Ухвала від 03.07.2025 по справі 752/24391/24

Справа № 752/24391/24

Провадження № 1-кс/752/5378/25

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024100000000011, відомості щодо якого внесені 05.01.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , у якому він просить скасувати арешт на грошові кошти в сумі 77 200 доларів США, iPhone 12, серійний номер H4YK3MW80PXP, IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , iPhone 14 Pro Max, модель MQ8A3ZA/A, IMEI НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 , що був накладений на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва по справі 752/24391/24 (провадження № 1-кс/752/3154/25) від 09 квітня 2025 року.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000011 від 05.01.2024 рок уза ознаками кримінального правопоушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. 03.04.2025 слідчим СУ ГУНП у м. Києві на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.03.2025 справа № 752/24391/24, провадження № 1-кс/752/2334/25 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером: 3222481201:01:006:0160, в ході якого вилучено: грошові кошти в сумі 77 200 доларів США, iPhone 12, номер серійний номер H4YK3MW80PXP, IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , iPhone 14 Pro Max, модель MQ8A3ZA/A, IMEI НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 . 09 квітня 2025 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва справа №752/24381/24 було частково задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на майно, що вилучено під час обшуку: Iphone 12, серійний номер: H4YK3MW80PXP, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , Iphone 14 Pro Max, модель MQ8A3ZA/A, IMEI: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 . В частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 77 200 доларів США - відмовлено. 22 травня 2025 року, ухвалою Київського

апеляційного суду було скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.04.2025 справа №752/24381/24 в частині відмови в накладені арешту на грошові кошти в сумі 77 200 доларів США та постановлено нову ухвалу, якою апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 задоволено та накладено арешт на грошові кошти в сумі 77 200 доларів США. В іншій частини ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.04.2025 справа №752/24381/24 залишено без змін. Адвокат вважає, що на тепер відсутні підстави, які б виправдовували подальше існування заходів забезпечення у кримінальному провадження у вигляді арешту майна. Вказує про те, що арешт майна на речі ОСОБА_4 накладено необгрунтовано, без всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин по справі, накладений арешт порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном. До того ж, при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для його арешту.

Власник майна та представник власника майна в судове засідання не з`явилися. До початку розгляду клопотання подали заяву про розгляд клопотання за їх відсутності, зазначивши, що клопотання підтримують, просять задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився. До початку розгляду клопотання подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Перевіривши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2025 року було накладено в рамках кримінального провадження №42024100000000011, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2024р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, арешт на iPhone 12, серійний номер H4YK3MW80PXP, IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , iPhone 14 Pro Max, модель MQ8A3ZA/A, IMEI НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 .

22 травня 2025 року, ухвалою Київського апеляційного суду було скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.04.2025 справа №752/24381/24 в частині відмови у накладені арешту на грошові кошти в сумі 77 200 доларів США та постановлено нову ухвалу, якою апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 задоволено та накладено арешт на грошові кошти в сумі 77 200 доларів США. В іншій частини ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.04.2025 у справі №752/24381/24 залишено без змін.

У силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до п. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У силу положень ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках, зокрема, надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність належних підстав для арешту майна; доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (справа «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності в розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу в право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона інша сторона, у випадку незгоди з даним клопотанням, зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником майном, а саме грошовими коштами в сумі 77 200 доларів США, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Щодо іншого майна, то слідчий суддя не знайшов підстав для скасування арешту на це майно.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 372, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити частково.

2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 квітня 2025 року (справа №752/24391/24, провадження №1-кс/752/3154/25), в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 77 200 доларів США.

3. В іншій частині клопотання відмовити.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1