Рішення від 01.05.2025 по справі 925/28/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/28/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М. при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі заступника начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Олійник І.А., представників сторін: позивача не з`явились, відповідача-1, 2 - не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до Фермерського господарства «Агродар 14Р» і ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 року Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради (далі позивач) звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), в якому, на підставі ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України просив суд:

усунути перешкоди у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження майном шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 7,5000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0114, площею 6,6000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0115, площею 13,5000 га з кадастровим номером 7125780400:04:001:0074 та площею 13,0000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0116;

усунути перешкоди у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, а саме: площею 7,5000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0114 (номер запису про інше речове право 9521705, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21005217 від 29.04.2015); площею 6,6000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0115 (номер запису про інше речове право 9521181, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21003509 від 29.04.2015), площею 13,5000 га з кадастровим номером 7125780400:04:001:0074 (номер запису про інше речове право 9520584, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21002568 від 29.04.2015) та площею 13,0000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0116 (номер запису про інше речове право 9521430, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21004576 від 29.04.2015), шляхом скасування державної реєстрації права оренди на вказані земельні ділянки за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав;

відшкодувати судові витрати.

Позов мотивовано тим, що відповідач-1 всупереч нормам Закону України «Про фермерське господарство», статей 124, 134, п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України безпідставно, без проведення земельних торгів, з порушенням конкурентних засад передав спірні земельні ділянки в оренду відповідачу-2, договори оренди цих земельних ділянок порушують публічний порядок і тому є нікчемними, а користування ними відповідачем-2 порушує право власності позивача на них.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/28/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.02.2024 року, запропоновано учасникам справи подати заяви по суті справи і клопотання з процесуальних питань за їх наявності, за клопотанням прокурора залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Фермерське господарство «Агродар 14Р».

Відповідач-1 - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подав суду 01.02.2024 року відзив на позов (вх. № 1985/24, т. 1 а.с. 88 ), в якому просив суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав спливу позовної давності на звернення прокурора до суду із спірними вимогами, на виконання вимог суду надав завірені належним чином копії витребуваних документів (вх. № 2012/24, т.1 а.с. 91).

Відповідач-2 ОСОБА_1 в особі свого представника подав суду 18.01.2024 заяву про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної зави (вх. №1028/24, т.1 а.с. 82-83), а 19.02.2024 - заяву, про продовження строків підготовчого провадження і подачі процесуальних документів (вх. № 3124/24, т. 1 а.с. 132).

Прокурор 08.02.2024 подав суду відповідь на відзив відповідача-1 - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якій спростовував доводи відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відхилив доводи відповідача-1 про пропуск позовної давності, оскільки звернений до суду позов є негаторним (а не віндикаційним), тому вимоги щодо позовної давності до нього не застосовуються (вх. № 2512/24, т. 1 а.с. 121-123).

22.02.2024 року прокурор через систему «Електронний суд» подав клопотання, в якому, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16, на підставі ст.ст. 48, 50 ГПК України просив виключити з кола відповідачів у даній справі Головне Управління Держгеокадастру у Черкаській області (вх. № 3340/24, т.1 а.с. 136-138).

29.02.2024 року прокурор через систему «Електронний суд» подав клопотання, в якому просив замінити неналежного відповідача-1 Головне Управління Держгеокадастру у Черкаській області належним відповідачем-1 Фермерським господарством «Агродар 14Р», враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.10.2022 року у справі № 922/1830/19, та беручи до уваги, що спірними земельними ділянками фактично користується ФГ «Агродар 14Р» і сплачує до бюджету територіальної громади орендну плату(вх. № 3822/24, т.1 а.с. 158-160).

Крім того, прокурор 29.02.2024 року також подав заяву про зміну предмету позову (вх. № 3823/24, т.1 а.с. 166-169), в якій просив вважати позовні вимоги у справі № 925/28/24 викладеними в наступній редакції:

«усунути перешкоди у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження майном шляхом зобов`язання Фермерського господарства «Агродар 14Р» повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 7,5000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0114, площею 6,6000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0115, площею 13,5000 га з кадастровим номером 7125780400:04:001:0074 та площею 13,0000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0116;

усунути перешкоди у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, а саме: площею 7,5000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0114 (номер запису про інше речове право 9521705, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21005217 від 29.04.2015); площею 6,6000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0115 (номер запису про інше речове право 9521181, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21003509 від 29.04.2015); площею 13,5000 га з кадастровим номером 7125780400:04:001:0074 (номер запису про інше речове право 9520584, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21002568 від 29.04.2015) та площею 13,0000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0116 (номер запису про інше речове право 9521430, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21004576 від 29.04.2015), шляхом скасування державної реєстрації права оренди на вказані земельні ділянки за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав».

Відповідач-1 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області 20.03.2024 подав клопотання, в якому просив провести підготовче засідання без участі його представника, врахувати його доводи, викладені у відзиві на позов, заперечував проти задоволення позову в частині вимог до нього і статусу відповідача у справі (т. 1 а.с. 175).

Ухвалами суду від 22.02.2024, 21.03.2024 року продовжено строк вирішення спору у підготовчому провадженні, відмовлено у задоволенні заяви відповідача-2 про залишення позову без руху (вх. № 2012/24 від 01.02.2024 року), залишено без розгляду заяву прокурора про виключення з кола відповідачів Головне Управління Держгеокадастру у Черкаській області (вх. № 3340/24 від 22.02.2024 року) (ухвалою суду в протоколі судового засідання 21.03.2024 року), задоволено клопотання прокурора про заміну неналежного відповідача, замінено відповідача-1 у справі № 925/28/24 Головне Управління Держгеокадастр у Черкаській області на належного відповідача-1 Фермерське господарство «Агродар 14Р» (далі також відповідач-1), прийнято до провадження заяву прокурора про зміну предмета позову (вх. № 3823/24 від 29.02.2024 року) та відкладено підготовче засідання у справі на 18.04.2024 року, запропоновано новому відповідачу-1 подати свої заяви по суті справи у встановлений строк.

Відповідач-1 - Фермерське господарство «Агродар 14Р» в особі свого представника голови господарства Ржевського О.В. подав суду 08.04.2024 року відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову з мотивів необґрунтованості, безпідставності і недоказаності позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що договори оренди спірних земельних ділянок сторонами укладені з дотриманням чинних на той час норм Земельного кодексу України, ЗУ «Про фермерське господарство», сторонами договорів зобов`язання виконуються добросовісно протягом майже 9 років, порушення прав територіальної громади відсутні, а тому задоволення позову прокурора призведе до порушення балансу інтересів держави та права відповідача на правомірне володіння цим майном (вх. № 6034/24, т. 1 а.с. 197-201).

Прокурор подав через систему «Електронний суд»:

10.04.2024 року письмові пояснення щодо правильності обрахування ним розміру судового збору, належного до сплати за подання цього позову (вх. № 6193/24, т. 1 а.с. 208-210);

15.04.2024 року - відповідь на відзив, в якій спростовував доводи відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву. Як в позовній заяві, так і у відповіді на відзив відповідача-1 прокурор наголошував, що для створення Фермерське господарство «Агродар 14Р» відповідачем-2 - ОСОБА_1 у липні 2013 року та у травні 2014 року на позаконкурентній основі отримано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 7125780400:05:001:0019, 7125780400:05:001:0020, 7125784000:05:001:0584, 7125784000:05:001:0637. Спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 7,5000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0114, площею 6,6000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0115, площею 13,5000 га з кадастровим номером 7125780400:04:001:0074, площею 13,0000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0116 відповідач-2 ОСОБА_1 набув в оренду після створення фермерського господарства додатково теж на позаконкурентній основі, що є порушенням законодавства і підставою для повернення цих земельних ділянок власнику, тобто позивачу (вх. № 6354/24, т. 1 а.с. 221-224).

18.06.2024 року відповідач-2 в особі свого представника подав суду заяву, в якій на підставі ч.1 ст.186 ГПК України просив провести у справі процедуру врегулювання спору за участі судді (вх. № 9807/24, т. 1 а.с. 239).

Прокурор через систему «Електронний суд» 21.06.2024 року подав письмові пояснення, в яких заперечував щодо задоволення заяви відповідача-2 про врегулювання спору за участі судді (вх. № 10102/24, т. 2 а.с. 1-3).

В судове засідання 11.07.2024 позивач явку свого представника не забезпечив, через систему «Електронний суд» подав письмову заяву, в якій позов підтримав і просив суд слухати справу за відсутності його представника (т. 1 а.с. 219). Ухвалою суду від 11.07.2024 підготовче засідання відкладено на 14.08.2024, запропоновано позивачу і відповідачу-1 надати суду письмові пояснення щодо заяви відповідача-2 про врегулювання даного спору за участю судді.

Представник відповідача-1 в заяві вх. № 12672/24 від 13.08.2024 року підтримав заяву відповідача-2 про врегулювання спору за участю судді (т.2 а.с. 19-20).

Представник позивача 14.08.2024 подав письмову заяву, в якій не заперечував проти врегулювання спору за участі судді (вх. № 12703/24, т. 2 а.с. 22).

Ухвалою суду від 11.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви відповідача-2 про врегулювання спору за участі судді (вх. № 9807/24 від 18.06.2024 року), відкладено підготовче засідання у справі на 14.08.2024 року, а ухвалою суду від 14.08.2024 відкладено на 05.09.2024 року.

20.08.2024 року позивач через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення, в яких питання врегулювання даного спору за участю судді вважав неприйнятним, вирішення спору поклав на розсуд суду (вх. № 12968/24, т.2 а.с. 37).

Ухвалами суду від 05.09.2024, 30.10.2024, 20.11.2024 року закрито підготовче провадження у справі № 925/28/24, призначено судове засідання з розгляду справи по суті, за клопотаннями позивача і відповідачів відкладено на 12.12.2024 року.

10.12.2024 і 12.12.2024 року відповідачі-1 і 2 подали через систему «Електронний суд» клопотання, в яких просили суд повернутись до стадії підготовчого провадження у справі для вирішення питання про долучення доказів у справі, поновити строк для подання доказів, долучити до матеріалів справи докази додані до клопотання (вх. № 18981/24, т. 2 а.с. 89-91, вх. №№ 18984/24, 19115/24, т. 2 а.с. 93-95, 110-113).

Ухвалами суду від 12.12.2024, 03.02.2025 року задоволено подані відповідачами клопотання, постановлено повернутись до підготовчого провадження у справі № 925/28/24, продовжено відповідачам строк для подачі доказів по справі, долучено поданні докази до матеріалів справи (ухвалою суду в протоколі судового засідання 12.12.2024 року), відкладено підготовче засідання на 05.03.2025 року; забезпечено участь в підготовчому засіданні для представника відповідачів-1 і 2 адвоката Мовчанюка М.М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за його клопотанням.

05.03.2025 року відповідач-1 в особі свого представника подав клопотання (вх. № 3533/25, т. 2 а.с. 151-154), в якому надав додаткові пояснення до обґрунтувань заперечень проти позову, просив визнати явку представника позивача в судове засідання обов`язковою з огляду на його непослідовну позицію у справі.

Ухвалами суду від 05.03.2025, 01.04.2025, 24.04.2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання з розгляду справи по суті, яке в за клопотаннями позивача і відповідачів відкладено і остаточно призначено на 01.05.2025 року, забезпечено участь в судовому засіданні для представника відповідачів-1 і 2 адвоката Мовчанюка М.М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

У судове засідання 01.05.2025 року позивач, відповідачі-1 і 2 явку своїх представників повторно не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином, відповідно до довідок суду про доставку електронних листів з ухвалою суду від 24.04.2025 року до їх електронних кабінетів, причини неявки не повідомили.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки та в разу повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що позивач і відповідачі про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, їх представники в засідання суду не з`явились повторно, причини неявки не повідомили, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе завершити розгляд справи у відсутності представників позивача і відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Прокурор в судовому засіданні 01.05.2025 року уточнений позов з підстав, викладених у позовній заяві і заяві про зміну предмета позову, підтримала і просила суд задовольнити повністю.

Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 01.05.2025 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення і доводи прокурора, представників сторін, дослідивши заяви учасників по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 24.04.2015 року № 23-2580/14-15-СГ «Про надання земельної ділянки в оренду» (т.1 а.с. 21):

надано відповідачу-2 ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 7,5000 га (кадастровий номер 7125780400:06:001:0114) в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства (код КВ ЦПЗ секція А, підрозділ 01.02) в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області за межами населеного пункту (п. 1);

встановлено за згодою сторін розмір річної орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою 4,5% від її нормативної грошової оцінки (п.2);

зобов`язано ОСОБА_1 укласти договір оренди землі з Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, здійснити державну реєстрацію права оренди в порядку ст.ст. 125-126 ЗК України, приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, з дотриманням вимог ст.ст. 96,103 ЗК України, Закону України « Про фермерське господарство» та інших нормативно-правових актів (п.3);

припинено гр. ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою площею 7,5000 га (кадастровий номер 7125780400:06:001:0114 в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області (п. 4).

Того ж дня, 24.04.2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, як орендодавцем, та відповідачем-2 ОСОБА_1 , як орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 7125780400:06:001:0114 площею 7,5000 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Строк дії договору становить 10 років (далі Договір-1, т.1 а.с.22-24).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.07.2023 року № 340992734 (т.1 а.с. 61), земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0114 площею 7,5000 га цільове призначення для ведення фермерського господарства, на праві приватної власності належить позивачу Лип`янській сільській раді на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 36-ОТГ від 03.12.2020 року, дата реєстрації - 18.01.2021 року. Також щодо даної земельної ділянки наявний запис про інше речове право № 9521705 право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди, виданого 24.04.2015 року з орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, зареєстроване 28.04.2015 року державним реєстратором Шполянського районного управління юстиції Черкаської області Шевченко Т.Б., строк оренди 10 років до 24.04.2025 року.

Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 24.04.2015 року № 23-2583/14-15-СГ «Про надання земельної ділянки в оренду» (т.1 а.с. 25):

надано відповідачу-2 ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 6,6000 га (кадастровий номер 7125780400:06:001:0115) в оренду терміном на 10 років доля ведення фермерського господарства (код КВ ЦПЗ секція А, підрозділ -01.02) в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області за межами населеного пункту (п.1);

встановлено за згодою сторін розмір річної орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою 4,5% від її нормативної грошової оцінки (п.2);

зобов`язано ОСОБА_1 укласти договір оренди землі з Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, здійснити державну реєстрацію права оренди в порядку ст.ст. 125-126 ЗК України, приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, з дотриманням вимог ст.ст. 96,103 ЗК України, Закону України «Про фермерське господарство» та інших нормативно-правових актів (п.3);

припинено гр. ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою площею 6,6000 га (кадастровий номер 7125780400:06:001:0115 в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області (п. 4).

Того ж дня, 24.04.2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, як орендодавцем, та відповідачем-2 ОСОБА_1 , як орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 7125780400:06:001:0115 площею 6,6000 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Строк дії договору становить 10 років (далі Договір-1, т.1 а.с.26-28).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.07.2023 року № 340992590 (т.1 а.с. 62), земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0115 площею 6,6000 га цільове призначення для ведення фермерського господарства, на праві приватної власності належить позивачу Лип`янській сільській раді на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 36-ОТГ від 03.12.2020 року, дата реєстрації -18.01.2021 року. Також щодо даної земельної ділянки наявний запис про інше речове право № 9521181 право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди, виданого 24.04.2015 року з орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області зареєстроване 28.04.2015 року, державним реєстратором Шполянського районного управління юстиції Черкаської області Шевченко Т.Б., строк оренди 10 років до 24.04.2025 року.

Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 24.04.2015 року № 23-2582/14-15-СГ «Про надання земельної ділянки в оренду» (т.1 а.с. 29):

надано відповідачу-2 ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 13,5000 га (кадастровий номер 7125780400:04:001:0074) в оренду терміном на 10 років доля ведення фермерського господарства (код КВ ЦПЗ секція А, підрозділ -01.02) в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області за межами населеного пункту (п.1);

встановлено за згодою сторін розмір річної орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою 4,5% від її нормативної грошової оцінки (п.2);

зобов`язано ОСОБА_1 укласти договір оренди землі з Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, здійснити державну реєстрацію права оренди в порядку ст.ст. 125-126 ЗК України, приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, з дотриманням вимог ст.ст. 96,103 ЗК України, Закону України «Про фермерське господарство» та інших нормативно-правових актів (п.3);

припинено гр. ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою площею 13,5000 га (кадастровий номер 7125780400:04:001:0074 в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області (п. 4).

Того ж дня, 24.04.2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, як орендодавцем, та відповідачем-2 ОСОБА_1 , як орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до п.п.1,2, 8 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 7125780400:04:001:0074 площею 13,5000 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Строк дії договору становить 10 років (далі Договір-2, т.1 а.с.30-32).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.07.2023 року № 340992409 (т.1 а.с. 59), земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:04:001:0074 площею 13,5000 га цільове призначення для ведення фермерського господарства, на праві приватної власності належить позивачу Лип`янській сільській раді на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 36-ОТГ від 03.12.2020 року, дата реєстрації -18.01.2021 року. Також щодо даної земельної ділянки наявний запис про інше речове право № 9520584 право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди, виданого 24.04.2015 року з орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області зареєстроване 28.04.2015 року, державним реєстратором Шполянського районного управління юстиції Черкаської області Шевченко Т.Б., строк оренди 10 років до 24.04.2025 року.

Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 24.04.2015 року № 23-2581/14-15-СГ «Про надання земельної ділянки в оренду» (т.1 а.с. 33):

надано відповідачу-2 ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 13,0000 га (кадастровий номер 7125780400:06:001:0116) в оренду терміном на 10 років доля ведення фермерського господарства (код КВ ЦПЗ секція А, підрозділ -01.02) в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області за межами населеного пункту (п.1);

встановлено за згодою сторін розмір річної орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою 4,5% від її нормативної грошової оцінки (п.2);

зобов`язано ОСОБА_1 укласти договір оренди землі з Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, здійснити державну реєстрацію права оренди в порядку ст.ст. 125-126 ЗК України, приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, з дотриманням вимог ст.ст. 96,103 ЗК України, Закону України « Про фермерське господарство» та інших нормативно-правових актів (п.3);

припинено гр. ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою площею 13,0000 га (кадастровий номер 7125780400:06:001:0116 в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області (п. 4).

Того ж дня, 24.04.2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, як орендодавцем, та відповідачем-2 ОСОБА_1 , як орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до п.п.1,2, 8 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 7125780400:06:001:0116площею 13,0000 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Строк дії договору становить 10 років (далі Договір-4, т.1 а.с.34-36).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.07.2023 року № 340992170 (т.1 а.с. 60), земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0116 площею 13,0000 га цільове призначення для ведення фермерського господарства, на праві приватної власності належить позивачу Лип`янській сільській раді на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 36-ОТГ від 03.12.2020 року, дата реєстрації -18.01.2021 року. Також щодо даної земельної ділянки наявний запис про інше речове право № 9520584 право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди, виданого 24.04.2015 року з орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області зареєстроване 28.04.2015 року, державним реєстратором Шполянського районного управління юстиції Черкаської області Шевченко Т.Б., строк оренди 10 років до 24.04.2025 року.

Із вищенаведеного вбачається, що відповідач-2 - ОСОБА_1 , як фізична особа земельні ділянки з кадастровими номерами: 7125780400:06:001:0114 площею 7,5000 га, 7125780400:06:001:0115 площею 6,6000 га, 7125780400:04:001:0074 площею 13,5000 га, 7125780400:06:001:0116 площею 13,0000 га для ведення фермерського господарства отримав на позаконкурентній основі, без проведення торгів.

Разом з тим, за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна - земельних ділянок з кадастровими номерами: 7125780400:05:001:0019 площею 14 га, 7125780400:05:001:0020 площею 108,1 га, 7125784000:05:001:0584 площею 70,9529 га, 7125784000:05:001:0637 площею 58,9529 га, що міститься в довідках:

від 30.08.2023 року № 344753866 - земельна ділянка кадастровий номер 7125784000:05:001:0584, площею 70,9529 га за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства за адресою: Черкаська обл., Шполянський район, с. рада Лип`янська, перебуває в оренді відповідача-2 ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 06.05.2014 року, укладеного з орендодавцем Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, 24.06.2014 року державним реєстратором Шполянського районного управління юстиції Черкаської області Чепур Т.О. внесено запис про інше речове право № 6117335. На праві власності належить органам державної влади - відділ Держземагенства у Черкаській області на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012 року, дата реєстрації - 24.06.2014 року (т. 1 а.с. 63);

від 03.10.2023 року № 348963541 - земельна ділянка кадастровий номер 7125780400:05:001:0019, площею 14 га за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства перебуває в оренді відповідача ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 01.07.2013 року укладеного з орендодавцем Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, додаткової угоди про поновлення та внесення змін від 04.08.2020 року, наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській обл. від 24.07.2020 року; 19.07.2013 року державним реєстратором Шполянського районного управління юстиції Черкаської області Шпиця А.Б. внесено запис про інше речове право № 1724126, строк дії до 24.07.2027 року. На праві приватної власності належить позивачу Лип`янській сільській раді на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 36-ОТГ від 03.12.2020 року, дата реєстрації - 18.01.2021 року (т.1 а.с. 64);

від 03.10.2023 року № 348962259 - земельна ділянка кадастровий номер 7125780400:05:001:0020, площею 108,1 га за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства перебуває в оренді відповідача ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 01.07.2013 року укладеного з орендодавцем Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, додаткової угоди про поновлення та внесення змін від 04.08.2020 року, наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській обл. від 24.07.2020 року; 19.07.2013 року державним реєстратором Шполянського районного управління юстиції Черкаської області Шпиця А.Б. внесено запис про інше речове право № 1723149, строк дії до 24.07.2027 року. На праві приватної власності належить позивачу Лип`янській сільській раді на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 36-ОТГ від 03.12.2020 року, дата реєстрації -18.01.2021 року (т.1 а.с. 65);

від 03.10.2023 року № 348962259 - земельна ділянка кадастровий номер 7125784000:05:001:0637, площею 58,9529 га за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства перебуває в оренді відповідача ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 06.05.2014 року укладеного з орендодавцем Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, додаткової угоди про поновлення та внесення змін від 16.01.2018 року, додаткової угоди про поновлення та внесення змін від 03.01.2020 року, 19.07.2013 року державним реєстратором Шполянського районного управління юстиції Черкаської області Шпиця А.Б. внесено запис про інше речове право № 25473168, строк дії до 30.10.2034 року. На праві приватної власності належить позивачу Лип`янській сільській раді на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-1885/14-19СГ від 18.06.2019 року, дата реєстрації -31.07.2019 року (т.1 а.с. 68).

Із Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача-1 - Фермерського господарства «Агродар 14Р», ідентифікаційний код юридичної особи 39353055, місцезнаходження: 20603, Черкаська обл., Шполянський район, м. Шпола, провул. І.Фефера, буд 1А вбачається, що державна реєстрація юридичної особи проведена 15.08.2014 року, номер запису 10201020000006030; види діяльності: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві;46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; керівником, засновником та головою господарства є ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 56).

17.11.2023 року керівник Звенигородської окружної прокуратури звертався з листом № 50-3022вих-23 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (т. 1 а.с.51-53), в якому просив надати інформацію:

в якому порядку (в результаті земельних торгів або на позаконкурентній основі) та на підставі яких наказів відповідачу-2 ОСОБА_1 передано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 7125780400:06:001:0114 площею 7,5 га, 7125780400:06:001:0115 площею 6,6 га, 7125780400:04:001:0074 площею 13,5 га, 7125780400:06:001:0116 площею 13 га;

в якому порядку (в результаті земельних торгів або на поза конкурентній основі) та на підставі яких наказів відповідачу-2 ОСОБА_1 передано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами: 7125780400:05:001:0019 площею 14 га, 7125780400:05:001:0020 площею 108,1 га, 7125784000:05:001:0584 площею 70,9529 га, 7125784000:05:001:0637 площею 58,9529 га.

11.12.2023 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, за запит прокурора, повідомило листом № 10-23-0.62-7760/2-23 (а.с. 54), що у період 2013-2015 років, відповідно до положень ст.ст. 124, 134 ЗК України та ЗУ «Про фермерське господарство» чинного в той період без проведення земельних торгів, його наказами передано в оренду гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, цільове призначення - для ведення фермерського господарства земельні ділянки з кадастровими номерами:

7125780400:05:001:0019 площею 14 га наказ від 01.07.2013 року, 7125780400:05:001:0020 площею 108,1 га наказ від 01.07.2013 року, 7125784000:05:001:0584 площею 70,9529 га наказ від 06.05.2014 року, 7125780400:06:001:0114 площею 7,5 га - наказ від 24.04.2015 року, 7125780400:06:001:0115 площею 6,6 га - наказ від 24.04.2015 року, 7125780400:04:001:0074 площею 13,5 га - наказ від 24.04.2015 року, 7125780400:06:001:0116 площею 13 га - наказ від 24.04.2015 року, 7125780400:03:001:0123 площею 22 га - наказ від 04.12.20215 року. Також повідомив, що наказом №23-35/14-18-СГ від 04.01.2018 року внесено зміни до договору оренди землі від 06.05.2014 року укладеного з ОСОБА_1 , змінено об`єкт оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7125784000:05:001:0637 площею 58,9529 га, яка створена шляхом поділу земельної ділянки 7125784000:05:001:0584.

Із вищеозначеного також вбачається, що відповідач-2 ОСОБА_1 право на отримання в користування земельних ділянок для створення фермерського господарства на позаконкурентній основі, без проведення земельних торгів використав, отримав в користування земельні ділянки з кадастровими номерами 7125780400:05:001:0019 площею 14 га, 7125780400:05:001:0020 площею 108,1 га, 7125784000:05:001:0584 площею 70,9529 га, 7125784000:05:001:0637, для користування ними створив Фермерське господарство «Агродар 14Р».

З огляду на виявлені прокурором порушення ГУ Держземагентства в Черкаській області норм ст. 7 ЗУ «Про фермерське господарство», ст. 134 ЗК України щодо передачі 24.04.2015 року в оренду громадянину ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номерами 7125780400:06:001:0114 площею 7,5 га, 7125780400:06:001:0115 площею 6,6 га, 7125780400:04:001:0074 площею 13,5 га, 7125780400:06:001:0116 площею 13 га для ведення фермерського господарства без земельних торгів, за умови передачі в 2013-2014 роках йому ж земельних ділянок з кадастровими номерами: 7125780400:05:001:0019 площею 14 га, 7125780400:05:001:0020 площею 108,1 га, 7125784000:05:001:0584 площею 70,9529 га, 7125784000:05:001:0637 площею 58,9529 га для створення та ведення фермерського господарства, а саме Фермерського господарства «Агродар 14Р», зареєстрованого 15.08.2014 року, наказ ГУ Держземагентства в Черкаській області, укладені на їх виконання договори оренди землі від 24.04.2015 року мають ознаки нікчемних, що дає підставу прокурору заявити спірні вимоги в порядку ст. 391 ЦК України про усунення перешкод позивачу в користуванні та розпорядженні цими земельними ділянками, шляхом їх повернення власнику та скасування державної реєстрації речового права оренди за відповідачами.

Спростовуючи аргументи прокурора, відповідачі до своїх заяв по суті справи додали рішення Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області №№ 8-56/24, 9-56/24, 10-56/24, 11-56/24, укладені на їх підставі додаткові угоди від 02.12.2024 року про внесення змін до договорів оренди землі від 24.04.2015 року, якими дію цих договорів оренди землі за згодою сторін подовжено до 24.04.2035 року (т. 2 а.с. 98-103). Означене, на думку відповідачів, свідчить про законне і добросовісне користування відповідачем-1 спірними земельними ділянками.

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради Черкаської області до відповідачів Фермерського господарства «Агродар 14Р» і ОСОБА_1 про усунення перешкод власнику Лип`янській сільській раді у розпорядженні земельними ділянками з кадастровими номерами: 7125780400:06:001:0114 площею 7,5 га, 7125780400:06:001:0115 площею 6,6 га, 7125780400:04:001:0074 площею 13,5 га, 7125780400:06:001:0116 площею 13 га у визначений ним спосіб.

Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов`язки, перебувають у сфері дії Цивільного, Земельного кодексів України, Законів України «Про фермерське господарство», «Про оренду землі», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про Державний земельний кадастр» які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

У статті 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 зазначеного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання.

Відповідно до статтей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Земельним кодексом України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, встановлено:

до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:а) розпорядження землями територіальних громад;б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;д) організація землеустрою;е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;й) вирішення земельних спорів;к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст. 12);

право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч.ч. 1, 2 ст. 78);

земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79);

суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80).

землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст. 83);

у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (чч. 1,2 ст. 84);

власники земельних ділянок мають право: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність (п. «а» ч. 1 ст. 90);

право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч.ч. 1, 8, 9 ст. 90);

громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1 ст. 116);

сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122);

надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою (ч. 1 ст. 123);

передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. (ч.ч. 1, 2,3 ст. 124);

право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125);

право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126);

земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34 (для сінокосіння і випасання худоби), 36 (для городництва) та 121 (для ведення фермерського господарства; для ведення особистого селянського господарства, для ведення садівництва; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); для індивідуального дачного будівництва; для будівництва індивідуальних гаражів) цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу (ч.ч.1,2 ст. 134).

Законом України «Про фермерське господарство» у відповідній редакції встановлено що:

фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону (ч.1 ст.1);

право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство (ч.1 ст.5);

для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики (ч.ч. 1-3 ст. 7);

після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8);

землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (ст. 12).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 140, 143 та 144 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи управляють майном, що є в територіальній власності, вирішують інші питання, віднесені законом до їх компетенції; вирішуючи питання місцевого значення, органи місцевого самоврядування в межах визначених законом повноважень приймають рішення. які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено що:

місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч. 1 ст. 2);

сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11);

відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом (ч. 1 ст. 18);

виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (виключна компетенція) вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26);

до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом (підпункти 9, 10 пункту «б» ч. 1 ст. 33);

рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59);

рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.ч. 1, 10 ст. 59);

територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 60).

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що громадянин ОСОБА_1 на підставі наказів ГУ Дерожземагенства у Черкаській області від 01.07.2013, 06.05.2014 року отримав у користування земельні ділянки з кадастровими номерами 7125780400:05:001:0019 площею 14 га, 7125780400:05:001:0020 площею 108,1 га, 7125784000:05:001:0584 площею 70,9529 га для створення та ведення фермерського господарства.

15.08.2014 року зареєстровано Фермерське господарство «Агродар 14Р», керівник, засновник та голова господарства ОСОБА_1 , дата, номер запису 10201020000006030; види діяльності: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві;46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

В подальшому 24.04.2015 року наказами ГУ Держземагенства у Черкаській області також передано ОСОБА_1 спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 7125780400:06:001:0114 площею 7,5 га, 7125780400:06:001:0115 площею 6,6 га, 7125780400:04:001:0074 площею 13,5 га, 7125780400:06:001:0116 площею 13 га для ведення фермерського господарства без земельних торгів та укладено відповідні договори оренди землі від 24.04.2015 року.

Суд зауважує, що додатково земельні ділянки могли бути отримані ОСОБА_1 виключно на конкурсних засадах через участь у торгах, оскільки право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Так само і фермерське господарство може отримувати додатково земельні ділянки лише на конкурентних засадах через участь у торгах.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц та у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 927/83/19 та від 25.03.2020 у справі № 357/2418/15-ц, 17.09.2020 у справі № 917/1416/19.

Оскільки спірні договори оренди за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці 2 частини другої статті 134 ЗК України, укладені без дотримання конкурентних засад, тобто спрямовані на незаконне заволодіння земельними ділянками державної власності, то такі договори згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемними.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною другою статті 215 ЦК України, зокрема, передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частини перша та друга).

Так, у близькій за змістом постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 зазначено, що відповідно до частин першої та другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У постанові Верховного Суду від 09.08.2023 року у справі № 922/1832/19 зазначено: якщо існує зловживання громадянином такими пільговими умовами, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування повинен не допустити надання йому земельної ділянки на пільговій (позаконкурентій) основі, однак якщо і орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування не перешкоджає такому зловживанню, то ці особи (громадянин та відповідний орган) створюють незаконні передумови для отримання громадянином земельної ділянки на пільговій (позаконкурентій) основі, а правочин, укладений за наслідками таких діянь, спрямований на отримання земельної ділянки без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, то він відповідно до частин першої та другої статті 228 ЦК України є нікчемним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 року справі № 922/1830/19 вказала обмежившись посиланням на відсутність прямої заборони на отримання громадянином земельної ділянки для ведення фермерського господарство повторно, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що землі фермерського господарства мають особливий статус і надаються громадянам на пільговій (позаконкурентій) основі з певною метою, а тому в кожному конкретному випадку орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника з метою недопущення зловживанням громадянином такими пільговими умовами".

Відповідачі наголошували, що правомірно уклали договори оренди згідно чинного на той час законодавства.

Суд зауважує, що статтею 134 ЗК України, до внесення змін Законом № 1012-VIII, було передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

При цьому Законом України від 19.06.2003 № 973-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 973-IV) було передбачено, що громадянин, який одержав земельну ділянку, мав зареєструвати фермерське господарство як юридичну особу. Отже, земля не могла передаватись громадянину двічі чи більше разів для ведення фермерського господарства, бо вже після першої передачі землі в оренду мало бути створене фермерське господарство, і саме воно, а не громадянин, ставало суб`єктом ведення фермерського господарства.

Висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 24.04.2019 року у справі № 525/1225/15-ц (провадження № 14-6цс19) висновують наступне "З урахуванням вимог статей 7, 12 Закону № 973-IV, статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є засновником ФГ «Агродар 14Р», отримав земельні ділянки для створення фермерського господарства у 2013, 2014 роках, в серпні 2014 створив і зареєстрував фермерське господарство, його звернення у 2015 році до ГУ Держземагенства у Черкаській області з клопотанням про відведення земельної ділянки в оренду для ведення того ж фермерського господарства на позаконкурсній основі суперечить зазначеним правовим нормам.

Подібні за змістом висновки сформульовані також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20, пункт 6.2.1): за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону № 973-IV після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась; після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства, в порядку, визначеному законом, на конкурентних основах. При цьому у зазначеній справі спір виник у зв`язку з укладенням договору оренди землі від 29.12.2014, тобто до набрання чинності Законом № 1012-VIII.

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду повторне (додаткове) передання в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі було незаконним і до набрання чинності Законом України від 18.02.2016 № 1012-VIII "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції потрібно виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати касаційного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів касаційного суду. Суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене та незаконне отримання ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номерами 7125780400:06:001:0114 площею 7,5 га, 7125780400:06:001:0115 площею 6,6 га, 7125780400:04:001:0074 площею 13,5 га, 7125780400:06:001:0116 площею 13 га для ведення фермерського господарства без земельних торгів за умови передачі в 2013-2014 роках йому ж земельних ділянок з кадастровими номерами: 7125780400:05:001:0019 площею 14 га, 7125780400:05:001:0020 площею 108,1 га, 7125784000:05:001:0584 площею 70,9529 га, 7125784000:05:001:0637 площею 58,9529 га для створення та ведення фермерського господарства, а саме Фермерського господарства «Агродар 14Р», зареєстрованого 15.08.2014 року, накази ГУ Держземагенства у Черкаській області та укладені на їх виконання договори оренди землі від 24.04.2015 року є нікчемними.

У контексті зазначених обставин суд зважає за необхідне врахувати і правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.01.2023 року у справі № 924/820/21 - серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

Беручи до уваги викладене, а також зважаючи на підстави та зміст позову, у наведеному випадку спосіб захисту порушеного права, який відповідає вимогам закону і є одночасно ефективним, передбачає звернення з негаторним позовом.

Відсутність у орендаря правових підстав для користування земельною ділянкою (користування землею на підставі нікчемного договору) свідчить про те, що останні використовують її незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном.

Відповідно позов прокурора заявлений в інтересах Лип`янської сільської ради спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном земельними ділянками з кадастровими номерами 7125780400:06:001:0114 площею 7,5 га, 7125780400:06:001:0115 площею 6,6 га, 7125780400:04:001:0074 площею 13,5 га, 7125780400:06:001:0116 площею 13 га є негаторним та таким, що підлягає задоволенню у вказаній частині. Позовна давність до такого позову не застосовується. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 року у справі № 922/1130/23, від 05.02.2025 року у справі № 917/1476/23.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав (постанова Верховного Суду у справі № 363/4852/17 (провадження № 61-19831св19) від 03.06.2020 року).

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Також згідно з ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Положеннями ст. 21 ЗК України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, зокрема, є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державний земельний кадастр» закріплено основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

За наведених обставин, подальша наявність відомостей на земельні ділянки з кадастровими номерами 7125780400:06:001:0114 площею 7,5 га, 7125780400:06:001:0115 площею 6,6 га, 7125780400:04:001:0074 площею 13,5 га, 7125780400:06:001:0116 площею 13 га про перебування їх в оренді у відповідача -2 ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей.

Враховуючи викладене, подані прокурором докази на підтвердження обставин, на які він послався як на підставу своїх вимог, суд визнає більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачами на їх спростування, наявність зазначених прокурором обставин суд визнає доведеними, тому з цих підстав позов визнає обґрунтованим і задовольняє повністю.

Заперечення відповідачів і в тій частині, що можливе задоволення позову прокурора призведе до порушення балансу інтересів держави та права відповідачів на правомірне володіння спірними земельними ділянками суд також відхиляє, оскільки згідно з попередніми висновками зазначене право відповідачами набуте всупереч нормам законодавства.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», також повинен застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Згідно з частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки наведено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18). Судом враховано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року, у справі № 909/703/19.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо належності звернення Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 то захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду у і від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц ).

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка передана в користування без належних правових підстав, такому суспільному інтересу не відповідає (постанова судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15).

З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2023,18.08.2023, 20.11.2023 року Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури звертався до позивача Лип`янської сільської ради із запитами № 50-1867 вих 23, № 50-2105вих-23, №50-3131вих23 щодо надання інформації та вжиття нею заходів повернення спірних земельних ділянок (т.1 а.с. 37-39,41-44, 46-49).

Лип`янська сільська рада у листах № 02-36/1574 від 01.08.2023 року, №02-36/1760 від 23.08.2023 року, № 02-36/2959 від 21.11.2023 року надала запитувану інформацію, повідомила прокуратуру про відсутність судових проваджень ініційованих радою щодо повернення земельних ділянок, не заперечила щодо подання прокуратурою відповідної позовної заяви (т.1 а.с. 40, 45, 50).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю. Доводи відповідачів, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладені обставини справи, наведені норми законодавства і судової практики суд вважає позов прокурора обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню повністю. Враховуючи, що спір виник внаслідок умисно неправильних дій відповідача-2, то саме з нього на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21472 грн. відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Усунути перешкоди власнику Лип`янській сільській раді Черкаської області, ідентифікаційний код юридичної особи 26323522, місцезнаходження: 20650, Україна, Звенигородський р-н, Черкаська обл., село Лип`янка, вул. Гончара Івана, буд., 1а у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зобов`язання Фермерського господарства «Агродар 14Р» ідентифікаційний код юридичної особи 39353055, місцезнаходження: 20603, Черкаська область, Звенигородський район, м. Шпола, вул. І. Фефера, 1а повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 7,5000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0114, площею 6,6000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0115, площею 13,5000 га з кадастровим номером 7125780400:04:001:0074 та площею 13,0000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0116.

Усунути перешкоди власнику Лип`янській сільській раді Черкаської області, ідентифікаційний код юридичної особи 26323522, місцезнаходження: 20650, Україна, Звенигородський р-н, Черкаська обл., село Лип`янка, вул. Гончара Івана, буд. 1а у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, а саме: площею 7,5000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0114 (номер запису про інше речове право 9521705, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21005217 від 29.04.2015); площею 6,6000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0115 (номер запису про інше речове право 9521181, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21003509 від 29.04.2015); площею 13,5000 га з кадастровим номером 7125780400:04:001:0074 (номер запису про інше речове право 9520584, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21002568 від 29.04.2015) та площею 13,0000 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0116 (номер запису про інше речове право 9521430, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 21004576 від 29.04.2015) шляхом скасування державної реєстрації права оренди на вказані земельні ділянки за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 з одночасним припиненням речових прав

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури, ідентифікаційний код юридичної особи 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286 21472 грн судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.07.2025 року.

Суддя В.М. Грачов