Рішення від 04.07.2025 по справі 903/560/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2025 року Справа № 903/560/25

Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу №903/560/25 за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир про стягнення 74820,59 грн,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2025 представник Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради сформував в системі «Електронний суд» позовну заяву до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир, в якій просить суд:

1.Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир виконати умови Договору від 25 жовтня 2023 року № 945-1 «Про відшкодування вартості спожитої електричної енергії на об`єктах нерухомого майна, що перебувають у спільному користуванні».

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир 74820,59 грн за невиконання умов Договору № 945-1 від 25.10.2023 року та понесені судові витрати в сумі 3028,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 25.10.2023.

28.05.2025 представник Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради сформував в системі «Електронний суд» уточнену заяву, в якій просить суд прохальну частину позову вважати вірною:

«Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради 74820,59 грн за невиконання умов Договору № 945-1 від 25.10.2023 року та понесені судові витрати в сумі 3028,00 грн».

Ухвалою суду від 29.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ухвалу суду отримав 29.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Строк для подання відзиву до 13.06.2025.

13.06.2025 представник відповідача сформував в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки у КЕВ м. Володимир відсутнє підтвердження факту споживання електричної енергії Стороною 2 (військовою частиною НОМЕР_1 ) за Договором про відшкодування згідно Акту №2 до Договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії у грудні 2023 року, а тому зазначений Акт №2 наданий КЕВ м. Володимир не може бути підставою для оплати вартості спожитої електричної енергії, що унеможливило виконання КЕВ м. Володимир зобов`язань за Договором №118 та Договором про відшкодування. Стосовно відсутності оплати вартості спожитої електричної енергії за Актом №1 до Договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії зазначив, що згідно п.4.6 Договору про відшкодування, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. КЕВ м. Володимир є бюджетною установою, утримується за рахунок коштів державного бюджету та обслуговується в органах Державної казначейської служби України. Вказує, що Позивачем було сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 3028,00 грн, що не відповідає частині третій статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI. Оскільки цією нормою Закону № 3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Частиною другою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року 3028 грн. Таким чином, подаючи позовну заяву через систему «Електронний суд» Позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн.

17.06.2025 представник позивач сформував в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій просить суд позов задовольнити та вказав, що Відповідач не обґрунтував у відзиві на позовну заяву свої заперечення, які зводяться в цілому, як незгода з заявленими позовними вимогами відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради, є безпідставними і помилковими.

18.06.2025 представник відповідача сформував в системі «Електронний суд» заперечення (на відповідь на відзив), в яких зазначив, що Позивач уклавши з КЕВ м. Володимир та військовою частиною Договір про відшкодування вартості спожитої електричної енергії на об`єктах нерухомого майна, що перебувають у спільному користуванні (п.4.6 Договору) погодилася на умови оплати послуг за наявності відповідного бюджетного призначення у КЕВ м. Володимир, а отже не може вимагати повного відшкодування вартості спожитої Стороною 2 електричної енергії на підставі Акту №1 до Договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 30.11.2023 та Акту обстеження №1 від 30.11.2023 за відсутності фінансування. Також вказує, що Позивачем ні у позовній заяві про відшкодування збитків, ні у відповіді на відзив не наведено доказів факту споживання військовою частиною НОМЕР_1 (Сторона 2) за Договором про відшкодування вартості спожитої електричної енергії на об`єктах нерухомого, що перебувають у спільному користуванні) електричної енергії у грудні 2023 за Актом №2 до Договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 03.01.2024 та перебування цієї частини на об`єкті «Градиська початкова школа філії Опорного закладу загальної середньої освіти «Троянівський ліцей» Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області, 44621, Волинська область, Камінь-Каширський район, с. Градиськ, вул. Шкільна, 7».

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як слідує з матеріалів справи, листом-зверненням за вих. № 869 від 25.10.2023 (а.с.8) військова частина НОМЕР_1 звернулася до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир про розміщення підрозділів даної частини (згідно переліку, а.с.8 на звороті) в приміщенні Градиської початкової школи - філії Опорного закладу загальної середньої освіти "Троянівський ліцей" Маневицької селищної ради Волинської області за адресою: 44621, Волинська область, Камінь-Каширський район, село Градиськ, вул. Шкільна, 2, діяльність якої призупинена.

25.10.2023 між Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради, Військовою частиною НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир укладено трьохсторонній Договір «Про тимчасове розміщення військових підрозділів за № 118/945-1 (а.с.9-11).

Предметом даного договору є передача Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради у користування Військовій частині НОМЕР_1 приміщення Градиської початкової школи - філії Опорного закладу загальної середньої освіти "Троянівський ліцей" Маневицької селищної ради Волинської області.

Відповідно до п. 3.2. Договору передбачено, що всі відшкодування за отримані комунальні послуги Військової частини НОМЕР_1 сплачуються Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир, але виключно за погодженням.

Пунктом 3.3. зазначеного Договору визначено, що відшкодування комунальних послуг Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир за Військову частину НОМЕР_1 здійснюється на підставі укладених договорів про постачання комунальних послуг та на підставі виставлених постачальною організацією рахунків.

Відшкодувати Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради вартість комунальних послуг, що спожиті Військовою частиною НОМЕР_1 у процесі виконання цього договору, на підставі укладених договорів про відшкодування комунальних послуг (п.8.1 договору).

Згідно до п.9.1. договору, вимагати від Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради та Військової частини НОМЕР_1 надання необхідних документів, інформації, з метою виконання умов цього договору у разі ненадання таких документів Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир звільняється від взятих на себе зобов`язань за цим договором.

25.10.2023 між сторонами підписано трьохсторонній акт прийому-передачі приміщення (а.с.12).

25 жовтня 2023 року між Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради, Військовою частиною НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир укладено трьохсторонній Договір «Про відшкодування вартості спожитої електричної енергії на об`єктах нерухомого майна, що перебувають у спільному користуванні за № 946-1 (а.с.13-14).

Пунктом 1.1. Договору Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради забезпечує обслуговування та експлуатацію об`єктів нерухомого майна комплексу будівель та приміщень, а Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир відшкодовує вартість спожитої електричної енергії (в т.ч. розподіл електричної енергії), що споживається Військовою частиною НОМЕР_1 під час тимчасового користування Майном за договором.

Відповідно до розділу 2 Договору № 946-1 від 25.10.2023 року:

2.1. Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради зобов`язується:

2.1.1. Забезпечити подачу електричної енергії на об`єктах нерухомого майна.

2.1.2. Надавати Квартирно-експлуатаційному відділу м. Володимир підтверджуючі рахунки, виставлені постачальною організацією Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради на підставі укладених договорів про постачання та розподіл електричної енергії.

2.3. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир зобов`язується:

2.3.1. Оплатити вартість спожитої електричної енергії (в т.ч. розподіл) у термін визначений умовами Договору.

Відповідно до розділу 4 Договору № 946-1 від 25.10.2023 року:

4.1. Вартість відшкодування спожитої електричної енергії (постачання та розподіл) визначається фактичними затратами Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради згідно рахунків відповідної постачальної організації.

4.2. Рахунки на відшкодування спожитої електричної енергії (постачання та розподіл) Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради виставляє Квартирно-експлуатаційному відділу м. Володимир.

4.3. На підставі виставленого Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради рахунку (з додаванням підтверджуючих рахунків постачальної організації) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир перераховує кошти на рахунок Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради, зазначений у реквізитах цього Договору, протягом 30 календарних днів.

4.4. Розрахунки за Договором здійснюють на підставі Актів наданих послуг.

Пунктом. 6.1. Договору № 946-1 від 25.10.2023 року встановлено, що Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України Сторони встановили, що умови даного Договору застосовується до відносин, які виникли з 25.10.2023 та діє до 31 грудня 2023 року включно або до дати повернення майна Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради згідно акту повернення майна, а в частині розрахунків до повного взаєморозрахунку Сторін.

На підставі акту №105/533-084000/11/1 приймання передачі обсягу реалізованої електричної енергії за листопад 2023 року від ТзОВ «Волиньелектрозбут» підрозділом військової частини НОМЕР_1 спожито 6 304 кВт на суму 41 041,84 грн (а.с.15).

На підставі чого 30.11.2023 року складено Акт № 1 до договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 30.11.2023 року та Акт обстеження № 1 від 30.11.2023 року, які підписані всіма сторонами Договору № 946-1 від 25.10.2023 року (а.с.18 та 18 на звороті).

На підставі акту №105/533-084000/12/1 приймання передачі обсягу реалізованої електричної енергії за грудень 2023 року від ТзОВ «Волиньелектрозбут» підрозділом військової частини НОМЕР_1 спожито 3 273 кВт на суму 21 308,68 грн (а.с.19).

На підставі чого 30.11.2023 року складено Акт № 2 до договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 03.01.2024 року та Акт обстеження № 2 від 03.01.2024 року (а.с.21 та 21 на звороті), однак дані акти підписані лише Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради.

Позивач доводить, що відповідно до вищевикладеного Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради поніс витрати у зв`язку з невиконанням умов Договору від 25 жовтня 2023 року№ 946-1 «Про відшкодування вартості спожитої електричної енергії на об`ктах нерухомого майна, що перебуває у спільному користуванні», а саме:

-За листопад постачання електроенергії 6 304 кВт на суму 49 250,18 грн. з ПДВ;

-За грудень - постачання електроенергії 3 273 кВт на суму 25 570,41 грн. з ПДВ.

Разом: 9 577 кВт на суму 74 820,59 грн.

29.02.2024 за вихідним №151/01-16/2-24 відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради направлено лист до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир з вимогою сплатити загальну заборгованість в сумі 74 820, 59 грн (а.с.22).

У відповідності до листа від 06.03.2024 №7/516 (а.с.23) на адресу відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради надіслано лист від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир в якому зазначено про неможливість здійснення оплати актів відшкодування вартості спожитої електроенергії на об`єктах нерухомого майна з причин закінчення 2023 бюджетного року та рекомендовано здійснити розрахунки з постачальною організацією за рахунок власних коштів.

19.06.2024 за вихідним № 334/01-16/2-24 відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради направлено повторний лист до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир з вимогою сплатити загальну заборгованість в сумі 74820,59 грн (а.с.24).

Однак, відповідь не отримано.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно п.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторонами у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами частин 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Згідно зі статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи на підставі акту №105/533-084000/11/1 приймання передачі обсягу реалізованої електричної енергії за листопад 2023 року від ТзОВ «Волиньелектрозбут» підрозділом військової частини НОМЕР_1 спожито 6 304 кВт на суму 41041,84 грн (а.с.15). 30.11.2023 складено Акт № 1 до договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 30.11.2023 року та Акт обстеження № 1 від 30.11.2023 року, які підписані всіма сторонами Договору № 946-1 від 25.10.2023 року (а.с.18 та 18 на звороті), однак не оплачені відповідачем.

В подальшому, між ТзОВ «Волиньелектрозбут» та Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради підписано та скріплено печатками акт №105/533-084000/12/1 приймання передачі обсягу реалізованої електричної енергії за грудень 2023 року (а.с.19).

Позивачем складено Акт №2 до договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 03.01.2024 року та Акт обстеження № 2 від 03.01.2024 року (а.с.21 та 21 на звороті), однак дані акти підписані лише Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради.

Докази надіслання вказаних вище актів на адресу відповідача та Військової частини НОМЕР_1 в матеріалах справи відсутні.

Разом з цим, судом враховано, що п.2.1.2 договору 945-1 від 25.10.2023, Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради зобов`язується надавати Квартирно-експлуатаційному відділу м. Володимир підтверджуючі рахунки, виставлені постачальною організацією Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради на підставі укладених договорів про постачання та розподіл електричної енергії.

Рахунки на відшкодування спожитої електричної енергії (постачання та розподіл) Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради виставляє Квартирно-експлуатаційному відділу м. Володимир.

На підставі виставленого Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради рахунку (з додаванням підтверджуючих рахунків постачальної організації) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир перераховує кошти на рахунок Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради, зазначений у реквізитах цього Договору, протягом 30 календарних днів. Розрахунки за Договором здійснюють на підставі Актів наданих послуг.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази надіслання позивачем на адресу відповідача рахунка на грудень 2023.

Отже, з врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що рахунок та Акт № 2 до договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 03.01.2024 року, Акт обстеження №2 від 03.01.2024 не надсилалися на адресу відповідача, як це передбачено умовами договору.

Отож, доводи позивача стосовно того, що вказаний вище акт №2 наданих у грудні 2023 послуг вважається узгодженим, а послуги відображені в ньому підлягають оплаті відповідачем, є безпідставним, оскільки у відповідності до договору передбачено, що на підставі виставленого Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради рахунку (з додаванням підтверджуючих рахунків постачальної організації) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир перераховує кошти на рахунок Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради, зазначений у реквізитах цього Договору, протягом 30 календарних днів. Розрахунки за Договором здійснюють на підставі Актів наданих послуг.

Згідно вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стосовно заперечення відповідача на пред`явлений позов з посиланням на те, що у відповідача відсутні бюджетні кошти на оплату рахунків за фактичну спожиту електричну енергію, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України і ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статті 617 ЦК України та 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст. 1 ЦК України однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практику Суду як джерело права, суд касаційної інстанції відхилив посилання скаржника на відсутність бюджетних коштів та зауважив, що ЄСПЛ у рішеннях від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та від 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 49250,18 грн. В решті позву слід відмовити (25570,41 грн).

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підп. 1,2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для позовної заяви немайнового характеру встановлений судовий збір у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 01.01.2025 становить 3028,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Особи, які після 04.10.2021 року подають до суду документи через підсистему "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).

Відтак, при зверненні з даним позовом до суду через "Електронний суд" позивачем мав бути оплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Суд встановив, що позивачем при зверненні до суду з відповідною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що є більшим, ніж встановлено законом, а тому, частина суми судового збору, сплачена платіжною інструкцією №494 від 22.05.2025 підлягає поверненню в розмірі 605,60 грн.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 1594,53 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 6.19, 6.20 постанови Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 910/11534/18).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир (вул. Академіка Глушкова,1, місто Володимир, Волинська область, 44701, код ЄДРПОУ 07516184) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради (вул. Освітянська,4, селище Маневичі, Камінь-Каширський р-н, Волинська область, 44601, код ЄДРПОУ 44104446) 49250,18 грн (сорок дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень 18 коп.) заборгованості, а також 1594,53 грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто чотири гривні 53 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити (25570,41 грн).

4. Повернути Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради (вул. Освітянська,4, селище Маневичі, Камінь-Каширський р-н, Волинська область, 44601, код ЄДРПОУ 44104446) із Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн згідно платіжної інструкції №494 від 22.05.2025 на суму 3028,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 04.07.2025.

СуддяІ. О. Гарбар