Постанова від 01.07.2025 по справі 390/838/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2025 року м. Кропивницький

справа № 390/838/25

провадження № 22-ц/4809/985/25

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Письменного О. А.,

секретар судового засідання Антошина А. В.,

учасники справи:

позивач Фермерське господарство «Покровське»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Покровське» на ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року у складі головуючого судді Гершкула І.М.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заяви і ухвали суду першої інстанції.

У квітні 2025 року Фермерське господарство ''Покровське'' звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило визнати право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190, загальною площею 6.0806 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Покровська сільська рада, за Фермерським господарством «Покровське» до 21 червня 2031 року.

В обгрунтування позову зазначено, що 10 листопада 2008 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Покровське», в особі голови Ф Г Харченко Л. М., було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190, загальною площе 6.0806 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Покровська сільська рада.

Відповідно до умов вищевказаного договору, а саме пункту 3.1. розділу 3 «Строк дії договору» договір укладався на 10 років починаючи з дати його державної реєстрації у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК» при Держкомземі України.

Договір оренди від 10 листопада 2008 року, був зареєстрований 09 грудня 2009 року у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» за №040937200146.

Отже, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190 діяв до 09 грудня 2019 року.

23 липня 2016 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено додаткову угоду №0242/2016 до договору оренд землі від 10 листопада 2008 року, відповідно до змісту якої сторони погодили продовжити дію договору оренди строком на 14 років з дати реєстрації права оренди.

21 червня 2017 року рішенням державного реєстратора Фурманської М. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3580928 від 22 червня 2017 року було зареєстровано право оренди Фермерського господарства «Покровське» на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190.

Отже, як зазначає позивач, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190 діє до 21 червня 2031 року.

08 листопада 2023 року на адресу позивача надійшов лист від ОСОБА_2 в якому остання повідомила, що спірний договір оренди діє до 10 вересня 2023 року та заперечила щодо продовження орендних відносин з позивачем.

20 листопада 2023 року ФГ «Покровське» надало відповідь про те, що відповідно до умов додаткової угоди від 23 липня 2016 року спірний договір оренди було продовжено на 14 років з моменту реєстрації права оренди, а тому земельна ділянка з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190 перебуває у користуванні позивача до 2031 року.

22 листопада 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190.

Відповідно, після укладення вказаного договору, ОСОБА_1 набув право власності на відповідну земельну ділянку.

24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 направив на адресу позивача лист, в якому повідомив, що дія договору оренди земельної ділянки закінчилась 09 грудня 2023 року, у зв`язку з чим останній просив повернути земельну ділянку.

Надалі, рішенням державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради, Кіровоградської області, ОСОБА_3 , №75845289 від 31 жовтня 2024 року було припинено право оренди ФГ «Покровське» на земельну ділянку №3522586900:02:000:2190 на підставі листа ОСОБА_1 від 18 жовтня 2024 року.

У зв`зку з тим, що відповідач не визнає право оренди позивача на земельну ділянку №3522586900:02:000:2190, ФГ «Покровське» звернулось до суду за захистом своїх прав.

11 квітня 2025 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову у даній справі, в якій останній просив суд заборонити ОСОБА_1 вчиняти дії щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056, загальною площею 5,7995 га., цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Покровська сільська рада, ділянка №189, але не виключно: щодо вчинення будь-який реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зміну цільового призначення, поділ, виділ чи об`єднання, передачу в оренду іншим особам, продаж, обмін і вчиняти дії, спрямовані на розпорядження будь-яким іншим способом передбаченим законодавством України; заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах Кіровоградської області вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та/або інших речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056, загальною площею 5,7995 га., цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Покровська сільська рада, ділянка №189.

В обгрунтування заяви зазначив, що 28 травня 2009 року між ОСОБА_4 та Фермерським господарством «Покровське», в особі голови ФГ Харченко Л. М., було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056, загальною плоді 5.7995га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Покровська сільська рада, ділянка №189.

Відповідно до умов вище вказаного договору, а саме пункту 3.1. розділу 3 «Строк дії договору» договір укладався на 10 років починаючи з дати його державної реєстрації у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК» при Держкомземі України.

Договір оренди від 28 травня 2009 року, був зареєстрований 09 грудня 2009 року у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» за № 040937200389.

Отже, як зазначає позивач, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056 діяв до 09 грудня 2019 року.

23 липня 2016 року між ОСОБА_2 (спадкоємицею ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 серпня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1429) та Фермерським господарством «Покровське» було укладено додаткову угоду № 0243/2016 до договору оренди землі від 28 травня 2009 року від 23 липня 2016 року відповідно до змісту якої сторони погодили продовжити дію договору оренди строком на 14 років з дати реєстрації права оренди.

21 червня 2017 року рішенням про державну реєстрації прав та їх обтяжень №35810009 від 22 червня 2017 року державного реєстратора Фурманської М. О. було зареєстровано право оренди Фермерського господарства «Покровське» на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056.

Отже, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056 діє до 21 червня 2031 року.

08 листопада 2023 року на адресу Фермерського господарства «Покровське» надійшов лист від ОСОБА_2 відповідно до змісту якого остання повідомила, що спірний договір оренди діє до 09 грудня 2023 року та заперечила щодо продовження орендних відносин.

20 листопада 2023 року Фермерське господарство «Покровське» надало відповідь про те, що відповідно до умов додаткової угоди від 23 липня 2016 року спірний договір оренди було продовжено на 14 років з моменту реєстрації права оренди, а тому земельна ділянка з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056 перебуває в користуванні позивача до 2031 року.

22 листопада 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056.

24 жовтня 2024 року на адресу Фермерського господарства «Покровське» надійшов лист від ОСОБА_1 від 18 жовтня 2024 року, згідно якого останній вважає, що дія договору оренди земельної ділянки закінчилась 07 грудня 2023 року у зв`язку з чим просив повернути орендовану земельну ділянку.

Надалі, рішенням державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради, Кіровоградська обл. Черненко Світлани Вікторівни № 75845518 від 31 жовтня 2024 року було припинено право оренди Фермерського господарства «Покровське» на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056, на підставі листа ОСОБА_1 від 18 жовтня 2024 року.

Відтак, як зазначає позивач, відповідачем не визнається право оренди ФГ «Покровське» на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056, загальною площею: 5.7995 га, цільове призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що у нього є всі обгрунтовані підстави вважати, що відповідач може у будь-який момент здійснити відчуження спірної земельної ділянки на підставі договору-купівлі продажу третім особам, об`єднат, поділити, змінити її конфігураці, змінити цільове призначення і т.д. Відтак, вказує, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року залишено без задоволення заяву Фермерського господарства ''Покровське'' про забезпечення позову у справі за позовом Фермерського господарства ''Покровське'' до ОСОБА_1 про визнання права оренди на земельну ділянку.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався тим, що заяву не обґрунтовано належними та достатніми доказами. Зокрема суд зазначив, що заява не містить достатнього обґрунтування та доказів, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, суд зазначив, що до заяви про забезпечення позову не долучено будь-яких матеріалів, які можуть прямо чи опосередковано підтвердити викладені у заяві обставини та припущення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Фермерське господарство «Покровське», в інтересах якого діє адвокат Коротченко Олександр Олександрович, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення вимог заяви про забезпечення позову.

Посилається на те, що у позивача є обгрунтовані підстави вважати, що відповідач ОСОБА_1 може в будь-який момент здійснити відчуження спірної земельної ділянки.

Звертає увагу суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити і навіть унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;як розподілити між сторонами судові витрати;чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Коротченка О. О., перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції зміні, шляхом викладення мотивувальної частини ухвали в редакції цієї постанови.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є заборона вчиняти певні дії.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись досуду ізпозовом уцій справі, Фермерське господарство ''Покровське'', просило визнати за ним право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190, загальною площею 6.0806 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Покровська сільська рада, за Фермерським господарством «Покровське» до 21 червня 2031 року.

У заяві про забезпечення позову у даній справі позивач просив заборонити ОСОБА_1 вчиняти дії щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056, загальною площею 5,7995 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: АДРЕСА_1 , але не виключно: щодо вчинення будь-який реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зміну цільового призначення, поділ, виділ чи об`єднання, передачу в оренду іншим особам, продаж, обмін і вчиняти дії, спрямовані на розпорядження будь-яким іншим способом передбаченим законодавством України та заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах Кіровоградської області вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та/або інших речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056, загальною площею 5,7995 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції вважав заяву недостатньо обґрунтованою та вказав про недоведеність того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з тим, як було встановлено під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, позивач у своїй позовній заяві просив визнати за ним право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190, а у заяві про забезпечення позову просив заборонити відповідачу вчиняти дії щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056. Тобто вказані земельні ділянки є різними, і відповідно зазначена позивачем у заяві про забезпечення позову земельна ділянка з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056 не є предметом спору у цій справі, оскільки позивач не зазначав про неї в своїй позовній заяві та не заявляв позовних вимог до відповідача щодо зазначеної земельної ділянки.

З урахуванням зазначеного, оскільки позивачем заявлено вимогу про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3522586900:02:000:3056, в той час як у позовній заяві ним заявлено про визнання за ним права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190, відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та заяви про забезпечення позову через порушення принципу співмірності заходів забезпечення із заявленими вимогами, зокрема по спірному об`єкту.

Відтак, хоч суд першої інстанції і дійшов правильних висновків про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, однак помилився щодо доводів відмови, колегія суддів вважає, що ухвала Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року підлягає зміні, шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, хоч суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, проте помилився щодо мотивів відмови, тому ухвалу суду слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині ухвалу суду необхідно залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України питання щодо розподілу судових витрат на цій стадії судового процесу апеляційним судом не вирішуються, оскільки спір не вирішено по суті.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Покровське», в інтересах якого діє адвокат Коротченко Олександр Олександрович, задовольнити частково.

Ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 03.07.2025.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

О. А. Письменний