Рішення від 04.07.2025 по справі 188/39/25

Справа № 188/39/25

Провадження № 2/188/1209/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Фесик Ю.В.

справа №188/39/25

позивачі:

ОСОБА_1

відповідач:

Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області

про визнання права приватної власності

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог зазначено, ОСОБА_1 , отримав у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину по заповіту від 11 листопада 1983 року, житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 житловою площею 52 кв.м., сарай, літню кухню, погреб, розташований на земельній ділянці 438 кв. Будинок належав спадкодавцю - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі продажу посвідченого 2-ю Лисичанською нотаріальною конторою 08.12.1971 року, реєстр №3250 та зареєстрованого в Лисичанському бюро технічної інвентаризації під № 3349

Згідно реєстраційного напису на документі про право особистої приватної власності, вказаний в цьому документі будинок АДРЕСА_1 в цілій частині зареєстрований у Лисичанському міжміському бюро технічної інвентаризації на праві особистої приватної власності за ОСОБА_3 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Державною нотаріальною конторою 11 листопада 1983 року, реєстр №1-5345 та записано в реєстрову книгу за № №3349 Лисичанському міжміському бюро технічної інвентаризації будинок АДРЕСА_1 в цілому складається з житлового будинку та господарських споруд.

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , виданого Лисичанським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації», (ЄДРПОУ 13401887) 4 жовтня 1983 року еєстровий №3349, інвентаризаційна справа №5899, зазначено характеристики будинку, господарських будівель та споруд: «А1» будинок житловий 1957 року побудови, загальною площею 108 куб.м; «Б» літня кухня 1966 року побудови , загальною площею 64 куб.м.; «В» сарай 1958 року побудови загальною площею 26 куб.м.; «П» погреб 1958 року побудови, загальною площею 16 куб.м.; «К» сарай 1958 року побудови, загальною площею 7 куб.м.; «У» уборна, №1 загородження, замощення.

Згідно Додатку 2,3 - Експлікація приміщень по плану садибного (індивідуального) будинку №20 «А1», будинок складається з: І - веранда, загальною площею 8,4 кв. м., 1 -кухня загальною площею 9,0 кв.м., 2 - житлова кімната площею 4,1 кв.м., З - житлова кімната загальною площею 5,1 кв.м., 4 - житлова кімната загальною площею 12,30 кв.м., всього загальна площа будинку 52 кв.м.

Право власності на житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , позивач не встиг своєчасно зареєструвати в електронному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому будь-які відомості про право власності на вищезазначений житловий будинок відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Для реєстрації права власності на житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , позивач звернувся із заявою від 02.05. 2024 року за реєстраційним номером 60815753 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Гарник Світлани Юріївни, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Полтавської області.

Реєстратором прийнято Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №73735507 від 20 червня 2024 року.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, зазначене рішення необхідне йому для захисту його майнових прав.

Просить суд визнати за ним право власності на належний йому будинок.

В судове засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Сторона відповідача про розгляд справи належним чином неодноразово повідомлена, від відповідача не надійшло відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи .

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 11.11.1983 року позивач є спадкоємцем і отримав у спадок будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Технічним паспортом, від 04.10.1983 року на будинок АДРЕСА_1 , підтверджується право власності позивача на будиноку за зазначеною адресою.

Відповідно до паспорту та довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №73735507 від 20.06.2024 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Лисичанськ Луганської області. У зв`язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.

Подані реєстратору документи не дають змоги встановити набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Звітом про оцінку майна від 05.09.2024 рок підтверджується вартість зазначеної квартири.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права приватної власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_3 право власності на домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна