розмірі - 40% від розміру чистих кредитових оборотів по поточному рахунку у банку.

4. Дата повернення овердрафту - 13.02.2019 (включно).

5. Розмір процентів за користування овердрафтом - 23% річних

6. Максимальний строк наявності безперервної заборгованості - 30 календарних днів

9. Забезпечення виконання зобов`язань клієнта за цим Договором овердрафту:

- порука ОСОБА_1 на всю суму зобов`язань клієнта за цим Договором Овердрафту;

- порука ОСОБА_2 на всю суму зобов`язань клієнта за цим Договором Овердрафту;

- порука ОСОБА_3 на всю суму зобов`язань клієнта за цим Договором Овердрафту;

- застава майнових прав на грошові кошти на поточному рахунку № НОМЕР_1 відкритому у валюті гривня, що належить ОСОБА_1 , на всю суму зобов`язань клієнта за цим Договором Овердрафту;

- застава майнових прав на грошові кошти на поточному рахунку № НОМЕР_2 відкритому у валюті гривня, що належить ОСОБА_2 , на всю суму зобов`язань клієнта за цим Договором Овердрафту;

- застава майнових прав на грошові кошти на поточному рахунку № НОМЕР_3 відкритому у валюті гривня, що належить ОСОБА_3 , на всю суму зобов`язань клієнта за цим Договором Овердрафту.

Відповідно до п.5 Договору, договір овердрафту вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань клієнта за цим Договором овердрафту.

Договір підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача-1.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 (відповідач-2) укладено Договір поруки №МВOV01508/1.

У статті 1 Договору поруки №МВOV01508/1 визначено тлумачення термінів, зокрема:

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Прок-М», код ЄДРПОУ 40029947, місцезнаходження якого вул.Садова, буд.1А, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54001;

Основний договір - договір №МВOV01508 про надання кредиту у формі овердрафт, укладений між банком та боржником 14 лютого 2018 року, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому.

Овердрафт - кредит у формі овердрафту з лімітом 300 000,00 грн. і строком дії, що закінчується 13 лютого 2019 року, який банк зобов`язується надати боржнику згідно з Основним договором.

Згідно статті 2 Договору поруки №МВOV01508/1, у відповідності з цим Договором поруки поручитель поручається за виконання боржником наступних обов`язків, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов`язку повернути банку суму фактичної заборгованості за Овердрафтом, що у будь-який момент часу не перевищуватиме максимальну суму ліміту овердрафту та ліміту овердрафту, якщо останній, відповідально до умов Основного договору, буде меншим за Максимальну суму ліміту овердрафту, у строк не пізніше 30 календарних днів з дати її виникнення, а заборгованість за овердрафтом, що виникла менше ніж за 30 календарних днів до дати повернення овердрафту, повернути у дату повернення овердрафту, визначену відповідно до основного договору;

- обов`язку сплачувати банку проценти за користування овердрафтом у розмірі 23% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору у строки визначені в Основному договорі;

- обов`язку у випадку, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку заборгованість за овердрафтом, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Основного договору;

- обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штраф) та понад суму неустойки (пені, штрафу) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Основним договором.

У відповідності до статті 3.1 Договору поруки №МВOV01508/1, боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, перелічених у статті 2 цього Договору, як солідарні боржники, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до статті 3.2 Договору поруки №МВOV01508/1, передбачена пунктом 3.1 цього Договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання будь-якого з обов`язків, зазначених у пункті 2.1 цього Договору.

Пунктом 5.3 Договору поруки №МВOV01508/1 визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань боржника за Основним договором, порука за цим договором припиняється через 4 роки з дати набуття чинності цим Договором.

Згідно статті 5.4 Договору поруки №МВOV01508/1, укладенням цього Договору поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності боржника за основним договором, в тому числі такі, внаслідок яких відбудеться збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим Договором, зокрема, але не виключно, будь-які зміни основного договору, внаслідок яких збільшується ліміт овердрафту, що надається боржнику, строк користування овердрафтом/частиною, та/або розмір процентів за користування овердрафтом, та/або комісійних винагород, та/або неустойки (пені, штрафу), та/або будь-яких інших платежів, які боржник згідно з Основним договором повинен сплачувати банку та за виконання яких поручитель поручається згідно з цим договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим Договором поруки, і встановлена цим договором порука залишається чинною протягом строку встановленого в п.5.3 цього Договору, а поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, з урахуванням будь-яких майбутніх змін обсягу відповідальності боржника за основним договором. Дана згода поручителя є безумовною, безвідкличною і не обмежена строком дії.

Пунктом 5.6 Договору поруки №МВOV01508/1 сторони погодились внести до Договору застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст.12 Закону України «Про третейські суди», про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони у зв`язку з цим Договором та розгляд і вирішення всіх не вирішених сторонами шляхом переговорів спрів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними цього Договору відбуваються у Постійнодіючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту. Розгляду і остаточному вирішенню у Постійнодіючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту підлягають в тому числі, але не виключно, спори, предметом яких є виконання (невиконання, неналежне виконання) Договору, припинення (розірвання) цього Договору, стягнення неустойки, зміна умов Договору, відшкодування завданих порушенням Договору збитків, недійсність Договору, неукладеність Договору, відновлення становища, яке існувало до порушення Договору тощо. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійнодіючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Підписанням даного Договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними у зв`язку з Договором. Сторони домовились, що розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін. Місцем проведення розгляду справи є місцезнаходження Третейського суду вказане в Положенні про Постійнодіючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз», з якими можна ознайомитись на web-сторінці. Датою укладення даної третейської угоди є дата, що вказана в п.5.3 Договору.

14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 (відповідач-3) укладено Договір поруки №МВOV01508/2.

У статті 1 Договору поруки №МВOV01508/2 визначено тлумачення термінів, зокрема:

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Прок-М», код ЄДРПОУ 40029947, місцезнаходження якого вул.Садова, буд.1А, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54001;

Основний договір - договір №МВOV01508 про надання кредиту у формі овердрафт, укладений між банком та боржником 14 лютого 2018 року, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому.

Овердрафт - кредит у формі овердрафту з лімітом 300 000,00 грн. і строком дії, що закінчується 13 лютого 2019 року, який банк зобов`язується надати боржнику згідно з Основним договором.

Згідно статті 2 Договору поруки №МВOV01508/2, у відповідності з цим Договором поруки поручитель поручається за виконання боржником наступних обов`язків, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов`язку повернути банку суму фактичної заборгованості за Овердрафтом, що у будь-який момент часу не перевищуватиме максимальну суму ліміту овердрафту та ліміту овердрафту, якщо останній, відповідально до умов Основного договору, буде меншим за Максимальну суму ліміту овердрафту, у строк не пізніше 30 календарних днів з дати її виникнення, а заборгованість за овердрафтом, що виникла менше ніж за 30 календарних днів до дати повернення овердрафту, повернути у дату повернення овердрафту, визначену відповідно до основного договору;

- обов`язку сплачувати банку проценти за користування овердрафтом у розмірі 23% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору у строки визначені в Основному договорі;

- обов`язку у випадку, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку заборгованість за овердрафтом, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Основного договору;

- обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штраф) та понад суму неустойки (пені, штрафу) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Основним договором.

У відповідності до статті 3.1 Договору поруки №МВOV01508/2, боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, перелічених у статті 2 цього Договору, як солідарні боржники, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до статті 3.2 Договору поруки №МВOV01508/2, передбачена пунктом 3.1 цього Договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання будь-якого з обов`язків, зазначених у пункті 2.1 цього Договору.

Пунктом 5.3 Договору поруки №МВOV01508/2 визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань боржника за Основним договором, порука за цим договором припиняється через 4 роки з дати набуття чинності цим Договором.

Згідно статті 5.4 Договору поруки №МВOV01508/2, укладенням цього Договору поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності боржника за основним договором, в тому числі такі, внаслідок яких відбудеться збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим Договором, зокрема, але не виключно, будь-які зміни основного договору, внаслідок яких збільшується ліміт овердрафту, що надається боржнику, строк користування овердрафтом/частиною, та/або розмір процентів за користування овердрафтом, та/або комісійних винагород, та/або неустойки (пені, штрафу), та/або будь-яких інших платежів, які боржник згідно з Основним договором повинен сплачувати банку та за виконання яких поручитель поручається згідно з цим договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим Договором поруки, і встановлена цим договором порука залишається чинною протягом строку встановленого в п.5.3 цього Договору, а поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, з урахуванням будь-яких майбутніх змін обсягу відповідальності боржника за основним договором. Дана згода поручителя є безумовною, безвідкличною і не обмежена строком дії.

Пунктом 5.6 Договору поруки №МВOV01508/2 сторони погодились внести до Договору застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст.12 Закону України «Про третейські суди», про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони у зв`язку з цим Договором та розгляд і вирішення всіх не вирішених сторонами шляхом переговорів спрів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними цього Договору відбуваються у Постійнодіючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту. Розгляду і остаточному вирішенню у Постійнодіючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту підлягають в тому числі, але не виключно, спори, предметом яких є виконання (невиконання, неналежне виконання) Договору, припинення (розірвання) цього Договору, стягнення неустойки, зміна умов Договору, відшкодування завданих порушенням Договору збитків, недійсність Договору, неукладеність Договору, відновлення становища, яке існувало до порушення Договору тощо. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійнодіючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Підписанням даного Договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними у зв`язку з Договором. Сторони домовились, що розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін. Місцем проведення розгляду справи є місцезнаходження Третейського суду вказане в Положенні про Постійнодіючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз», з якими можна ознайомитись на web-сторінці. Датою укладення даної третейської угоди є дата, що вказана в п.5.3 Договору.

14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 (відповідач-4) укладено Договір поруки №МВOV01508/3

У статті 1 Договору поруки №МВOV01508/3 визначено тлумачення термінів, зокрема:

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Прок-М», код ЄДРПОУ 40029947, місцезнаходження якого вул.Садова, буд.1А, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54001;

Основний договір - договір №МВOV01508 про надання кредиту у формі овердрафт, укладений між банком та боржником 14 лютого 2018 року, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому.

Овердрафт - кредит у формі овердрафту з лімітом 300 000,00 грн. і строком дії, що закінчується 13 лютого 2019 року, який банк зобов`язується надати боржнику згідно з Основним договором.

Згідно статті 2 Договору поруки №МВOV01508/3, у відповідності з цим Договором поруки поручитель поручається за виконання боржником наступних обов`язків, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов`язку повернути банку суму фактичної заборгованості за Овердрафтом, що у будь-який момент часу не перевищуватиме максимальну суму ліміту овердрафту та ліміту овердрафту, якщо останній, відповідально до умов Основного договору, буде меншим за Максимальну суму ліміту овердрафту, у строк не пізніше 30 календарних днів з дати її виникнення, а заборгованість за овердрафтом, що виникла менше ніж за 30 календарних днів до дати повернення овердрафту, повернути у дату повернення овердрафту, визначену відповідно до основного договору;

- обов`язку сплачувати банку проценти за користування овердрафтом у розмірі 23% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору у строки визначені в Основному договорі;

- обов`язку у випадку, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку заборгованість за овердрафтом, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Основного договору;

- обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штраф) та понад суму неустойки (пені, штрафу) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Основним договором.

У відповідності до статті 3.1 Договору поруки №МВOV01508/3, боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, перелічених у статті 2 цього Договору, як солідарні боржники, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до статті 3.2 Договору поруки №МВOV01508/3, передбачена пунктом 3.1 цього Договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання будь-якого з обов`язків, зазначених у пункті 2.1 цього Договору.

Пунктом 5.3 Договору поруки №МВOV01508/3 визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань боржника за Основним договором, порука за цим договором припиняється через 4 роки з дати набуття чинності цим Договором.

Згідно статті 5.4 Договору поруки №МВOV01508/3, укладенням цього Договору поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності боржника за основним договором, в тому числі такі, внаслідок яких відбудеться збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим Договором, зокрема, але не виключно, будь-які зміни основного договору, внаслідок яких збільшується ліміт овердрафту, що надається боржнику, строк користування овердрафтом/частиною, та/або розмір процентів за користування овердрафтом, та/або комісійних винагород, та/або неустойки (пені, штрафу), та/або будь-яких інших платежів, які боржник згідно з Основним договором повинен сплачувати банку та за виконання яких поручитель поручається згідно з цим договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим Договором поруки, і встановлена цим договором порука залишається чинною протягом строку встановленого в п.5.3 цього Договору, а поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, з урахуванням будь-яких майбутніх змін обсягу відповідальності боржника за основним договором. Дана згода поручителя є безумовною, безвідкличною і не обмежена строком дії.

Пунктом 5.6 Договору поруки №МВOV01508/3 сторони погодились внести до Договору застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст.12 Закону України «Про третейські суди», про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони у зв`язку з цим Договором та розгляд і вирішення всіх не вирішених сторонами шляхом переговорів спрів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними цього Договору відбуваються у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту. Розгляду і остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту підлягають в тому числі, але не виключно, спори, предметом яких є виконання (невиконання, неналежне виконання) Договору, припинення (розірвання) цього Договору, стягнення неустойки, зміна умов Договору, відшкодування завданих порушенням Договору збитків, недійсність Договору, неукладеність Договору, відновлення становища, яке існувало до порушення Договору тощо. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Підписанням даного Договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними у зв`язку з Договором. Сторони домовились, що розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін. Місцем проведення розгляду справи є місцезнаходження Третейського суду вказане в Положенні про Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз», з якими можна ознайомитись на web-сторінці. Датою укладення даної третейської угоди є дата, що вказана в п.5.3 Договору.

Рішенням №5/2019 від 15.10.2019 єдиного акціонера Акціонерного товариства «Украсоцбанк», визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року. Уповноважено Голову та членів Комісії для проведення реорганізації Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на здійснення подальших дій щодо припинення Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» шляхом його приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк».

12.08.2022 Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Позивач у позовній заяві зазначає, що надав відповідачу-1 кредит, однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Згідно матеріалів справи, 14.11.2019 на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 08.01.2019 у третейській справі №3-6/3/18, яке набрало законної сили 08.01.2019, та постанови Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №873/37/19, яке набрало законної сили 15.10.2019, Північний апеляційний господарський суд у справі №873/37/19 видав наказ про примусове виконання, про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ПРОК-М», громадянина ОСОБА_1 , громадянки ОСОБА_2 , громадянина ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором від 14.02.2018 №МВOV01508, а саме: заборгованість за кредитом - 299 670,81 грн., прострочені відсотки - 14 958,37 грн., пеня - 14 953,88 грн., витрати зі сплати третейського збору у сумі 400,00 грн.

Позивач вказує, що у зв`язку з невиконанням рішення суду та умов договору у відповідачів виникла заборгованість розрахована на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду (загальна сума 329 583,06 грн.) яка станом на 23.02.2022 становить 110 299,40 грн. та складається з 3% річних у розмірі 28 644,07 грн., та інфляційних втрат у розмірі 81 655,33 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

Згідно з ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З положень ст. ст. 610, 611 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч.1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 №916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зазначено, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Зазначена позиція підтверджена Верховним Судом у постанові від 29.11.2023 по справі № 753/1527/22, де суд зазначив, що оскільки кредитор вже скористався судовим захистом та рішенням суду з боржника стягнуто суму основного боргу, то таке зобов`язання вже не є натуральним, а кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України. Таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання, підтвердженого судовим рішенням, до моменту його повного виконання і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідні висновки неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема містяться і в постановах Верховного Суду від 19.01.2022 по справі №204/3530/17, від 17.02.2021 по справі № 303/7132/18.

Саме лише прийняття судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, від 10.04.2018 та 27.04.2018 у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16.11.2018 у справі № 918/117/18, від 30.01.2019 у справах №905/2324/17 та №922/175/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, від 11.03.2020 у справі № 910/5587/19.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідачів 3% річних за період з 09.01.2019 по 23.02.2022 у розмірі 28 644,07 грн. та інфляційні за період з січня 2019 року по лютий 2022 року у розмірі 81 655,33 грн., нараховані на суму заборгованості яка встановлена рішення суду - 329 583,06 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 299 670,81 грн., прострочених відсотків - 14 958,37 грн. та пені - 14 953,88 грн.

Суд відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки викладені в пунктах 60-67 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/3692/18, згідно із якими Верховний Суд щодо можливості нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суми пені, зазначає таке.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Передбачена у договорі неустойка, звичайно ж не є зобов`язанням, а є самостійної мірою цивільно-правової відповідальності, однак у разі ухвалення рішення суду виникає нове зобов`язання - недоговірне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 5 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Таким чином, з моменту набрання законної сили рішенням суду про стягнення неустойки у боржника виникає нове зобов`язання на підставі судового рішення та вказаних вище статей 11 та 509 Цивільного кодексу України, а саме зобов`язання зі сплати такої неустойки на користь кредитора.

Таке зобов`язання у розумінні Цивільного кодексу України є грошовим, а тому у разі прострочення його виконання на нього також поширюється дія статті 625 Цивільного кодексу України.

Також, суд враховує висновки викладені в пунктах 40-42 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, згідно із якими при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Постанови КМУ № 1078).

Отже, при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з методикою розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України, яка передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100 % (дефляції).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступає від висновків касаційного суду у постановах від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі № 924/532/19 про можливість розрахунку інфляційних збитків за поточний період без урахування інфляційної складової основного боргу за попередній місяць, оскільки це порушує принципи індексації доходів населення, визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 та Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженого наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007, з дотриманням певної математичної послідовності розрахунку, закладеної у цих нормативних актах.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційни , суд дійшов висновку, що проведені нарахування здійснені арифметично вірно та відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача -1 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат з поручителів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, у тому числі порукою.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 (відповідач-2) укладено Договір поруки №МВOV01508/1.

Згідно статті 2 Договору поруки №МВOV01508/1, у відповідності з цим Договором поруки поручитель поручається за виконання боржником наступних обов`язків, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов`язку повернути банку суму фактичної заборгованості за Овердрафтом, що у будь-який момент часу не перевищуватиме максимальну суму ліміту овердрафту та ліміту овердрафту, якщо останній, відповідально до умов Основного договору, буде меншим за Максимальну суму ліміту овердрафту, у строк не пізніше 30 календарних днів з дати її виникнення, а заборгованість за овердрафтом, що виникла менше ніж за 30 календарних днів до дати повернення овердрафту, повернути у дату повернення овердрафту, визначену відповідно до основного договору;

- обов`язку сплачувати банку проценти за користування овердрафтом у розмірі 23% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору у строки визначені в Основному договорі;

- обов`язку у випадку, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку заборгованість за овердрафтом, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Основного договору;

- обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штраф) та понад суму неустойки (пені, штрафу) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Основним договором.

Пунктом 5.3 Договору поруки №МВOV01508/1 визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань боржника за Основним договором. Порука за цим договором припиняється через 4 роки з дати набуття чинності цим Договором.

14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 (відповідач-3) укладено Договір поруки №МВOV01508/2.

Згідно статті 2 Договору поруки №МВOV01508/2, у відповідності з цим Договором поруки поручитель поручається за виконання боржником наступних обов`язків, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов`язку повернути банку суму фактичної заборгованості за Овердрафтом, що у будь-який момент часу не перевищуватиме максимальну суму ліміту овердрафту та ліміту овердрафту, якщо останній, відповідально до умов Основного договору, буде меншим за Максимальну суму ліміту овердрафту, у строк не пізніше 30 календарних днів з дати її виникнення, а заборгованість за овердрафтом, що виникла менше ніж за 30 календарних днів до дати повернення овердрафту, повернути у дату повернення овердрафту, визначену відповідно до основного договору;

- обов`язку сплачувати банку проценти за користування овердрафтом у розмірі 23% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору у строки визначені в Основному договорі;

- обов`язку у випадку, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку заборгованість за овердрафтом, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Основного договору;

- обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штраф) та понад суму неустойки (пені, штрафу) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Основним договором.

Пунктом 5.3 Договору поруки №МВOV01508/2 визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань боржника за Основним договором. Порука за цим договором припиняється через 4 роки з дати набуття чинності цим Договором.

14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 (відповідач-4) укладено Договір поруки №МВOV01508/3

Згідно статті 2 Договору поруки №МВOV01508/3, у відповідності з цим Договором поруки поручитель поручається за виконання боржником наступних обов`язків, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов`язку повернути банку суму фактичної заборгованості за Овердрафтом, що у будь-який момент часу не перевищуватиме максимальну суму ліміту овердрафту та ліміту овердрафту, якщо останній, відповідально до умов Основного договору, буде меншим за Максимальну суму ліміту овердрафту, у строк не пізніше 30 календарних днів з дати її виникнення, а заборгованість за овердрафтом, що виникла менше ніж за 30 календарних днів до дати повернення овердрафту, повернути у дату повернення овердрафту, визначену відповідно до основного договору;

- обов`язку сплачувати банку проценти за користування овердрафтом у розмірі 23% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору у строки визначені в Основному договорі;

- обов`язку у випадку, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку заборгованість за овердрафтом, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Основного договору;

- обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штраф) та понад суму неустойки (пені, штрафу) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Основним договором.

Пунктом 5.3 Договору поруки №МВOV01508/3 визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань боржника за Основним договором. Порука за цим договором припиняється через 4 роки з дати набуття чинності цим Договором.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ Прикінцеві положення Цивільного кодексу України пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, який скасовано 30.06.2023.

Таким чином, з урахуванням приписів пункту 5.3 договорів поруки №МВOV01508/1 від 14.02.2018, №МВOV01508/2 від 14.02.2018, №МВOV01508/3 від 14.02.2018 та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України порука за вказаними договорами є припиненю з 01.07.2023.

Водночас, позивач звернувся з позовом до суду 27.02.2025.

Враховуючи викладене вище, вимоги позивача щодо стягнення солідарно з відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 інфляційних втрат та 3% річних задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За умовами ч.ч.1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем-1 наявність вказаної заборгованості не спростовано, доказів її погашення не надано.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ПРОК-М" (вул.Садова, буд.1А, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54000, код ЄДРПОУ 40029947) на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (вул.Велика Васильківська, буд.100, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494714):

- заборгованості за ставкою 3% у розмірі 28 644,07 грн.;

- заборгованості за інфляційними витратами у розмірі 81 655,33 грн.;

- судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук

СудГосподарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення02.07.2025
Оприлюднено04.07.2025
Номер документу128594002
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі банківської діяльності, з них кредитування, з них

Судовий реєстр по справі —915/315/25

Ухвала від 28.07.2025

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Рішення від 02.07.2025

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Семенчук Н. О.

Ухвала від 16.04.2025

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Семенчук Н. О.

Ухвала від 09.04.2025

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Семенчук Н. О.

Ухвала від 09.04.2025

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Семенчук Н. О.

Ухвала від 18.03.2025

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Семенчук Н. О.

Ухвала від 04.03.2025

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Семенчук Н. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні