Рішення від 02.07.2025 по справі 640/18275/21

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2025 року Справа№640/18275/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві

до акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод»

про стягнення податкового боргу у розмірі 11941048,39 гривень

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод», в якому просило суд стягнути кошти з рахунків відкритих у банках, що обслуговують платника та за рахунок готівки на суму податкового боргу в загальному розмірі 106782536,18 гривень з яких:

- з податку на додану вартість в сумі 18961842,37 гривень;

- з земельного податку в сумі 77349504,00 гривень;

- з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8214365,71 гривень;

- з військового збору в сумі 12,64 гривень;

- з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 2256811,46 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року відкрито провадження у адміністративній справі № 640/18275/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач акціонерне товариство «Перший Київський машинобудівний завод» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві як платник податків за основним місцем обліку. Будучи платником податку на додану вартість, земельного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, відповідач має податковий борг у загальній сумі 106782536,18 гривень, який виник з причини несплати податкових зобов`язань нарахованих контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень і штрафних санкцій, самостійно задекларованих зобов`язань та пені.

З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено першу податкову вимогу від 31.05.2002 року № 4829/1-24-005 та другу податкову вимогу від 03.07.2002 року № 6373/2-24-005. Вимога від 31.05.2002 року № 4829/1-24-005 отримана уповноваженою особою товариства, про що свідчать підпис на податковій вимозі. Податкові вимоги не оскаржувались та не відкликались.

Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги статті 95 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з рахунків відкритих у банках, що обслуговують платника та за рахунок готівки на суму 106782536,18 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/18275/21. Розгляд справи № 640/18275/21 розпочато спочатку в строки встановлені ст. 258 КАС України.

12 травня 2025 року на адресу суду надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві, в якій зазначає, що станом на 01.05.2025 року сума яка підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку становить 11941048,39 гривень, що складається з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість, тому просить винести рішення, яким стягнути заборгованість з податку на доходи фізичних осіб і з податку на додану вартість в загальній сумі 11941048,39 гривень.

Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У період з 16 по 30 червня 2025 року суддя Голубова Л.Б. перебувала у відпустці, тому розгляд справи здійснюється після виходу з відпустки.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

АТ «Перший Київський машинобудівний завод» подав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач у 2021 році звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення коштів з рахунків відкритих у банках, що обслуговують платника та за рахунок готівки на суму податкового боргу в загальному розмірі 106782536,18 гривень, з них: - з податку на додану вартість в сумі 18961842,37 гривень; - з земельного податку в сумі 77349504,00 гривень; - з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8214365,71 гривень; - з військового збору в сумі 12,64 гривень; - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 2256811,46 гривень.

Повідомляє, що у період з 2021 по 2025 роки позивачем були проведені документальні планові виїзні перевірки АТ «ПКМЗ».

Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2021 року та іншого законодавства за відповідний період. За результатами документальної планової виїзної перевірки АТ «ПКМЗ», Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт від 08.04.2024 року № 29230/Ж5/26-15-07-01-01-20/14308569, в якому, серед іншого, зафіксовані виявлені перевіркою порушення: - встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4449764,00 гривень; - занижене податкове зобов`язання по земельному податку на загальну суму 79780375,00 гривень; - щодо несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 468521,08 гривень; - щодо несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) до бюджету військового збору на загальну суму 130196,95 гривень; - занижене податкове зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на загальну суму 1666142,23 гривень.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки АТ «ПКМЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2021 року, законодавства з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2021 року вимогам законодавства, зокрема з питань, визначених у рішенні ДПС про результати розгляду скарги від 08 серпня 2024 року № 24277/6/99-00-06-01-01-06 у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної планової виїзної перевірки від 08 квітня 2024 року № 29230/Ж5/26-15-07-01-01/14308569, Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено акт від 07 січня 2025 року № 803/Ж5/26-15-07-01-01-20/14308569, в якому, серед іншого, зафіксовані знову порушення: - встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 525747,00 гривень; - занижене податкове зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на загальну суму 1666142,23 гривень.

Зазначає, що станом на 01 травня 2025 року у Електронному кабінеті платника податків АТ «ПКМЗ» зафіксовано, зокрема: - з податку на додану вартість податковий борг в сумі 61974938,72 гривень; - з земельного податку надміру сплачені суми в розмірі 24304057,76 гривень; - з податку на доходи фізичних осіб податковий борг в сумі 8321848,18 гривень; - з військового збору в сумі 0,00 гривень; - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки податковий борг в сумі 4978054,07 гривень.

Враховуючи зазначене просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Перший Київський машинобудівний завод» (далі АТ «ПКМЗ»/відповідач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 14308569.

АТ «ПКМЗ» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві як платник податків за основним місцем обліку.

Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач Головне управління ДПС у м. Києві є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов`язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Порядок та строки сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість визначені розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у м. Києві та відомостей інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок», станом на 01.05.2025 року за АТ «ПКМЗ» обліковується заборгованість перед бюджетом (наявний податковий борг):

- з податку на додану вартість в сумі 3726682,68 гривень;

- з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8214365,71 гривень.

Заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 3726682,68 гривень виникла на підставі:

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9369459319 від 19.01.2021 року в сумі 1006254,92 гривень;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9029164578 від 18.02.2021 року в сумі 774475,00 гривень;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9057052054 від 19.03.2021 року в сумі 683136,00 гривень;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9090404998 від 19.04.2021 року в сумі 967252,00 гривень;

- пені (ст. 129 ПК України) в сумі 295564,76 гривень.

Заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 8214365,71 гривень виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення (форма «Д») № 0014354208 від 09.08.2019 року на загальну суму 8213855,71 гривень;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Д») № 0014364208 від 09.08.2019 року на суму 510,00 гривень.

Зазначені податкові повідомлення-рішення надсилалися на адресу АТ «ПКМЗ» рекомендованим листом та отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Загальна сума заборгованості з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб, яка виникла у зв`язку з нарахуванням штрафних санкцій на підставі податкових повідомлень-рішень з податку на доходи фізичних осіб та самостійно задекларованих зобов`язань і пені з податку на додану вартість станом на 01 травня 2025 року складає 11941048,39 гривень.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Стаття 67 Конституції України встановлює обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно приписів пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).

Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві сформовано податкову вимогу форми «Ю1» від 31.05.2002 року № 4829/1-24-005, яка отримана уповноваженим представником товариства М.Царенко 03.06.2002 року.

Щодо доводів відповідача про винесення нової податкової вимоги та неврахування даної, оскільки заборгованість виникла пізніше, ніж була винесена податкова вимога, суд зазначає таке.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Положеннями ПК України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст.60 ПК України.

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Таким чином, суд не бере до уваги зазначені доводи відповідача.

Усталеною є практика Верховного Суду (зокрема, але не виключно постанови від 19.02.2019 (справа №807/495/17), від 03.02.2022 (справа №560/4343/19), від 14.02.2022 (справа №826/9711/17)), що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення податкового боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати (несплати) податкового боргу в добровільному порядку; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в порядку, встановлених Податковим кодексом України.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2022 (справа №826/9711/17) зазначив, що предметом доказування у спорах про стягнення суб`єктом владних повноважень коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих останнього, також є наявність у відповідача податкового боргу. Відповідність заявленого у позові розміру податкового боргу фактичному перевіряється судом за наслідками аналізу інтегрованої картки платника, яка ведеться згідно з вимогами Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.

Суд зазначає, що відповідно до карток особового рахунку з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, станом на 01 травня 2025 року вбачається загальна заборгованість в сумі 11941048,39 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем станом на 01 травня 2025 року не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу в сумі 11941048,39 гривень, що заявлено в даній справі.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов`язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов`язань, не призвели до їх погашення.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов`язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов`язкових платежів), однак вказані зобов`язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень пункту 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1244, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 Податкового кодексу України.

У випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту у вигляді стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, відповідає положенням чинного податкового законодавства України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28.05.2019 р. у справі № 808/2916/16.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень на залучення свідків та проведення експертизи відсутні, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до абзацу шостого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд».

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) до акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» (03057, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 49/2, код ЄДРПОУ 14308569) про стягнення податкового боргу у розмірі 11941048,39 гривень.

Стягнути з рахунків акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14308569) відкритих у банках, що обслуговують боржника та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків у рахунок податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 11941048 (одинадцять мільйонів дев`ятсот сорок одну тисячу сорок вісім) гривень 39 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 липня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова