Рішення від 04.07.2025 по справі 909/581/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/581/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/581/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Тідамер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" про стягнення 618 572,82 грн.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Тідамер" через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" про стягнення 618 572,82 грн, з яких: 457 969,20 грн - основний борг, 100 503,21 грн - пеня, 11 339,39 грн - три проценти річних, 48 761,02 грн - інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 31/10/01-2023 від 31 жовтня 2023 року в частині здійснення оплати вартості виконаних робіт.

За порушення строків оплати виконаних робіт, позивач нарахував пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2025 для розгляду справи № 909/581/25 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/581/25; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Копію ухвали від 15.05.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам відповідно до вимог ст. 120 ГПК України.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронного кабінету позивача, представника позивача - адвоката Конюшко Дениса Борисовича, та відповідача - 15.05.2025 о 15:09.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

Між ТОВ "Шобелі Україна" (замовник/відповідач) та ТОВ "Будівельна компанія Тідамер" (підрядник/позивач) укладено договір підряду № 31/10/1-2023 від 31 жовтня 2023 року (а.с. 10 зворот - 11 зворот).

Зазначений вище договір укладений у письмовій формі, підписаний і скріплений печатками сторін, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

На підставі даного Договору підрядник зобов`язується надати монолітні роботи згідно п. 4.1. Договору, а замовник - прийняти роботи і оплатити їх вартість, згідно актів надання-отримання послуг (п. 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору, роботи вважаються наданими з моменту підписання сторонами Акту надання послуг.

Пунктом 1.3. Договору сторони погодили, що вид робіт, їх вартість та об`єми зазначаються в актах та/або Специфікаціях до Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору загальна ціна даного Договору становитиме сума всіх Актів надання послуг протягом дії цього Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору замовник оплачує повну вартість робіт у безготівковому порядку протягом 5 (п`яти) банківських днів на поточний рахунок виконавця після узгодження Акту. Дострокова оплата чи авансові платежі допускаються.

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що розрахунок за надані роботи здійснюється згідно Акту та/або виставлених рахунків.

Відповідальність сторін визначена у розділі 5 Договору.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату наданих робіт замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

У пункті 5.3. Договору сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату послуг по даному Договору, відповідно до ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежуються строком нарахування та припиняється в день повного виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Договору і дійсний до 31 грудня 2023 року. В частині виконання зобов`язань договір діє до фактичного їх виконання. У разі відсутності до дати закінчення строку дії Договору офіційного повідомлення від будь-якої із сторін про припинення дії даного договору, строк дії договору вважається щорічно автоматично продовженим на наступний рік (п. 9.1. Договору).

В матеріалах справи наявний Акт надання послуг № 2603 від 26 березня 2024 р. (а.с. 12), який підтверджує, що згідно договору підряду № 31/10/01-2023 виконавцем були на території ПАТ НАК "Укренерго" за адресою: м. Кіцмань, Чернівецька обл., Сковороди, б. 32, виконані наступні роботи (надані такі послуги): улаштування підбетонки, кількість - 21 куб, ціна 1152,00, сума - 24 192,00 грн; улаштування монолітної плити, кількість - 82,62 куб, ціна 1740,00, сума - 148 980 грн; улаштування стін, кількість - 96 куб, ціна 2940,00, сума - 284 797,80 грн. Разом з ПДВ: 457 969,20. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Зазначений вище Акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

В порушення договірних зобов`язань відповідач оплату за виконані позивачем роботи не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору, 09.01.2025, позивачем на адресу відповідача направлено претензію про сплату заборгованості за надані роботи за Договором підряду № 31/10/01-2023 від 31.10.2023 року ( вих. № С/25/03 від 09.01.2025), в якій ТОВ "Будівельна компанія Тідамер" просить ТОВ "Шобелі Україна" виконати належним чином свої зобов`язання за Договором підряду № 31/10/01-2023 від 31.10.2023 року та перерахувати на банківський рахунок ТОВ "Будівельна компанія Тідамер" заборгованість в розмірі 457 969,20; докази направлення претензії та отримання її відповідачем наявні в матеріалах справи (а.с. 17 - 18).

Проте вимога щодо оплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою для нарахування відповідачу пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат та звернення до суду з даним позовом.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Внаслідок укладення договору підряду № 31/10/1-2023 від 31 жовтня 2023 року між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виникли цивільні права та обов`язки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України).

Судом встановлено, що Договір підряду № 31/10/1-2023 від 31 жовтня 2023 року укладений у письмовій формі, підписаний і скріплений печатками сторін, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Зазначений вище договір укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Частиною 1 ст. 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ч. 1 ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст.193 ГК України).

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених судом обставин, позивач виконав свої зобов`язання за укладеним договором у повному обсязі.

Виконані підрядні роботи, на загальну суму 457 969,20 грн, прийнято замовником без зауважень, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін Актом надання послуг № 2603 від 26 березня 2024 р.

За наведеного, замовником (відповідачем) прийнято виконані позивачем (підрядником) роботи (надані послуги) на загальну суму 457 969,20 грн, відповідно у нього (замовника) виник обов`язок щодо їх оплати після підписання Акту надання послуг.

Пунктом 4.2. спірного договору підряду погоджено, що замовник оплачує повну вартість робіт у безготівковому порядку протягом 5 (п`яти) банківських днів на поточний рахунок виконавця після узгодження Акту. Дострокова оплата чи авансові платежі допускаються.

Натомість, в порушення договірних зобов`язань, відповідач не здійснив оплату за виконані роботи (надані послуги) в зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 457 969,20 грн.

Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач свого обов`язку з оплати виконаних робіт не виконав. Борг відповідача перед позивачем становить 457 969,20 грн. Розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документально. Доказів на спростування таких обставин відповідач не надав.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати вартості виконаних робіт в сумі 457 969,20 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За порушення замовником строків оплати виконаних робіт підрядник нарахував замовнику, відповідно до п. 5.2 договору, пеню, а також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, три проценти річних та інфляційні втрати.

Згідно з розрахунком позивача (а.с. 9), ТОВ "Будівельна компанія Тідамер" просить суд стягнути з ТОВ "Шобелі Україна": пеню в сумі 100 503,21 грн (період 01.04.2024 - 27.01.2025); три проценти річних в сумі 11 339,39 грн (період з 01.04.2024 до 27.01.2025); інфляційні втрати в сумі 48 761,02 (період квітень 2024 року - грудень 2024 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість за договором підряду замовником (відповідачем) не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Приписами статей 549, 551, 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Зазначені норми ЦК України передбачають заходи відповідальності, які застосовуються до суб`єктів господарювання у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату наданих робіт замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

У пункті 5.3. Договору сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату послуг по даному Договору, відповідно до ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежуються строком нарахування та припиняється в день повного виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з огляду на те, що відповідачем прострочено оплату наданих робіт, нарахування позивачем пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат є обгрунтованим та правомірним.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

При перевірці розрахунку позивача суд встановив таке.

Згідно з п. 4.2. спірного Договору замовник оплачує повну вартість робіт у безготівковому порядку протягом 5 (п`яти) банківських днів на поточний рахунок виконавця після узгодження Акту. Дострокова оплата чи авансові платежі допускаються.

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що розрахунок за надані роботи здійснюється згідно Акту та/або виставлених рахунків.

Відтак, Акт надання послуг № 2603 від 26 березня 2024 р. на суму 457 969,20 грн підписаний сторонами - 26.03.2024.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Отже, з урахуванням положень ст. 253, 254 ЦК України, прострочення відповідача щодо виконання зобов`язання з оплати виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору підряду № 31/10/01-2023 від 31 жовтня 2023 року почалося не з 01.04.2024, як зазначено в розрахунку позивача, а з 02.04.2024, оскільки 31.03.2024 (останній день строку) - неділя.

За наведеного, суд самостійно здійснив розрахунок пені та трьох процентів річних, виходячи з часу настання прострочення виконання зобов`язання - 02.04.2024, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду нарахування та з урахуванням суми заборгованості згідно з Актом надання послуг.

Відповідно до розрахунку суду, належна до стягнення пеня, за період з 02.04.2024 до 27.01.2025, становить 100 140,34 грн.

Розрахунок здійснено за формулою: пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2УСД- подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення), виходячи з таких даних:

період розрахунку 02.04.2024 - 25.04.2024 : 14,50 (облікова ставка НБУ)

457 969,20 грн (сума боргу) x (2 x 14,50 : 366) х 24 днів (прострочення):100 - 8708,92 грн (сума пені);

період розрахунку 26.04.2024 - 13.06.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ)

457 969,20 грн (сума боргу) x (2 x 13,50 : 366) х 49 днів (прострочення):100 - 16 554,46 грн (сума пені);

період розрахунку 14.06.2024 - 12.12.2024 : 13,00 (облікова ставка НБУ)

457 969,20 грн (сума боргу) x (2 x 13,00 : 366) х 182 днів (прострочення):100 - 59 210,66 грн (сума пені);

період розрахунку 13.12.2024 - 31.12.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ)

457 969,20 грн (сума боргу) x (2 x 13,50 :366) х 19 днів (прострочення):100 - 6419,08 грн (сума пені);

період розрахунку 01.01.2025 - 23.01.2025 : 13,50 (облікова ставка НБУ)

457 969,20 грн (сума боргу) x (2 x 13,50 : 365) х 23 днів (прострочення):100 - 7791,75 грн (сума пені);

період розрахунку 24.01.2025 - 27.01.2025:14,50 (облікова ставка НБУ)

457 969,20 грн (сума боргу) x (2 x 14,50 : 365) х 4 дні (прострочення):100 - 1455,46 грн (сума пені).

Відтак, за розрахунком суду, належна до стягнення сума пені становить - 100 140,34 грн (8708,92 + 16 554,46 + 59 210,66 + 6419,08 + 7791,75 + 1455,46), отже, в частині позову про стягнення пені в сумі 362,87 грн слід відмовити.

Відповідно до розрахунку суду, належна до стягнення сума трьох процентів річних, за період з 02.04.2024 до 27.01.2025, становить 11 301,85 грн.

Розрахунок здійснено за формулою: С x 3 x Д : 365 :100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, виходячи з таких даних:

період розрахунку 02.04.2024 - 31.12.2024 (457 969,20 х 3% х 274 : 366 : 100) - 10 285,54 грн (сума трьох процентів річних);

період розрахунку 01.01.2025 - 27.01.2025 (457 969,20 х 3% х 27 : 365 : 100) - 1016,32 грн (сума трьох процентів річних ).

Відтак, за розрахунком суду, належна до стягнення сума трьох процентів річних становить 11 301,85 грн (10 285,54 + 1016,32), отже, в задоволенні трьох процентів річних в частині 37,54 грн слід відмовити.

Розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат є методологічно та арифметично правильний, отже, суд задовольняє позов в частині стягнення інфляційних втрат за розрахунком позивача.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ТОВ "Будівельна компанія Тідамер".

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 9278,59 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02 травня 2025 р. № 15 (а.с. 10).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено судом частково, в сумі 618 172,41 грн, то суд стягує з відповідача в користь позивача судовий збір в сумі 9272,59 грн, тобто пропорційно розміру задоволених вимог, а 6,00 грн судового збору покладається на позивача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн, з приводу чого позивач подав суду докази, і які входять до складу судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідача, суд враховує таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач повідомив суд, що розмір судових витрат, які понесені позивачем, складається з витрат на сплату судового збору в розмірі 9278,59 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн.

Водночас, серед іншого, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

Як зазначено у позовній заяві, на основі Договору № 27/11/24-ЮП/ІL від 25.11.2024 року, укладеного між Позивачем та Адвокатом, останній надав Замовнику послуги (вчинення процесуальних дій поза судовим засіданням) і має надати послуги загальною вартістю 24 000,00 грн (з розрахунку 2 000,00 грн за годину), що підтверджується Актом виконаних робіт № 1 та квитанцією про оплату, що додаються до позовної заяви:

1. Юридична консультація Замовника - 1,0 година (сукупно) - 2000,00 грн (з розрахунку 2000,00 грн за 1 год.);

2. Вивчення документів, наданих Замовником - 1,0 година (сукупно) - 2000,00 грн (з розрахунку 2000,00 грн за 1 год.);

3. Підготовка та подання претензії про сплату заборгованості за надані роботи за Договором підряду № 31/10/1-2023 від 31.10.2023 року - 2,0 години (сукупно) - 4000,00 грн (з розрахунку 2000,00 грн за 1 год.);

4. Підготовка та подання позовної заяви до суду - 4,0 години - 8000,00 грн (з розрахунку 2 000,00 грн за 1 год.);

5. Підготовка та подання відповіді на відзив - 2,0 години - 4000,00 грн (з розрахунку 2000,00 грн за 1 год.);

6. Участь у судових засіданнях - 2 засідання - 4000,00 грн (з розрахунку 2000,00 грн за 1 судове засідання).

Вказані витрати є витратами Позивача на правову допомогу у зв`язку з розглядом цієї судової справи.

Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано суду наступні докази (у копіях документів):

- договір про надання юридичних послуг № 27/11/24-ЮП/ІL від 25 листопада 2024 р. (а.с. 24);

- акт виконаних робіт № 01 від 30 січня 2025 року до Договору № 27/11/24-ЮП/ІL від 25.11.2024 (а.с. 25)

- платіжну інструкцію Р24А3684146772D9616 від 20.12.2024 на суму 12 000,00 грн (а.с. 25 зворот);

- ордер на надання правничої допомоги (а.с. 26);

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 803, видане 22 січня 2013 року та посвідчення адвоката України (а.с. 26 зворот).

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 25 листопада 2024 року між позивачем (далі - Замовник) та адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем (далі -Виконавець) укладено Договір про надання юридичних послуг № 27/11/24-ЮП/ІL (далі - Договір) .

Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що Замовник замовляє, а Виконавець бере на себе зобов`язання надавати юридичні послуги в обсязі (об`ємах та кількості) та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язується оплатити виконавцю надані послуги на умовах цього Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору за послуги, надані Виконавцем, Замовник сплачує кошти в розмірі, який зазначається в Додатку № 1 до цього договору.

30 січня 2025 року, ТОВ "Будівельна компанія Тідамер" (Замовник) та адвокат Конюшко Денис Борисович (Виконавець) уклали Акт виконаних робіт № 01 від 30 січня 2025 року до Договору № 27/11/24-ЮП/ІL від 25.11.2024 про наступне:

1. Виконавець виконав (надав), а Замовник прийняв наступні роботи (послуги):

1. Юридична консультація Замовника; к-ть, год - 1,0; ціна - 2000,00 грн; вартість - 2000,00 грн;

2. Вивчення документів, наданих Замовником; к-ть, год - 1,0; ціна - 2000,00 грн; вартість - 2000,00 грн;

3. Підготовка та подання претензії про сплату заборгованості за надані роботи за Договором підряду № 31/10/1-2023 від 31.10.2023 року; к-ть, год - 2,0; ціна - 2000,00 грн; вартість - 4000,00 грн;

4. Підготовка та подання позовної заяви до суду; к-ть, год - 4,0; ціна - 2000,00 грн; вартість - 8000,00 грн.

Всього: 16 000,00 грн.

Сплачено: 12 000,00 грн.

До сплати: 4000,00 грн.

2. Щодо виконаних робіт (наданих послуг) сторони претензій одна до одної не мають.

Зазначений вище Акт виконаних робіт підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд надає оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Така правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Станом на час прийняття рішення, від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, згідно поданих позивачем доказів.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Така правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відтак, згідно з розрахунком витрат на професійну правничу допомогу (далі - розрахунок), наведеним у позовній заяві (а.с. 3 зворот - 4) витрати на професійну допомогу у цій справі становлять 24 000,00 грн.

У вартість понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги включено:

1. Юридична консультація Замовника - 1,0 година (сукупно) - 2000,00 грн (з розрахунку 2000,00 грн за 1 год.);

2. Вивчення документів, наданих Замовником - 1,0 година (сукупно) - 2000,00 грн (з розрахунку 2 000,00 грн за 1 год.);

3. Підготовка та подання претензії про сплату заборгованості за надані роботи за Договором підряду № 31/10/1-2023 від 31.10.2023 року - 2,0 години (сукупно) - 4000,00 грн (з розрахунку 2 000,00 грн за 1 год.);

4. Підготовка та подання позовної заяви до суду - 4,0 години - 8000,00 грн (з розрахунку 2 000,00 грн за 1 год.);

5. Підготовка та подання відповіді на відзив - 2,0 години - 4000,00 грн (з розрахунку 2 000,00 грн за 1 год.);

6. Участь у судових засіданнях - 2 засідання - 4000,00 грн (з розрахунку 2 000,00 грн за 1 судове засідання).

Суд констатує, що позивачем фактично не понесені витрати на правову допомогу в частині підготовки і поданні відповіді на відзив (п. 5) та участі у судових засіданнях (п. 6), оскільки справа № 909/581/25 розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідач не заперечував проти позову, відзиву на позов не подавав.

За наведеного, суд виключає 8000,00 грн за правничу допомогу, викладену у пунктах 5, 6 розрахунку.

Відповідно до Акту виконаних робіт № 01 від 30 січня 2025 року до Договору № 27/11/24-ЮП/ІL від 25.11.2024 (далі - Акт), Виконавець виконав (надав), а Замовник прийняв роботи (послуги) на загальну суму 16 000,00 грн, а саме:

1. Юридична консультація Замовника - 2000,00 грн;

2. Вивчення документів, наданих Замовником - 2000,00 грн;

3. Підготовка та подання претензії про сплату заборгованості за надані роботи за Договором підряду № 31/10/1-2023 від 31.10.2023 року- 4000,00 грн;

4. Підготовка та подання позовної заяви до суду - 8000,00 грн.

Судом встановлено, що у вартість понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги окремо включено: юридична консультація Замовника (п.1); вивчення документів, наданих Замовником (п.2); підготовка та подання позовної заяви до суду (п.4).

Однак, зазначені у п. 1, 2, 4 послуги стосуються одного і того ж виду правничої допомоги, адже підготовка адвокатом обґрунтованої позовної заяви неможлива без юридичної консультації Замовника та вивчення наданих ним документів.

За таких обставин, суд виключає із заявленого до відшкодування розміру правничої допомоги 4000,00 грн за правничу допомогу, викладені у пунктах 1, 2 Акту та розрахунку.

Також суд виключає 4000,00 грн за правничу допомогу, викладену у пункті 3 Акту та розрахунку (підготовка та подання претензії про сплату заборгованості за надані роботи за Договором підряду № 31/10/1-2023 від 31.10.2023 року), оскільки такі дії не пов`язані з правовою допомогою при розгляді справи в суді.

При цьому суд звертає увагу позивача, що претензія - це письмова вимога однієї сторони договору до іншої про врегулювання спору або відшкодування збитків, пов`язаних з порушенням договірних зобов`язань, яка є формою досудового врегулювання спору і передує можливому судовому розгляду. Відтак, звернення із претензією в разі порушення умов господарського договору є правом, а не обов`язком потерпілої сторони.

За наведеного, понесені позивачем витрати на правову допомогу в частині підготовки і подання претензії є необов`язковими та такими, що не пов`язані з розглядом справи.

У контексті викладеного, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, зокрема, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідач не заперечував проти позову, не подавав відзиву на позов, доказами по справі були загальнопоширені у господарській діяльності документи - договір підряду, акт надання послуг, підписаний обома сторонами, спір має характер типового у господарських відносинах (стосувався стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних), правнича допомога фактично полягала у підготовці та поданні позовної заяви з додатками, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який відповідає вищевказаним критеріям, у даній справі, за представництво інтересів позивача, складає 8000,00 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з наданою адвокатом правничою допомогою.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, суд вважає суму судових витрат на правову допомогу 8000,00 грн розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Наведені вище норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, оскільки позовні вимоги задоволено судом частково, суд покладає на Товариство з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" обов`язок відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7994,40 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Тідамер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" про стягнення 618 572,82 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" (78254, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. П`ядики, вул. Наукова, буд. 17, кв. 13, ідентифікаційний код юридичної особи: 38331926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Тідамер" (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, буд. 6, оф. 105/1; ідентифікаційний код юридичної особи: 45054983) основний борг у розмірі 457 969 (чотириста п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 20 коп., пеню у розмірі 100 140 (сто тисяч сто сорок) грн 34 коп., три проценти річних у розмірі 11 301 (одинадцять тисяч триста одна) грн 85 коп., інфляційні втрати у розмірі 48 761 (сорок вісім тисяч сімсот шістдесят одна) грн 02 коп., судовий збір у розмірі 9272 (дев`ять тисяч двісті сімдесят дві) грн 59 коп. та 7994 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн 40 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в частині позову про стягнення 362,87 грн пені та 37,54 грн трьох процентів річних.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 6,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк