Ухвала від 04.07.2025 по справі 464/4628/25

Справа №464/4628/25

пр № 2/464/2122/25

У Х В А Л А

04 липня 2025 року м. Львів

Суддя Сихівськогорайонного судум.ЛьвоваШашуріна Г.О.розглянувши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 до Національної академії наук України про визнання протиправним та скасування рішення,

у с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Президії Національної академії наук України № 111 від 02 квітня 225 року «Про внесення змін до постанови Президії НАН України від 19 квітня 2023 року № 173 та проведення виборів директора Державної установи «Інститут Регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2025 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Оглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшла наступного висновку.

За приписами ч.1 ст.18 Закону «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенціїсудів, перш за все цивільних, господарських та адміністративних між собою. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно зі ст.19 ЦПК України (справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За вимогами пункту 1 частини 1статті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до пунктів 2, 7 частини першоїстатті 4 КАС Українипублічно-правовий спір (спір у сфері публічно-правових відносин) - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

При цьому, публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного від 15 травня 2019 року у справі № 522/8650/18.

Відповідно до частини першоїстатті 18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIIIдо складу національних галузевих академій наук входить, у тому числі й, Національна академія аграрних наук України, яка є самоврядною науковою організацією, заснованою на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.

Як визначено ст.1 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна" від 07 лютого 2002 року № 3065-III Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України. Національні галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки.

Національна академія наук України, національні галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що Національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що НААН України - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що фінансується з Державного бюджету України.

НААН України здійснює повноваження з управління об`єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Законом України «Про управління об`єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-Vвстановлено, що управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

У відповідності до частини першоїстатті 4 цього Законусуб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Таким чином, відповідач наділений повноваженнями щодо управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства здійснює владні управлінські функції, а, отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Указаний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 24 січня 2020 року у справі № 807/866/17; від 03 червня 2020 року у справі № 280/4313/18.

Як передбачено п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки заявлені вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Постановлення даної ухвали не є обмеженням у доступі позивача до правосуддя, оскільки останній не обмежений у можливості вирішення спору в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст.186, 258-261,353 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії наук України про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз`яснити позивачу його право на звернення з даними вимогами в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 04 липня 2025 року.

Суддя Галина ШАШУРІНА