Рішення від 01.07.2025 по справі 908/514/25

номер провадження справи 7/33/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2025 Справа № 908/514/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу №908/514/25

за позовом: Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (04112 м. Київ, вул.Дорогожицька, 10, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 01190043) в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (49010, м.Дніпро, вул. Телевізійна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34965381)

до відповідача: Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Меліпотоль» Мелітопольської міської ради Запорізької області (69118, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 22159095)

про стягнення 61603,44 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Ляшенко К.О. (в режимі відеконференції), виписка з ЄДР

від відповідача: Шостак Д.Ю. (в режимі відеконференції), рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області №4/3 від 27.02.2024

Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 563/08-07/25 від 03.03.2025) Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення до Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Меліпотоль» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 61603,44 грн заборгованості за договором № 26/22 від 01.01.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Лєскіній І.Є. та присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/514/25.

Ухвалою суду від 06.03.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №908/514/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Установлено відповідачеві строк для надання суду відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач та відповідач мають зареєстровані електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС та отримали ухвалу суду в електронному вигляді 06.03.2025.

Ухвалою суду від 05.05.2025 суд перейшов до розгляду справи №908/514/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання призначено на 04.06.2025 о/об 10 год. 30 хв.

Судове засідання 04.06.2025 проводилось в режимі відеконференції за участю представників обох сторін.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання часу для з ознайомленням з матеріалами справи та підготовки відзиву на позовну заяву.

Представник позивача залишив вирішення клопотання про відкладення розгляду справи на розсуд суду.

Ухвалою від 04.06.2025 суд відклав підготовче засідання на 18.06.2025 о/об 10 год. 30хв.

Від позивача 13.06.2025 через систему Електронний суд (зареєстровано в канцелярії Господарського суду Запорізької області вх. № 12440/08-07/25 17.06.2025) надійшли письмові пояснення по справі.

У системі «Електронний суд» представником відповідача 17.06.2025 сформовано відзив на позовну заяву (зареєстровано в канцелярії Господарського суду Запорізької області вх. № 12460/08-07/25 18.06.2025).

Судове засідання 18.06.2025 проводилось в режимі відеконференції за участю представників обох сторін.

Представник позивача надав суду стислий зміст письмових пояснень.

Представник відповідача не отримав письмові пояснення, але зазначив, що додаткового часу не потребує для ознайомлення з ними.

Суд, заслухавши представників сторін, ухвалив долучити письмові пояснення позивача до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.

Судом у підготовчому засіданні 18.06.2025 з`ясовано у представників учасників справи, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Представники повідомили суд, що ними повідомлено про всі обставини, всі докази надані, не заперечили проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 18.06.2025 суд закрив підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначив на 01.07.2025 о 14 год. 15 хв.

У судовому засіданні 01.07.2025 приймали участь представники позивача та відповідача.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.

У судовому засіданні 01.07.2025 справу розглянуто по суті за участі представників позивача, відповідача. Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем належним чином договірних зобов`язань у частині своєчасної оплати отриманих послуг із технічного обслуговування обладнання, що стало підставою звернення до суду з вимогами про стягнення 61603,44грн заборгованості з Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Меліпотоль» Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Позов заявлено на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 901, 903 Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронні комунікації», Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідач не визнав позовні вимоги. Обґрунтовуючи свої заперечення, послався на відсутність первинних документів та форс-мажорні обставини, обумовлені введенням режиму воєнного стану, окупацією м. Мелітополь, що є загальновідомим фактом. Указав, що перереєстрація КП «ТРК «Мелітополь» на підконтрольну територію була здійснена лише в лютому 2024 року, надав на підтвердження витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.

Між Дніпропетровською філією Концерну радіомовлення радіозв`язку та телебачення (далі - позивач, виконавець) та Комунальним підприємством «ТЕЛЕРАДЮКОМПЛНІЯ «МЕЛІТОПОЛЬ» Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - відповідач, Замовник) укладено Договір №26/22 від 01.01.2022р. (далі - договір), предметом якого є надання послуг з технічного обслуговування обладнання Замовника.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що предметом договору є надання виконавцем замовнику послуг з технічного обслуговування обладнання замовника.

Відповідно до п.2.2 Договору виконавець приймає на себе наступні зобов`язання:

а) розмістити обладнання Замовника на об`єкті Виконавця. Перелік обладнання, яке передається на обслуговування, вказується в акті приймання-передачі (Додаток № 2 до цього договору);

б) забезпечити поточне обслуговування встановленого обладнання відповідно до вимог технічної документації на обладнання, вимог протипожежної безпеки та санітарно-технічних норм;

в) забезпечити доступ представників Замовника згідно погодженого списку та положення про пропускний режим на Дніпропетровській філії Концерну РРТ до обладнання Замовника, яке розташоване на об`єктах Виконавця.

Згідно з п.п. з) п. 2.4 Договору замовник приймає на себе зобов`язання, зокрема, здійснювати розрахунки за надані виконавцем послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені даним договором.

Пунктом 3.1 Договору ціна послуг за цим Договором є договірною, встановлюється за домовленістю сторін і визначається в Протоколі узгодження договірної ціни (Додатку №1 до цього Договору), який є невід`ємною частиною даного Договору, та може бути переглянута Сторонами за взаємною згодою.

Вартість наданих послуг по договору щомісяця визначається Актом прийняття наданих послуг (п. 3.2 Договору).

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що виконавець щомісячно складає Акт прийому-передачі наданих послуг і направляє рахунок і Акт замовнику електронною поштою (на адресу tvm@mlt.gov.ua) з подальшим відправленням рахунку і Акту рекомендованим листом з повідомленням поштою. Сторони дійшли згоди, що дата відправлення рахунку і акту електронною поштою є датою їх отримання.

Замовник у триденний строк після отримання рахунку і Акту електронною поштою, розглядає їх і, у випадку відсутності зауважень або заперечень, сплачує рахунок. За наявністю зауважень або заперечень до рахунку або Акту Замовник протягом трьох днів після їх отримання, складає протокол зауважень та/або заперечень і направляє його виконавцю для врегулювання розбіжностей, що виникли (на електронну пошту dp.reception@rrt.ua). В разі не досягнення згоди Сторонами, спірні питання вирішуються в судовому порядку (п. 5.3 Договору).

Згідно з п. 5.4 Договору у разі неотримання виконавцем протоколу зауважень та/або заперечень від замовника в строк, зазначений в п. 5.3 цього Договору, послуга вважається прийнятою замовником в обсязі, визначеному Актом прийняття наданих послуг, а сума, що зазначена в Акті вважається узгодженою Сторонами і підлягає оплаті.

Оплата перераховується замовником виконавцю не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 5.9 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору цей Договір діє з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, а в частині виникнення фінансових зобов`язань по договору до їх повного виконання.

Додатками до Договору №26/22 від 01.01.2022 є підписані сторонами Протокол узгодження договірної ціни (Додаток №1) та Акт приймання-передачі обладнання (Додаток №2).

Позивачем складено, підписано та направлено на електронну пошту відповідача, зазначену в договорі - tvm@mlt.gov.ua, Акти виконаних робіт (надання послуг) з технічного обслуговування обладнання № 245 від 28.02.2022 на суму 29256,19 та № 348 від 31.03.2022 на суму 32347,25грн.

Повторно акти виконаних робіт та рахунки на оплату направлені відповідачеві засобами поштового зв`язку 20.02.2025.

Відповідач акти виконаних робіт, підписані зі свого боку, позивачеві не повернув, заперечень та зауважень до них не надав, виставлені рахунки за надані послуги не оплатив. Доказів погашення суми заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення заборгованості в розмірі 61603,44 грн.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Між сторонами склалися господарські правовідносини на підставі укладеного між ними договору про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 903 цього Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Укладаючи договір, кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов`язок щодо своєчасного виконання зобов`язань зі сплати отриманих послуг з технічного обслуговування обладнання у встановлений договором строк не виконав.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 61603,44 грн за надані позивачем послуги з технічного обслуговування обладнання, з яких 29256,19 грн у лютому 2022 року, 32347,25 грн у березні 2022 року.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до умов договору складено та направлено на електронну пошту відповідача серед іншого рахунок №300 від 28.02.2022 на оплату наданих послуг за лютий 2022 року в сумі 29256,19 грн та акт виконання робіт (надання послуг) №245 від 28.02.2022 за лютий 2022 року. Вказаний акт підписаний позивачем. Відповідач заперечень та зауважень до нього не надав, акт приймання-передачі позивачеві не повернув, що відповідно до п. 5.4 договору № 26/22 свідчить про прийняття відповідачем таких послуг. Доказів оплати наданих позивачем у лютому 2022 року послуг відповідач на час розгляду справи суду не надав.

У зв`язку із зазначеним, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з технічного обслуговування обладнання відповідача у лютому 2022 в сумі 29256,19 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 32347,25 грн за послуги з технічного обслуговування обладнання за березень 2022 року суд зазначає таке.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, та діє на час розгляду справи судом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон України №1207) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до ст. 3 Закону України №1207 для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

За частиною четвертою ст. 4 вказаного закону, в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (зі змінами від 14.01.2025).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно з указаним Переліком (з урахуванням наступних змін і доповнень) територія Мелітопольської міської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області віднесена до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України (з 25.02.2022).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, який набрав чинності 20.03.2025, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, затверджено новий Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Наказ Мінреінтеграції № 309 визнано таким, що втратив чинність.

Разом з цим, відповідно до Переліку, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, територія Мелітопольської міської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області також визначена як тимчасово окупована з 25.02.2022 по теперішній час.

Здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (частина 2 ст. 13 Закону України №1207).

Частиною 2 ст. 45 Податкового кодексу України унормовано, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною другою ст. 13-1 Закону передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Оскільки територія м. Мелітополь Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, положення статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території з урахуванням частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

З огляду на приписи ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» його дія розповсюджується на спірні правовідносини у цій справі, а тому суд вважає правомірним застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 цього Закону.

Перереєстрацію відповідача на територію м. Запоріжжя здійснено лише 20.02.2024, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наявним у матеріалах справи.

Виходячи із наведених норм, позивач у березні 2022 року не мав права надавати відповідачеві послуги з технічного обслуговування обладнання на підставі договору №26/22 від 01.01.2022.

Сформований та надісланий відповідачу Акт № 348 від 31.03.2022 на суму 32347,25 грн, у тому числі ПДВ 5391,21 грн, за березень 2022 року є нікчемним та не породжує жодних правових наслідків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів в сумі 32347,25 грн та кореспондуючого обов`язку відповідача їх сплачувати, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги суд задовольняє частково.

Із приводу доводів відповідача про відсутність первинної документації щодо надання послуг та настання форс-мажорних обставин суд зауважує таке.

Пунктами 5.2, 5.3, 5.4 договору визначено порядок узгодження актів наданих послуг.

Так, у разі наявності зауважень або заперечень замовник протягом трьох днів після отримання акту та рахунку складає протокол зауважень та/або заперечень і направляє його виконавцю.

Зазначений протокол відповідачем суду не надано.

Окрім цього, у силу положень ст. 617 ЦК України, п. 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від виконання самого зобов`язання.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, позовні вимоги про стягнення з відповідача 29256,19 грн заборгованості за договором № 26/22 від 01.01.2022 за період лютий 2022 року, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню. В решті вимог про стягнення вартості наданих послуг (за березень 2022 року) в сумі 32347,25 грн суд відмовляє.

Судові витрати.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1438,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Меліпотоль» Мелітопольської міської ради Запорізької області (69118, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 22159095) на користь Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (04112 м. Київ, вул.Дорогожицька, 10, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 01190043) в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (49010, м.Дніпро, вул.Телевізійна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34965381, IBAN НОМЕР_1 у АТ «Укрексімбанк», МФО 322313) суму боргу за надані послуги у розмірі 29256 (двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень 19 копійок, 1438 (одну тисячу чотириста тридцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

У решті позовних вимоги відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.07.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Лєскіна