Постанова від 23.06.2025 по справі 910/8619/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2025 р. Справа№ 910/8619/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Муковоз В.І.

за участю представників:

від позивача Савко Р.Я.,

від відповідача Фартушна В.Л.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енсоль про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8619/24 за апеляційними скаргами Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №910/8619/24 (суддя Блажівська О.Є., повне рішення складено 23.12.2024) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі №910/8619/24 (повне додаткове рішення складено 14.02.2025) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енсоль до Державного підприємства Гарантований покупець про стягнення 14 567 563,68 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Енсоль (далі - позивач) про стягнення з Державного підприємства Гарантований покупець заборгованість у розмірі 12 618 558, 23 грн., 3% річних у розмірі 653 392, 16 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 295 613, 29 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва 18.12.2024 у справі №910/8619/24 провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 201 291,25 грн. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України; в іншій частині позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 12 417 267, 98 (дванадцять мільйонів чотириста сімнадцять тисяч двісті шістдесят сім гривень 98 коп.) основної заборгованості; 653 392, 16 (шістсот п`ятдесят три тисячі триста дев`яносто дві гривні 16 коп.) 3% річних та 1 295 613, 29 (один мільйон двісті дев`яносто п`ять тисяч шістсот тринадцять гривень 29 коп.) - інфляційні втрати.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі №910/8619/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енсоль задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в якій просив їх скасувати.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №910/8619/24 без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі №910/8619/24 без змін.

До Північного апеляційного господарського суду 12.06.2025 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8619/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 розгляд вказаної заяви призначено на 23.06.2025.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заяви.

Суд, розглянувши вказану заяву, дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даному випадку, у відзиві на апеляційну скаргу відповідача було заявлено про витрати правничої допомоги, докази понесення витрат подані у вказаний строк.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 20 000 грн заявник надав: Договір № 07 від 17.06.2024 про надання правничої допомоги, додаткову угоду №1 до нього, акт приймання-передачі наданих послуг від 09.06.2025 №2.

17.06.2024 між ТОВ Енсоль (надалі Клієнт) та Адвокатським бюро Артема УСТЮГОВА (далі Адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги № 07 (далі Договір № 07), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Адвокатське бюро зобов`язується надати Клієнту правову допомогу щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта, а Клієнт зобов`язується належним чином прийняти її та оплатити. Детальний опис правової допомоги, що (гадається Клієнту, бажаний результат, за його наявності, її вартість та порядок оплати, і порядок відшкодування фактичних витрат , необхідних для надання правової допомоги, визначаються погодженими Сторонами Замовленнями на надання, правової допомоги (надалі - Замовлення), які з моменту підписання Сторонами стають невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 07 Обсяг правової допомоги, яку замовляє Клієнт, погоджується Сторонами шляхом підписання Замовлення.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 07 правова допомога може надаватися як Адвокатським бюро, так і іншими адвокатами та консультантами, котрі на розсуд Адвокатського бюро залучаються ним для надання правової допомоги, за умов, що відповідальність за надану правову допомогу несе винятково Адвокатське бюро. Умови оплати залучених адвокатів та консультантів погоджуються Сторонами у Замовленні.

Відповідно до п. 4 Договору № 07 загальна вартість Договору визначається як сума вартості правової допомоги, наданої у відповідності до погоджених Сторонами Замовлень та підтверджується актами надання послуг, підписаними Сторонами протягом строку дії Договору.

Порядок розрахунків визначається Сторонами у відповідних Замовленнях на надання правової допомоги.

Згідно з п. 5.1 Договору № 07 приймання-передача наданої правової допомоги та понесених фактичних витрат, здійснюється шляхом підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг (надалі - Акт наданих послуг).

Адвокатське бюро складає Акт наданих послуг після виконання Замовлення в цілому частково на певну дату, та направляє його Клієнту в двох оригінальних примірниках (п. 5.2 Договору № 07).

17.06.2024 між ТОВ Енсоль (надалі Клієнт) та Адвокатським бюро Артема УСТЮГОВА (далі Адвокатське бюро) складено Замовлення № 1 на надання правової допомоги № 7 від 17.06.2024, відповідно до якого Зміст правової допомоги, що надається включає в себе:

Підготовка позову про стягнення з ДП Гарантований покупець на користь Клієнта суми заборгованості за вироблену та відпущену електричну енергію та представництво інтересів Клієнта у Господарського суду міста Києва при розгляді судового спору, а також представництво інтересів Клієнта в Північному апеляційному господарському суді та Верховному суді.

З метою представництва інтересів Клієнта у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції під час здійснення судочинства, Клієнт доручає адвокату представляти інтереси Клієнта з усіма правами наданими Клієнту, та без обмежень у повноваженнях, зокрема: отримувати, підписувати та подавати пояснення. абзаци заперечення, заяви, скарги, клопотання, сплачувати судовий збір, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові| пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового розгляду; заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, засвідчувані своїм підписом копії документів та довіреностей, підписувати документи, звертатись із заявами про видачу виконавчих документів.

Бажаний результат - отримання рішення суду яким стягнуто суму заборгованості.

Відповідальний адвокат, що здійснюватиме представництво - Савко Роман Ярославович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000981 від 23.04.2014.

2. Вартість наданої правової допомоги та порядок розрахунків:

2.1. Сторони погодили наступну фіксовану вартість послуг:

за представництво інтересів в суді першої інстанції - 40 000, 00 грн.;

за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції - 20 000, 00 грн.

за представництво інтересів в суді касаційної інстанції - 10 000,00 грн.

3. Порядок розрахунків:

- аванс у розмірі 50% вартості послуг з представництва інтересів у відповідній інстанції Клієнт сплачує протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку;

- решту коштів Клієнт сплачує протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (або проміжного акту приймання-передачі наданих послуг).

09.06.2025 між ТОВ Енсоль (надалі Клієнт) та Адвокатським бюро Артема УСТЮГОВА (далі Адвокатське бюро) складено Акт № 2 приймання-передачі наданих послуг, згідно якого відповідно до договору № 07 про надання правової допомоги від 7.06.2024р. та замовлення на надання правової допомоги №1 від 17.06.2024р. Адвокатське бюро передає, а Клієнт приймає надані Адвокатським бюро послуг, а саме представництво інтересів Клієнта в Північному апеляційному господарському суді у справі №910/8619/24. Вартість наданої правової допомоги відповідно до п. 2.1. Замовлення складає 20 000,00 (сорок тисяч гривень, 00 коп.).

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Одночасно, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Колегія суддів зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу Суд також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Стосовно підготовки відзиву на апеляційну скаргу, то колегією суддів враховується, що правова позиція сторін в суді апеляційної інстанції не змінювалася, адвокату позивача не було потрібно вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, фактично відзив на апеляційну скаргу відповідача містить узагальнену позицію позивача по справі, яка наводилася ним ще в суді першої інстанції.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, оцінивши витрати позивача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог статті 74 ГПК України викладених ним обставин стосовно надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені ТОВ Енсоль витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що справедливим та співмірним розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, а також за участь в 1 судовому засіданні) є 15 000 грн.

З огляду на викладене вище, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву позивача про розподіл судових витрат задовольнити частково та стягнути з відповідача 15 000 грн. судових витрат, понесених позивачем при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 238, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енсоль про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8619/24 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Гарантований покупець на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енсоль 15 000 грн правничої допомоги, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна додаткова постанова складена: 04.07.2025 року.

Головуючий суддяЄ.Ю. Пономаренко

СуддіМ.А. Барсук

М.А. Руденко