Рішення від 25.06.2025 по справі 466/12604/21

Справа № 466/12604/21

Провадження № 2/466/107/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

секретаря Якубів І.О.

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

представника третьої особи Волинець А.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Львові взагальному позовномупровадженні цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ТОВ «ДНЗ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні», третьої особи без самостійних вимог - фізична особа підприємець ОСОБА_5 про визнання особа такою, що втратила право користування житловим будинком,-

встановив:

28.12.2021 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рабінович Н.І. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ТОВ «ДНЗ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні» про визнання особа такою, що втратила право користування житловим будинком, в якому просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим будинком, площею 147,7кв.м., який належить на праві власності ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок, загальною площею 147,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок був придбаний позивачкою 11.09.2004р. на підставі договору купівлі продажу №7484 від 11.09.2004р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дольницькою Л.М.

21.11.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, а з 08.02.2008 відповідач зареєстрований у вказаному будинку позивачки, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, з моменту укладення шлюбу та до дня подання позову в суд відповідач фактично, без поважних причин не проживав та не проживає у належному позивачці будинку, не оплачував та не оплачує комунальних послуг та не здійснює жодного догляду за цим майном. Зазначає, що позивачка впродовж вказаного періоду не чинила жодних перешкод у проживанні в даному будинку ОСОБА_3 , а останній не висловлював наміру там проживати.

Під час перебування в шлюбі відповідач фактично весь час проживав у будинку, який належить йому на праві власності та знаходиться з адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім того, позивачці відомо, що протягом останніх 2019-2021р.р ОСОБА_3 здебільшого перебував за кордоном.

Зазначає, що сімейні відносини між ними припинені. Позивачкою було подано до суду позов про визнання недійсним шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки відповідач укладаючи шлюб з позивачкою, перебував з іншою особою у зареєстрованому шлюбі.

Більше того, позивачка здає вищевказаний будинок в оренду ТОВ «ДНЗ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні» для ведення діяльності по догляду за дітьми в орендованому приміщенні.

Факт реєстрації відповідача порушує її право на вільне розпоряджання та користування майном, що в подальшому унеможливить відчужити цей будинок третій особі. Прохання позивачки добровільно виписатись із належного їй на праві власності будинку відповідач ігнорує, тому для захисту своїх прав та інтересів вона змушена звернутись до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 13.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого розгляду (а.с.26).

04.07.2022 від представника третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, ОСОБА_6 надійшли додаткові пояснення на позовну заяву про визнання особа такою, що втратила право користування житловим будинком, в якій просить позовні вимоги позивачки задоволити в повному обсязі (а.с.62).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 10.05.2022 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.48).

Ухвалою Шевченківського районного суду від 22.04.2024 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, фізичну особу підприємця ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , фактичне місце здійснення діяльності: АДРЕСА_1 ) (а.с.228).

Представник позивача адвокат Антоніщак Л.М. в судовому засіданні надала пояснення з підстав і мотивів, викладених у позові, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представники у судові засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, що вбачається з довідок про доставку СМС- повідомлень, клопотань від них на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ТОВ «ДНЗ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні» у судовезасідання нез`явився,однак вматеріалах справинаявне йогопояснення напозовну заяву про визнання особа такою, що втратила право користування житловим будинком, в якій просить позовні вимоги позивачки задоволити в повному обсязі (а.с.62).

Заслухавши пояснення представника позивача,з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1,2ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3ст. 12 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4ст. 77 ЦПК України).

Частина 1ст. 81 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ) згідно витягу про реєстрації права власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 7193610) на праві приватної власності належить будинок, загальною площею 147,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок був придбаний позивачкою 11.09.2004р. на підставі договору купівлі продажу №7484 від 11.09.2004р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дольницькою Л.М.(а.с.13-15).

21.11.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Кам`янець-Подільський реєстраційної служби Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області актовий запис №1164 (а.с12).

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24.06.2022р. у справі №466/12606/21 визнано недійсним шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який укладений 21 листопада 2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Кам`янець-Подільському реєстраційної служби Кам`янець - Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08.08.2022р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 червня 2022 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15.04.2024р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 червня 2022 року зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним у справі №466/2282/24.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 9 Житлового кодексу України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

В ч.1 ст. 317 ЦК України зазначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦК України), усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч.3 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому немає значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6- 709цс16).

Отже, з перелічених норм закону вбачається, що саме власнику квартири належить право користування та розпорядження своєю квартирою, а також поряд з ним мають право користування цією квартирою і члени його сім`ї. Право члена сім`ї власника квартири на користування квартирою існує лише до тих пір поки право власності на квартиру не припинене, а при втраті права власності членом сім`ї на квартиру, при відсутності відповідного договору з новим власником припиняється й право членів сім`ї колишнього власника на користування цією квартирою.

Згідно витягу про реєстрації права власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 15351450) ОСОБА_3 на праві приватної власності належиться домоволодіння (житлове приміщення) за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16).

Відповідно до відомостей реєстру Львівської міської територаільної громади за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_9 ., що підверджується листом Шевченківської районної адміністрації №36-вих-80090 від 02.06.2025.(т.2 а.с.66).

З моменту укладення шлюбу та до дня подання позову в суд відповідач фактично, без поважних причин не проживав та не проживає у належному позивачці будинку, не оплачував та не оплачує комунальних послуг та не здійснює жодного догляду за цим майном.

Позивачка впродовж вказаного періоду не чинила жодних перешкод у проживанні в даному будинку ОСОБА_3 , а останній не висловлював наміру там проживати.

Під час перебування в шлюбі відповідач фактично весь час проживав у будинку, який належить йому на праві власності та знаходиться з адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 405 Цивільного кодексу України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п.34, 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, попередніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.

З`ясувавши обставини справи, та оцінивши сукупність наданих суду доказів, які досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 втратив право користування житловим будинком, оскільки не проживав та не проживає у належному позивачці будинку, не оплачував та не оплачує комунальних послуг та не здійснює жодного догляду за цим майном.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

ОСОБА_1 було подано позов про до суду про визнання недійсним шлюбу між позивачкою та відповідачем, оскільки такий був укладений ОСОБА_3 в час його перебування в шлюбі з іншою особою, а тому було порушено принцип одношлюбності, закріплений Сімейним законодавством України.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_3 не являється членом сім`ї позивачки розумінні ст.156 ЖК України, оскільки не проживав з ОСОБА_10 в належному їй будинку тривалий час (з моменту укладення шлюбу і до моменту подання позову), житлово-комунальні послуги не сплачував та не сплачує, так як в даному будинку ТОВ «ДНЗ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні» проводилась господарська діяльність.

З пояснень представника третьої о особи, як не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, вбачається, що орендарями вказаного житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «ДНЗ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні».

ОСОБА_3 впродовж періоду з 2019-2021роки у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 не проживав і не міг проживати, оскільки у вказаному приміщенні проводилась господарська діяльність ТОВ «ДНЗ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні», а саме: надавались послуги з денного догляду за дітьми.

Факт користування даним житловим будинком підтверджується відповідними копіями договорів оренди, укладених між власницею будинку ОСОБА_10 та ТОВ «ДНЗ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні» (63-64), та підтверджується копіями квитанцій про сплату орендної плати за період з 2020-2021р. (а.с.63-89).

На прохання позивачки з реєстраційного обліку відповідач не знявся, а тому втратив право користування та проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вважає, що наявність реєстрації відповідача ОСОБА_3 в даному будинку, що належить на праві приватної власності ОСОБА_10 створює перешкоди для останньої у вільному розпорядженні її майном (наприклад, унеможливлює відчужити цей будинок третій особі). Крім того, сам відповідач вчинив конфлікт з орендарями будинку, безпідставно проникнувши на територію будинку, аргументуючи тим, що зареєстрований у ньому. Даний конфлікт зафіксований відповідними зверненнями в правоохоронні органи.

Окрім того, 04.12.2023 адвокатом, представником позивача ОСОБА_2 був здійснений виїзд за адресою АДРЕСА_1 . Стало відомо, що за даною адресою знаходиться клуб дитячого розвитку "Труляля". Поспілкувавшись з власницею даного клубу щодо законності перебування на даному місці клубу дитячого розвитку "Труляля" та на прохання пред"явити документи на підставі яких вона здійснює там діяльність, а саме: договір оренди житлового будинку чи інший належний документ, дана особа надати відмовилася. На місце було викликано наряд патрульної поліції. При спілкуванні з поліційськими дана особа підтвердила, що в будинку знаходиться клуб дитячого розвитку"Труляля", діяльність здійснюється від імені ФОП ОСОБА_5 , основний вид діяльності 88,91 денний догляд за дітьми. Укладеного договору з власницею даного житлового будинку,а саме- ОСОБА_1 , дана особа немає. Пояснила, що договір вона уклала з ОСОБА_3 (відповідачем), який користується тим, що має зареєстроване місце проживання у даному будинку . Дані обставини підтверджують письмовими та відео доказами ( т.1 а.с.199,-200,204-205,217).

У зв`язку з цим, суд вважає необхідним захистити порушене право власності позивача шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевказані обставини, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 втратив право користування спірним житловим будинком внаслідок вибуття з нього на інше місце проживання в інше жиле приміщення і внаслідок відсутності в житловому будинку по місцю реєстрації більше п`яти років, а відтак позов є підставним та обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 908,00 грн.

Орієнтований розмір майбутніх витрат, які позивачка планує понести у зв`язку із розглядом даної справи в суду першої інстанції становить 15 тис.гривень, який в подальшому позивачка вправі звернутись в порядку вимог ст. 270 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.5, 12, 13, 76,81-89, 95, 141, 259, 263-265, 352,354ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим будинком, площею 147,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКППНОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ТОВ «ДНЗ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні», код ЄДРПОУ 40561659, зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Міртова, 36а.

Третя особ без самостійних вимог - фізична особа підприємець ОСОБА_5 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , фактичне місце діяльності- АДРЕСА_1 .

Текст судового рішення складено 25.06.2025р.

Суддя В. В. Свірідова