Ухвала від 04.07.2025 по справі 904/5748/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

04.07.2025 м.Дніпро Справа № 904/5748/18 (904/865/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі

головуючого судді: Іванова О.Г. доповідач,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2025, із включенням заперечень на протокольну ухвалу від 21.05.2025 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого засідання та зупинення провадження (суддя Владимиренко І.В., повний текст якого підписаний 02.06.2025) у справі № 904/5748/18(904/865/25)

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, м. Київ

до відповідача Арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича, м. Суми

про визнання протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 1 912 462,05грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2025 у справі №904/5748/18(904/865/25) позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича по справі №904/5748/18 щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ ПриватБанк.

Стягнуто з арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича, м. Суми на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк, м. Київ 1 912 462 грн. 05 коп. - відшкодування шкоди, завданої арбітражним керуючим Гайдуковим Сергієм Петровичем у справі про банкрутство №904/5748/18.

Стягнуто з ОСОБА_1 , м. Суми на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк м. Київ судові витрати в сумі 23 369 грн. 54 коп.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Також в апеляційній скарзі викладені заперечення на протокольну ухвалу від 21.05.2025 стосовно незадоволення судом клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого засідання та зупинення провадження у справі.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання (п.1 прохальної частини скарги) про поновлення строку на її подання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), судді Чередко А.Є., Парусніков Ю.Б.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 30.06.2025 здійснено запит матеріалів необхідних для розгляду скарги по справі №904/5748/18(904/865/25) із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

02.07.2025 матеріали справи №904/5748/18(904/865/25) надійшли до суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, пунктом 2 частини 3 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру заявник має сплатити 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

28.02.2025 позивачем подано до господарського суду через модуль ЄСІКС «Електронний суд» позов про:

- визнання протиправними дій (бездіяльності) ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Енергогідромеханізація» арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича по справі №904/5748/18 щодо неперерахування АТ КБ «Приватбанк» коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ «Приватбанк»;

- стягнення з відповідача збитків в сумі 1 912 462,05 грн.

Так, згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 12.11.2019 в рамках справи № 640/21330/18, провадження № К/9901/28031/19 (ЄДРСР № 85613193) згідно яких: «Процесуальна вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою, а отже, оплачується судовим збором як за одну вимогу немайнового/майнового характеру.».

Отже, з урахуванням заявлення вимоги про визнання протиправними дій (бездіяльності) арбітражного керуючого та стягнення збитків, як передумови порушення права позивача, судовий збір за подачу вказаного позову визначається як з майнової вимоги та становить 28 686,93 грн (1 912 462,05 грн х 1,5%) та з урахуванням, що останній був поданий позивачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», останній мав право на застосування понижуючого коєфіцієнту 0,8, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відтак, мав становити розмір 22 949,54 грн., втім, сплачений позивачем у більшому розмірі 23 369,54 грн. згідно платіжної інструкції №BOJ67B47C8 від 27.01.2025 (а.с.13, т.1).

Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2025 у даній справі скаржник мав сплатити 34 424,32 грн (22 949,54 грн. х 150%) за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA678999980313131206082004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(номер справи), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Апелянтом судовий збір сплачений не був, відповідних доказів апеляційна скарга не містить, як і відсутні посилання на наявність таких доказів у додатку до апеляційної скарги.

Натомість, у змісті скарги скаржником заявлено клопотання відстрочення сплати судового збору до ухвалення апеляційною інстанцією рішення у справі, обґрунтоване тим, що Відповідач є інвалідом ІІІ групи та, відповідно, пенсіонером; згідно довідки ГУ ДПС у Сумській області, за 2024 рік Відповідач (Апелянт) отримав дохід в загальному розмірі лише 26 737,45 грн.; дохід за 2025 рік станом на даний час відсутній, відтак, сплата судового збору становить надмірний для Відповідача фізичної особи та надвисокий бар`єр, який не дозволяє скористатися своїм конституційним правом на апеляційний перегляд рішення.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб`єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб`єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться тільки фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, апелянт відноситься до суб`єктів, яким може бути надана відстрочка/розстрочка, зменшення або звільнення від сплати судового збору.

Аналіз наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір".

Подібні правові висновки містять постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 303/7754/21 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20.

В той же час, необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі №910/14313/23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала «розгляд судом». Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".

Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі №320/2083/21), оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).

Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого скаржницею були надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №911/2728/23.

Суд наголошує, що відповідні докази фінансового становища заявника мають бути подані апеляційному суду на загальних підставах. Натомість, апелянтом відповідні докази надані лише частково.

Так, згідно поданих заявником доказів, останній є пенсіонером по інвалідності 3 групи і за 2024 рік отримав дохід, виплачений самозайнятій особі в розмірі 26737,45 грн., що підтверджено довідкою ГУ ДПС у Сумській області.

В той же час, дохід це всі грошові або матеріальні цінності, отримані фізичною/ юридичною особою, організацією або державою за певний термін.

Відтак, подання апелянтом даних стосовно тільки доходу, виплаченого самозайнятій особі, не є належним доказом фінансового стану заявника.

Зокрема, останній самостійно зазначив, що є пенсіонером за інвалідністю, відтак, має право на отримання відповідної пенсії. Втім, доказів, що підтверджують розмір отриманого доходу у вигляді пенсії за 2024 рік (довідка органів ПФУ) суду не надав.

Крім того, заявником також і не зазначено про наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища, грошових коштів на рахунках.

Таким чином, заявником не доведено належними доказами власного фінансового становища та всіх доходів, включно із пенсією, отриманих за 2024 рік.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати докази оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (34 424,32 грн).

У разі, якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається апелянту (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).

Згідно з матеріалами справи, у судовому засіданні 21.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, повний текст якого виготовлено та підписано 02.06.2025. Таким чином, з урахуванням норм ст.256 ГПК України, апеляційна скарга апелянтом мала бути подана у строк до 23.06.2025 (оскільки 22.06.2025 неділя, вихідний день). Згідно з матеріалами апеляційної скарги її подано засобами електронного зв`язку (через модуль ЄСІКС «Електронний суд») 23.06.2025, що підтверджується датою сформованою системою, тобто, у межах строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Враховуючи наведене, клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду відхиляється як безпідставне.

Керуючись ст. ст. 174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2025, із включенням заперечень на протокольну ухвалу від 21.05.2025 у справі №904/5748/18(904/865/25) залишити без руху.

3. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

- сплатити судовий збір в сумі 34 424,32 грн. або

- надати нове клопотання про відстрочення сплати судового збору з повними відомостями про отриманий дохід за 2024 рік і майнового стану заявника.

4. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддя О.Г. Іванов