Рішення від 01.07.2025 по справі 916/1112/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1112/25

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від позивача - Кравцова К.О.,

від відповідача - не з`явився,

від третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання припиненими трудових відносин на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, посилаючись на наступне. Як вказує позивач, рішенням № 2 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс? від 25.03.2020 р. ОСОБА_1 призначено директором вказаного товариства з 26 березня 2020 року, на виконання якого та згідно з наказом № 18-к від 26.03.2020 р. позивач приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "Агросервіс?. В подальшому, як зазначає позивач, на підставі вказаного документа було внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про директора як представника товариства.

При цьому позивач вказує, що згідно зі статутом ТОВ "Агросервіс?, затвердженого загальними зборами учасників (протокол позачергових зборів учасників № 1/20 від 21 липня 2020 року), а саме п. 12.1 зазначено, що вищим органом управління товариства є загальні збори учасників. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Між тим позивач зазначає, що до компетенції зборів учасників належить (п. 12.3 статуту), зокрема, обрання виконавчого органу товариства, встановлення розміру винагороди виконавчого органу товариства, прийняття інших рішень, віднесених Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? до компетенції загальних зборів учасників.

Крім того, як вказує позивач, п. 12.3.2 статті 12 статуту визначено, що питання, передбачені пп. 12.3.1 цього статуту, та інші питання, віднесені вищевказаним Законом до компетенції загальних зборів учасників, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства. Пунктом 12.11 статті 12 статуту визначено, що виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю є директор.

Також позивач посилається на п. 1.8 статуту, згідно з яким вбачається, що засновниками (надалі - учасниками) товариства є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Наразі заявник вказує, що станом на час подання вказаного позову, відповідно до даних, що містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним учасником (засновником) товариства є: ОСОБА_2 , громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; розмір частки засновника (учасника): 22483443,50 грн., що становить 100% розміру статутного капіталу товариства. Між тим позивач додає, що у вказаному витязі міститься інформації про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, кінцевий бенефіціарний власник відсутній у зв`язку з тим, що жоден зі спадкоємців не отримав свідоцтво про спадщину.

Відтак, за ствердженнями позивача, зміни до статуту ТОВ "Агросервіс? у зв`язку зі зміною складу учасників, які були зареєстровані 22.02.2022 р. приватним нотаріусом Воєводиною І.М., внесено не було у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. Разом з тим позивач зауважує, що 04 листопада 2024 року позивач направив на ім`я засновника товариства - ОСОБА_2 заяву про звільнення на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, при цьому документи, направлені ОСОБА_2 , не були особисто вручені адресату та за закінченням встановленого терміну зберігання - 28.11.2024 були повернуті відправнику.

В подальшому, як вказує позивач, 06 лютого 2025 року ним було подано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс? заяву про звільнення за власним бажанням з посади директора ТОВ "Агросервіс? з 14 березня 2025 року. Так, позивач додає, що вказана заява була отримана представником ТОВ "Агросервіс? 06 лютого 2025 року.

Як зазначає позивач, 06.02.2025 року ОСОБА_1 було видано наказ № 1 про проведення загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Агросервіс?, проведення яких було заплановано на 10:00 год. 14.03.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , з наступним порядком денним: 1) розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади директора; 2) прийняття рішення щодо припинення повноважень директора; 3) призначення (обрання) нового директора або тимчасово виконуючого його обов`язки.

Також позивач зауважує, що 06.02.2025 року на ім`я учасника (засновника) ТОВ "Агросервіс? - ОСОБА_2 було направлено повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства з ініціативи виконавчого органу.

Між тим позивач наголошує, що згідно з п.12.5.1-12.5.3 статті 12 статуту загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на позицію Верховного Суду, викладену в постанові по справі № 911/719/21 від 19.01.2022, відповідно до якої передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Проте, як вказує позивач, незважаючи на відправлене поштове відправлення, учасник/засновник товариства або його представник не зверталися для ознайомлення з документами та інформацією щодо проведення 14.03.2025 р. о 10:00 год. загальних зборів учасників товариства та вирішення запропонованих питань порядку денного. Також вказаний учасник та/або його представники не з`явилися у запропоновану дату на збори та не повідомили про причини своєї неявки.

Посилаючись на викладене вище, позивач вважає, що ним дотримано вимоги Закону та статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема, не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів позивачем шляхом надсилання поштового відправлення з описом вкладення повідомлено учасника (засновника) товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надано учаснику (засновнику) можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час.

Наразі позивач зауважує, що згідно з протоколом № 1 загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Агросервіс?, які відбулися 14.03.2025 року, вбачається, що засновник (учасник) ТОВ "Агросервіс? - ОСОБА_2 , яка володіє 100% статутного капіталу товариства, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення загальних зборів шляхом направлення рекомендованого листа з описом вкладення на загальні збори учасників ТОВ "Агросервіс? з ініціативи виконавчого органу не з`явилася. Як вказує позивач, у зв`язку з відсутністю необхідного кворуму, загальні збори учасників ТОВ "Агросервіс? вважаються такими, що не відбулися та відповідно рішення порядку денного не приймалося.

З огляду на викладене, як вказує позивач, факт неявки на збори учасників та прийняття відповідного рішення дає підстави для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора товариства з незалежних від нього причин.

Таким чином, позивач наголошує, що змушений перебувати у трудових відносинах з відповідачем всупереч своєму бажанню, при цьому, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах по справі № 448/362/22 від 14.06.2023 р. та по справі № 911/719/21 від 19.01.2022 р., зауважує, що у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1112/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 29.04.2025 р. о 10:30 год.

03.04.2025 р. від представника ОСОБА_1 - Кравцової К.О. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 10653/25).

23.04.2025 р. від представника позивача - Кравцової К.О. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 12889/25), в якій позивач просить суд забезпечити участь представника позивача у підготовчому засіданні по справі № 916/1112/25, яке призначене на 29.04.2025 р. о 10:30 год., та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.04.2025 р. задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - Кравцової К.О. про участь у підготовчому засіданні, яке призначене на 29.04.2025 р. о 10:30 год., та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2025 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ; витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи ОСОБА_2 ; відкладено підготовче засідання на 21.05. 2025 р. об 11:00 год.

05.05.2025 р. від представника ОСОБА_1 - Кравцової К.О. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 14186/25).

12.05.2025 р. від Міністерства соціальної політики України до господарського суду надійшов лист (вх. № 15136/25), в якому повідомлено, що згідно з відомостями, внесеними до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 07.05.2025 р. відсутня інформація щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2025 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/1112/25 на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 12.06.2025 р. о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2025 року закрито підготовче провадження у справі № 916/1112/25 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 01 липня 2025 р. об 11:30 год.

30.06.2025 р. від представника ОСОБА_1 - Кравцової К.О. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог) (вх. № 20516/25), згідно з якою позивач просить суд провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Агросервіс" про стягнення судових витрати по справі, а саме витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. - закрити. Так, у поданій заяві позивач вказує, що бажає скористатися наданим йому правом та відмовитися від позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" на його користь судових витрати по справі, а саме витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Розглянувши вказане клопотання позивача суд відмовляє в його задоволенні, оскільки судові витрати - витрати на правничу допомогу та витрат зі сплати судового збору не входять до позовних вимог господарського позову, які направлені на захист порушених прав, свобод або законних інтересів позивача.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом направлення ухвал суду до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного документу за вих. № 916/1112/25/18368/25 від 02.04.2025 р., за вих. № 916/1112/25/26537/25 від 12.05.2025 р., за вих. № 916/1112/25/30271/25 від 28.05.2025 р., за вих. № 916/1112/25/35587/25 від 23.06.2025 р., а також шляхом направлення на електронну адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до відомостей, наявних у КП "ДСС", відповідач - ТОВ " Агросервіс? є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в "Електронному суді" та має власний "кабінет" в "Електронному суді".

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа - ОСОБА_2 пояснення на позов у встановлений судом строк не надала, також третя особа в засідання суду не з`явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному демографічному реєстрі (відповідь № 1331102 від 29.04.2025 р.). Проте, надіслані судом копії ухвал суду про залучення третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог від 29.04.2025 р. була повернута до суду без вручення разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, з позначкою "адресат відмовився", натомість копії ухвал суду про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання від 21.05.2025 р., про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 12.06.2025 р. були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 р. у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також згідно з ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

З огляду на вказане та з урахуванням повернення до суду без вручення ухвал суду господарським судом третя особа також викликалася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчать наявні в матеріалах справи оголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень, суд вважає, що відповідач та третя особа - ОСОБА_2 є належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без їх участі.

Під час розгляду справи у судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, при цьому просив суд не стягувати з відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб - підприємців та громадський формувань № 1227811 від 25.03.2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс? зареєстровано 16.08.2000 р. (номер запису в реєстрі 14951200000000051).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс? № 2 від 25.03.2020 року, засновниками товариства: ОСОБА_4 , що є власником 85,66% статутного капіталу ТОВ "Агросервіс? та ОСОБА_2 , що є власником 14,34% статутного капіталу ТОВ "Агросервіс? вирішено: призначити ОСОБА_1 на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс? з 26.03.2020 року. При цьому у вказаному рішенні зазначено, що нотаріусом Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області Ковальовим С.В. засвідчено справжність підпису ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 162,163.

Згідно з наказом № 18-к "Про призначення директора" від 26.03.2020 року призначено ОСОБА_1 на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс? з 27.03.2020 року; підстава: рішення загальних зборів засновників № 2 від 25.03.2020 та заява ОСОБА_1 від 25.03.2020 року.

З інформації, що міститься у відповідному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб - підприємців та громадський формувань № 1227811 від 25.03.2025 р., ОСОБА_1 наразі є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс?, відомості про нього як керівника містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а єдиним учасником та засновником цього Товариства є ОСОБА_2 , частка якої становить 22483443,5 в статутному капіталі.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що рішенням позачергових зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс?, оформлених протоколом № 1/20 від 21.07.2020 р., затверджено статут Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс? (нова редакція).

Відповідно до п. 1.1 статуту останній є документом, який регламентує порядок створення, фінансово-господарської діяльності та ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс?, його відносини як юридичної особи із засновниками та учасниками, а також його правоздатність та дієздатність.

Згідно з п. 1.4 статуту товариство у своїй діяльності керується діючим законодавством України, цим статутом, а також внутрішніми правилами процедур, регламентами та іншими локальними нормативними актами.

Пунктом 1.8 статуту визначено, що засновником (надалі - учасник) товариства є:

- громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Комсомольським РВХМУУМВС України в Херсонській області 29 жовтня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Дніпровським РВХМУУМВС України в Херсонській області 10 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Положеннями п. 6.1 статуту визначено, що учасники мають право: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому Законом України "Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та цим статутом (п.п. 6.1.1); брати участь у розподілі прибутку товариства (п.п. 6.1.2); отримувати дивіденди від діяльності товариства. Таке право мають особи, які є учасниками товариства на початок виплати дивідендів та повністю внесли свій вклад до статутного капіталу товариства (п.п. 6.1.3); брати участь в діяльності товариства на підставі трудового договору (контракту) або за договором цивільно-правового характеру (п.п. 6.1.4); висувати на розгляд органів управління товариства пропозиції з питань діяльності товариства (п.п. 6.1.5); на пріоритетне придбання продукції, робіт та послуг, що виробляються товариством (п.п. 6.1.6); отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для знайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів (п.п. 6.1.7); обирати та бути обраними до органів управління товариства (п.п. 6.1.8); вийти з товариства у встановленому порядку (п.п. 6.1.9); отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість (п.п. 6.1.10).

В п. 7.1 статуту визначено, що у товаристві створений статутний капітал, який становить 22483443,50 грн. (двадцять два мільйони чотириста вісімдесят три тисячі чотириста сорок три грн. 50 коп.).

Пунктом 7.2 статуту передбачені вклади учасників товариства:

- ОСОБА_3 володіє часткою вартістю 19259268,25 грн. (дев`ятнадцять мільйонів двісті п`ятдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят вісім грн. 25 коп.), що відповідає 85,66% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_2 володіє часткою вартістю 3224175,25 грн. (три мільйони двісті двадцять чотири тисячі сто сімдесят п`ять грн. 25 коп.), що відповідає 14,34% статутного капіталу товариства.

За умовами п. 12.1 статуту вищим органом товариства є загальні збори учасників. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Відповідно до п. 12.2 статуту кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства.

Приписами п. 12.3 статуту передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників віднесено вирішення будь-яких питань діяльності товариства.

Згідно з п. 12.3.1 статуту до компетенції загальних зборів учасників належать:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства;

2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення (продовження) діяльності товариством на підставі модельного статуту;

3) зміна розміру статутного капіталу товариства;

4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;

5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим законом;

6) обрання виконавчого органу товариства, встановлення розміру винагороди виконавчого органу товариства;

7) затвердження угод, де стороною виступає товариство на суму, що перевищує 500000,00 (п`ятсот тисяч) грн.;

8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;

9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;

10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;

11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;

12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;

13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення верства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;

14) прийняття інших рішень, віднесених Законом України "Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників.

Положеннями п. 12.3.2 статуту визначено, що питання, передбачені пп. 12.3.1 цього статуту, та інші питання, віднесені вище вказаним Законом до компетенції загальних зборів учасників, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства.

В 12.4 статуту передбачено скликання загальних зборів учасників товариства.

12.4.1 Загальні збори учасників скликаються: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності складають 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

За умовами п.п. 12.4.5 п. 12.4 статуту вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Відповідно до п.п. 12.4.7 п. 12.4 статуту разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.

Згідно з п.п. 12.4.8 п. 12.4 статуту виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених статутом щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та якщо вони надали згоду на розгляд таких питань (п.п. 12.4.10 п. 12.4 статуту).

Приписами п.п. 12.5.1 п. 12.5 статуту передбачено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Положеннями п. 12.5.2 п. 12.5 статуту визначено, що виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

В п.п. 12.5.3 п. 12.5 статуту встановлено, що повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Відповідно до п.п. 12.5.4 п. 12.5 статуту виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Згідно з п.п. 12.5.5 п. 12.5 статуту пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

За умовами п.п. 12.5.6 п. 12.5 статуту після надсилання повідомлення, передбаченого пп. 12.5.3 цього статуту, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань до пп. 12.5.5 цього статуту.

Підпунктом 12.5.7 п. 12.5 статуту визначено, що виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів.

До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних. зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час (пп. 12.5.8 п.12.5 статуту).

Відповідно до пп. 12.6.1 п. 12.6 статуту учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через їхніх представників.

Згідно з пп. 12.6.2 п. 12.6 статуту загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно.

За умовами п.п. 12.6.3 пункту 12.6 статуту на загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до пп. 12.6.2, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

В п.п. 12.6.6 п. 12.6 статуту визначено, що загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою учасників товариства.

Рішення загальних зборів учасників відповідно до пп. 12.7.1 п. 12.7 статуту приймаються відкритим голосуванням.

Положеннями п.п. 12.10.1 п. 12.10 статуту передбачено, що у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються відповідним рішенням такого учасника.

Пунктом 12.11 статуту визначено, що виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор.

Відповідно до п.п. 12.11.1 п. 12.11 статуту директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належать їм, до компетенції директора.

Згідно з п.п. 12.11.2 п. 12.11 статуту директор підзвітний загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Директор не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства.

Підпунктом 12.11.3 п. 12.11 статуту визначено, що директор товариства, має право: без довіреності здійснювати дії від імені товариства; укладати договори (контракти) та чинити юридичні дії від імені товариства, видавати довіреності; директор товариства обмежений в укладанні правочинів, де стороною виступає товариство, якщо перевищує 500000,00 (п`ятсот тисяч) грн.; видавати Правила внутрішнього трудового розпорядку; організовувати виконання рішень загальних зборів учасників товариства; розробляти та затверджувати оперативні плани діяльності товариства; обґрунтовувати порядок розподілу прибутку та засобів покриття збитків; розробляти пропозиції щодо внесення змін до статуту та інших внутрішніх документів; затверджувати акти, які визначають відносини між підрозділами та філіями товариства; приймати та звільняти працівників, застосовувати до них заходи заохочення та стягнення; відкривати та використовувати рахунки в установах банків та інших фінансово-кредитних установах; забезпечувати виконання рішень загальних зборів учасників товариства; розпоряджатися майном, що визначається загальним зборами учасників товариства; здійснювати інші дії, передбачені статутом та чинним законодавством України, спрямовані на досягнення мети товариства в межах його компетенції; вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому загальними зборами учасників.

Спори між учасниками товариства вирішуються шляхом переговорів. У випадках недосягнення згоди спір вирішується в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 17.1 статуту).

Із матеріалів справи вбачається (а.с. 23), що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Агросервіс? із заявою від 06.02.2025 р., в якій просив звільнити його з посади директора ТОВ "Агросервіс? за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України з 14.03.2025 року. Вказана заява була отримана 06.02.2025 р. ОСОБА_5 , про що міститься підпис вказаної особи на такій заяві.

Також із матеріалів справи вбачається, що 06.11.2024 року ОСОБА_1 направив на ім`я засновника ТОВ "Агросервіс? - ОСОБА_2 заяву про звільнення, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії опису вкладення до рекомендованого листа від 06.11.2024 р., фіскального чеку № 7420000006640 від 06.11.2024 р. Так, із опису вкладення до рекомендованого листа вбачається, що направлялася заява про звільнення (а.с. 26). Наразі, як вбачається з інформації з офіційного сайту Укрпошти, отриманої за допомогою сервісу про пошук поштових відправлень, вказане відправлення № 7420000006640 не було вручені адресату та 28.11.2024 р. за закінченням встановленого терміну зберігання повернуто відправнику.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до засновника (учасника) ТОВ "Агросервіс? із повідомленням про проведення загальних зборів товариства з ініціативи виконавчого органу від 06.02.2025 року, в якому повідомив про проведення загальних зборів ТОВ "Агросервіс? 14.03.2025 р. о 10:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 . Також у вказаному повідомленні був вказаний порядок денний: 1) припинення повноважень директора шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків. Додатково повідомлено, що реєстрація учасників розпочнеться о 09:50 годині та триватиме до 09:55 години, для участі при собі необхідно мати документи, що посвідчують особу та за необхідності довіреність на представництво, а також зазначено про можливість ознайомитися з матеріалами, пов`язаними з порядком денним, за адресою: АДРЕСА_2 , з 08:00 до 17:00 год. Направлення зазначеного повідомлення на адресу ОСОБА_2 підтверджується описом вкладення до рекомендованого листа від 07.02.2025 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (№ відправлення 740000015428). Наразі, як вбачається з інформації з офіційного сайту Укрпошти, отриманої за допомогою сервісу про пошук поштових відправлень, вказане відправлення № 740000015428 не було вручені адресату та 24.02.2025 р. повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

Згідно з наказом директора ТОВ "Агросервіс? № 1 від 06.02.2025 р. "Про проведення загальних зборів учасників (засновників)? наказано:

1. Провести загальні збори учасників (засновників) ТОВ "Агросервіс? 14 березня 2025 року о 10:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 .

2. Винести на порядок денний загальних зборів такі питання:

2.1 Розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади директора.

2.2 Прийняття рішення щодо припинення повноважень директора.

2.3 Призначення (обрання) нового директора або тимчасово виконуючого його обов`язки.

2.4 Інші питання, що випливають із зазначених вище.

Відповідно до наданого позивачем протоколу № 1 загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Агросервіс? від 14.03.2025 року, підписаного головою зборів - ОСОБА_1 та секретарем зборів - ОСОБА_5 , вбачається, що був присутнім ОСОБА_1 - директор ТОВ "Агросервіс?, відсутні - ОСОБА_2 - засновник ТОВ "Агросервіс?, яка володіє 100% статутного капіталу товариства. У зв`язку з відсутністю засновника (учасника) товариства - ОСОБА_2 , яка володіє 100% статутного капіталу, загальні збори учасників ТОВ "Агросервіс?, проведенні 14.03.2025 р., вважаються такими, що не відбулися.

Таким чином, підставою для звернення до суду з цим позовом стало те, що позивач належним чином повідомив учасника товариства про своє волевиявлення на звільнення з посади директора товариства за власним бажанням, однак призначені директором ТОВ "Агросервіс? загальні збори учасників товариства не відбулись у зв`язку з неявкою ОСОБА_2 , а тому відсутня можливість їх проведення та вирішення питання щодо припинення трудових правовідносин між товариством та позивачем.

За приписами частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з ч. 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? (стаття 140 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? встановлено, що установчим документом товариства є статут.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? до компетенції загальних зборів належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Згідно з ч.ч. 2-6 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Однією з особливостей проведення загальних зборів учасників товариства, яке має одного учасника, є те, що у цьому товаристві рішення з питань, які належать до компетенції загальних зборів учасників товариства, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (ч. 1 ст. 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю?).

До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю?).

За положеннями ч.ч. 1-5 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор?, якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція?, а його голови "генеральний директор?, якщо статутом не передбачені інші назви.

Частиною тринадцятою статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 в справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг? про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину 1 статті 98 та частину першу статті 99 Цивільного кодексу України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г? частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства? і частину п`яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства?, виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Кодекс законів про працю України регулює усі трудові відносини, які виникають між працівниками та юридичними особами. Проте, положення даних законів не врегульовують відносини виконавчого органу товариства та засновників, які врегульовані статтею 99 Цивільного кодексу України.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень Кодексу законів про працю України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах Кодексу законів про працю України, а у статті 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Між тим господарський суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, та востаннє підтверджені у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 вказала на те, що звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема, у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, повязане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Таким чином, норми трудового законодавства не розповсюджуються на спори між виконавчими органами товариства та самими товариствами, які є корпоративними, отже повинні розглядатися у порядку господарського судочинства.

При цьому суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем ані трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому частиною дванадцятою статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю?, ані відповідного цивільно-правового договору.

Відтак, оскільки трудовий договір (контракт) не укладався, а між сторонами фактично відсутній спір щодо припинення такого договору, норми КЗпП України, зокрема, статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 127/27466/20.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

Отже, позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 в справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 в справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 в справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище правовим висновкам.

За загальним правилом вирішення питання про припинення повноважень директора товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства. Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати вказане питання.

Таким чином, директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 ст. 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю?) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю?), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю?).

При цьому директор має дотриматися вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? та статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

Як встановлено судом, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь № 1227811 від 25.03.2025 р.) вбачається, що єдиним засновником та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс? є ОСОБА_2 .

При цьому, як було встановлено судом вище, 06.11.2024 р. ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з описом вкладення на адресу засновника (учасника) товариства ОСОБА_2 заяву про звільнення, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення та описом вкладення у цінний лист. Крім того, із матеріалів справи вбачається (а.с. 23), що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Агросервіс? із заявою від 06.02.2025 р., в якій просив звільнити його з посади директора ТОВ "Агросервіс? за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України з 14.03.2025 року. Вказана заява була отримана 06.02.2025 р. ОСОБА_5 , про що міститься підпис вказаної особи на такій заяві.

Вказане вище свідчить про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій задля припинення трудових відносин з відповідачем в порядку, визначеному чинним законодавством.

Також на виконання вимог чинного законодавства та пп. 12.5.2 п. 12.5 статуту товариства, 07.02.2025 р. позивач, як директор товариства (виконавчий орган), правомірно надіслав засновнику (учаснику) товариства повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ "Агросервіс?, згідно з яким за ініціативи директора було призначено загальні збори на 14.03.2025 о 10:00 годині за адресою місцезнаходження товариства.

Отже, позивач вжив усі необхідні дії для повідомлення єдиного учасника ТОВ "Агросервіс? про скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства.

Як встановлено судом, у призначений час загальні збори учасників ТОВ "Агросервіс? не відбулися у зв`язку з неявкою одноосібного учасника та засновника, та як наслідок відсутністю необхідного кворуму, що засвідчено позивачем шляхом складення та підписання протоколу № 1 загальних зборів учасників (засновників) товариства.

Оскільки учасником ТОВ "Агросервіс? питання звільнення ОСОБА_1 із посади директора товариства не вирішено, зазначене позбавило позивача можливості припинити свої повноваження як директора товариства з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищенаведені обставини, позивач вичерпав доступні йому можливості позасудового вирішення питання про припинення його повноважень директора товариства з власної ініціативи.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач дотримався визначеного Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? та статутом товариства порядку скликання загальних зборів учасників товариства з власної ініціативи, але єдиний учасник ТОВ "Агросервіс? проігнорував призначені загальні збори та участь в них не прийняв.

Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розгляду по суті заяви позивача про звільнення з посади директора відповідача, а також фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника.

Обмеження прав позивача на припинення корпоративних (управлінських) відносин істотно позначається на сфері його приватного життя. При цьому приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру?.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом?. Поняття "приватне життя?, в принципі, не виключає відносин професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме в межах трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з навколишнім світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя? (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України? (OleksandrVolkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165).

Праця людини має для неї неабияке значення в багатьох контекстах: як у матеріальному, так й у контексті самореалізації і взагалі приватності особи. Наявність у реєстрі інформації щодо позивача як керівника товариства належить до його професійної діяльності та охоплюється поняттям "приватне життя?.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Водночас, не маючи законної можливості припинити повноваження директора товариства, позивач протиправно позбавляється можливості працевлаштуватися на іншу роботу (в тому числі на державну (публічну) службу, з урахуванням вимог Закону України "Про запобігання корупції?, інших профільних Законів в частині вимог щодо несумісності), не має змоги очолити інше підприємство (з урахуванням вимог інших юридичних осіб).

Отже, позивач не може бути примушений до продовження виконання управлінських функцій директора товариства. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Разом із тим, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку одного з засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.

Отже, із поданих доказів суд встановив, що реалізуючи своє конституційне право на свободу праці позивач добросовісно виконав усі дії для свого звільнення, зокрема, написав заяву про звільнення, звернувся до учасника товариства відповідача з повідомленням про проведення загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про його звільнення з посади директора, а також здійснив організацію та підготовку загальних зборів учасників товариства.

Проте, станом на момент розгляду даної справи загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс? щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора за його власним бажанням на підставі його заяви не проведено. Крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань досі містяться відомості про позивача як керівника відповідача.

Суд зауважує, що в даному випадку позивач не має можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин у визначеному законодавством порядку, що порушує його право на працю, відтак підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З метою захисту своїх прав ОСОБА_1 у позовній заяві просив суд, зокрема, визнати трудові відносини позивача з ТОВ "Агросервіс? припиненими у зв`язку зі звільненням його із займаної посади директора на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

За умовами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення правовідношення.

Факт неприйняття учасником ТОВ "Агросервіс? рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку, і саме з набрання рішенням законної сили вирішується спір про припинення правовідносин між сторонами, де судом досліджуються обставини дотримання позивачем, як керівником підприємства, вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю?.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 року в справі № 910/6642/18).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, що наведена в ухвалі суду від 08.02.2023 у справі № 127/27466/20, належним та ефективним способом захисту прав та законних інтересів керівника товариства у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), як визначено у постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та 17.03.2021 у справі № 761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання/подання заяви про звільнення, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

У той же час, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом "jura novit curia? ("суд знає закони?) неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 в справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 в справі № 587/430/16-ц, від 04.12.2019 в справі № 917/1739/17).

Відтак, у даному випадку права позивача підлягають захисту шляхом припинення повноважень на майбутнє, що відповідає способу захисту, передбаченому п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Отже, в даному випадку належним та ефективним способом захисту прав та законних інтересів позивача буде не визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), а саме припинення трудових відносини між позивачем та відповідачем з дати набрання рішенням суду законної сили, у зв`язку зі звільненням з посади директора.

Крім того, встановлені судом обставини жодним чином не спростовані відповідачем.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання припиненими трудових відносини ОСОБА_1 з ТОВ "Агросервіс? у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням підлягають задоволенню шляхом припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та відповідачем з дати набрання рішенням законної сили, у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора товариства.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання припиненими трудових відносин на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України задовольнити.

2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Комсомольським ВМ УМВС України в Херсонській області 07.02.2001; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросервіс? (74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, смт. Нововоронцовка, вул. Промислова, буд. 15; код ЄДРПОУ 30439741) з дати набрання рішенням законної сили за власним бажанням із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс?.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 02 липня 2025 р.

Суддя В.С. Петров